Справа № 761/35115/19
Провадження № 2-а/761/38/2020
28 січня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Яворській А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора 4 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Щуковського Олександра Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження,
У вересні 2019р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним адміністративним позовом до інспектора 4 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Щуковського О.Ю., в якому просив суд:
- cкасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 08.07.2019 серії ЕАВ № 1307662, а провадження в справі - закрити.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що на нього було накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255,0 грн. за перевищення швидкості руху транспортного засобу. Позивач, керуючи транспортним засобом «Toyota RAV4», д.н.з. НОМЕР_1 , 08 липня 2019р., о 15 год. 45 хв. по вул. Орщагівська, 11б в м. Києві, рухався зі швидкістю 98 км/год., чим порушив встановлене обмеження швидкості у населеному пункті на 48 км/год та порушив п. 12.4 ПДР України. Швидкість руху вимірювалась лазерним приладом вимірювання швидкості транспортного засобу TruCАМ 000454.
Однак з застосуванням до нього адміністративного стягнення за правопорушення він не згодний, а тому звернувся з вказаним позовом до суду для захисту своїх порушених прав.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019р. відкрито провадження в адміністративній справі.
25 листопада 2019р. відповідач надіслав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що твердження позивача є хибними, позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувана постанова винесена у межах повноважень інспектора, в порядку та спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин справи.
05 грудня 2019р. позивачем подано пояснення по справі.
02 січня 2020р. позивачем подано пояснення на відзив відповідача.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, відповідач в судове засідання не з'явився, поважності причин неявки не повідомив.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст. 286 КАС України.
Так, згідно п. 3) ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно ст. 289 КУпАП, ч. 2 ст. 286 КАС України скаргу на рішення (постанову) по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, 08 липня 2019р., того ж дня копія постанови вручена водію. Позивач в подальшому оскаржив вказану постанову 11 липня 2019р. до Управління патрульної поліції у м. Києві. Позивач оскаржив постанову до суду 05 серпня 2019р., тобто в строк, передбачений ст.ст. 289 КУпАП, ч. 2 ст. 286 КАС України.
Як вбачається з постанови серії ЕАВ №1307662 від 08 липня 2019р., водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Toyota RAV4», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 98км/год., чим порушив встановлене обмеження швидкості у населеному пункті на 48 км/год - порушив п. 12.4 ПДР України, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до матеріалів позовної заяви, позивач свою винуватість заперечував, зазначив, що рухався з допустимою швидкістю, у зв'язку з чим він має обґрунтовані підстави недовіряти технічному приладу вимірювання швидкості.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на Відповідача.
У відповідності до постанови № 1307662, вимірювання швидкості руху автомобіля позивача проводилося за допомогою лазерного вимірювача швидкості автотранспортних засобів TruCАМ 000454.
Вказаний тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM», який зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12, затверджений сертифікатом №UA-MI/1-2903-2012, виданим Міністерством економічного розвитку і торгівлі України 29 серпня 2012р.
Наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України №100 від 19 лютого 2002р., зареєстрованим в МЮ України 04 березня 2002р. за №222/6510, який втратив чинність на підставі наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі №972 від 14 червня 2016р., затверджено Порядок оформлення та видачі сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу та свідоцтв про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки, згідно якому:
- п. 2.5 сертифікати затвердження типу засобів вимірювальної техніки та свідоцтва оформлюються на типи засобів вимірювальної техніки, які занесено під одним реєстраційним номером до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки (далі Державний реєстр);
- п. 2.6 сертифікати затвердження типу засобів вимірювальної техніки та свідоцтва про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки чинні до вилучення відповідних типів засобів вимірювальної техніки з Державного реєстру.
Під час дії вищевказаного Положення наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02 листопада 2015р. № 1362 були внесені зміни до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, а саме, згідно п. 1 були виключені з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки певні типи засобів вимірювальної техніки, внесені до нього за відповідними номерами, зокрема У3197-12.
Тобто, тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM», який зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12, є виключеним з Державного реєстру на підставі наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02 листопада 2015р. №1362 та сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки №UA-MI/1-2903-2012 від 29 серпня 2012р. є не чинним з 02 листопада 2015р.
На підставі наведеного, суд вважає, що вимірювання швидкості руху автомобіля позивача ОСОБА_1 , що було проведено інспектором патрульної поліції з використанням лазерного вимірювача швидкості автотранспортних засобів TruCАМ 000454, вчинено з використанням пристрою, який не повинен був застосовуватись, а отримані технічні дані щодо швидкості покладені в основу обставин правопорушення не можуть бути визнані належним доказом правопорушення, у зв'язку з чим постанову серії ЕАВ №1307662 від 08 липня 2019р. про накладення адміністративного стягнення суд вважає неправомірною.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову, а саме слід скасувати постанову серія ЕАВ №1307662 від 08 липня 2019р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення складеної відповідачем, та на підставі п. 3) ч. 3 ст. 286 КАС України закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 19, 25, 72, 77, 78, 90, 121, 139, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295, пп.15.5 п. 15 Розділу VIІ «Перехідні положення» КАС України; ст. ст. 38, 122, 251, 254, 280, 289 КУпАП, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Інспектора 4 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Щуковського Олександра Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАВ №1307662 від 08 липня 2019р., винесену Інспектором 4 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Щуковським Олександром Юрійовичем.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.
Рішення суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: