справа № 1.380.2019.003979
13 лютого 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючий-суддя Костецький Н.В.,
секретар судового засідання Терлецький О.О.,
за участю:
представник позивача Мороз В.П.,
представник відповідача Герасимюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання незаконними і скасування доручень, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, у якому просить суд:
- визнати незаконним доручення т.в.о. начальника ГУНП у Львівські області полковника поліції Сабанюка Т.Р. № 108 від 16.08.2018 «Про затвердження додаткових заходів безпеки з нагоди відзначення 27-ї річниці Дня незалежності України»;
- визнати незаконним доручення начальника Галицького ВП ГУНП у Львівській області підполковника поліції Швороба П.А. № 334 від 16.08.2018 «Про вжиття додаткових заходів з метою попередження і припинення кримінальних та адміністративних правопорушень на території Галицького району м. Львова»;
- скасувати доручення т.в.о. начальника ГУНП у Львівські області полковника поліції Сабанюка Т.Р. № 108 від 16.08.2018 «Про затвердження додаткових заходів безпеки з нагоди відзначення 27-ї річниці Дня незалежності України»;
- скасувати доручення начальника Галицького ВП ГУНП у Львівській області підполковника поліції Швороба П.А. № 334 від 16.08.2018 «Про вжиття додаткових заходів з метою попередження і припинення кримінальних та адміністративних правопорушень на території Галицького району м. Львова».
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання оскаржуваних доручень 17.08.2018 працівниками Галицького ВП ГУНП у Львівській області у складі двох спеціальних пошукових груп у цивільному одязі розпочато несення служби на території Галицького району м. Львова. В ході несення служби, 17.08.2018 приблизно о 03 год. 45 хв., вказані працівники поліції помітили двох осіб, що за допомогою аерозольних балончиків з фарбою та заготовленого трафарету наносили малюнок на фасад будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 . Однією з вказаних осіб був ОСОБА_1 , якого згодом було затримано у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України. Зазначає, що оскаржувані доручення, відповідно до яких працівниками розпочато несення служби, оформлені та зареєстровані у ГУНП у Львівській області та Галицькому ВП ГУНП у Львівській області з порушенням приписів наказу Національної поліції України № 414 від 20.05.2016. Звертає увагу, що у вказаних дорученнях відсутні посилання на джерела, з яких керівництву поліції стало відомо про те, що «окремими радикально-налаштованими особами можливе вчинення протиправних проявів у формі пошкодження об'єктів історичної і культурної спадщини». Відтак, самостійне ініціювання т.в.о. начальником ГУНП у Львівські області полковником поліції Сабанюком Т.Р. вжиття заходів щодо забезпечення публічної безпеки і порядку, попередження можливих кримінальних і адміністративних правопорушень на території Львівської області та м. Львові є передчасним та таким, що не відповідають Закону України «Про національну поліцію».
Щодо обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями прав та свобод позивача посилається на Конституцію України та практику Європейського суду з прав людини, а саме на в пункт 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства".
Представник відповідача, подав до суду відзив на позовну заяву від 01.11.2019 (вх. № 40198), в якому зазначає, що одним з основних завдань Головного управління Національної поліції у Львівській області, згідно Положення є забезпечення в межах своїх повноважень реалізації державної політики у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, що в свою чергу узгоджується зі статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII. Наказом Національної поліції України 20.05.2016 №414 затверджено Інструкцію з діловодства в системі Національної поліції. Зазначає, що безпідставним є посилання відповідача на розділ вказаної Інструкції щодо приймання та первинне опрацювання кореспонденції, що надходить до апарату поліції. Звертає увагу, що позивач не довів обставин, не послався нормативно-правовий чи індивідуальний акт, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача просила в задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Згідно з повідомленням про підозру від 17.08.2019 слідчий СВ Галицького ВП ГУ НП у Львівській області лейтинант поліції Владика О.В., розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12018140050003710 від 17.08.2018 та встановивши наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, повідомив ОСОБА_1 про те, що він підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 345 КК України.
Відповідно до повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 24.01.2019 слідчий слідчого управління ГУ НП у Львівській області майор поліції ОСОБА_2 Н ОСОБА_3 , розглянувши матеріали кримінального провадження № 12018140050003710 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст 345 КК України, відомості про яке 17.08.2018 внесено до ЄРДР та встановивши наявність достатніх доказів для зміни раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, повідомив ОСОБА_1 про заміну праніше повідомленої підозри від 20.08.2018 в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу тяжкого тілесного ушкодження у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, а саме у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 345 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно доручення т.в.о. начальника ГУНП у Львівські області полковника поліції ОСОБА_4 № 108 від 16.08.2018 «Про затвердження додаткових заходів безпеки з нагоди відзначення 27-ї річниці Дня незалежності України», доручення начальника Галицького ВП ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_5 № 334 від 16.08.2018 «Про вжиття додаткових заходів з метою попередження і припинення кримінальних та адміністративних правопорушень на території Галицького району м. Львова» начальникам галузевих служб Галицького ВП ГУ НП у Львівській області доручено посилити охорону об'єктів історичної та культурної спадщини та організувати несення служби по охороні публічної безпеки і порядку на територія обслуговування патрульними нарядами поліції у форменному одязі та спеціальними пошуковими групами у цивільному одязі з вогнепальною зброєю.
На виконання вказаних доручень 17.08.2018 о 00:00 год працівниками Галицького ВП ГУ НП у Львівській області у складі двох спеціальних пошукових груп у цивільному одязі розпочато несення служби. Відповідно до повноважень передбачених Зконом України «Про національну поліцію» працівник правоохоронного органу намагався затримати ОСОБА_1 , проте ОСОБА_1 заподіяв працівникові поліції тяжкі тілесні ушкодження.
Позивач, вважаючи, що доручення т.в.о. начальника ГУНП у Львівські області полковника поліції ОСОБА_4 № 108 від 16.08.2018 «Про затвердження додаткових заходів безпеки з нагоди відзначення 27-ї річниці Дня незалежності України», доручення начальника Галицького ВП ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_5 № 334 від 16.08.2018 «Про вжиття додаткових заходів з метою попередження і припинення кримінальних та адміністративних правопорушень на території Галицького району м. Львова» є незаконними та такими, що порушують його права та свободи, звернувся із даним позовом до суду.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про національну поліцію» визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Згідно з ст. 6 Закону України «Про національну поліцію» поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
За приписами ст. 7 Закону України «Про національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.
Згідно ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях; здійснює оперативно-розшукову діяльність відповідно до закону.
Судом встановлено, що 16.08.2018 т.в.о. начальника ГУНП у Львівські області полковника поліції Сабанюком Т.Р ОСОБА_6 надано доручення № 108 від 16.08.2018 «Про затвердження додаткових заходів безпеки з нагоди відзначення 27-ї річниці Дня незалежності України», відповідно до якого з метою посилення правоохоронних заходів щодо забезпечення публічної безпеки і порядку, попередження можливих кримінальих і адміністративних правопорушень на території Львівської області та в місті Львові доручено начальникам відділів та відділень поліції ГУНП у Львівській області, начальникам Залізничного, Галицького, Личаківського, Шевченківського, Франівського та Сихівськошо відділів поліції ГУНП у Львівській області, т.в.о начальника УКР ГУНП (Футчило В. ОСОБА_7 ), начальникові УОАЗОР ГУНП (Гривняк С.О) додаткові заходів безпеки з нагоди відзначення 27-ї річниці Дня незалежності України.
Відповідно до доручення начальника Галицького ВП ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_5 № 334 від 16.08.2018 «Про вжиття додаткових заходів з метою попередження і припинення кримінальних та адміністративних правопорушень на території Галицького району м. Львова» доручено з метою посилення правоохоронних заходів щодо забезпечення публічної безпеки і порядку, попередження можливих кримінальих і адміністративних правопорушень на території Львівської області та в місті Львові доручено начальникам галузевих служб ОСОБА_8 , Росипу Р. Галицького ВП ГУНП у Львівській області додаткові заходи з метою попередження і припинення кримінальних та адміністративних правопорушень на території Галицького району м. Львова.
Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Предметом оскарження до адміністративного суду може бути рішення суб'єкта владних повноважень, яке порушує права, свободи чи інтереси позивача. За правовою природою цих рішень виділяють два їх види: нормативно-правові акти та індивідуальні акти.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
З'ясування виду акта має істотне значення, оскільки нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються, а індивідуальні акти - лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.
В пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи "правового акту індивідуальної дії" правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що "правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)" стосуються окремих осіб, "розраховані на персональне (індивідуальне) застосування" і після реалізації вичерпують свою дію.
Системний аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що судовий захист прав, свобод або інтересів шляхом повного чи часткового задоволення адміністративного позову, можливий виключно відносно тієї особи, права, свободи або інтереси якої порушено з боку конкретного суб'єкта владних повноважень та за умови порушення її прав.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Зі змісту оскаржуваних рішеннь вбачається, що вони стосуються тільки працівників поліції, а саме: начальників відділів та відділень поліції ГУНП у Львівській області, начальників Залізничного, Галицького, Личаківського, Шевченківського, Франівського та Сихівськошо відділів поліції ГУНП у Львівській області, т.в.о начальника УКР ГУНП (Футчило В.М.), начальникові УОАЗОР ГУНП (Гривняка С.О), начальників галузевих служб Козуби Р.І., Росипа Р. Галицького ВП ГУНП у Львівській області, оскільки згідно з дорученнями начальникам відділів та відділень поліції ГУНП у Львівській області, начальникам Залізничного, Галицького, Личаківського, Шевченківського, Франівського та Сихівськошо відділів поліції ГУНП у Львівській області, т.в.о начальника УКР ГУНП (Футчило В.М.), начальникові УОАЗОР ГУНП (Гривняк С.О) доручено додаткові заходи безпеки з нагоди відзначення 27-ї річниці Дня незалежності України, начальникам галузевих служб Козубу Р.І., Росипу Р. Галицького ВП ГУНП у Львівській області доручено додаткові заходи з метою попередження і припинення кримінальних та адміністративних правопорушень на території Галицького району м. Львова.
Таким чином, доручення т.в.о. начальника ГУНП у Львівські області полковника поліції ОСОБА_9 Т ОСОБА_6 Р. № 108 від 16.08.2018 «Про затвердження додаткових заходів безпеки з нагоди відзначення 27-ї річниці Дня незалежності України» та доручення начальника Галицького ВП ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_5 . № 334 від 16.08.2018 «Про вжиття додаткових заходів з метою попередження і припинення кримінальних та адміністративних правопорушень на території Галицького району м. Львова» за своєю правовою природою є індивідуальними актами та стосуються конкретного кола суб'єктів. Між тим, позивач не є суб'єктом правовідносин, щодо яких застосовується вказані доручення.
Окрім того, оскаржувані доручення вичерпали свою дію внаслідок їх виконання особами, яких стосувались такі доручення, а саме працівниками поліції, додаткові заходи поліцією згідно з дорученнями були вжиті з нагоди саме 27-ї річниці Дня незалежності України.
Суд зазначає, що судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обов'язковою умовою визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб'єкта владних повноважень, тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення його прав та інтересів з боку відповідача. Відтак, в задоволенні позову слід відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не стягуються.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання незаконними і скасування доручень - відмовти.
Судові витрати не стягуються.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 21.02.2020.
Суддя Костецький Н.В.