справа № 380/1446/20
з питань відстрочення сплати судового збору
21 лютого 2020 року м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мричко Н.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування вимоги про сплату боргу, -
ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить скасувати вимогу Головного управління ДФС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2019 № Ф-4290-54 на суму 18276,72 грн. зі сплати єдиного внеску.
В додатки до позову ОСОБА_2 подав клопотання про відстрочення сплати судового збору. У такому клопотанні заявник вказує на таке: «через відсутність зараз після минулих свят коштів (пенсія 14 числа в сумі 2600,00 грн.), відповідно до статті 133 КАС України та статті 8 Закону України «Про судовий збір», просить відстрочити сплату судового збору».
Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, суддя вважає його таким, що не підлягає до задоволення, виходячи з такого.
На підтвердження неможливості сплати судового збору ОСОБА_2 до суду не надав жодних належних доказів, що підтверджують його скрутний майновий стан.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З наведеного видно, що підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.
Належних доказів які б стали підставою для відстрочення ОСОБА_2 сплати збору у суду немає, оскільки позивачем їх до позовної заяви не додано.
Враховуючи, що відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, а також враховуючи, що позивачем не надано суду належних доказів щодо неможливості сплати ним судового збору, суддя вважає, що у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Керуючись статтями 133, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору, - відмовити повністю.
Ухвала суду з питань відстрочення сплати судового збору набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.