про забезпечення позову
20 лютого 2020 року № 320/1386/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в місті Києві заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ТОВ «Діагностична лінія технічного контролю транспортних засобів» до Національного агентства з акредитації України про визнання протиправним та скасування рішення від 05.02.2020, зобов'язання вчинити певні дії ,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ «Діагностична лінія технічного контролю транспортних засобів» з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з акредитації України про тимчасове зупинення дії атестата про акредитацію ООВ або частини його сфери акредитації.
Ухвалою суду від 20.02.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Разом з позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову.
Так, позивач у своїй заяві просить забезпечити позов шляхом зупинення дії Рішення про тимчасове зупинення дії атестата про акредитацію ООВ або частини його сфери акредитації Національного агентства з акредитації України від 05.02.2020 року, яким тимчасово зупинено з 07.02.2020 року дію атестата про акредитацію ООВ ТОВ «Діагностична лінія технічного контролю транспортних засобів» № 2Н1733, дійсного з 28.12.2018 року по 27.12.2023 рік, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.
Клопотання обґрунтовується тим, що існує очевидна небезпека заподіяння майнової шкоди позивачу, оскільки на даний час у нього є зобов'язання по 150 чинних договорах з контрагентами.
Також зазначено, що є очевидними ознаки протиправності оскаржуваного рішення.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:
зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
забороною відповідачу вчиняти певні дії;
забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, обов'язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Судом встановлено, що основним видом діяльності позивача є технічні випробування та дослідження КВЕД 71.20.
Станом на день звернення до суду у позивача укладено 150 договорів про надання послуг.
Замовниками товариства на виконання робіт є держані установи: відділи освіти районних державних адміністрацій, державні вищі навчальні заклади, дослідні господарства НААН, та інші підприємства за договорами яких позивач здійснює обов'язків технічний контроль транспортних засобів щодо безпеки дорожнього руху.
Оскаржуване рішення НААУ вплинуло на господарську діяльність позивача, оскільки припинення дії атестату відповідності призведе до повного припинення роботи товариства та заподіяння майнової шкоди.
Аналіз обставин справи свідчить про наявність дійсного спору між учасниками процесу та реальність загрози порушення прав позивача.
При цьому суд враховує, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Застосовуючи конкретний вид забезпечення позову, суд повинен виходити з дійсного виключення цим забезпечувальним заходом утруднення або неможливість виконання рішення. Забезпечення позову у зазначений судом спосіб відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та відповідають інституту забезпечення позову в адміністративному процесі.
Співмірність вжиття заходів забезпечення позову відображено у практиці Європейського суду з прав людини, який визнає можливість застосування попереднього заходу, такого як судова заборона (справа "Verlagsgruppe News Gmbh проти Австрії" та "Libert проти Бельгії").
У справі "Мікалефф проти Мальти" Суд визнав можливість застосування статті 6 до попередніх заходів та зазначив, що має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право.
Проміжне рішення може бути еквівалентне попередній або забезпечувальним заходам і процедурам. Такий принцип застосовується і у визначені застосування статті 6 (справа "Меркіка та інші пороти Мальти").
Отже, враховуючи наведене, приймаючи до уваги зміст заявлених позивачем у даній справі позовних вимог, обставин та наданого обґрунтованого клопотання із відповідними доказами, в якому позивач просить забезпечити адміністративний позов і які дають можливість суду зробити висновок про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а невжиття таких заходів у разі задоволення позову призведе до необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення порушених прав позивача, суд вважає, що клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову у даній справі підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150-154, 241, 243 КАС України ,-
Заяву позивача про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити дію Рішення про тимчасове зупинення дії атестата про акредитацію ООВ або частини його сфери акредитації Національного агентства з акредитації України від 05.02.2020 року, яким тимчасово зупинено з 07.02.2020 року дію атестата про акредитацію ООВ ТОВ «Діагностична лінія технічного контролю транспортних засобів» № 2Н1733 дійсного з 28.12.2018 року по 27.12.2023 рік до набрання законної сили судовим рішенням у даній адміністративній справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд. ..
Суддя Лапій С.М.