ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"21" лютого 2020 р. справа № 300/89/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд, у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання до вчинення дій, -
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
1.1. Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) 20.01.2020 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправною відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1;
- зобов'язати призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 29.11.2019, враховуючи такі періоди роботи: з 01.01.2004 по 09.09.2009, з 29.10.2009 по 08.09.2010, з 15.10.2010 по 03.03.2013, з 12.03.2013 по 26.11.2014, з 03.02.2015 по 29.08.2017, з 04.09.2017 по 27.08.2018, з 18.09.2018 по 12.12.2018 у ТОВ «Тоннельный отряд №6 Метростроя» - до загального страхового стажу та 5 років на посаді підземного бетонника у ТОВ «Тоннельный отряд №6 Метростроя» - до стажу роботи за Списком №1 (а.с.2-11).
Заявою від 27.01.2020 позивач уточнив позовні вимоги, які в кінцевому вигляді сформульовані так:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 29.11.2019 - з наступного дня після досягнення 55-річного віку, враховуючи періоди: з 01.12.1987 по 31.08.1988 (навчання на підготовчому відділенні Львівського політехнічного інституту), з 01.01.2004 по 09.09.2009, з 29.10.2009 по 08.09.2010, з 15.10.2010 по 03.03.2013, з 12.03.2013 по 26.11.2014, з 03.02.2015 по 29.08.2017, з 04.09.2017 по 27.08.2018, з 18.09.2018 по 12.12.2018 (робота у ТОВ «Тоннельний отряд №6 Метростроя») - до загального стажу та 5 років на посаді підземного бетонника у ТОВ «Тоннельний отряд №6 Метростроя» - до стажу роботи за Списком №1 (а.с.88).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах, з огляду на те, що пільговий стаж позивача за Списком №1 складає лише 9 місяців, а загальний - 16 років 8 місяців, що не відповідає дійсності. Позивач стверджує, що його пільговий стаж за Списком №1 становить 5 років 9 місяців 8 днів, а страховий стаж 31 рік 10 місяців і 17 днів, що підтверджується належним чином оформленою трудовою книжкою та іншими документами, підтверджуючими загальний страховий та спеціальний пільговий стаж. Необхідні для призначення пільгової пенсії докази проведення атестації робочого місця позивачем надано а також звернута увага на дію міжнародних угод щодо взаємного зарахування стажу сторін цієї угоди. Таким чином, на переконання позивача, у нього достатній стаж для призначення пенсії на пільгових умовах (а.с.2-11).
1.2. Позиція відповідача.
На адресу суду 12.02.2020 надійшов відзив на позов №0900-0801-8/1368 від 10.02.2020, у якому позивач вважає, що заява не підлягає до задоволення. Відповідач вказав, що позивачем не підтверджена сплата страхових внесків за період роботи на території Російської Федерації з 01.01.2004 по 09.09.2009, 29.10.2009 по 08.09.2010, з 15.10.2010 по 03.03.2013, з 12.03.2013 по 26.11.2014, з 03.02.2015 по 29.08.2017, з 04.09.2017 по 12.12.2018. Щодо підтвердження атестації робочого місця відповідачу надано довідку від 15.06.2018 №ИЮ/70-852/18, відповідно до якої документи про проведення атестації робочих місць до 2010 року втрачені, тому стверджувати, що робоче місце позивача було проатестоване до 2010 року немає підстав. Крім того, жодним доказом не підтверджено, що умови праці на підприємстві в період між черговими атестаціями робочого місця не змінювались. Тому, до пільгового стажу за Списком №1 позивачу не зараховано періоди роботи на території Російської Федерації з 14.08.2002 по 15.03.2018, оскільки не подано документів про результати проведення атестації робочих місць. Щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду перебування на навчанні в підготовчому відділенні Львівського політехнічного інституту з 01.12.1987 по 31.08.1988 відповідач пояснив, що оскільки особа, яка є слухачем підготовчого відділення вищого навчального закладу не здобуває певного освітньо-кваліфікаційного рівня, то підстав для обчислення страхового стажу з урахуванням періоду навчання на підготовчих курсах немає (а.с.94-102).
1.3. Заяви учасників справи та процесуальні дії.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), згідно із правилами, встановленими статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) (а.с.85-86).
На адресу суду від позивача 27.01.2020 надійшла заява про уточнення позовних вимог в порядку статті 47 КАС України, яка прийнята судом (а.с.88).
До суду від відповідача 12.02.2020 надійшов відзив на позов (а.с.94-102) і долучені до нього документи (а.с.103-108). Також, 19.02.2020 до суду від відповідача надійшли витребувані судом матеріали, на підставі яких відповідачем відмовлено в призначенні пенсії позивачу (а.с.111-166).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
Розглянувши позовну заяву та відзив на позов, дослідивши та оцінивши надані суду письмові докази та інші матеріали справи, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 з метою призначення пенсії за віком на пільгових умовах звернувся 03.12.2019 із відповідною заявою до відповідача (а.с.103), у якій наполягав на прийнятті документів на пільгову пенсію за Списком №1 (на звороті а.с.103).
Разом із заявою позивачем подано документи визначені розпискою-повідомленням №8421/1-2178 від 03.12.2019 (а.с.104-105), а саме:
- довідку Калуського ОМВК №117 від 12.11.2019 про те, що позивач дійсно проходив військову службу з 07.06.1985 по 16.07.1987 (а.с.22);
- архівну довідку Національного університету «Львівська політехніка» №68-43-802 від 27.11.2019 про підтвердження навчання (на звороті а. с. 22);
- довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру від 21.07.2004 (на звороті а.с.12);
- довідку про підтвердження трудового стажу на ВАТ «Оріана» №25 від 30.01.2017 (а.с.25);
- довідку про уточнення особливого характеру роботи на ТОВ «Тонельний отряд №6 Метростроя» та довідку вибірку (а.с.26-27);
- архівну довідку № НОМЕР_1 від 09.11.2016 АТ «Московський метрострой» (а.с.28);
- архівну довідку №001529 від 11.11.2016 АТ «Московський метрострой» (на звороті а.с.28) та довідку про перейменування (на звороті а.с.28, а.с.29);
- супровідний лист ИЮ/70-533/18 від 06.04.2018 ТОВ «Тонельний отряд №6 Метростроя» про направлення результатів атестації робочого місця та інформації про втрату документів про атестацію до 2010 року (а.с.163);
- карту №414 спеціальної оцінки умов праці за робочим місцем підземного бетонника (а.с.45-46);
- карту №145а атестації робочого місця за робочим місцем підземного бетонника за умовами праці за Списком №1, затверджену 30.11.2010 (а.с.36-37);
- довідку ИЮ/70/852/18 від 15.06.2018 ТОВ «Тонельний отряд №6 Метростроя» (на звороті а. с. 29);
- наказ №52/АРМ від 21.05.2010 ТОВ «Тонельний отряд №6 Метростроя» для організації та проведення атестації робочих місць (а.с.30);
- графік проведення атестації робочих місць та умов праці до наказу №52/АРМ (а.с.31);
- відомість робочих місць підрозділів організації і результатів їх атестації за умовами праці в організації (а.с.32-34);
- наказ №101/АРМ від 30.11.2011 ТОВ «Тонельний отряд №6 Метростроя» про завершення атестації робочих місць за умовами праці (а.с.35);
- протокол вимірювань аерозолів в повітрі робочої зони станом на 23.04.2010 за посадою « 145а Бетонщик підземний» (а.с.38);
- протокол вимірювань показників мікроклімату на робочих місцях 23.07.2010 за посадою « 145а Бетонщик підземний» (а.с.39);
- протокол оцінки умов праці за показниками напруженості трудового процесу за посадою « 145а Бетонщик підземний» (а.с.40-41);
- протокол вимірювань показників світлових умов на робочому місці 23.07.2010 за посадою « 145а Бетонщик підземний» (а.с.42);
- протокол вимірювань звукового тиску 23.07.2010 за посадою « 145а Бетонщик підземний» (а.с.43);
- наказ №109 пр від 13.07.2015 ТОВ «Тонельний отряд №6 Метростроя» про створення комісії про проведення спеціальної оцінки умов праці (а.с.44);
- протокол № 414-1А 570 оцінки впливу аерозолів на робочому місці станом на 12.02.2018 за посадою «Бетонщик» (а.с.47);
- протокол №414-2/Ш 570 оцінки впливу шуму на робочому місці 12.02.2018 за посадою «Бетонщик» (а.с.48);
- протокол №414-3/ВЛ 570 оцінки впливу вібрації локальної на робочому місці 12.02.2018 за посадою «Бетонщик» (а.с.49);
- протокол №414-4/Т 570 оцінки умов праці за важкістю робочого процесу на робочому місці 12.02.2018 за посадою «Бетонщик» (а.с.50);
- заяву про призначення пенсії (а.с.103);
- паспорт ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 (а.с.12);
- трудову книжку НОМЕР_3 (а.с.13-21);
- довідку №01011900729 від 31.10.2019 про перебування на обліку в Калуському міськрайонному центрі зайнятості (а.с.23);
- архівну довідку №94 від 30.01.2017 про працю на Калуському ВО «Хлорвініл» з 20.08.1984 по 27.05.1985 (а.с.24);
- довідку про перейменування підприємства ВАТ «Оріана» №95 від 30.01.2017 (на звороті а.с.25);
- довідку про доходи №11 від 10.08.2018 «ЗАО «Тонельний отряд №6 Метростроя» (а.с.52);
- довідки про доходи №38; 39; 40; 41; 42; 43; 44; 45 «ООО «Тонельний отряд №6 Метростроя» від 16.03.2018 (а.с.53-60);
- довідку про доходи №186 від 13.12.2018 «ООО «Тонельний отряд №6 Метростроя» (на звороті а.с.60).
Також у розписці-повідомленні зазначено документи, яких недостатньо для призначення пенсії, а саме: атестація робочого місця за період з 2001 по 2005 роки, та з 2015 по 2018 роки; сплати страхових внесків за період з 2001 по 2018 року; акта перевірки пільгового стажу за період з 2003 по 2018 роки (а.с.105).
Розглянувши подану заяву позивача та долучені до неї документи управлінням застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області прийнято рішення №294 від 12.12.2019 про відмову в призначенні пенсії (а.с.62-63). У вказаній відмові зазначено, що до пільгового стажу за Списком №1 не зараховано періоди роботи з 14.08.2002 по 14.12.2003, з 15.12.2003 по 09.09.2009, з 29.10.2009 по 08.09.2010, з 15.10.2010 по 03.03.2013, з 12.03.2013 по 26.11.2014, з 03.02.2015 по 29.08.2017, з 04.09.2017 по 15.03.2018 у «ООО «Тонельный отряд №6 Метростроя», оскільки заявником не представлено матеріали про результати проведення атестації робочих місць. Окрім того, періоди роботи на території Російської Федерації з 01.01.2004 по 09.09.2009, з 29.10.2009 по 08.09.2010, з 15.10.2010 по 03.03.2013, з 12.03.2013 по 26.11.2014, з 03.02.2015 по 29.08.2017, з 04.09.2017 по 12.12.2018 також не зараховано до страхового стажу, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків. За наявних документів, право на пенсію ОСОБА_1 набуде на загальних підставах у віці 60 років. Разом з тим, у разі наявності у заявника наказів атестацій робочих місць, які б підтверджували періоди роботи за Списком №1, необхідно повторно звернутися до сервісного центру для вирішення питання призначення пільгової пенсії.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, з метою захисту свого порушеного права на пенсійне забезпечення, ОСОБА_1 звернувся із даною позовною заявою до суду.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА.
3.1. Застосування Конституції України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
3.2.Застосування норм Міжнародних договорів.
Статтею 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, яка підписана та набрала чинності 14.01.1993 року передбачено, що працівники Сторони виїзду, які працюють на території Сторони працевлаштування, користуються правами та виконують обов'язки, що встановлені трудовим законодавством Сторони працевлаштування (включаючи питання трудових відносин, колективних договорів, оплати праці, режиму робочого часу та часу відпочинку, охорони та умов праці та інші). Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво та інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.
Статтею 7 даної Угоди встановлено, питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.
Відповідно до частини 2 статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана та набрала чинності 13.03.1992 року, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Статтею 11 цієї ж Угоди встановлено, що необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Відповідно до частини 3 статті 6 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15.04.1994 ратифікованої Законом № 290/95-ВР від 11.07.1995, працівники користуються правами і виконують обов'язки, встановлені трудовим законодавством сторони працевлаштування.
3.3. Нормативне обґрунтування права на пільгову пенсію.
Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (надалі, також - Закон № 1058-IV), страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, який настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.
Статтею 114 Закону № 1058-IV закріплено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Наведені положення статті 114 Закону №1058-IV збігаються із приписам статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-XII (надала також - Закон №1788-XII).
Робота, професія - бетонник на підземних роботах за якими працював позивач, передбачена Списком №1 (розділ 1 «Горные работы», підрозділ 2 «а») виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів СРСР від № 10 від 26.01.91. Дані професії також передбачені й іншими Списками, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.94 та Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003.
Згідно із статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637 (надалі, також - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 (надалі, також - Списки) та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" регулюється Порядком, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за № 1451/11731 (надалі, також - Порядок №383).
Відповідно до пунктів 3, 4, підпунктів 4.1, 4.4, 10 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, щочинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.
Згідно з пунктами 1, 2, 4, 8, 9, 10 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ.
Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
На території Російської Федерації обов'язкове здійснення атестації робочих місць регулювалося Положенням про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Мінпраці Росії від 24.03.1997 № 12, Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими наказами Міністерства охорони здоров'я Російської Федерації від 31.08.2007 №569 та від 26.04.2011 №342н.
Положення даних нормативно-правових актів узгоджуються із нормами українського законодавства, щодо проведення атестації робочих місць.
Особливості ведення трудових книжок врегульовано Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 17.08.1993 за №110 (надалі, також - Інструкція).
Так, згідно із пунктом 2.14 Інструкції у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".
Пунктами 2.27 та 2.28 Інструкції встановлено, що запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи. У разі переведення з одного підприємства на інше за погодженням між керівниками підприємств у графі 3 записується посилання на погодження: "Звільнений у зв'язку з переведенням на роботу в таке-то підприємство, п.5 ст.36 КЗпП України".
Згідно із пунктами 2.6, 2.8 Інструкції, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу. Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.
Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 за №28-2, за змістом яких Управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.
Відповідно до Додатку 2 до пункту 10 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 за №18-1, рішення відповідної комісії про підтвердження періодів роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах повинно містити результати дослідження матеріалів заяви, перелік документів, які були взяті до уваги при його розгляді, висновки головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, заяви та докази, на яких ґрунтуються такі висновки, а також посилання на конкретні статті та пункти законів України та інших нормативно-правових актів, якими обґрунтовано висновок.
3.4. Нормативне обґрунтування права на зарахування до страхового стажу навчання на підготовчому відділенні вищого навчального закладу.
Згідно з пунктом «д» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до пункту «е» ст. 3 названого Закону, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема, вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти.
На час навчання позивача порядок визначення трудового стажу, який давав право на пенсію за віком регулювався Постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 «Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій» (далі - Порядок).
Підпунктом «і» п. 109 цього Порядку визначено, що крім роботи в якості робітника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також «навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних закладах (технікумах, педагогічних та медичних училищах і т.д.), партійних школах, совпартшколах, школах профрухів, на робфаках, перебування в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі. При призначенні пенсій по старості періоди вказані у підпункті «і» зараховуються в стаж при умові, що цим періодам передувала робота в якості робітника чи службовця, або служба в складі Військових сил СРСР.
Підготовчі відділення при вищих навчальних закладах були створені у відповідності до Постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР від 20 серпня 1969 року № 681 «Про організацію підготовчих відділень при вищих навчальних закладах» та Постанови ЦК КПУ та Ради Міністрів УРСР від 08 жовтня 1969 року № 573.
Цими нормативно-правовими актами передбачалося, що: 1) «при організації підготовчих відділень передбачається проведення учбових занять по денній, вечірній та заочній формах навчання...; створення відділень при наявності не менше 100 слухачів, які навчаються з відривом і без відриву від виробництва; строк навчання з відривом від виробництва - 8 місяців, без відриву від виробництва - 10 місяців» (п. 2 зазначених нормативних актів); 2) «на підготовчі відділення приймаються особи з закінченою середньою освітою з числа передових робітників, колгоспників і демобілізованих з рядів Збройних Сил СРСР. Молоді робітники і колгоспники, які вступають на підготовчі відділення, повинні мати стаж практичної роботи (не менше одного року). Відбір і направлення молоді на ці відділення здійснюються безпосередньо керівниками промислових підприємств, установ, організацій транспорту і зв'язку, радгоспів, колгоспів, командуванням військових частин за рекомендацією партійних, комсомольських і профспілкових організацій» (п. 3 зазначених нормативних актів). 3) «слухачам підготовчих відділень, зарахованим на навчання з відривом від виробництва, виплачується, стипендія в розмірі, встановленому для студентів І курсів вищих учбових закладів (п. 5 та п.10 відповідно), при яких організовані підготовчі відділення, у відповідності з Постановою Ради Міністрів СРСР від 09 липня 1963 року № 774 та розпорядження Ради Міністрів УРСР від 27 липня 1963 року № 1114».
Пунктом 21 Положення про підготовче відділення при вищому навчальному закладі, затвердженого наказом Міністерства вищої та середньої освіти СРСР від 14 липня 1987 року № 504 передбачалось, що час навчання на підготовчому відділенні не перериває трудового стажу.
3.5. Практика ЄСПЛ.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("STRETCH v. THE UNITED KINGDOM " № 44277/98).
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("MALTZAN (FREIHERR VON) AND OTHERS v. GERMANY " № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).
Суд зазначає, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Колишній Король Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по їх суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
3.6. Застосовані норми КАС України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У той же час, в адміністративному судочинстві діє принцип офіційного з'ясування усіх обставин справи, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини 3 статті 2, частини 2, 4 статті 9, частина 3 статті 77, частина 6 статті 94 КАС України).
Згідно з пунктом 4 частини 2 та частини 4 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
ІV. ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ.
Відмовляючи у призначенні пенсії позивачу відповідач вказав на відсутність доказів атестації робочого місця позивача, доказів сплати страхових внесків та обов'язку зараховувати до страхового стажу періоду навчання на підготовчому відділенні при вищому навчальному закладі. Проаналізувавши подані позивачем документи та норми законодавства, суд приходить до висновку про протиправність відмови у призначенні пенсії позивачу з огляду на таке.
Щодо стажу роботи в особливо шкідливих умовах праці за Списком №1 з 15.12.2003 по 09.09.2009, з 29.10.2009 по 08.09.2010, з 15.10.2010 по 03.03.2013, з 12.03.2013 по 26.11.2014, з 03.02.2015 по 29.08.2017, з 03.02.2015 по 29.08.2017, з 04.09.2017 по 27.08.2018, з 18.09.2018 по 12.12.2018 - бетонник у ТОВ «Тоннельный отряд №6 Метростроя» (Російська Федерація), з яких 5 років - безпосередньо на підземних роботах (Список №1), такий стаж підтверджується: уточнюючою довідкою №432 від 15.03.2018 із ТОВ «Тоннельный отряд №6 Метростроя»; довідкою-вибіркою з ТОВ «Тоннельний отряд №6 Метростроя»; архівною довідкою №001529 від 11.11.2016 із об'єднаного архіву АТ «Московский метрострой»; записами у трудовій книжці №22-35 (стор. 20, 21-32, 33); довідками про заробітну плату №№ 38. 39. 40. 41. 42. 43. 44. 45 від 16.03.2018 та №186 від 13.12.2018.
Суд зазначає, що відповідачем відмовляючи в призначенні пенсії не надано жодної правової оцінки усім поданим у підтвердження страхового стажу та стажу роботи в особливо шкідливих умовах праці документам. Також, проігноровано приписи чинних міжнародних угод України із Російською Федерацією в частині взаємного зарахування стажу роботи осіб, які працюють на території держав учасниць. Відповідачем не піддано сумніву автентичність поданих документів і до моменту відмови у призначенні пенсії не вчинялося дій щодо отримання підтверджуючих документів від роботодавця позивача чи відповідної архівної установи. Натомість відповідачем долучено до матеріалів справи лист у відділення Пенсійного фонду РФ по місту Москва і Московській області про витребування документів зустрічної перевірки пільгової довідки і заробітної плати щодо позивача (а.с.166) після прийняття відмови у призначенні пенсії. Суд зазначає, що вказаний лист не містить жодних дат його складення і направлення, а тому не може братися судом до уваги як доказ вчинення відповідачем дій щодо отримання документів, підтверджуючих пільговий стаж позивача.
Довідкою, уточнюючою особливий характер роботи чи праці, необхідної для призначення пенсії в зв'язку з особливими умовами праці №432 від 15.03.2018 (а.с.26) виданою ТОВ «Тоннельный отряд №6 Метростроя» чітко передбачено, що дана довідка надана в Пенсійний фонд для встановлення пенсії на пільгових умовах і пільгових розмірах за Списком №1. У відповідності до статті 28 Закону РФ «Про страхові пенсії РФ» від 28.12.2013 року №400-ФЗ ТОВ «Тоннельный отряд №6 Метростроя» несе відповідальність за достовірність свідчень, які містяться в довідці, виданій для призначення та виплати пенсії. Також, довідкою підтверджена сплата додаткового тарифу страхових внесків відповідно до статті 33.2 Закону РФ «Про страхові пенсії РФ» від 28.12.2013 року №400-ФЗ. Суд зазначає, що можливість видачі такої довідки повинна собою передбачати усі необхідні умови (вид роботи, атестація робочого місця, сплата страхових внесків), які дають право особі на отримання пільгової пенсії.
Таким чином, ураховуючи 5 років стажу на роботі, віднесеній до Списку №1, у позивача достатньо такого стажу для виходу на пенсію у віці 55 років. Необхідно зауважити, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_2 , подав заяву про призначення пенсії 03.12.2019, тобто в межах тримісячного строку звернення, а тому пенсія йому повинна призначатися з наступного дня після досягнення 55 річчя.
Щодо атестації робочого місця до 2010 року, то в матеріалах справи міститься довідка №ИЮ/70-852/18 від 15.06.2018 із повідомленням, що документи щодо атестації робочих місць проведеної до 2010 року були втрачені при переїзді (на звороті а.с.29). З даного приводу суд приймає до уваги позицію Львівського апеляційного адміністративного суду, викладену в постанові від 08 травня 2018 року в адміністративній справі № 345/4177/17 про те, що оскільки з листа ТОВ «Тоннельний отряд №6 Метростроя» вбачається, що документи по атестації робочих місць, проведені до 2010 року, були втрачені при переїзді, таким чином, втрата документів щодо проведення атестації робочих місць з вини підприємства не може бути підставою для неврахування даного періоду роботи позивача як пільгового, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1.
Також, вказаною постановою встановлено, що з наказу від 30.11.2011 №101/АРМ ТОВ «Тоннельний отряд №6 Метростроя» вбачається, що в період з 21.05.2010 по 30.11.2011 було проведено атестацію робочих місць. Це також підтверджується графіком проведення робіт по атестації робочих місць від 21.05.2010, наказом від 21.05.2010 №52/АРМ, картою атестації робочого місця від 30.11.2010. Також, згідно із наказом від 13.07.2015 була створена комісія по проведенню спеціальної оцінки умов праці. Отже, враховуючи, що у спірний період умови праці позивача фактично не змінювалися, наявні дані щодо проведення чергової атестації в період з 21.05.2010 по 30.11.2011, період роботи позивача з 21.01.2010 по 29.11.2011 та з 01.04.2017 по 11.09.2017 слід зарахувати до пільгового стажу, в тому числі за результатами попередньої атестації.
Позивачем до заяви додано вичерпний перелік документів, підтверджуючих атестацію робочого місця, зазначені в описовій частині рішення суду та які підтверджують факт особливо шкідливих умов праці в заявлені позивачем періоди роботи. Вказані документи відповідачем залишені поза увагою.
Суд також наголошує, що щодо усіх періодів роботи позивача здійснені записи трудової книжки, які оформлені у відповідності до наведених вимог Інструкції, жодних виправлень, закреслень тощо, не містять. Водночас, відповідач не ставить під сумнів достовірність та точність внесених до трудової книжки записів.
Окрім вказаного, слід звернути увагу на те, що вищенаведеними положеннями Інструкції не встановлено вимоги щодо внесення до трудової книжки працівника записів про характер виконуваної роботи та про наявність відпрацьованого повного робочого дня.
Суд повторює, що відповідач не позбавлений права, зокрема, у разі неможливості особи самостійно подати необхідні документи для підтвердження стажу роботи, звертатись із відповідними листами, запитами до підприємств, установ, організацій, з метою отримання певної інформації, в тому числі, уточнюючої довідки чи документів, що містять відомості про періоди роботи, характер праці, тривалість трудоднів тощо. Натомість, відповідачем жодними доказами не підтверджено вжиття ним відповідних заходів для отримання необхідних документів до моменту відмови позивачу в призначенні пенсії.
Водночас, суд звертає увагу на принцип пропорційності, який вимагає співрозмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей - органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобов'язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів). Вказаний принцип передбачає наявність розумного співвідношення між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар.
Абзацом 2 пункту 4 вказаного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Відтак, відповідальність за проведення атестації робочих місць і збереження відомостей про її результати покладається виключно на роботодавця, а тому, відсутність у органу пенсійного фонду відомостей щодо наявності документів про підтвердження проведеної атестації, за умови підтвердження трудової діяльності записами у трудовій книжці, а також, враховуючи бездіяльність відповідача щодо самостійного витребування документів з архівних установ, не може слугувати підставою для позбавлення особи права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Щодо посилань відповідача на відсутність доказів сплати позивачем страхових внесків за періоди роботи в ТОВ «Тоннельний отряд №6 Метростроя» з 01.01.2004 по 12.12.2018 суд зазначає, що чинними міжнародними угодами визначено взаємне зарахування стажу роботи набутого у країні учасниці угоди відповідно до законодавства країни-роботодавця. Сам факт офіційного працевлаштування позивача підтверджується відповідними довідками про заробітну плату, уточнюючими та архівними довідками, зазначеними в описовій частині рішення суду, а також записами в трудовій книжці. Сумнівів у несплаті страхових внесків до пенсійних органів РФ страхових внесків з вини позивача в суду немає. Таким чином, увесь офіційно набутий трудовий стаж позивача на території РФ підлягає зарахуванню до страхового.
Що стосується зарахування позивачу періоду навчання в підготовчому відділенні вищого навчального закладу, суд зазначає, що факт навчання на підготовчому відділенні Львівського політехнічного інституту з 01.12.1987 по 31.08.1988 підтверджується відповідною довідкою (на звороті а.с.22). Враховуючи те, що за нормами законодавства, чинними на момент навчання позивача, слухачі підготовчого відділення за правовим статусом були прирівняні в правах до студентів вищого навчального закладу, час навчання позивача на підготовчому відділенні за денною формою навчання не переривав трудового стажу, а тому цей стаж підлягає зарахуванню до стажу, що враховується при призначенні пенсії.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Застосовуючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, судом проаналізовано на відповідність усіх умов, які передбачені пенсійним законодавством для можливості зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах та зроблено висновок про те, що документів наданих позивачем достатньо для призначення відповідної пенсії, а тому для повного захисту порушеного права позивача, з метою уникнення повторного звернення до суду, запобігання виникнення ризиків правового пуризму та ілюзорності судового рішення, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах з наступного дня після досягнення позивачем 55 річного віку, а саме з 29.11.2019.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Наявною в матеріалах справи квитанцією №47079652 від 10.01.2020 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 840,80 грн (а.с.1).
У позовній заяві позивачем також наведено попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку із судовим розглядом даної справи, згідно із договором про надання правової допомоги від 10.01.2020.
Позивач вказав, що документи про отримання послуг правової допомоги буде надано за наслідками розгляду справи.
За таких обставин, на момент ухвалення судом даного рішення, підстав для вирішення питання про стягнення за рахунок відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу немає. Натомість, з огляду на підтвердження сплати ОСОБА_1 судового збору за подання даної позовної заяви, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 840,80 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 255, 263, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088) у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 29.11.2019 - з наступного дня після досягнення 55-річного віку, враховуючи періоди: з 01.12.1987 по 31.08.1988 (навчання на підготовчому відділенні Львівського політехнічного інституту), з 01.01.2004 по 09.09.2009, з 29.10.2009 по 08.09.2010, з 15.10.2010 по 03.03.2013, з 12.03.2013 по 26.11.2014, з 04.09.2017 по 27.08.2018, з 18.09.2018 по 12.12.2018 (робота у ТОВ «Тоннельний отряд №6 Метростроя») - до загального стажу та 5 років на посаді підземного бетонника у ТОВ «Тоннельний отряд №6 Метростроя» - до стажу роботи за Списком №1.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ;
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області, адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.