21 лютого 2020 року м. Київ № 320/5533/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Житомирській області (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу на суму 42 566 грн. 94 коп..
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 17 жовтня 2019 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 20 листопада 2019 р.
19 лютого 2020 р. до суду від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового розгляду справи у порядку письмового провадження. Крім того, зазначив, що уточнюючі позовні вимоги в сумі 15 031 грн. 85 коп. підтримує в повному обсязі та повідомляє, що станом на 19 лютого 2020 р. заборгованість відповідача не змінилася, жодних заходів щодо погашення заборгованості не вжито.
19 лютого 2020 р. до суду від представника відповідача надійшло клопотання про подальший розгляд справ без його участі, в якому у задоволенні позовної заяви просить суд відмовити в повному обсязі.
У зв'язку з поданими клопотаннями сторін про розгляд справи в порядку письмового провадження протокольною ухвалою суду від 19 лютого 2020 р. на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України вирішено здійснювати судовий розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
19 лютого 2019 р. до суду від представника відповідача надійшло клопотання про застосування строків позовної давності. Вказує, що позивачем порушено строки звернення до суду, які встановлені пунктом 2 ч. 2 ст. 122 КАС України. Стверджує, що хоча заборгованість із орендної плати виникла у 2015 р., однак позивач звернувся до суду із порушенням строків позовної давності, що в даному випадку є недопустимим.
Дослідивши матеріали справи в частині заявленого клопотання, суд звертає увагу на наступне.
Частиною 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з вимогами п. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
За правилами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Як визначено підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За змістом пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Отже, факт узгодження податкового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. Невиконання обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.
При цьому, відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України строк давності - 1095 календарних днів, а пунктом 102.4 цієї статті передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Таким чином, в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, а відтак з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу, в тому у числі й винесення податкової вимоги.
Дослідивши позовну заяву, судом встановлено, що податковий борг відповідача виник по узгоджених податкових повідомленнях-рішеннях від 11 травня 2018 р. № 45621-5313-0613, № 00018-313-0613, № 00017-5313-0613 та № 00016-5313-0613, а тому позивачем не порушено строків звернення до суду, які передбачені іншим законом, а саме - Податковим кодексом України. Суд звертає увагу, що строк позовної давності передбачено ЦК України, а у даному випадку йде мова про застосування строку звернення до суду, визначеного ст.122 КАС України та ст.102 ПК України. Отже, клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності є не обґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Крім того, представником позивача подано клопотання про закриття провадження у справі. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що адміністративна справа підлягає закриттю за п.4 ч.1 ст. 238 КАС України, так як на даний час наявна ухвала Малиновського районного суду, яка набрала законної сили.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Дослідивши ухвалу Малиновського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2019 р. у справі № 283/1280/19 за позовом Коростишівської міської прокуратури Житомирської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення орендної плати та зобов'язати повернути земельну ділянку, судом встановлено наступне.
Як убачається з ухвали Малиновського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2019 р. у справі № 283/1280/19 заборгованість за договором оренди землі від 22 грудня 2005 р. станом на 1 січня 2019 р. складається з наступного: з 2016 р. - 11 104 грн. 42 коп., з 2017 р. - 11 104 грн. 42 коп., з 2018 р. - 11 104 грн. 42 коп., що у загальному розмірі становить 33 313 грн. 26 коп. Цією ухвалою затверджено мирову угоду.
Разом з тим, суд звертає увагу, що позивач звернувся із цим позовом про стягнення податкового боргу у розмірі 42 566 грн. 94 коп. Так, вказана заборгованість виникла на підставі наступних складових: податкового повідомлення-рішення № 45621-5313-0613 від 11 травня 2018 р. про нарахування грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 11 104 грн. 42 коп., податкового повідомлення-рішення № 00018-5313-0613 від 11 травня 2018 р. про нарахування грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 9 253 грн. 68 коп., податкового повідомлення-рішення № 00017-5313-0613 від 11 травня 2018 р. про нарахування грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 11 104 грн. 42 коп. та податкового повідомлення-рішення № 00016-5313-0613 від 11 травня 2018 р. про нарахування грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 11 104 грн. 42 коп.
Суд звертає увагу, що ухвалою Малиновського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2019 р. у справі № 283/1280/19 не вирішувалося питання щодо заборгованості у розмірі 9 253 грн. 68 коп., а тому у відповідності до вимог чинного законодавства вказана ухвала не вирішила спір між тими самими сторонами, про той же самий предмет спору та з самих підстав. Отже, клопотання представника позивача про закриття провадження у справі № 320/5533/19 є не обґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 205, 223, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Реуса Д.С. про застосування строків позовної давності у справі № 320/5533/19 за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - відмовити.
2. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Реуса Д.С. про закриття провадження у справі № 320/5533/19 за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - відмовити.
3. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Журавель В.О.