ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"21" лютого 2020 р. справа № 344/18437/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Григорука О.Б.,
при секретарі Королевич О.В.,
за участю: представників позивача - Пукіш Н.М., Хоптій М.В., представників відповідачів - Головчак Н.Б., Соколик Р.П., Романишин К.В., представника третьої особи Державної регуляторної служби України - Яцущак К.М.,
представник третьої особи Головного управління ДПС в Івано-Франківській області - не з'явився,
розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду заяву про залишення позову в частині вимог без розгляду у справі за позовом приватного підприємства "Вестхім", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державна регуляторна служба України, до Хриплинської сільської ради Івано-Франківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача -Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, про визнання нечинними рішень та визнання протиправними дій, -
Хриплинська сільська рада Івано-Франківської міської ради 24.12.2019 звернулася до суду з заявою заяву про залишення без розгляду позову у справі №344/18437/19 в частині вимог про визнання нечинними рішень Хриплинської сільської ради "Про встановлення ставок земельного податку" від 10.07.2015 №2-29/2015, від 08.07.2016 №4-7/2016, від 30.06.2017 №33-16/2017 та "Про затвердження Положення про оренду земельних ділянок комунальної власності у с. Хриплин" від 13.05.2016 №5-6/2016, з підстав пропуску строку на звернення до суду у зв'язку з втратою чинності вказаними нормативно-правовими актами.
Представники відповідачів подану заяву підтримати, просили залишити позов без розгляду в частині.
Представники позивача та третьої особи на стороні позивача щодо залишення позову без розгляду в частині заперечили.
Представник третьої особи на стороні відповідача в підготовче засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце підготовчого засідання третя особа на стороні відповідача була повідомлена належним чином.
Розглянувши подану суду заяву, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу, якою встановлені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до змісту частини першої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України порядок оскарження нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень поширюється на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що право оскаржити нормативно - правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Відповідно до частини третьої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом усього строку їх чинності.
Суд зазначає, що дія нормативно-правового акту мала вплив на права та обов'язки осіб, на яких поширювалася його дія, як на дату набрання чинності актом, так і упродовж перспективної дії цього документа.
Оскільки дія нормативно-правового акту мала вплив на права та обов'язки осіб, на яких поширювалася його дія, як на дату набрання чинності актом, так і упродовж перспективної дії цього документа, суб'єкт правовідносин, до якого буде застосований чи застосується цей акт, якщо вважатиме, що цей нормативний документ порушує або порушуватиме його права чи інтереси, за наявності відповідного обґрунтування, може оскаржити нормативно-правовий акт як відразу після часу набрання ним чинності, так і будь-коли й тоді, коли нормативно-правовий акт чинний і продовжує регулювати певні відносини, внаслідок яких відбувається порушення його прав та/чи законних інтересів.
У разі, коли суб'єкт правовідносин оскаржує нормативно-правовий акт по спливу певного проміжку часу від дати набрання ним чинності, але який є чинним, діючим і обов'язковий до застосування на час звернення суб'єкта правовідносин до адміністративного суду із позовною заявою, то звернення до суду такого суб'єкта не повинно розцінюватися як здійснене з порушенням порядку та строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вимога про порушення права триваючою дією чинного нормативно-правового акту, яка для суб'єкта правовідносин є реальною, актуальною, об'єктивно обґрунтованою хоча б на етапі звернення до суду про його оскарження, не може визнаватись такою, що подана з пропуском строків звернення за захистом порушеного права.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №160/7524/18.
Суд встановив, що дія рішень Хриплинської сільської ради "Про встановлення ставок земельного податку" від 10.07.2015 №2-29/2015, від 08.07.2016 №4-7/2016, від 30.06.2017 №33-16/2017 та "Про затвердження Положення про оренду земельних ділянок комунальної власності у с. Хриплин" від 13.05.2016 №5-6/2016 мала вплив на права та обов'язки позивача, на якого поширювалася їхня дія, як на дату набрання чинності вказаними рішеннями, так і упродовж перспективної дії цих документів.
Враховуючи наведене, судом не встановлено наявності факту порушення позивачем строку на звернення до суду у справі №344/18437/19 в частині вимог про визнання нечинними рішень Хриплинської сільської ради "Про встановлення ставок земельного податку" від 10.07.2015 №2-29/2015, від 08.07.2016 №4-7/2016, від 30.06.2017 №33-16/2017 та "Про затвердження Положення про оренду земельних ділянок комунальної власності у с. Хриплин" від 13.05.2016 №5-6/2016.
За таких обставин, заява відповідача є необґрунтованою , тому не підлягає до задоволення.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви Хриплинської сільської ради Івано-Франківської міської ради 24.12.2019 про залишення без розгляду позову у справі №344/18437/19 в частині вимог про визнання нечинними рішень Хриплинської сільської ради "Про встановлення ставок земельного податку" від 10.07.2015 №2-29/2015, від 08.07.2016 №4-7/2016, від 30.06.2017 №33-16/2017 та "Про затвердження Положення про оренду земельних ділянок комунальної власності у с. Хриплин" від 13.05.2016 №5-6/2016 - відмовити.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення щодо ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Григорук О.Б.