20 лютого 2020 року м. Житомир справа № 240/35/20
категорія 109020100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Нагірняк М.Ф.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою.
Позивач зазначає, що 11.06.2019року звертався до Відповідача з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0га на території Радомишльського району Житомирської області. Позивач зазначає, що за результатами розгляду вказаного клопотання отримав відмову, викладену в листі від 20.09.2019року. Наведені у відповіді підстави для відмови, є надуманими. Позивач вважає, що ним до свого клопотання були долучені всі документи, передбачені ст.118 Земельного кодексу України, а тому таку відмову вважає протиправною.
Ухвалою суду від 08.01.2020року позовну заяву прийнято розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі і її призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Судове засідання, призначене на 04.02.2020року не відбулося по причині неявки представників сторін та клопотання представника Позивача.
Позивач в судове засідання повторно не прибув, його представник подав до суду відповідь на відзив та клопотання про розгляд справи без участі Позивача.
Представник ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, в судове засідання повторно не прибув, 24.01.2020року направив до суду відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи без участі Відповідача.
У відзиві Відповідач проти позову заперечує і зазначає, що відмова в наданні Позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою для надання вказаної земельної ділянки у власність була прийнята правомірно, так як із Радомишльської міської ради в установлений термін не надійшло відповідне погодження. Крім того, Відповідач зазначає про необхідність при розгляді такого клопотання дотримуватися вимог Розпорядження КМ України від 31.01.2018р. N60-р
Враховуючи неявку в судове засідання представників сторін та відповідно до положень ч.9 ст.205 КАС України суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування на умовах оренди регулюються правовими нормами Земельного кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.
Судом встановлено та визнається сторонами, що 11.06.2019року Позивач звертався до Відповідача з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0га на території Радомишльського району Житомирської області.
Сторонами визнається, що відповідно до положень ст.122 цього Кодексу саме до повноважень Відповідача віднесено вирішення питання про передачу цієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність або у користування для ведення особистого селянського господарства.
Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області за результатами розгляду вказаного клопотання листом від 20.09.2019року відмовило Позивачу в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою. Вказане рішення мотивовано відсутністю відповідного погодження Радомишльської міської ради.
Таке рішення Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не відповідає обставинам справи, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та прийняте не у спосіб, передбачений законом, з огляду на таке.
Зазначені в оскаржуваному листі - рішенні підстави для відмови в наданні такого дозволу прямо протирічать вимогам ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, Відповідач, як відповідний орган виконавчої влади відповідно до наданих повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Тобто, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Про виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки прямо зазначено в Ухвалі Конституційного Суду України " Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України" від 29 вересня 2015 року N 44-у/2015 (Справа N 2-40/2015).
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 19.01.2016 року (справа №824/167/15-а/21-3690а15).
При дослідженні в судовому засіданні оскаржуваного листа Відповідача від 20.09.2019року встановлено, що в ньому відсутні посилання про невідповідність місця розташування земельної ділянки, зазначеної Позивачем в своєму клопотанні від 11.06.2019року:
- вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;
- вимогам генерального плану Радомишльського району;
- вимогам іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель цієї ж адміністративно-територіальної одиниці;
- вимогам проектів землеустрою щодо впорядкування території цих же населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Суд вважає безпідставними також доводи Відповідача, викладені у відзиві на позов, що оскаржуване рішення було зумовлено необхідністю виконання вимог Розпорядження КМ України від 31.01.2018р. N60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад"
Безспірно, вказане Розпорядження КМ України зобов'язує Відповідача як територіальний підрозділ Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити, окрім іншого, "здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об'єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Разом з тим, суд зазначає, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки не є розпорядженням цією земельною ділянкою.
Інші доводи, викладені у відзиві на позов, про відсутність підстав для задоволення клопотання Позивача для надання дозволу на розробку проекту землеустрою судом не приймаються до уваги, так як вони не зазначені в оскаржуваній відмові.
Крім того, суд зазначає, що правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 N 333 (далі також - Положення N 333, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за N 1391/29521.
Пунктом 8 Положення N 333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.
Отже, за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, останнім має видаватися відповідний наказ, відтак рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмова в наданні такого дозволу повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області.
Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі N 140/1992/18, від 14.08.2019 у справі N 0640/4434/18, від 29.08.2019 у справі N 420/5288/18 та від 17.10.2019 у справі N 811/1845/18, від 11.04.2018року у справі №806/2208/17.
В межах даного адміністративного спору Позивач звернувся до Відповідача із клопотанням (заявою), за наслідками розгляду якої суб'єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній протиправно направив йому відповідь у формі листа від 20.09.2019 N П-4960/0-2811/0/22-19.
Відповідно до вимог ч.5ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що оскаржувана відмова, викладена в листі Відповідача від 20.09.2019року, про надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0га на території Радомишльського району Житомирської області винесена не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним земельним законодавством, а тому є протиправною і підлягає скасуванню.
Обрання способу захисту прав у сфері публічно-правових відносин визначається судом з урахуванням змісту ч. 2 ст. 2 КАС України, принципів адміністративного судочинства та положень статті 245 КАС України.
Повноваження адміністративного суду в разі задоволення адміністративного позову визначені частиною 2 статті 245 КАС України, відповідно до якої, суд може прийняти, окрім іншого, постанову про: 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Обрання способу захисту порушеного права повинно гарантувати дотримання і захист прав, свобод, інтересів Позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом визнається, що в силу вимог Земельного кодексу України надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність віднесено до владних повноважень Відповідача, але не вирішено по суті.
За таких підстав порушене право Позивача підлягає судовому захисту та може бути поновлено виключно шляхом визнання протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в наданні дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0га на території Радомишльського району Житомирської області, викладену в листі від 20.09.2019 року, та зобов'язання повторно розглянути таке клопотання у повній відповідності до вимог земельного законодавства.
Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України судові витрати Позивача у вигляді судового збору в сумі 768,40грн. та за надану правничу допомогу в сумі 2000,00грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково, визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в наданні дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0га на території Радомишльського району Житомирської області, викладену в листі від 20.09.2019року.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області (10002, м.Житомир, вул.Довженко,45, ЄДРПОУ 39765513) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 11.06.2019року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0га на території Радомишльського району Житомирської області.
Судові витрати ОСОБА_1 у вигляді судового збору в сумі 768,40грн. та за надану правничу допомогу в сумі 2000,00грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк