про повернення позовної заяви
21 лютого 2020 року м. Житомир справа № 240/567/20
категорія 112030300
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій вона просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати їй пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2014 по 02.08.2014;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок їй пенсії з 01.01.2014 по 02.08.2014 пенсії відповідно до ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 вказана позовна заява була залишена без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, підтверджених належними доказами.
Позивач отримала копію ухвали про залишення позовної заяви без руху 06.02.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог ухвали суду від 03.02.2020 про залишення позовної заяви без руху позивач направила до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду у адміністративній справі №240/567/20.
Розглянувши подану позивачем заяву про поновлення строку звернення, суд вважає її такою, що не усуває недоліки поданої позовної заяви, зважаючи на таке.
В ухвалі про залишення позову без руху було зазначено, що за приписами ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 1 ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
З правового аналізу зазначених норм вбачається, що процесуальне законодавство пов'язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, слід зазначити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій. Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Позивачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили, що вона не мала змоги звернутись до суду з 2014 року з позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести донарахування та виплату за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 пенсії, додаткової пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому позивачем не виконані вимоги ухвали про залишення позову без руху щодо обґрунтування підстав пропущення строків, передбачених ст. 122 КАС України.
Посилання у заяві про поновлення строку звернення до суду на те, що суд не може застосовувати шестимісячний строк звернення до суду як підставу для відмови у задоволенні позову у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою доходу як складової конституційного права на соціальний захист, до якого належить зокрема, й пенсія, є безпідставними, оскільки при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Отже, за наведених обставин та з огляду на ненадання позивачем будь-яких належних доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку звернення до суду, викладені позивачем обставини у заяві про поновлення строку звернення до суду не можуть бути визнані поважними, оскільки такі причини не носять ознак об'єктивності та непереборності безпосередньо для позивача, а реалізація останнім права на судовий захист невід'ємно пов'язана зі строками, в межах яких позивач може звернутися до суду за захистом свого права.
Разом з тим, правову позицію, викладену в судових рішеннях Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №522/6810/17, від 22.01.2019 у справі №201/9987/17, на яку посилається позивач, не можна застосовувати до даної справи, оскільки суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
Звертаючись з заявою про поновлення пропущеного строку звернення до суду у адміністративній справі №240/567/20, позивач не врахувала, що оскільки пенсія отримувалась нею щомісячно, про порушення свого права вона мала дізнатися, не отримавши такого забезпечення у належному розмірі за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, а перебіг строку звернення до суду з вимогами про її виплату у певному розмірі за кожен конкретний місяць розпочинається у цьому місяці. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №813/5002/17.
Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що намір захистити у судовому порядку порушені права має реалізовуватись у чіткій відповідності до вимог закону. Позивачу було чітко роз'яснено недоліки подано позову та способи їх усунення, які певною мірою залишились без належного реагування зі сторони позивача.
Отже, перевіривши і дослідивши поданий ОСОБА_1 позов на предмет дотримання статей 160, 161 КАС України, суд приходить до висновку, що у строк, встановлений судом, позивач вимог ухвали суду від 03.02.2019 про залишення позовної заяви без руху не виконала, оскільки не зазначила причин, які об'єктивно їй перешкоджали вчасно звернутись до суду або робили таке звернення неможливим.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява повертається позивачеві.
Згідно з ч. 5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Оскільки недоліки позовної заяви, залишеної без руху, не усунуто позивачем у строк, встановлений судом, то суд дійшов висновку про повернення позовної заяви, що не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.М. Майстренко