18 лютого 2020 року м. Житомир справа № 240/8338/19
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання дій протиправними та скасування постанови,
встановив:
Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області звернулось до суду із вказаним позовом та просить визнати дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області протиправними щодо винесення постанови від 23.05.2019 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692 грн та зобов'язати скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 23.05.2019 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692 грн.
В обґрунтування позову зазначило, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 по справі 240/5126/18, яке набрало законної сили 27.03.2019, зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області затвердити проект землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 площею 56,1807 га для ведення фермерського господарства на території Старосолотвинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області. 12.04.2019 Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області було розглянуто документацію із землеустрою та винесено наказ «Про виконання рішення суду» від 12.04.2019 № 6-1150/14-19-СГ, в якому пунктом 1 затверджено проект землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 . Водночас, державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП 59181847 з примусового виконання рішення суду та стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 16692,00 грн 23.05.2019, тобто після добровільного його виконання позивачем. Відповідно до ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Таким чином, постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн від 23.05.2019 підлягає скасуванню, оскільки рішення Житомирського окружного адміністративного суду було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, про що свідчить наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 12.04.2019 №6-1150/14-19-СГ.
Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження з викликом учасників справи.
10.01.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що твердження позивача про виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження не відповідають дійсності. Так, 29.05.2019 до відділу надійшов лист від 28.05.2019 №11-6-0.62-3454/2-19, в якому Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» просило закінчити виконавче провадження №59181847 щодо виконання виконавчого листа №240/5126/18, як такого, що 12.04.2019 був фактично виконаний до відкриття постанови про виконавче провадження. До даного листа додано завірену копію наказу від 12.04.2019 №6-1150/14-19-СГ «Про виконання рішення суду». Даним наказом пунктом 1 визначено: "Затвердити проект землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 площею 56,1807 га, для ведення фермерського господарства на території Старосолотвинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області. Пунктом 2 наказу визначено: "Визнати таким, що втратив чинність п. 1 даного наказу." Оскільки пункт 1 вищевказаного наказу визнано таким що втратив чинність, тому наказ не можне свідчити про виконання рішення суду. Також вказує, що станом на січень 2020 року рішення суду залишається невиконаним, про що свідчить ухвала про накладення штрафу на позивача, прийнята в межах справи № 240/5126/18. Отже, дії державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору є законними та такими, що відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
В судове засідання, призначене на 13.01.2020, та на 21.01.2020 сторони не з'явились.
Зважаючи на викладене та керуючись приписами частини 3 статті 194, частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 по справі №240/5126/18, яке набрало законної сили 27.03.2019, зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області затвердити проект землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 площею 56,1807 га. для ведення фермерського господарства на території Старосолотвинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області.
17.05.2019 Житомирським окружним адміністративним судом на виконання рішення суду від 04.12.2018 видано виконавчий лист в справі №240/5126/18.
23.05.2019 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Корнєєвим М.М. прийнято:
- постанову ВП № 59181847 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №240/5126/18 від 17.05.2019, в якій пунктом 3 постановлено стягнути з боржника (Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області) виконавчий збір у розмірі 16692 грн;
- постанову ВП № 59181847 про стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області виконавчого збору у розмірі 16692 грн.
Не погоджуючись із постановою про стягнення виконавчого збору від 23.05.2019 у ВП 59181847, позивач звернуся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, слід вказати наступне.
Статтею 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон, в редакції станом на виникнення спірних правовідносин) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Приписами п.1 ч.1 ст.26 Закону визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 4 статті 27 Закону встановлено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Відповідно до частини першої статті 27 Закону, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.
Згідно ч.5, ч.7 та ч.9 ст.27 Закону, виконавчий збір не стягується:
- за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
- у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
- якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
- за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
- у разі виконання рішення приватним виконавцем;
- за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом;
- у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню;
- у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Позивач наголошує на тому, що підстав для стягнення виконавчого збору немає, а така постанова є протиправною, оскільки ним було самостійно виконано рішення суду від 04.12.2018 в справі №240/5126/18 до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №591818478 від 23.05.2019.
Суд не погоджується із такою позицією позивача, з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження №591818478, 29.05.2019 на адресу відповідача від Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надійшов лист № 11-6-0.62-3454/2-19, в якому останнє просило на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України “Про виконавче провадження” закінчити виконавче провадження №59181847 щодо виконання виконавчого листа №240/5126/18, як такого, що 12.04.2019 був фактично виконаний до відкриття постанови про виконавче провадження.
До вказаного листа додано завірену копію наказу від 12.04.2019 №6-1150/14-19-СГ "Про виконання рішення суду".
Пунктом 1 цього наказу визначено: "Затвердити проект землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 площею 56,1807 га, для ведення фермерського господарства на території Старосолотвинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області.
Пунктом 2 наказу визначено: "Визнати таким, що втратив чинність п.1 даного наказу."
Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області в пункті 2 наказу від 12.04.2019 №6-1150/14-19-СГ фактично вказало, що рішення суду виконанню не підлягає.
Більш того, позивач, вказавши в пункті 1 про затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 та одночасно скасувавши пункт 1, намагається уникнути обов'язку виконання рішення суду, передбаченого ч.2 ст.14 КАС України.
Інших доказів виконання рішення Житомирського окружного адіміністративного суду від 04.12.2018 №240/5126/18 до 23.05.2019 до відкриття виконавчого провадження №59181847, позивачем суду не надано.
Отже, станом на 23.05.2019 на момент відкриття виконавчого провадження №59181847 позивачем не було виконано рішення суду від 04.12.2018 №240/5126/18.
Відтак, у державного виконавця були відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом - прим.суду) та нестягнення виконавчого збору.
Враховуючи вищенаведене, постанова про стягнення виконавчого збору №59181847 в сумі 16692 грн є правомірною і скасуванню не підлягає.
Також, судом встановлено, що жодної з інших підстав, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", за існування яких виконавчий збір не стягується, у цих спірних правовідносинах не встановлено.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позовної заяви Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. Довженка, 45,Житомир,10002, код ЄДРПОУ 39765513) до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (Майдан Соборний, 1, м.Житомир,10014, код ЄДРПОУ 34900660) про визнання дій протиправними та скасування постанови, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова