21 лютого 2020 року м. Житомир справа № 240/11521/19
категорія 112030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області про зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області (далі - УПСЗН), в якому просить визнати протиправною бездіяльність УПСЗН, яка призвела до ненарахування та невиплати з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги, у зв'язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачених ст.37 та ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII) та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити таку допомогу.
Ухвалою суду від 12.11.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та в той же день зупинено провадження у вказаній справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі №240/4946/18 (провадження №Пз/9901/56/18).
Ухвалою суду від 24.01.2020 поновлено провадження у зазначеній справі.
Ухвалою від 21.02.2020 роз'єднано позовні вимоги виділивши їх в два самостійних провадженні: в частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Лугинської райдержадміністрації в Житомирській області провести перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01 серпня 2018 року по 31 жовтня 2019 року в розмірі 40% мінімальної заробітної плати продовжено в межах адміністративної справи №240/11521/19.
Розгляд позовних вимог в частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Лугинської райдержадміністрації в Житомирській області провести перерахунок та виплату доплати до пенсії як працюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення щомісячно у відповідності до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01 серпня 2018 року по 31 жовтня 2019 року, виходячи з розміру 2-х мінімальних заробітних плат, встановленій законом про Державний бюджет України на відповідний рік виділено в окреме провадження.
Відповідачем у встановлені строки подано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що бажані виплати будуть відновлені після внесення відповідних змін до Державного бюджету України.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Встановлено, що позивач проживає на території радіоактивного забруднення, яку відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, перебуває на обліку в УПСЗН.
Позивач звернувся до УПСЗН із запитом на інформацію, в якому просив вказати, чи відновлено відповідачем із 17.07.2018 року нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановлену ст.37 Закону №796-XII, на що відповідач повідомив, що така допомога не нараховувалась та не виплачувалась.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Дана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №240/4946/18, провадження №Пз/9901/56/18.
Відповідно до ч.3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Закон №796-XII визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до положень ст.37 цього Закону (в редакції, чинній з 09 липня 2007 року) громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати; у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.
01 січня 2015 року набрав чинності Закон № 76-VIII, підпунктом 7 пункту 4 розділу І якого виключено, зокрема, ст.37 Закону № 796-XII.
Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018 підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VIII визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Отже, вказаним Рішенням Конституційного Суду України відновлено дію ст.37 Закону № 796-XII, яка із 17 липня 2018 року є чинною.
Враховуючи, що позивач проживає в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, а тому з дня прийняття рішення Конституційним Судом України, тобто з 17.07.2018, має право на відновлення та виплату щомісячної грошової допомоги, передбаченої ст.37 Закону №796-XII.
Натомість відповідач не відновив виплату такої допомоги, чим допустив бездіяльність, яку суд визнає протиправною.
Належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити вказану допомогу.
Разом з тим, Верховним Судом у зразковій справі зазначено, що у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІІІ, яким на даний час установлено розрахункову величину в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення ст.37 Закону № 796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, а застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на 01 січня календарного року.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги, передбаченої ст.37 Закону №796-XII слід здійснювати від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області, яка призвела до ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 17 липня 2018 року щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області (вул. Червона Гірка, 21, смт. Лугини, Лугинський район, Житомирська область, 11301. ЄДРПОУ: 03192595) здійснити з 17 липня 2018 року нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду складено у повному обсязі: 21 лютого 2020 року.
Суддя Л.А.Шуляк