Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 лютого 2020 р. Справа№200/14771/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Аляб'єва І.Г., розглянувши за правилами загального позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Миру,35, м.Бахмут, Донецька область, 84500, код ЄДРПОУ 42172734), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області (вул. Генерала Батюка, б.8, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області, у якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 28 березня 2019 року №25 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецької області від 26.02.2019 року №7/44;
- зобов'язати Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 від 04.01.2019 року №71 з урахуванням періодів роботи: з 17.09.1981 року по 31.12.1981 року, з 07.09.1990 року по 31.12.1997 року, з 01.01.1998 року по 21.04.1999 року та з 22.04.1999 року по 10.04.2000 року та правових висновків суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пенсійний орган безпідставно відмовлено позивачу в зарахуванні до страхового стажу періоди роботи при призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, чим порушено права та законні інтереси позивача.
Відповідачами надіслано до суду відзиви на позов в якому просять у задоволенні позову - відмовити. Посилалися на те, що при прийнятті рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОУПФУ діяло правомірно та в межах повноважень. Зазначили, що до спеціального трудового стажу позивача Комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні УПФУ у Донецькій області прийнято рішення від 26.02.2019 року №7/44 яким позивачу не зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №2 періоди роботи: з 17.09.1981 року по 31.12.1981 року у зв'язку з тим, що посада учня електрозварника не передбачена Списком № 2, який чинний на період роботи заявника; з 07.09.1990 року по 31.12.1997 року у зв'язку з відсутністю можливості здійснення обґрунтованості видачі наданих документів; з 01.01.1998 року по 21.04.1999 року у зв'язку з наявністю в трудовій книжці запису про атестацію робочого місця електрогазозварника в той час як заявник працював на посаді електрозварника; з 22.04.1999 року по 10.04.2000 року у зв'язку з перервою в атестації робочих місць.
Ухвалою суду від 24.12.2019 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
03.01.2020 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 08.01.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 27.01.2020 року.
Ухвалою суду від 27.01.2020 року закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 18.02.2020 року.
У судове засідання 18.02.2020 року сторони не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Також в матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи у відсутності позивача та його представника.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на зазначене, оскільки у судове засідання не прибули представники сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серія НОМЕР_2 виданим 31.01.2003 року Атремівським МВ УМВС України Донецькій області.
04.01.2019 року позивач звернувся до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою №71 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Рішенням Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 28.03.2019 року №25 зазначено, що у разі ліквідації підприємства згідно Постанови № 18-1 від 10.11.2006 року «Про Порядок підтвердження періодів роботи, що враховуються до трудового стажу для призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років» пільговий стаж по довідкам, наданими архівними установами, підтверджується Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області. Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників про обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 року №383, Комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняла рішення від 26.02.2019 року №7/44 про не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів:
- з 17.09.1981 року по 31.12.1981 року у зв'язку з тим, що посада учня електрозварника не передбачена Списком № 2, який чинний на період роботи заявника;
- з 07.09.1990 року по 31.12.1997 року у зв'язку з відсутністю можливості здійснення обґрунтованості видачі наданих документів;
- з 01.01.1998 року по 21.04.1999 року у зв'язку з наявністю в трудовій книжці запису про атестацію робочого місця електрогазозварника в той час як заявник працював на посаді електрозварника;
- з 22.04.1999 року по 10.04.2000 року у зв'язку з перервою в атестації робочих місць.
Таким чином страховий стаж позивача склав 36 років 09 місяців 27 днів, пільговий стаж 09 років 03 місяці 10 днів в тому числі військова служба 02 роки 02 місяців 06 днів.
Виходячи з наведеного позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. Не погодившись з відмовою у призначенні пенсії позивач звернувся до суду з даним позовом.
До пільгового стажу не враховані періоди роботи, які зазначені в трудовій книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 17.09.1981 року:
- з 17.09.1981 року по 09.04.1982 року позивач прийнятий Білокаменським вогнетривким заводом до відділу капітального будівництва електрозварщіком 2 розряду (запис 1-2);
- з 10.07.1985 року позивач прийнятий до Артемівського заводу «Доніндустрія» штампувальником 1 розряду (запис-6);
- з 01.08.1988 року у зв'язку з введенням нових тарифних умов оплати праці підтверджений 1 розряд штампувальника (запи-7);
- з 02.12.1988 року позивачу присвоєно 2 розряд штампувальника (запи-8);
- з 07.09.1990 року позивач переведений електрозварником у розряду ковальсько-заготовчої дільниці (запис - 9);
- з 17.02.1994 року позивачу присвоєно 3 розряд електрозварника (запис-10);
- 22.04.1994 за висновками Держекспертизи умов праці №2-112 від 05.11.1993 року підтверджена посада електрогазозварника зайнятий на різки зварки з застосуванням флюсів, які містять шкодливі речовини не нижче 3 класу загрози з правом на пенсію за Списком №2 (запис - 11);
- 01.12.1994 року завод перереєстровано у відкрите акціонерне товариство (запис - 12);
- з 10.07.2002 року позивачу присвоєно 4 розряд електрозварника (запис -13);
- 11.04.2000 року за умовами атестації робочих місць праці, підтверджено право позивача на пільгову пенсію за Списком №2 електрогазозварника ручної зварки ковальсько-заготовчої цеха (запис - 14);
- 01.04.2005 року позивач переведений електрогазозварником зайнятим різанням та ручною зваркою ковальсько-заготовчої цех (запис - 15);
- 06.09.2004 року ковальсько-заготовча цех реорганізована у ковальсько-заготовчу дільницю (запис 16) ;
- 02.04.2005 року за висновками атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію за Списком №2-електрогазозварника зайнятого різанням та ручною зваркою ковальсько-заготовчої дільницю (запис -17);
- 01.03.2009 року позивача було переведено охоронцем до охорони заводу (запис 18);
Наказами Артемівського заводу «Дориндустрия» проведено атестацію робочих місць за умовами праці від 22.04.1994 року №56а, від 11.04.2000 року №43, від 21.02.2005 року №16, від 01.04.2005 року №22.
Відповідно до довідки приватного підприємства «ПРИВАТ АРХІВ» від 20.10.2014 року №421 в документах архівного фонду ТОВ «Артемовський завод «Дориндустрия» за книгами наказів по особовому складу та особовим карткам форми Т-2 значиться ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працював у період з 1985 року по 2010 рік, а сааме:
- 10.07.1985 року - прийнятий штампувальщиком 1 розряду на підставі наказу №79/к від 10.07.1985 року;
- 07.09.1990 року - переведений электрозварником 2 розряду цієї ж дільниці на підставі наказу №131/к від 06.09.1990 року;
- 17.02.1994 року - підвищений розряд электрозварника на підставі наказу №17/к від 16.02.1994 року;
- 10.07.2002 року - підвищений розряд электрозварника на підставі наказу №56/к від 18.07.2002 року;
- 01.04.2005 року - переведений цієї ж дільниці электрогазозварником на різки й ручній зварці на підставі наказу №16/к-а від 01.04.2005 року;
- 01.03.2009 року - переведений до охорони заводу охоронником на підставі наказу №17/к від 02.03.2009 року;
- 12.04.2010 року - переведений в КЗЦ электрогазозваником 4 разряда, доплата за шкідливі умови праці 8% тарифної ставки на підставі наказу №27/к від 09.04.2010 року;
- 29.06.2010 року - переведений до охорони заводу охоронником на підставі наказу №52/к від 25.06.2010 року;
- 07.07.2010 року - переведений в КЗЦ электрогазозварником 4 розряду, доплата за шкідливі умови праці 12% тарифної ставки на підставі наказу №56/к від 06.07.2010 року;
- 02.09.2010 року - переведений до охорони заводу охоронником відповідно до наказу №73/к від 02.09.2010 року;
- 20.09.2010 року - переведений в КЗЦ электрогазозварником 4 розряду, доплата за шкідливі умови праці 12% тарифної ставки відповідно до наказу №78/к від 20.09.2010 року;
- 31.12.2010 року - звільнений за власним бажанням. На підставі наказу №116/к від 31.12.2010 року.
Здійснивши оцінку обставин справи та надавши їм юридичної кваліфікації, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з такого.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон № 1058-ІV від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) та Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі Закон № 1788-XII).
Згідно з нормами статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту “б” статті 13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII та частини першої статті 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Вищевказане узгоджене також з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. Пунктом 1 даного Порядку визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31 березня 1994 року затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років. У цьому переліку передбачено: підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: Усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Крім того, відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умови праці після 20 серпня 1992 року.
Крім того суд зазначає, що позивачем разом із заявою про призначення пенсії були надані, зокрема: копія трудової книжки, копія паспорту, довідка про проходження військової служби з 15.04.1982 року по 20.06.1984 року, копії наказів про атестацію робочих місць за умовами праці, копії архівних довідок, копія атестата.
Згідно рішення відповідача убачається, що відомості зазначені у трудовій книжці не прийняті до уваги, зокрема період роботи позивача з 07.09.1990 року по 31.12.1997 року, оскільки не має можливості провести перевірку обґрунтованості та достовірності документів, оскільки підприємство знаходиться на непідконтрольній українській владі території.
Суд зазначає, що відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Згідно п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Приписами статті 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення” визначено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
З аналізу зазначених вище положень, суд приходить висновку, що органи, які призначають пенсію мають право перевіряти надані заявником документи, а саме вимагаючи відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряючи обґрунтованість їх видачі.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів здійснення пенсійним органом дій щодо здійснення перевірки наданих позивачем документів.
Суд не приймає доводи відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу періоди роботи позивачем на посаді електрослюсаря з 17.09.1981 року по 31.12.1981 року та з 01.01.1998 року по 21.04.1999 року, з огляду на наступне
Зокрема, Бахмутсько-Лиманським ОУПФУ у своєму рішенні від 28.03.2019 року №25 та Головним УПФУ у Донецькій області від 26.02.2019 року №7/44 про відмову в призначені пенсії за віком на пільгових умовах вказано, що посада електрослюсаря, на якій працював позивач з 17.09.1981 року по 31.12.1981 року та з 01.01.1998 року по 21.04.1999 року, не передбачена Списком №2.
Як вбачається з коду 23200000-19906 Электросварщики ручной сварки розділу 33 Списку №2, затвердженого постановою Кабінету міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10, до професій, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відноситься - «Электросварщики ручной сварки».
Суд вважає, що невірне формулювання посади роботодавцем не може обмежувати право позивача на пенсію на пільгових умовах.
Крім того, факт того, що робота, яку позивач виконував, працюючи на ТОВ «Артемівський завод «Дориндустрия» в якості електрозварника, підтверджується також архівною приватного підприємства «ПРИВАТ АРХІВ» від 20.10.2014 року №421 та записами у трудовій книжки.
Тому, безпідставним є посилання пенсійного органу на формальне неспівпадіння назви посади, за обставин, коли головна кваліфікуюча ознака відносить професію до пільгових (Электрозварника ручної зварки), а також враховуючи, що роботодавець визнав таку роботу пільговою.
За викладених вище обставин вбачається, що у відповідачів не існувало законних підстав для не зарахування до спеціального трудового стажу позивача періодів роботи 17.09.1981 року по 31.12.1981 року та з 01.01.1998 року по 21.04.1999 року, на посаді електрозварника Артемівського заводу «Дориндустрия, і відповідачі прийняли незаконне рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії, яке порушує його права на соціальний захист та підлягає скасуванню.
Щодо не зарахування періоду роботи позивача з 22.04.1999 року по 10.04.2000 року у зв'язку з перервою в атестації робочих місць суд зазначає наступне.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Відповідно до пункту 1 зазначеного Порядку Атестація робочих місць за умовами праці (надалі -атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Відповідно до пункту 4 зазначеного Порядку атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Відповідно до пункту 11 зазначеного Порядку контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці, правильністю застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці , Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, Переліків робіт із особливо шкідливими і особливо важкими та шкідливими і важкими умовами праці, на яких встановлюється підвищена оплата праці, та інших нормативно-правових актів, відповідно до яких надаються пільги та компенсації працівникам за роботу із шкідливими умовами праці, покладається на Держпраці.
Виходячи з наведених норм зазначеним порядком визначена відповідальність Держпраці за проведення атестації робочих місць за умовами праці на підприємстві, тобто ОСОБА_1 не може нести відповідальність за проведення атестації робочих місць.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Таким чином, суд вважає, що неможливість проведення перевірки підприємства, перерва в атестації робочих місць, не є підставою для відмови особі в зарахуванні відповідного періоду роботи до пільгового стажу та призначення пенсії.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом: скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 26.02.2019 року №7/44, скасування рішення Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 28.03.2019 року №25 та зобов'язання Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.01.2019 року №71 з урахуванням висновків суду у цій справі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, при зверненні до адміністративного суду з позовною заявою, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 769,00грн.
Згідно положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір у розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у рівних пропорціях.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Миру,35, м.Бахмут, Донецька область, 84500, код ЄДРПОУ 42172734), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області (вул. Генерала Батюка, б.8, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 26.02.2019 року №7/44 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах.
Визнати протиправним та скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 28.03.2019 року №25 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.01.2019 року №71 про призначення пенсії з урахуванням встановлених судом обставин у справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Миру,35, м.Бахмут, Донецька область, 84500, код ЄДРПОУ 42172734) на користь ОСОБА_1 до ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 384,50 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області (вул. Генерала Батюка, б.8, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 до ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 384,50 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення судом складено 18 лютого 2020 року.
Суддя І.Г. Аляб'єв