12 лютого 2020 року м. Житомир справа № 240/8673/19
категорія 111030500
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шуляк Л.А.,
секретар судового засідання Скорик С.В.,
за участю: представника позивача - Луговського Ю.В.,
представника відповідача - Домарацької В.В.,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення та наказу,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" із позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ про проведення документальної невиїзної перевірки від 20 березня 2019 року за №542, складений Головним управлінням ДФС у Житомирській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000931202, форма "В1" від 26.04.2019.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що наказом на проведення перевірки №542 від 20.03.2019 визначено періодом перевірки грудень 2018 року та січень 2019 року, тоді як грудень 2018 року вже перевірявся, а тому в силу п.78.2 ст.78 ПК України, даний наказ є протиправним.
Також вказує, що висновки акту перевірки не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки формування товариством податкового кредиту за наслідками господарських взаємовідносин з ТОВ "Акріс Логістік" та ФОП ОСОБА_1 здійснено відповідно до вимог Податкового кодексу України. При цьому зазначає, що ТОВ "Акріс Логістік", зважаючи на те, що поставки молока здійснювались щомісяця з однаковою періодичністю, обґрунтовано виписано зведені податкові накладні. Щодо взаємовідносин із ФОП ОСОБА_1 зазначає, що ним надано усі первинні документи, які підтверджують реальність отримання послуг від даної особи.
Ухвалою суду від 02.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що перевірку проведено відповідно до вимог абз.2 пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України, а тому наказ на проведення перевірки є правомірним. Звертає увагу, що перевіряючих було допущено до перевірки на підставі даного наказу, а тому правові наслідки процедурних порушень нівелюються.
Щодо допущених порушень зазначає, що ТОВ "Акріс Логістік" складено податкові накладні з порушенням вимог ст.187 ПК України. Також дані податкові накладні не можуть вважатися зведеними, так як складено з порушенням Порядку №1307, а саме - не враховано що сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари, перевищує вартість поставлених товарів протягом місяця, оскільки таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку.
Щодо взаємовідносин з контрагентом ФОП ОСОБА_1 звертає увагу, що не надано достатніх доказів реальності здійсненої операції, оскільки виконані роботи потребують значного обсягу особистої участі персоналу та не співвідносні наявним трудовим ресурсам ФОП ОСОБА_1 . Крім того, у даної особи відсутні будь-які спеціальні дозвільні документи для виконання будівельно-монтажних робіт та робіт підвищеної небезпеки.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, наведених у відзиві на позов, просила у позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, дослідивши та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідачем проведено документальну виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" (код ЄДРПОУ 20428705) з питань правомірності декларування від'ємного значення та заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість по декларації з ПДВ за січень 2019 року, про що складено акт перевірки №245/06-30-12302/20428705 від 05.04.2019 (т.1, а.с.17-46).
Перевіркою встановлено, що в порушення:
- п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" завищено податковий кредит за грудень 2018 року на загальну суму 20 000грн, в т.ч. ПДВ 3 333,33грн, за січень 2019 року на загальну суму 611 727,80 грн, в т.ч. ПДВ 101 954,64грн;
- п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" завищено суму від'ємного значення в декларації з ПДВ за грудень 2018 року на 3 333 грн, за січень 2019 року на 105 288 грн;
- п. 200.4 "б" ст. 200 Податкового кодексу України ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" завищено суму, заявлену до відшкодування в декларації з ПДВ за січень 2019 року, на 105 288 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.04.2019 №0000931202, яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2019 року на 105 288 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 52 644 грн (т.1, а.с.16).
Не погоджуючись із прийнятим рішенням та наказом на проведення перевірки, позивач звернувся з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).
Контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (п.п. 20.1.4 ст. 20 ПК України).
Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Приписами пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Як встановлено судом, наказ про проведення документальної невиїзної перевірки від 20 березня 2019 року за №542 винесено Головним управлінням ДФС у Житомирській області на підставі пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України (т.1, а.с.47). При цьому вирішено провести перевірку за період діяльності грудень 2018 року, січень 2019 року з метою контролю правомірності декларування від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. та заявленого до відшкодування з бюджету по декларації за січень 2019 року.
Відповідно до акту перевірки від 05.04.2019 предметом документальної виїзної позапланової перевірки було правомірність декларування позивачем від'ємного значення та заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ по декларації з ПДВ за січень 2019 року.
В ході аналізу заявленої суми залишку від'ємного значення та заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість в декларації з ПДВ за січень 2019 року (податкова декларація з ПДВ від 19.02.2019 №9025849106 з додатками) перевіряючими встановлено, що ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" задекларовано в декларації з ПДВ за січень 2019 року суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) в розмірі 0 грн.
Відповідно до додатку №3 до декларації з ПДВ за січень 2019 року "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" заявлено до бюджетного відшкодування залишок від'ємного значення за грудень 2018 року в розмірі 140 115 грн та від'ємне значення за січень 2019 року в розмірі 6 468 440 грн.
Оскільки платником подано декларацію з ПДВ від 19.02.2019 №9025849106, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень у грудні 2018 року та січні 2019 року, суд приходить до висновку про наявність підстав для проведення документальної позапланової перевірки за вказані періоди.
Крім того, відповідно до акту перевірки від 18.02.2019 №130/06-30-12-02-26 предметом перевірки була податкова декларація з ПДВ від 17.01.2019 №9307205486 (т.1, а.с.84-87), тобто питання, які перевірялись у вказаних перевірках були відмінними, хоча і період був однаковий.
За таких обставин, наказ про проведення документальної невиїзної перевірки від 20 березня 2019 року за №542 винесений Головним управлінням ДФС у Житомирській області правомірно та у межах наданих повноважень, а тому відсутні підстави для його скасування.
Щодо висновку відповідача про безпідставне включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість по взаємовідносинах ТОВ "Акріс Логістік" суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" укладено договір поставки від 23.09.2014 №2488 з ТОВ "Акріс Логістик", відповідно до якого постачальник здійснює поставку товару - "молоко пастеризоване". Поставка товару здійснюється протягом місяця та має ритмічний характер.
При цьому, на початку грудня 2018 року у ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" була наявна дебіторська заборгованість на загальну суму 777,86 грн (ПДВ - 129,64 грн). 11.12.2018р. товариством була здійснена попередня оплата (платіжне доручення №1985 від 11.12.2018р.) на загальну суму 20 000 грн (ПДВ 3333,33 грн), постачання товару ТОВ "Акріс Логістик" здійснювало протягом місяця на загальну суму 17929,74грн (ПДВ 2988,29грн). ТОВ "Акріс Логістік" за грудень 2018р., не враховуючи попередньої оплати, виписано податкову накладну №7383 від 31.12.2018р., яку зареєстровано в ЄДРПН 08.01.2019р. на загальну суму 20 000 грн, в т.ч. ПДВ 3333,33 грн.
На початку січня 2019р. наявна дебіторська заборгованість на користь ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" на загальну суму 2848,12 грн (ПДВ 474,69 грн). 15.01.2019р. товариством була здійснена попередня оплата (платіжне доручення №2322 від 15.01.2019р.) на загальну суму 18 935,40 грн (ПДВ 3155,90 грн), постачання товару ТОВ "Акріс Логістик" здійснювало протягом місяця на загальну суму 17 929,74 грн (ПДВ 2988,29 грн). ТОВ "Акріс Логістік" за січень 2019р., не враховуючи попередньої оплати, виписано податкову накладну № 3529 від 31.01.2019р., яку зареєстровано в ЄДРПН 05.02.2019р. на загальну суму 17 000 грн, в т.ч. ПДВ 2833,33 грн.
За висновками перевіряючих, ТОВ "Акріс Логістик" при складанні зведеної податкової накладної врахувало отриману попередню оплату, на яку має бути виписана окрема податкова накладна у загальному порядку.
Суд враховує положення пункту 201.4 ст.201 ПК України, якими передбачено, що платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця. У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця. Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.
Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Зміст наведеного правового регулювання свідчить на користь висновку, що контролюючим органом правильно застосовано при проведенні перевірки зазначені приписи Податкового кодексу України, які дійсно свідчать про те, що зведена податкова накладна складається тільки за фактом постачання товару, а не за фактом здійснення попередньої оплати за товар.
У той же час, суд вважає, що порушення контрагентом позивача - ТОВ "Акріс Логістік" вимог чинного податкового законодавства щодо порядку складення зведеної податкової накладної не може бути підставою для покладення на позивача відповідальності у вигляді виключення зі складу його податкового кредиту податку на додану вартість.
Так, для позивача діють правила, визначені у пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, відповідно до яких до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з п.198.2 ст.198 цього Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Отже, позивач, здійснивши оплату на користь ТОВ "Акріс Логістік" на підставі платіжних доручень №1985 від 11.12.2018р. на загальну суму 20 000 грн (ПДВ 3333,33 грн), №2322 від 15.01.2019р. на загальну суму 18 935,40 грн (ПДВ 3155,90 грн) правомірно включив до складу свого податкового кредиту зазначену суму податку на підставі отриманих від цього товариства та зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних №7383 від 31.12.2018р., № 3529 від 31.01.2019р.
Слід врахувати, що податкова накладна № 3529 від 31.01.2019р. виписана на загальну суму 17 000 грн, в т.ч. ПДВ 2833,33 грн, тоді як постачання товару ТОВ "Акріс Логістик" здійснило на загальну суму 17 929,74 грн (ПДВ 2988,29 грн), тобто відсутні підстави для складення окремої податкової накладної відповідно до п.201.4 ст. 201 ПК України.
Суд враховує, що окремі порушення контрагентом позивача заповнення податкової накладної не можуть впливати на існування та реалізацію права позивача на формування свого податкового кредиту.
Відповідачем не надано доказів того, що помилка ТОВ "Акріс Логістік" призвела до будь-якого подвійного віднесення позивачем одних і тих самих сум податку до складу податкового кредиту товариства.
Позивач не повинен перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як включати відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту за умови наявності зареєстрованої податкової накладної.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про правильність формування податкового кредиту ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" за наслідками господарських взаємовідносин з ТОВ "Акріс Логістік".
Щодо висновку відповідача про безпідставне включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 суд зазначає наступне.
При проведенні перевірки встановлено, що ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" укладено з ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) наступні договори про надання послуг:
- договір №11/12 від 11.12.2018р. Предметом даного договору є монтаж чотирьох ліній кругло-ткацьких станків на дільниці №1 виробничого корпусу ТОВ "Грайф Флексіблс Україна", за адресою м.Житомир, вул. Промислова, 1/154. Загальна сума, згідно договірної ціни становить 138 421 грн (без ПДВ). Додатковою угодою №1 від 27.12.2018р. збільшено суму договору на 45 377 грн (без ПДВ);
- договір підряду №26.12 від 26.12.2018р. Предметом даного договору є монтаж екструдера виготовлення поліетиленової плівки на дільниці №2 виробничого корпусу, за адресою м.Житомир, вул. Промислова, 1/154. Загальна сума, згідно договірної ціни, становить 700 726,80 грн, в т.ч. ПДВ 116 787,80 грн;
- договір підряду №21.01 від 21.01.2019р. Предметом даного договору є довиготовлення та монтаж металевого навісу на території ТОВ "Грайф Флексіблс Україна", за адресою м.Житомир, вул.Промислова, 1/154. Загальна сума, згідно договірної ціни, становить 44 883,60 грн, в т.ч. ПДВ 7 480,60 грн.
Перевіряючими вказано, що у даних договорах не зазначено, чи входить в ціну наданих робіт/послуг вартість матеріалів, необхідних для виконання таких робіт/послуг.
Також зазначено, що у грудні 2018р. ФОП ОСОБА_1 не була зареєстрована як платник ПДВ.
Усі операції по взаєморозрахунках здійснювалися без ПДВ, зокрема:
- 11.12.2018р. оплачено послуг на суму 138 421 грн (без ПДВ, платіжне доручення №410 від 11.12.2018р.),
- 27.12.2018р. оплачено послуг на суму 220 377 грн (без ПДВ, платіжне доручення №444 від 27.12.2018р.),
- 28.12.2018р. оплачено послуг на суму 63 000 грн (без ПДВ, платіжне доручення №2203 від 28.12.2018р.).
У грудні 2018р. розрахунки за надані послуги проведено на загальну суму 421 798 грн. За даний період, відповідно до первинних документів, надано послуг на загальну суму 246 798 грн.
Таким чином, станом на 01.01.2019р. дебіторська заборгованість по рах.631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" на користь ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" складала 175 000 грн, яка була сплачена без урахування ПДВ.
ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2019 року зареєстровано платником ПДВ (за заявою платника від 07.12.2018 року в добровільному порядку).
28.01.2019р. ФОП ОСОБА_1 надано послуги монтаж екструдера виготовлення поліетиленової плівки на дільниці №2 виробничого корпусу, за адресою м. Житомир, вул. Промислова, 1/154.
Відповідно до акта №1 приймання виконаних будівельних робіт від 28.01.2019р. будівельні роботи були здійсненні на загальну суму 180 000 грн, в т.ч. ПДВ 30 000 грн. ФОП ОСОБА_1 виписано податкову накладну №5 від 28.01.2019р., яку зареєстровано в ЄДРПН 05.02.2019р. на загальну суму 180 000 грн, в т.ч. ПДВ 30 000 грн.
Враховуючи залишок на 01.01.2019р. попередньої оплати в сумі 175 000 грн, що була здійснена без ПДВ, на думку відповідача, дана податкова накладна виписана з порушенням та не може формувати податковий кредит ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" у січні 2019р.
Суд погоджується із даними висновком контролюючого органу, оскільки відповідно до п.201.8 ст.208 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Отже, якщо у платника ПДВ перша подія (відвантаження товарів, оформлення документа на постачання послуг або зарахування коштів від покупця) відбулася до його реєстрації платником ПДВ, а друга подія - після такої реєстрації, то податкове зобов'язання з ПДВ за такою операцією не нараховується, відповідно й не виникає права на податковий кредит.
Враховуючи, що залишок перерахованих позивачем коштів ФОП ОСОБА_1 станом на 01.01.2019р. становив 175 000 грн та їх було сплачено без нарахування ПДВ, відповідно на дану суму у ФОП ОСОБА_1 не виникають податкові зобов'язання з ПДВ, тому вони не можуть враховуватись позивачем при формуванні податкового кредиту.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем безпідставно включено до податкового кредиту 175 000 грн відповідно до податкової накладної №5 від 28.01.2019р, а тому в цій частині контролюючим органом правомірно зменшено суму бюджетного відшкодування та застосовано штрафні санкції.
Щодо висновку відповідача про неможливість виконання будівельних робіт ФОП ОСОБА_1 суд зазначає наступне.
Як вказувалось вище, відповідно до договору підряду №26.12 від 26.12.2018р. ФОП ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання виконати для ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" монтаж екструдера виготовлення поліетиленової плівки на дільниці №2 виробничого корпусу, за адресою м.Житомир, вул. Промислова, 1/154 (т.1, а.с.51-52).
При цьому, відповідно до п.1.1 договору підрядник виконує роботу на свій ризик та самостійно організовує виконання роботи.
Приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом прийому-передачі виконаних робіт (п.5.1 договору).
Виконання робіт підтверджено довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) та актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) (т.1, а.с.56-73).
При цьому, всього у січні 2019р. ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" сплачено 525 726,80 грн в т.ч. ПДВ 87 621,13 грн (платіжне доручення №513 від 31.01.2019р.), у лютому 2019р. сплачено з ПДВ 44883,60 грн. (платіжне доручення №519 від 05.02.2019р.).
У січні 2019р. розрахунки за надані послуги проведено на загальну суму 525 726,80 грн. За даний період, відповідно до первинних документів, надано послуг на загальну суму 700 726,8 грн.
У лютому 2019р. розрахунки за надані послуги проведено на загальну суму 44 883,60 грн. За даний період, відповідно до первинних документів, надано послуг на загальну суму 44 883,60 грн.
Відповідно до банківських виписок за період грудень 2018р. - лютий 2019р. розрахунки за надані послуги проведено на загальну суму 992 408,40 грн.
У січні 2019р. ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" включено до складу податкового кредиту по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 загальну суму 594 726,80 грн., в т.ч. ПДВ 99 121,14 грн. відповідно до податкових накладних: №5 від 28.01.2019, №7 від 30.01.2019, №6 від 31.01.2019, №9 від 31.01.2019.
У лютому 2019р. ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" включено до складу податкового кредиту по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 загальну суму 150 883,62 грн., в т.ч. ПДВ 25 147,27 грн. по наступних податкових накладних: №10 від 31.01.2019, №12 від 31.01.2019, №8 від 05.02.2019.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулюються Законом України №996 від 16.07.1999 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996). Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством (ч. 1 ст. 2 Закону №996).
Статтею 1 Закону №996 визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону №996 на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності.
Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 року №88 (далі - Положення №88).
Відповідно до п.1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Пунктом 2.1 р.2 Положення №88 встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (п. 2.2 р. 2 Положення №88).
Відповідно до п.2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Отже, з наданих до суду копій первинних документів по взаємовідносинах позивача з ФОП ОСОБА_1 судом встановлено, що вони мають усі необхідні реквізити та оформлені належним чином.
В ході судового розгляду представник відповідача не заперечував, що будівельні роботи по монтажу екструдера були виконані і даний екструдер функціонує, проте наголошував, що вказані роботи не могли бути виконані ФОП ОСОБА_1 самостійно. Зазначав, що виконані роботи потребують значного обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу та не співвідносні з наявним трудовим ресурсом ФОП ОСОБА_1 , оскільки у неї відсутні наймані працівники.
При цьому, зазначив, що відповідні послуги із залученням сторонніх осіб за даними Єдиного реєстру податкових накладних ФОП ОСОБА_1 не придбавались.
Надаючи оцінку даним доводам відповідача, суд враховує наступне.
Після проведеної перевірки ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" звернулось до ФОП ОСОБА_1 із листом №120/3 від 05.08.2019, в якому просило надати письмові докази, які підтверджують наявність персоналу, відповідних працівників, які можуть провести роботи чи договори підряду, укладені з третіми особами (т.1, а.с.219).
ФОП ОСОБА_1 були надані договори підряду №03/1 від 07.12.2018, укладений із ТОВ "Житомирське Спеціалізоване Управління №35" та №04/1 від 07.12.2018, укладений з ФОП ОСОБА_2 , відповідно до яких вказані підрядники зобов'язувались виконати роботи, передбачені завданнями згідно додатків за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.220-227).
Для встановлення дійсних обставин щодо виконання робіт судом були допитані свідки - ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
ФОП ОСОБА_1 пояснила, що нею дійсно було укладено договори підряду з ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" та проведено розрахунки за виконані роботи. Водночас, вказані роботи фактично виконано ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Житомирське спеціалізоване управління №35" за домовленістю між ними.
Показаннями свідка ФОП ОСОБА_2 підтверджується факт особистого виконання ним робіт, що надавались Товариству з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна". Відповідно до його показань, такі роботи надавались ним разом з робітниками ТОВ "Житомирське спеціалізоване управління №35", а взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1 базувались на усній домовленості з останньою, яка є його цивільною дружиною.
Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є працівниками позивача, під час їх допиту пояснили, що екструдер дійсно встановлений на підприємстві і послуги по його встановленню надавались сторонніми особами у кількості до десяти чоловік, оскільки такі роботи не могли бути виконані засобами ТОВ "Грайф Флексіблс Україна".
Крім того, в судовому засіданні було досліджено відеозапис, де зафіксовано процес виконання робіт щодо монтажу екструдера (т.2, а.с.24). З відеозапису видно, що роботи виконувались не працівниками ТОВ "Грайф Флексіблс Україна", а працівниками підрядної організації. Вказані роботи виконані, екструдер функціонує.
Враховуючи, що ФОП ОСОБА_1 відповідно до укладених договорів самостійно організовує виконання робіт і таке виконання робіт було нею забезпечено шляхом залучення до виконання робіт ТОВ "Житомирське спеціалізоване управління №35" та ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 обґрунтовано визначено податкові зобов'язання з ПДВ за даними господарськими операціями та виписано податкові накладні. Перевірка правильності оформлення господарських відносин ФОП ОСОБА_1 із ТОВ "Житомирське спеціалізоване управління №35" та ФОП ОСОБА_2 не є предметом даного судового розгляду.
Як встановлено Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2018 року по справі №808/1543/17 "Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.".
Згідно висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 11 вересня 2018 року по справі №826/19033/16 "…чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань".
Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення своїми контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі якщо контрагентами були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що господарська операція щодо виконання робіт відбулась реально, ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" отримало результат, що впливає на стан майна, у вигляді встановленого екструдера на підставі укладених із ФОП ОСОБА_1 договорів підряду, провело оплату за виконані роботи, а тому мало всі підстави для включення до податкового кредиту сум ПДВ за вказаною операцією за винятком сум ПДВ із суми 175 000 грн згідно податкової накладної №5 від 28.01.2019р, про що судом зазначалось вище.
При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом".
Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" та його контрагентом - ФОП ОСОБА_1 , факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 73-75 Кодексу адміністративного судочинства України.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, висловленою також у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України до повноважень контролюючого органу належить визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків.
Враховуючи, що судом зроблено висновок про наявність підстав для включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ за господарськими операціями із ТОВ "Акріс Логістік" та ФОП ОСОБА_1 (частково), даний висновок матиме вплив на подальший розрахунок суми завищення бюджетного відшкодування та штрафних санкцій, проведений контролюючим органом, а суд позбавлений можливості самостійно визначати суму такого завищення, податкове повідомлення-рішення №0000931202, форма "В1" від 26.04.2019 підлягає скасуванню у повному обсязі.
Разом з тим, відповідно до п.5 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства.
Отже, з урахуванням висновків суду, зроблених у даній справі, контролюючий орган має винести нове податкове-повідомлення-рішення.
Частинами першої та другої статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Розподіл судових витрат суд здійснює з урахуванням вимог ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №0000931202 від 26.04.2019.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП / ЄДРПОУ: 39459195) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" (вул. Промислова, 1/154, м. Житомир, 10025. РНОКПП / ЄДРПОУ: 20428705) 1921 (тисяча дев'ятсот двадцать одну) грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.А.Шуляк
Повне судове рішення складене 21 лютого 2020 року