про залишення позовної заяви без руху
20 лютого 2020 року м. Житомир справа № 240/1477/20
категорія 112030500
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черноліхов С.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 01 листопада 2019 року, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби по захисту Батьківщини, яке оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат № 177 від 13 грудня 2019 року;
- зобов'язати відповідача вирішити питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 01 листопада 2019 року, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби по захисту Батьківщини, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно із частиною 9 статті 160 КАС України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Позовна заява ОСОБА_1 , окрім відомостей щодо позивача та відповідача, містить відомості про третю особу - Житомирський обласний військовий комісаріат. При цьому статус останнього самостійно визначено позивачем у позові.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 2 статті 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
В силу приписів частини 5 статті 49 КАС України, про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Зміст наведених норм процесуального Закону свідчить про те, що саме суд уповноважений вирішувати питання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання (в залежності від порядку провадження - спрощене чи загальне), з власної ініціативи або за клопотанням учасників справи.
Таким чином, самостійне залучення позивачем до участі в справі третіх осіб шляхом зазначення їх в позовній заяві суперечить вимогам статей 49, 160 КАС України, позаяк вступ третіх осіб до участі у справі відбувається за ухвалою суду.
У разі необхідності ОСОБА_1 одночасно з поданням до суду позову може подати заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Проте така заява повинна бути викладена окремо, з урахуванням положень частини 4 статті 49 КАС України, та додана до позову відповідно до частини 5 статті 161 КАС України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду:
- нової (уточненої) позовної заяви до відповідача, оформленої з урахуванням положень статтей 160-161 КАС України;
- заяви про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача чи відповідача, у разі необхідності.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя С.В. Черноліхов