Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у забезпеченні позову
21 лютого 2020 р. Справа №200/1974/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Арестова Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позовної заяви за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атік Агро» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки,-
20 лютого 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Атік Агро» з заявою про забезпечення позову до Головного управління ДПС у Донецькій області шляхом зупинення дії наказу Головного управління ДПС у Донецькій області Державної податкової служби України від 05.02.2020 року № 267.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Атік Агро» 20 лютого 2020 року звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу № 267 від 05 лютого 2020 року виконуючого обов'язки Головного управління ДПС у Донецькій області Долозіної І.Л. з питань несвоєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності ТОВ «Атік Агро» з 01.01.2018 року по 30.09.2019 року.
Вказаний наказ видано на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Київа від 31.10.2019 року у справі № 755/9598/19, якою слідчим суддею був наданий дозвіл, у рамках кримінального провадження № 42016000000000866 від 29.03.2016 року на проведення позапланової документальної перевірки дотримання ТОВ «Атік Агро» вимог законодавства України з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства , в період з 01.01.2018 року по 30.09.2019 року.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено, що невжиття запобіжних заходів може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Позивач зазначає, що відповідно до ст. 94 Податкового Кодексу України, у випадку не допуску та не проведення перевірки наявні підстави (можливість) та повноваження щодо застосування до Позивача адміністративного арешту майна. Так, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Так, відповідно до пп. 94.2, 94.2.3. ст. 94ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясується одна з таких обставин, у тому числі платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Враховуючи наведене Позивач вважає, що відповідач може скористатися повноваженнями наданими йому Податковим кодексом України, щодо застосування адміністративного арешту майна позивача, чим порушить його майнові права.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави забезпечення позову, а також види забезпечення позову в адміністративному процесі.
Можливі ситуації, коли зволікання з вирішенням адміністративної справи може завдати непоправної шкоди позивачеві. У зв'язку з цим у адміністративному процесуальному законодавстві існує інститут забезпечення позову, що дає можливість суду до прийняття рішення у справі вжити заходів щодо забезпечення позовних вимог, зокрема, якщо внаслідок невжиття цих заходів захист прав особи стане утрудненим або неможливим.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
У зв'язку з цим суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співрозмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 15 серпня 2019 року у справі №0840/3275/18.
Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Позивач посилається та те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також, що без вжиття заходів забезпечення захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Згідно з частиною другою статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
У випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою, із цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, а безпосередньо заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд вважає, що позивачем не наведено жодних мотивів, які б давали підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася.
Наведені в заяві про забезпечення позову доводи та аргументи не свідчать про наявність очевидних ознак протиправності спірного в цій справі рішення.
Суд вважає, що такі доводи та аргументи позивача повинні бути перевірені судом під час розгляду зазначеної адміністративної справи по суті.
Також суд звертає увагу на те, що доводи позивача щодо того, що у зв'язку з прийняттям оскаржуваного наказу існує вірогідність застосування до майна позивача арешту, не містять під собою конкретних обґрунтувань та є на даний час лише припущеннями щодо можливості настання певних обставин. Крім того, вказані твердження не свідчать про неможливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних, на думку позивача, прав або інтересів, за захистом яких товариство звернулось до суду.
Окрім цього, слід зазначити, що сам факт подання адміністративного позову не може бути підставою для забезпечення адміністративного позову. Водночас, важливим є зауважити, що при розгляді клопотання про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті.
Отже, в даному випадку, вжиття заходів забезпечення позову є передчасним.
Таким чином, подане клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є, на думку суду, необґрунтованим, оскільки можливим вжиттям таких заходів забезпечення позову, суд фактично ухвалює рішення у справи по суті, без встановлення будь-яких обставин, дослідження доказів у судовому засіданні, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, тому у задоволенні поданого клопотання в адміністративній справі слід відмовити.
Керуючись статтями 150-154,156,241,243,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Атік Агро» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки - відмовити.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 21 лютого 2020 року.
Ухвала, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Л.В. Арестова