Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову в ухваленні додаткового рішення
20 лютого 2020 р. Справа №200/13007/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
07 листопада 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року вищевказаний адміністративний позов було задоволено повністю: 1) визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 01 серпня 2019 року; 2) зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 01 серпня 2019 року; 3) стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.
11 лютого 2020 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення.
В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначив, що судом не вирішено питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4291,00 грн., що складаються з підготовки, написання та подання відповіді на відзив.
Враховуючи викладене, позивач просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з підготовкою, написанням та поданням відповіді на відзив.
З огляду на те, що судове рішення від 03 лютого 2020 року в адміністративній справі № 200/13007/19-а прийнято за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, та з урахуванням приписів частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.
Порядок ухвалення додаткового рішення визначений у статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс).
Згідно змісту вказаної статті суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини 1 статті 252 кодексу, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з підготовкою, написанням та поданням відповіді на відзив в сумі 4291,00 грн. суд зазначає наступне.
У відзиві на позов представник відповідача заперечував проти стягнення витрат на правову допомогу, з огляду на категорію та складність справи в системному зв'язку з кількістю, якістю складених представником позивача процесуальних документів, підготовлених та поданих доказів, розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу є неспівмірним та обґрунтованим.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно зі статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката застосовується судом виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
За приписами частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з п. 4.2. Договору №31/10 від 31.10.2019 року про надання правничої допомоги після підписання сторонами даного договору, про виконані адвокатом роботи (надані послуги) клієнтом надається звіт а також квитанція.
Як вбачається зі звіту № 10/01 про виконані адвокатом роботи (надані послуги), витрати на правничу допомогу складаються з:
- вивчення та аналізу відзиву військової частини НОМЕР_1 - 571,00 грн.;
- вивчення та підбір нормативної бази щодо спростування заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву - 641,00 грн.;
- написання відповіді на відзив військової частини НОМЕР_1 на позовну заяву, виготовлення її копій, так копій всіх документів, що додаються до неї відповідно до кількості учасників справи - 3079,00 грн.
Суд зазначає, що вивчення та аналіз нормативної бази були здійснені адвокатом під час підготовки позовної заяви, про що свідчить звіт № 04/11 про виконані адвокатом роботи (надані послуги) на суму 700,00 грн., яка вже була стягнута рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року.
Враховуючи, що нормативна база на протязі розгляду справи не змінювалась, суд вважає заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу, що складаються з вивчення та підбору нормативної бази, є необґрунтованими та неспівмірними.
Що стосується вивчення та аналізу відзиву військової частини та написання відповіді на відзив, виготовлення її копій та копій всіх документів, що додаються до неї відповідно кількості інших учасників справи, судом встановлено, що відповідь на відзив складається з тієї ж нормативної бази та аргументів, що викладені у позовній заяві, а інша частина є обґрунтуванням стягнення витрат на правову допомогу.
Окрім того, дана справа є типовою, оскільки відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 620/4218/18 (№ Пз/9901/4/19), тому витрачені адвокатом 4 години 24 хвилини на складання відповіді на відзив не відповідають характеру спірних правовідносин та предмету доказування у даній справі незначної складності.
Приймаючи до уваги вищенаведене та враховуючи, що судом стягнуто на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн., суд вважає додаткові витрати на професійну правничу допомогу на підставі звіту № 10/01 необґрунтованими та неспівмірними.
Таким чином заява представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №200/13007/19-а за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - відмовити.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.В. Лазарєв