Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
20 лютого 2020 р. Справа №200/1846/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Лазарєв В.В., розглянувши позовну заяву Офісу великих платників податків Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» про застосування арешту коштів на рахунках згідно з довідкою, -
18 лютого 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Офісу великих платників податків Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» про застосування арешту коштів на рахунках згідно з довідкою.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Ознайомившись із змістом позовної заяви та доданими до неї матеріалами, судом встановлено, що позов підписаний представником Офісу великих платників податків Державної податкової служби - начальником Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС Дебелка К.П.
Відповідно до частини 1 - 3 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво». При цьому особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника (частина друга цієї статті).
Правом підпису позовної заяви поданої юридичною особою, суб'єктом владних повноважень, який не є юридичною особою, наділений керівник, член виконавчого органу, інша особа, уповноважена діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документів, що посвідчує такі повноваження.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII “Перехідні положення” КАС України положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)”.
Підпунктом 11 пункту 16-1 “Перехідні положення” Конституції України передбачено, що з 01 січня 2017 року у Верховному Суді та судах касаційної інстанції представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)” здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Водночас, пунктом 11 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України врегульовані саме питання представництва. Про «самопредставництво» в Конституції України не йдеться, воно передбачено лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Таке розуміння цих правовідносин закладене у частині 10 статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII.
Частинами 3, 4 статті 55 КАС України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Поряд з тим, залишаються чинними і такими, що підлягають обов'язковому виконанню, приписи ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі - Закон № 755-IV).
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи (ч.3 ст.9 Закону).
При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього Закону, Витяг з Єдиного державного реєстру (далі - Витяг) містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону № 755-IV, яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.
До того ж, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 20.02.2020, - керівником Офісу великих платників податків ДПС є Датій Оксана Анатоліївна (виконуючий обов'язки).
Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2020р. у справі №520/9606/18.
Разом з цим, позовна заява від Офісу великих платників податків Державної податкової служби підписана представником, а саме начальником Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС Дебелка К.П.
На підтвердження повноважень на представництво представником до позову додано копію наказу Офісу великих платників податків ДПС № 254-о від 14 листопада 2019 року про переведення ОСОБА_1 на посаду начальника Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС, а також наказ Офісу великих платників податків № 594 від 06.12.2019 року про надання ОСОБА_1 повноважень, серед яких не передбачено, зокрема права на підписання останньою позовних заяв та звернення до суду від імені Офісу великих платників податків ДПС.
Таким чином, доказів того, що Дебелка К.П. є керівником, або членом виконавчого органу, або іншою особою, уповноваженою діяти від імені Офісу великих платників податків ДПС відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва суб'єкта владних повноважень, або того, що вказана особа є адвокатом, до суду не надано.
Аналогічна позиція щодо самопредставництва та представництва суб'єкта владних повноважень виключно адвокатом або прокурором викладена Верховним Судом в ухвалі від 16.01.2020р. у справі №420/4829/19.
Таким чином, позовна заява підписана не уповноваженою особою.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, непідписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Отже, даний позов підлягає поверненню позивачу, що не позбавляє останнього права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 169, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву Офісу великих платників податків Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» про застосування арешту коштів на рахунках згідно з довідкою - повернути позивачеві.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.В. Лазарєв