21 лютого 2020 року м. Житомир справа № 240/284/20
категорія 112030100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо виплати йому з 01.01.2018 пенсії в розмірі 70% основного розміру пенсії замість встановлених раніше 90%;
- зобов'язати відповідача нарахувати та проводити виплату йому пенсії з 01.01.2018 в повному обсязі, з урахуванням основного розміру пенсії 90% від відповідних сум грошового забезпечення, як було встановлено раніше під час призначення (перерахунку) пенсії.
Свої позовні вимоги аргументував тим, що розмір пенсії, після проведення відповідачем перерахунку з 01.01.2018 був зменшений до 70% від відповідних сум грошового забезпечення, хоча на момент призначення пенсійного забезпечення становив 90%.
Не погоджуючись із вказаним перерахунком, що призвів до зменшення основного її розміру у відсотковому співвідношенні від відповідних сум грошового забезпечення, звернувся до відповідача із проханням переглянути своє рішення та провести такий перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% від вказаних сум грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018, проте отримав відмову, яка мотивована тим, що перерахунок пенсії здійснено за чинною на момент здійснення перерахунку ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Наголосив, що зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії відбулася вже після її призначення, а тому не є підставою для зменшення її у відсотковому співвідношенні.
Ухвалою судді від 20.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного письмового провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Представником відповідача подано до суду відзив на позов від 30.01.2020 (а.с.19-20). В поданому відзиві вказано, що перерахунок пенсії позивачу проведено за діючим на час перерахунку пенсії Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 (чинного на момент здійснення перерахунку пенсії), стаття 13 якого передбачає, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення у зв'язку з чим основний розмір пенсії позивача з 01.01.2018 обчислений у вказаному співвідсотковому розмірі від відповідних сум грошового забезпечення. При цьому наголошує, що до реалізації права на перерахунок пенсії, як події, мають застосовуватися норми, які діють на момент виникнення такого права. У задоволенні позовних вимог просить відмовити.
З'ясовуючи при вирішенні даної справи характер спірних правовідносин (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов наступного висновку.
Встановлено, що позивач відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-XII) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років. Пенсія призначена в розмірі 90% грошового забезпечення, яке станом на 31.12.2017 становило 2877 грн.
На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 та на підставі довідки з 01.01.2018 відповідачем було здійснено перерахунок та виплату пенсії позивачу виходячи з розміру 70% відповідних сум грошового забезпечення, що передбачено ст.13 Закону №2262-ХІІ.
Матеріалами справи підтверджено, що грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2018 за посадою, з якої було звільнено позивача становить 9720 грн, з якого відповідачем здійснено перерахунок пенсії, відповідно до постанови №103 від 21.02.2018 у 70% розмірі.
Не погоджуючись із вказаним перерахунком пенсійного забезпечення, позивач звернувся до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії із застосуванням 90% обчислення від грошового забезпечення визначеного у довідці.
Листом Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №В-6305 від 03.01.2020 відмовило у здійсненні перерахунку пенсії у розмірі 90% від сум відповідного грошового забезпечення та наголосило, що перерахунок пенсії проведений за чинною на час здійснення перерахунку пенсії редакцією Закону №2262-XII, тобто в розмірі 70% грошового забезпечення та інше чинним законодавством не передбачено (а.с.12).
Суд, надаючи правову оцінку наведеним обставинам враховує, що дана справа є типовою справою щодо зразкової справи № 240/5401/18 та зазначає наступне.
В силу приписів ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Вказане право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними (ст.46 Конституції України).
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приписами ст. 63 Закону №2262-ХІІ передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Разом з тим, згідно ч.2 ст.13 Закону №2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Проте, у вищевказану статтю, відповідно до Закону України №3668-VІІ від 08.07.2011 "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (надалі - Закон №3668-VІІ) були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення. Згодом Законом України №1166-VІІ від 27.03.2014 "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі по тексту - Закон №1166-VІІ) внесені зміни до другої статті 13 Закону №2262-XII та обмежено максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення до 70%.
Відтак, пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Матеріалами справи підтверджено, що перерахунок пенсійного забезпечення позивачу з 01.01.2018 відповідачем здійснено на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 за №103 у розмірі 70% від грошового забезпечення.
Натомість, судом з'ясовано, що пенсія позивачу встановлена та виплачувалась до моменту здійснення такого перерахунку у розмірі 90% грошового забезпечення.
Слід також наголосити, що ст.22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Окремо суд акцентує увагу відповідача на тому, що положення статті 13 Закону України №2262-ХІІ, якими встановлено розмір пенсії виходячи з 70% від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, які виникли після набрання ними чинності та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
При цьому суд вважає за необхідне вказати, що порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 та від 21 лютого 2018 року № 103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Аналогічний висновок зроблено Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в рішенні від 4 лютого 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18, яке постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 залишено без змін.
Відповідно до ч.3 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Згідно із ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Враховуючи встановлені судом обставини справи адміністративний позов підлягає задоволенню.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 77, 90, 139, 241-246, 263 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення при проведенні з 01.01.2018 перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області з 01.01.2018 провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст.255 КАС України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його складення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 21.02.2020.
Суддя О.В. Єфіменко