Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 лютого 2020 р. Справа№200/12580/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В.,
при секретарі судового засідання Скрипник К.О.,
за участю:
представника позивача - Лисак Т.Г.,
представника відповідача - Калашнікової О.В.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства “ДТЕК Добропільська ЦЗФ” до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Добропільської районної державної адміністрації, Державної екологічної інспекції у Донецькій області про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та складання акту, -
Публічне акціонерне товариство “ДТЕК Добропільська ЦЗФ” (85003, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (87551, Донецька область, м.Маріуполь, пл. Машинобудівників, буд.1), Добропільської районної державної адміністрації (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Московська, буд.1), Державної екологічної інспекції у Донецькій області (85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Петровського, буд.18а) про визнання протиправним та скасування розпорядження №262 від 01.08.2018 Добропільської районної державної адміністрації «Про утворення тимчасової комісії»; визнання протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Добропільської районної державної адміністрації, Державної екологічної інспекції у Донецькій області з проведення перевірки з питань дотримання вимог земельного та природоохоронного законодавства при використанні земель ПАТ “ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ” та зі складання акту обстеження земельної ділянки на території Ганнівської сільської ради Добропільського району Донецької області №б/н від 01.08.2018 (з урахуванням заяви про зміну предмету позову).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що було проведено перевірку у складі тимчасової комісії, а саме: Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Добропільської районної державної адміністрації, Державної екологічної інспекції у Донецькій області та складено акт обстеження земельних ділянок №б/н від 01.08.2018, у якому зафіксовано порушення земельного та природоохоронного законодавства, при використанні земель під породним відвалом ПАТ «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ», а саме самовільне зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Ганнівської сільської ради Добропільського району за межами населених пунктів, орієнтовною площею 0,98 га, в тому числі рілля 0,98 га та 3,2 га в тому числі пасовища 3,2 га, які засмічені породними відходами. Зазначає, що Добропільська районна державна адміністрація створила, на підставі розпорядження голови Добропільської райдержадміністрації №262 від 01.08.2018 тимчасову комісію з питань перевірки стану дотримання вимог земельного та природоохоронного законодавства, використання земель ПАТ «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ», з формальним залучення підприємства, тобто у складі комісії значився представник ПАТ «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ», але він не був належним чином повідомлений та визначений, таким чином Добропільська районна державна адміністрація порушила право підприємства на участь у комісії та ознайомлення з матеріалами перевірки. Вказує, що акту перевірки не був затверджений у визначеному законодавством України порядку, що також є порушенням прав позивача та діючого законодавства України. Зазначає, що відповідачі не повідомили позивача про проведення заходу державного нагляду (контролю), не надали наказ та посвідчення про проведення вищезазначеної перевірки, що суперечить чинному законодавству України. Вважає, що акт обстеження земельної ділянки на території Ганнівської сільської ради Добропільського району Донецької області від 01.08.2018 не відповідає вимогам та складений з порушенням Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №538 від 06.11.2018 «Про затвердження уніфікованої форми акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель». Зазначає, що Добропільською районною державною адміністрації Донецької області до листа №03/01-36/814/19 від 27.09.2019 додано акт обстеження земельної ділянки, а розпорядження видано на проведення перевірки стану дотримання вимог земельного та природоохоронного законодавства, тобто неможливо встановити який саме захід проводився насамперед. Зазначає, що на його думку, Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області, Добропільською районною державною адміністрацією, Державною екологічною інспекцією у Донецькій області не дотримано встановленої законом процедури, щодо проведення перевірки порушення вимог законодавства та порядку створення Добропільською районною державною адміністрацією тимчасової комісії щодо стану дотримання вимог земельного та природоохоронного законодавства, використання земель ПАТ «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ» це призвело до нівелювання загальних принципів державного нагляду (контролю), а також порушенню прав позивача під час проведення перевірки.
Від представника Добропільської районної державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що розпорядженням голови райдержадміністрації від 01.08.2018 №262 була утворена комісія не з метою визначення розміру збитків, а з метою перевірки стану дотримання вимог земельного та природного законодавства при використанні земель ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» та земель державної власності, що межують з орендованими землями даного підприємства, отже твердження позивача про недодержання райдержадміністрацією норм постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284 «Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» вважає недоречним.
Твердження позивача про те, що акт обстеження земельної ділянки на території Ганнівської сільської ради Добропільського району Донецької області від 01.08.2018 не відповідає вимогам та складений з порушенням наказу №538 не знаходить правового обґрунтування, оскільки утвореною комісією райдержадміністрації здійснювався не захід з державного контролю у сфері господарської діяльності ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», а перевірка стану дотримання вимог земельного та природного законодавства при використані земель ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», фактично проведено обстеження земельних ділянок державної форми власності.
Зазначає, що обстеження земельних ділянок проводилося комісією Добропільської райдержадміністрацїї, а не територіальним органом Держгеокадастру, тому застосування в роботі райдержадміністрації зазначеного наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 27.12.2016 №353 не є правомірним. Враховуючи наведене, вважає, що позивачем не наведено жодним чином правового обґрунтування порушення Добропільською районною державною адміністрацією прав ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», та просить відмовити у задоволенні позову.
Від Державної екологічної інспекції у Донецькій області через відділ діловодства та документообігу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що посилання позивача на порушення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та постанови Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» безпідставні, оскільки між сторонами взагалі не виникали взаємовідносини, що регулюються зазначеними законодавчими актами, тобто в цій частині позов взагалі безпідставний. Зазначає, що не вбачаються жодні порушення прав позивача, тому що ці документи взагалі не створюють для позивача жодних прав та обов'язків, ні к чому його не зобов'язують. Зазначає, що позивач піддає сумніву дії не комісії, як колегіального органу, який створено відповідно до діючого законодавства, а окремих органів державної влади, які входять у склад комісії через своїх представників. Просить відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Від представника позивача на адресу суду надано відповідь на відзив Державної екологічної інспекції у Донецькій області, в якій зазначено, що, на думку позивача, відповідачами було здійснено захід державного (контролю) у формі обстеження без дотримання вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Зазначає, що акт обстеження складений на підставі перевірки, створює правові наслідки (обов'язки) для позивача щодо відшкодування збитків, заподіяних нібито самовільним зайняттям земельних ділянок та засміченням.
Також представником позивача на адресу суду надано відповідь на відзив Добропільської районної державної адміністрації, згідно якої позивач вказує на те, що згідно Земельного кодексу України у Добропільської районної державної адміністрації відсутні повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту та відсуне право проведення перевірки щодо сільських ділянок, які належать до земель сільськогосподарського призначення (запас) державної форми власності та розташовані на території Ганнівської сільської ради за межами населених пунктів.
Від Добропільської районної державної адміністрації на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що при утворенні зазначеної комісії норми постанови Кабінету Міністрів України №284 не застосовувалися. Зазначає, що розпорядженням голови райдержадміністрації від 18.03.2005 №83 утворено постійно діючий дорадчий орган - Комісію по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам (далі - Комісія) та розпорядженням голови райдержадміністрації від 31.10.2008 №474 «Про внесення змін та доповнень до розпорядження голови райдержадміністрації від 18.03.2005 №83» затверджено Положення про неї. Комісія діє у складі в редакції розпорядження голови райдержадміністрації від 20.08.2019 №234. При формуванні складу Комісії враховані норми пункту 2 ПКМУ №284. Враховуючи вищезазначене, у райдержадміністрації не було необхідності утворювати ще одну комісію з аналогічними повноваженнями. Вказує, що у позивача немає будь-яких підстав для відшкодування збитків. І такі підстави не настануть у майбутньому згідно цього акта, оскільки норми пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №284 визначають місячний строк для відшкодування збитків після затвердження актів комісії. Зазначає, що прийняття розпорядження не створює для позивача будь-яких обов'язків або підстав для виникнення взаємовідносин між позивачем та Добропільською районною державною адміністрацією. Рішення комісії за своїм змістом не передбачає для позивача виникнення будь-яких зобов'язань, таким чином не порушує його права, оскільки термін "координація", що вживається у пункті «в» частини 1 статті 17 Земельного кодексу України, не передбачає відносин підпорядкування між суб'єктами, що здійснюють землеустрій та забезпечують державний контроль за використанням та охороною земель, з одного боку, та місцевими державними адміністраціями, з іншого. Враховуючи вищенаведене, вважає, що позивачем не наведено жодним чином правового обґрунтування порушення Добропільською районною державною адміністрацією прав ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ».
Ухвалою суду від 30.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 19.11.2019 розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Призначено підготовче засідання на 10.12.2019 о 12 год. 00 хв. в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за адресою: 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1.
Протокольною ухвалою суду від 10.12.2019 оголошено перерву у судовому засіданні до 24.12.2019.
Ухвалами суду від 24.12.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 14.01.2020 року на 15 год. 30 хв., залишено позовну заяву без руху після відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 13.01.2020 продовжено розгляд адміністративної справи.
Протокольною ухвалою суду від 14.01.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про заміну у справі статусу первісного відповідача на третю особу, оскільки ст.ст.48, 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачена або заміна первісного відповідача належним відповідачем, або залучення (вступ) третіх осіб у справу.
Ухвалою суду від 14.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 03.02.2020 позовну заяву залишено без руху після відкриття.
Ухвалою суду від 11.02.2020 продовжено розгляд адміністративної справи.
У судове засідання, призначене на 11.02.2020 з'явилися представники позивача та Добропільської районної державної адміністрації.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник Добропільської районної державної адміністрації у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.
Представники Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Державної екологічної інспекції у Донецькій області до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
13.11.2007 між Добропільською районною державною адміністрацією та ВАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Добропільська» укладено договір оренди землі, яким орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (землі промисловості), яка знаходиться на території Ганнівської сільської ради за межами населених пунктів площею 16,4309 га, у тому числі 16,4309 га землі промисловості (а.с. 54-55).
31.12.2010 між Добропільською районною державною адміністрацією та ВАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Добропільська» укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку землі сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Ганнівської сільської ради за межами населених пунктів площею 6,0052 га, у тому числі 6,0052 га - рілля (а.с. 45-46).
29.06.2011 між Добропільською районною державною адміністрацією та ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 13.11.2007 року №4 АА 007243040717400004, згідно якої внесено зміни до назви орендаря (а.с. 62).
25.09.2017 між Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області та ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» укладено договір про внесення змін до договору оренди землі від 31.12.2010 року, згідно якого внесено зміни до пунктів 1,2,5,8,9,10,11,14,15 договору оренди землі від 31.12.2010 року (а.с.52).
Розпорядженням голови Добропільської районної державної адміністрації від 01.08.2018 року №262 «Про утворення тимчасової комісії» з метою перевірки стану дотримання вимог земельного та природоохоронного законодаства, використання земель, керуючись статтями 16,39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» утворено тимчасову комісію з перевірки стану дотримання вимог земельного та природоохоронного законодавства при використанні земель ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (а.с.76-77).
За результатами роботи комісії складено акт обстеження земельної ділянки на території Ганнівської сільської ради Добропільського району Донецької області від 01.08.2018 року (а.с. 17-18). Як вбачається зі змісту зазначеного акту тимчасовою комісією було виявлено порушення земельного та природоохоронного законодавства при використанні земель зайнятих під породним відвалом ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», а саме самовільне зайняття земельних ділянок державної форми власності сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Ганнівської сільської ради Добропільського району за межами населених пунктів, орієнтовною площею 0,98 га в тому числі рілля 0,98 га та 3,2 га, в томи числі, пасовища 3,2 га, які засмічені природними відходами. Також комісією вирішено направити листи щодо проведення перевірки додержання земельного законодавства ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» на предмет самовільного зайняття земель до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, щодо проведення перевірки додержання природоохоронного законодавства ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» на предмет забруднення земель до Державної екологічної інспекції Донецької області, проінформувати Констянтинівську місцеву прокуратуру Добропопільський відділ про проведені перевірки додержання вимог земельного та природоохоронного законодавства.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
У відповідності до вимог ч.2ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації"від 09.04.1999 №586-XIV (далі Закон №586-XIV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Відповідно дост.6 Закону №586-XIV на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.
Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Також, ст.ст.13,16,21,41 Закону№586-XIVвизначено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України належить вирішення питань, зокрема, щодо використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля; місцеві державні адміністрації здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів; місцеві державні адміністрації наділені повноваженнями розпоряджатися землями державної власності відповідно до закону та вжиттям заходів до відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону довкілля підприємствами, установами, організаціями і громадянами; голови місцевих держадміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.
Також, як слідує із пункту 28 договорів від 13.11.2007 та від 31.12.2010, які були укладені між Добропільською районною державною адміністрацією та ВАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Добропільська», орендодавець має право вимагати від орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з цим договором, дотримувати екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грунтів.
Отже, Добропільська районна державна адміністрація реалізувала повноваження щодо самоврядного контролю за додержанням вимог земельного законодавства шляхом здійснення відповідної перевірки, внаслідок якої був складений відповідний акт обстеження.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження №262 від 01.08.2018 Добропільської районної державної адміністрації «Про утворення тимчасової комісії» суд зазначає наступне.
Аналіз ч.1 ст. 2 КАС України дає підстави вважати, що адміністративне судочинство спрямоване на захист прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту порушення законного права (свободи, інтересу) саме суб'єкта звернення до суду, тобто, позивача.
Наведена процесуальна норма кореспондується з положеннями ч.1 ст.19 КАС України, в силу вимог якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, зокрема обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків.
Таким чином, властивостями оскарження наділені лише ті рішення, дії чи бездіяльність, які створюють реальні правові наслідки для цієї особи, впливають на стан її суб'єктивних прав і обов'язків. А захист прав, свобод та інтересів в адміністративному судочинстві має відповідати критерію ефективності і призводити до відновлення правового становища особи, яке існувало до такого порушення.
Зокрема, право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього.
Розпорядження №262 від 01.08.2018 Добропільської районної державної адміністрації «Про утворення тимчасової комісії» є актом індивідуальної дії, відповідно до якого було утворено тимчасову комісію, затверджений її склад, зобов'язано комісію в термін до 03.08.2018 провести обстеження земельної ділянки, що знаходиться в оренді у ПАТ «ДТЄК Добропільська ЦЗФ» під породним відвалом, розташованої на території Ганнівської сільської ради, скласти акт обстеження, за результатами обстеження вжити заходи згідно вимог чинного законодавства України.
Як вбачається з матеріалів справи за результатами обстеження земельної ділянки був складений акт обстеження земельної ділянки на території Ганнівської сільської ради Добропільського району Донецької області від 01.08.2018 року.
Тобто, оскаржуване розпорядження є актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом виконання, а тому не може бути скасовано.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Добропільської районної державної адміністрації, Державної екологічної інспекції у Донецькій області з проведення перевірки з питань дотримання вимог земельного та природоохоронного законодавства при використанні земель ПАТ “ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ” та зі складання акту обстеження земельної ділянки на території Ганнівської сільської ради Добропільського району Донецької області №б/н від 01.08.2018 суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства визначаються Кодексом адміністративного судочинства України.
У п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України зазначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Утвердження правової держави відповідно до приписів ст. 1, 2 речення ч. 3 ст. 8, ст. 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.
Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Згідно з судовою практикою Європейського Суду з прав людини фраза “встановленого законом”, крім іншого, поширюється на дотримання судом певних норм, які регулюють його діяльність; у разі перевищення судом повноважень, які чітко викладені в процесуальному законі, такий суд не може вважатися “судом, встановленим законом” у значенні п. 1 ст. 6 Конвенції (справа “Сокуренко і Стригун проти України”).
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21 грудня 2010 року).
Позивач стверджує, що акт обстеження створює правові наслідки (обов'язки) для позивача щодо відшкодування збитків та при проведенні заходу державного нагляду (контролю) відповідачами порушені права позивача, які передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду контролю) у сфері господарської діяльності».
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регламентовані Законом України від 05.04.2007 № 877-V.
Відповідно до ст.1 даного нормативно-правового акту державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
За приписами ст.2 Закону України від 05.04.2007 №877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.
Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Із наведених вище положень законодавства у досліджуваній сфері правовідносин вбачається, що приписи Закону України від 05.04.2007 № 877-V стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності відносно суб'єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок земельних ділянок.
Аналогічний правозастосовний підхід міститься, зокрема у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.03.2019 по справі № 826/11708/18.
Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на те, що акт обстеження створює правові наслідки (обов'язки) для позивача щодо відшкодування збитків з огляду на наступне.
Частиною третьою статті 157 Земельного кодексу України встановлено, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За змістом пункту 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 (далі - Порядок), розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що у випадку завдання органу місцевого самоврядування збитків у вигляді неодержаних доходів, відповідний виконавчий комітет має право та повноваження скласти акт про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також затвердити його відповідним рішенням. Що стосується відшкодування виявлених збитків, то вони не можуть бути примусово відшкодовані на підставі акта обстеження. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Як вбачається зі змісту акту від 01.08.2018 комісією був встановлений факт порушення земельного та природоохоронного законодавства при використанні земель зайнятих під породним відвалом ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ». Отже, зазначений акт був складений не на виконання вимог Порядку.
Також в судовому засіданні встановлено, що розпорядженням голови Добропільської райдержадміністрації від 18.03.2005 №83 утворено постійно діючий дорадчий орган - Комісію по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам.
Суд зазначає, що в даній справі відсутній публічно-правовий спір між позивачем та відповідачами, оскільки дії з проведення перевірки та складання акту жодним чином не порушують прав та законних інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.
Отже, обраний позивачем спосіб захисту як визнання протиправним та скасування розпорядження №262 від 01.08.2018, визнання протиправними дій з проведення перевірки та зі складання акту обстеження земельної ділянки жодним чином не вплине на поновлення його порушених прав .
Суд критично оцінує посилання представника відповідача на розпорядження голови Добропільської районної державної адміністрації від 20.09.2018 №310 про затвердження Регламенту Добропільської районної державної адміністрації, оскільки останнє прийнято пізніше дати прийняття спірного розпорядження та складання акту.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29)
Частиною 2 статті 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, при прийнятті розпорядження та здійснення спірної перевірки відповідачі не порушили права та інтереси позивача, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства “ДТЕК Добропільська ЦЗФ” (код ЄДРПОУ 00176472, 85003, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1) до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39767332, 87551, Донецька область, м.Маріуполь, пл. Машинобудівників, буд.1), Добропільської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 23778446, 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Московська, буд.1), Державної екологічної інспекції у Донецькій області (код ЄДРПОУ 38034476, 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Петровського, буд.18а) про визнання протиправним та скасування розпорядження №262 від 01.08.2018 Добропільської районної державної адміністрації «Про утворення тимчасової комісії»; визнання протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Добропільської районної державної адміністрації, Державної екологічної інспекції у Донецькій області з проведення перевірки з питань дотримання вимог земельного та природоохоронного законодавства при використанні земель ПАТ “ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ” та зі складання акту обстеження земельної ділянки на території Ганнівської сільської ради Добропільського району Донецької області №б/н від 01.08.2018 - відмовити.
Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 11.02.2020.
Повний текст рішення виготовлено 21.02.2020.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Т.В.Загацька