11 лютого 2020 року ЛуцькСправа № 140/3550/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Волдінера Ф.А.,
при секретарі судового засідання Журомській І.М.,
за участі представника позивача Зубашенка Ю.В.,
представника відповідача Виш А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Рітейл» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго Рітейл» (далі - позивач, ТОВ «Енерго Рітейл») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ДФС України у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.09.2019 № 0000161401 (далі - оскаржуване податкове повідомлення-рішення), винесеного на підставі Акту документальної планової виїзної перевірки податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019 валютного - за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період 01.01.2016 по 31.03.2019, складеного ГУ ДФС України у Волинській області № 16598/14-01/40199822 від 13.08.2019.
Ухвалою від 16.12.2019 провадження у справі було відкрито, та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
Позивачем 16.08.2019 було отримано Акт документальної планової виїзної перевірки податкового законодавства за період з 01.01.2016 р. по 31.03.2019 р. валютного - за період з 01.01.2016 р. по 31.03.2019 р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період 01.01.2016 р. по 31.03.2019 р. № 16598/14-01/40199822 від 13.08.2019, складеного ГУ ДФС України у Волинській області.
Згідно вказаного Акту, перевіркою встановлено порушення позивачем:
1. статті 1, пункту 2 статті 3, пункту 1, пункту 2 статті 9, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996; підпункту 1.1 пункту 1, підпункту 1.2. пункту 1, пункту 2.16 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку; Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», 16 «Витрати»; підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.231 пункту 14 статті 14, статті 22, статті 23, пункту 44.1, пункту 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 підпункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевіряється, на загальну суму 847 006,00 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 732 600,00 грн. та за 1 квартал 2018 року в сумі 66 368,00 грн., за 2 квартал 2018 року в сумі 5813,00 грн., за 3 квартал 2018 року в сумі 9528,00 грн, за 4 квартал 2018 року в сумі 32 698,00 грн.
2. підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України та підпунктів 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 пункту З та підпункту 4.4 п. 4 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку.
18.09.2019 позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення № 0000161401 від 13.09.2019, що є предметом оскарження у даній справі.
Як вказують ревізори-інспектори в Акті, перевіркою повноти визначення задекларованих у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.01.2016 по 31.03.2019 встановлено його заниження всього в сумі 4 040 000 грн. в тому числі за 2017 рік в сумі 4 040 000 грн.
Підставою для вищенаведеного висновку, зробленого ревізорами-інспекторами, послугувало те, що ТОВ «Енерго Рітейл» в періоді, що перевірявся, мало взаємовідносини із ТОВ «Теплоенерготрейд».
Відповідно до договору № 07/07-17 від 07.02.2017 про надання поворотної фінансової допомоги ТОВ «Енерго Рітейл» отримало від ТОВ «Теплоенерготрейд» фінансову допомогу в сумі 4 040 000 грн.
В подальшому ТОВ «Теплоенергорейд» уступило право вимоги до ТОВ «Енерго Рітейл» за вищевказаним договором ТОВ «Поліс груп» шляхом підписання трьохстороннього договору цесії № 21/03-18 від 21.03.2018.
З боку ТОВ «Теплонерготрейд» вказані правочини було підписано уповноваженою особою Вачинюком В.О. на підставі довіреності № 09/08-1 від 09.08.2017.
Відповідач на підставі інформації, що міститься в кримінальному провадженні № 42017000000001165 щодо вчинення фіктивного підприємництва ТОВ «Теплоенерготрейд», вважає, що ТОВ «Енерго Рітейл» в порушення абзацу 8 статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктів 5, 7, 21 П(С)БО № 15 «Дохід» не відображено у складі доходів за 2017 рік суму 4 040 000 грн. по операціях з отримання коштів невстановлених осіб, що вплинуло на правильність визначення фінансового результату.
Таким чином, кошти отримані ТОВ «Енерго Рітейл» від невстановлених осіб в сумі 4 040 000 грн., що не підлягали поверненню у майбутньому, то такі кошти кваліфікуються як актив, який враховується до складу інших доходів.
Позивач не погоджується з такими висновками відповідача оскільки вся сума отриманої фінансової допомоги згідно договору № 07/07-17 від 07.02.2017 про надання поворотної фінансової допомоги була повернута новому кредитору ТОВ «Поліс груп», якому ТОВ «Теплоенеготрейд» уступило право вимоги по вищевказаному договору згідно договору цесії № 21/03-18 від 21.03.2018.
Відтак, зобов'язання ТОВ «Енерго Рітейл» перед ТОВ «Поліс груп», як новим кредитором за договором № 07/07-17 від 07.02.2017 про надання поворотної фінансової допомоги в частині повернення отриманої фінансової допомоги були повністю виконані.
Позивач звертає увагу суду, що станом на сьогоднішній день відсутнє рішення суду про визнання недійсними договору № 07/07-17 від 07.02.2017 про надання поворотної фінансової допомоги укладеного між ТОВ «Енерго Рітейл» та ТОВ «Теплоенерготрейд» та договору цесії № 21/03-18 від 21.03.2018 укладеного між ТОВ «Теплоенерготрейд» та ТОВ «Поліс груп».
Відносно того, що 12.07.2017 на рахунок ТОВ «Енерго Рітейл» прийшли кошти в сумі 3 365 000 грн. та 13.07.2017 в сумі 675 000 грн. з призначенням платежу «Надання поворотної фінансової допомоги зг. Договору № 7/07-17 від 07.07.2017 р.», позивач зазначає, що вказані кошти були зараховані на рахунок ТОВ «Енерго Рітейл» із помилковим призначенням платежу (опискою у даті) «Надання поворотної фінансової допомоги зг. Договору № 7/07-17 від 07.07.2017 р.». Вірним призначенням платежу було - «Надання поворотної фінансової допомоги зг. Договору № 7/07-17 від 07.02.2017 р.». Даний факт підтверджується надісланим ТОВ «Теплоенерготрейд» на адресу позивача листом про зміну призначення платежу від 09.08.2017.
Враховуючи той факт, що ТОВ «Енерго Рітейл» було отримано зворотну фінансову допомогу від ТОВ «Теплоенерготрейд» згідно договору зворотної фінансової допомоги № 07/07-17 від 07.02.2017, який не був розірваним, припиненим чи визнаний судом недійсним, вказаний договір був підписаний особою наділеною відповідними повноваженнями - директором підприємства, а також те, що отримана фінансова допомога була повністю повернута новому кредитору, згідно укладеного договору цесії № 21803-18 від 21.03.2018, відповідно у ТОВ «Енерго Рітейл» був відсутній обов'язок включення вищевказаної суми зворотної фінансової допомоги до оподатковуваного доходу.
Стосовно підстав які унеможливлюють підтвердження факту отримання ТОВ «Енерго Рітейл» агентських послуг від ФОП ОСОБА_1 згідно договору про надання агентських послуг № 31/01-18 від 31.01.2018, перевіряючі в Акті зазначають те, що з 23.01.2018 ОСОБА_1 зареєструвалась, як ФОП, вид діяльності - 46.12 діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами. Як свідчать дані звіту 1ДФ ФОП ОСОБА_1 надає послуги лише двом товариства: ТОВ «Енерго Рітейл» та ТОВ «Вісент». При цьому ревізори-інспектори зазначають, що одним із власників ТОВ «Вісент» є ОСОБА_2 , який являється власником, директором та головним бухгалтером ТОВ «Енерго Рітейл».
З такими висновками позивач не погоджується, оскільки чинне податкове та інше законодавство не містить будь-яких застережень чи обмежень стосовно фінансово- господарської діяльності (співпраці) юридичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців, між якими у минулому існували трудові відносини чи посадові особи одних юридичних осіб збігаються із засновниками інших.
Позивач звертає увагу, що ФОП ОСОБА_1 є фізичною особо-підприємцем, яка проводить реальну господарську діяльність та сплачує відповідні податки до бюджету. Факт надання послуг підтверджується відповідними актами та додатками (звітами виконавця) до них затверджених замовником, відповідні копії яких додано до позовної заяви.
Стосовно надання послуг згідно договору про надання інформаційних (консультативних) послуг № 03/07-2017 від 03.07.2017, укладеного між ТОВ «Енерго Рітейл» та ФОП ОСОБА_3 , позивач зазначає наступне.
Ревізорами-інспекторами в Акті було зроблено висновок про неможливість підтвердження факту отримання інформаційних (консультативних) послуг за вищевказаним договором та використання їх у господарській діяльності на підставі того, що згідно даних бухгалтерського обліку на рахунку 12 «Нематеріальні активи» та на будь-якому іншому рахунку комп'ютерна програма «Система 1 с» не обліковується, а також те що між ТОВ «Енерго Рітейл» одночасно було укладено договір фінансового аутсорсингу № 01082016-1 від 01.08.2016 із ТОВ «Фін-Експерт».
Позивач не погоджується із висновками перевіряючих викладених в Акті, оскільки в господарській діяльності підприємства використовується окрема комп'ютерна техніка, яка передана йому в користування згідно договору позички. Враховуючи, те що ця техніка містить в собі встановлену програму «Система 1с» і використовується в господарській діяльності підприємства, відповідно підприємство несе усі необхідні витрати на її обслуговування, що і було відображено в актах надання послуг.
Стосовно одночасного укладення договору фінансового аутсорсингу № 01082016-1 від 01.08.2016 із ТОВ «Фін-Експерт» позивач зазначає, що особи приватного права на відміну від осіб публічного права керуються одним із базових принципів правового регулювання - загально-дозвільним, відповідно до якого «дозволено все, що не заборонено законом». Оскільки чинне законодавство України не містить в собі будь-яких застережень та обмежень стосовно одночасної співпраці замовника із декількома виконавцями послуг, відповідно посилання перевіряючих на цей факт, як на підставу для невизнання факту отримання інформаційно (консультативних) послуг та використання їх в господарській діяльності ТОВ «Енерго рітейл» є таким, що не заслуговує на увагу та відповідно протиправним.
Факт надання послуг ФОП ОСОБА_3 за договором про надання інформаційних (консультативних) послуг № 03/07-2017 від 03.07.2017 підтверджується належним чином оформленими актами надання послуг, а також проведеними безготівковими оплатами цих послуг, що підтверджує їх реальність.
27.12.2019 відповідачем було надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній з позовом не погоджується, обґрунтовуючи свою позицію наступним.
Перевіркою встановлено, що в періоді, що перевірявся, ТОВ «Енерго Рітейл» мало взаємовідносини із ТзОВ «Теплоенерготрейд».
По даних взаємовідносинах на запит ГУ ДПС у Волинській області, ТОВ «Енерго Рітейл» надано копії наступних документів:
- договір № 7/07-17 від 07.02.2017 про надання поворотної фінансової допомоги;
- додатковий договір до договору № 7/07-17 від 07.02.2017 про надання поворотної фінансової допомоги від 21.03.2018 року;
- договір № 21/03-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 21.03.2018;
- акт приймання-передачі документів до договору про відступлення права вимоги (цесії) № 21/03- 18 від 21.03.2018.
Відповідно до договору № 7/07-17 від 07.02.17 про надання поворотної фінансової допомоги ТзОВ «Енерго Рітейл» отримало від ТзОВ «Теплоенерготрейд» фінансову допомогу в сумі 4 040 000 грн.
Відповідно до наданих в ході перевірки банківських виписок встановлено, що 12.07.2017 року на рахунок ТзОВ «Енерго Рітейл» прийшли кошти в сумі 3 365 000 грн. та 13.07.2017 в сумі 675 000 грн. з призначенням платежу «Надання поворотної фінансової допомоги зг. Договору №7/07-17 від 07.07.2017 без ПДВ».
Слід зазначити, що на вимогу надано копію договору №7/07-17 від 07 лютого 2017 року, а в банківських виписках вказано номер договору такий самий, проте датований 07 липня 2017.
Відповідно до умов додаткового договору до договору № 7/07-17 від 07.02.2017 про надання поворотної фінансової допомоги від 21.03.2018 сторони прийшли згоди викласти п.7.4. Договору №7/07-17 від 07.02.2017 про надання фінансової допомоги у такій редакції: «Будь- яка Сторона має право уступати свої права та обов'язки за цим Договором третім особам зі згоди іншої сторони».
Даний додатковий договір було укладено та підписано зі сторони ТОВ «Теплоенерготрейд» представником Вачинюком Віталієм Олександровичем, що діяв на підставі довіреності № 09/08-1 від 09.08.2017.
Відразу після підписання додаткового договору було укладено трьохсторонній договір про відступлення права вимоги (цесії) № 21803-18 віл 21.03.2018. Відповідно до умов даного договору ТОВ «Теплоенерготрейд» «Первісний кредитор» передає, а ТзОВ «Поліс Груп» «Новий кредитор» приймає на себе право вимоги, належне первісному кредиторові, і стає кредитором за договором № 7/07-17 від 07.02.2017 про надання фінансової допомоги (надалі іменуються, як «Основний договір»), укладеним між первісним кредитором і ТзОВ «Енерго Рітейл» «Боржником». Відступлення права вимоги до Боржника від Первісного кредитора до Нового кредитора визначене сторонами в загальній сумі вимоги Первісного кредитора до Боржника за основним договором станом на день укладання цього договору і становить 4 040 000 грн.
Договір укладено та підписано зі сторони ТзОВ «Теплоенерготрейд» представником Вачинюк Віталієм Олександровичем, що діяв на підставі довіреності № 09/08-1 від 09.08.2017, зі сторони ТзОВ «Поліс Груп» директором Годлевською О.М.
Враховуючи, той факт що надані копії документів, а саме додатковий договір до договору № 7/07-17 від 07.02.2017 про надання поворотної фінансової допомоги від 21.03.2018, договір про відступлення права вимоги (цесії) № 21803-18 від 21.03.2018 та акт приймання передачі документів до договору про відступлення права вимоги № 21/03-18 від 21.03.2018 укладено та підписано зі сторони ТзОВ «Теплоенерготрейд» представником Вачинюком Віталієм Олександровичем, який на момент складання даних документів не являвся директором підприємства, 05.08.2019 працівниками ГУ ДФС у Волинській області було вручено директору ТзОВ «Енерго Рітейл» вимогу про надання документів, згідно яких уповноважено представника від ТзОВ «Теплоенерготрейд» для укладання та підписання вищезгаданих документів.
Листом вих. № 0608/1 від 06.08.2019 надано довіреність № 09/08-1 від 09.08.2017 видану директором ТзОВ «Теплоенерготрейд» Лавриком Р.С. для ОСОБА_4 .
Згідно інформації Єдиного реєстру судових рішень, згідно ухвал слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова) у провадженні слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області перебували/перебувають матеріали по справі № 42017000000001165 від 13.04.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. Фігурантом даного кримінального провадження є ТзОВ «Теплоенерготрейд».
До СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області було надіслано запит № 3272/7/03-20-14-01-10 від 30.07.2019 про надання інформації яка містить у кримінальному провадженні № 42017000000001165 від 13.04.2017.
Листом вх. №4239/7 від 07.08.2019 року старший слідчий з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області майор податкової міліції Є. Галецький повідомив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001165 від 13.04.2017 щодо вчинення фіктивного підприємництва ТзОВ «Теплоенерготрейд» за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.205 КК України на даний час триває.
Старший слідчий з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області майор податкової міліції Є. Галецький письмово дозволив працівникам ГУ ДФС у Волинській області ознайомилися з матеріалами кримінального провадження.
Під час ознайомлення з матеріалів кримінального провадження працівникам ГУ ДФС у Волинській області стало відомо, що невстановлені особи з метою прикриття незаконної діяльності по формуванню податкового кредиту з податку на додану вартість суб'єктам господарської діяльності реального сектору економіки, на території Львівської області, здійснили незаконну діяльність, пов'язану з створенням та придбанням ТОВ «Теплоенерготрейд».
Згідно з протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 18.10.2017 він не реєстрував ТзОВ «Теплоенерготрейд», з наміром займатися підприємницькою діяльністю, а його документи і дані були використані невідомими особами для реєстрації підприємства. На вищевказаному підприємстві він ніколи не працював і не вів фінансово-господарської діяльності, не отримував прибутків, доходів чи будь-яких інших винагород, не вів бухгалтерського чи іншого податкового обліку на вказаному підприємстві, не заповнював, не підписував, не подавав та не відсилав до податкових органів декларації ТзОВ «Теплоенерготрейд».
Згідно з протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 22.03.2018, який було проведено старшим слідчим відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Львівській області ОСОБА_6 , запитання: «Чи відомий вам ОСОБА_5 , якщо так, тоді коли та за яких обставин Ви познайомилися?» Відповідь ОСОБА_4 «Ні, не відомий».
Враховуючи той факт, що на момент перерахування грошових коштів в сумі 4 040 000 грн. директором, головним бухгалтером ТзОВ «Теплоенерготрейд» був ОСОБА_5 , який згідно з показами ніколи не здійснював фінансово-господарської діяльності від імені ТОВ «Теплоенерготрейд», отже грошові кошти в сумі 4 040 000 грн. отримано ТзОВ «Енерго Рітейл» від невстановлених осіб.
Враховуючи зазначене, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Енерго Рітейл» підпункту 134.1.1 пункту 134 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України в частині заниження доходів за 2017 рік на суму 4 040 000 грн.
В ході проведення перевірки ТОВ «Енерго Рітейл» встановлено взаємовідносини з фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1 .
Між ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) та ТОВ «Енерго Рітейл» (Замовник) укладено договір від 31.01.2018 №31/01-18 про надання агентських послуг.
До перевірки надано Звіти про витрати виконавця де зазначена вартість витрат на суму 3442,83 грн. Також, до перевірки надано акти надання послуг на суму 593 399,33 грн. ТОВ «Енерго Рітейл» перераховано кошти у безготівкові формі, на рахунок ФОП ОСОБА_1 за агентські послуги в сумі 438 814 грн.
При перевірці встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді економіста ТОВ «Енерго Рітейл» з 14.04.2017 по 19.02.2018.
З 23.01.2018 ОСОБА_1 зареєструвалася як фізична особа-підприємець, вид діяльності - 46.12-діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами. Як свідчать дані звіту 1ДФ ФОП ОСОБА_1 надає послуги лише двом товариствам: ТОВ «Енерго Рітейл» та ТОВ «ВІСЕНТ». Згідно з актом перевірки, одним з власників ТОВ «ВІСЕНТ» є ОСОБА_2 , який являється власником, директором та головним бухгалтером ТОВ «Енерго Рітейл».
До перевірки не надано звітів або інших документів які деталізують послуги надані ОСОБА_1 , та калькуляції їх вартості чи будь-який інший документ, що підтверджує розрахунок розміру виплачуваної агентові винагороди (агентська розрахункова відомість тощо).
У зв'язку з вищезазначеним, не можливо підтвердити факт отримання агентських послуг.
Також, під час перевірки встановлено, що між ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) та ТОВ «Енерго Рітейл» (Замовник) укладено договір від 03.07.2017 № 03/07-2017 про надання інформаційних (консультаційних) послуг.
До перевірки надано акти надання послуг на загальну суму 120 000,00 грн, в яких зазначено, що Виконавцем були виконані певні роботи та надані послуги (з використанням комп'ютерної програми «Система 1с»).
Розрахунки між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Енерго Рітейл» проводились у безготівковій формі, станом на 31.03.2019 наявна кредиторська заборгованість по договору від 03.07.2017 № 03/07-2017 по зазначених взаєморозрахунках в сумі 10 000 грн.
Згідно з даними бухгалтерського обліку ТОВ «Енерго Рітейл» на рахунку 12 «Нематеріальні активи» та на будь якому іншому рахунку комп'ютерна програма «Система 1с» не обліковується.
Однак, крім того, під час проведення перевірки встановлено отримання послуг бухгалтерського аутсорсингу від ТОВ «Фін-Експерт» з одночасним отриманням інформаційно- консультаційних послуг від ФОП ОСОБА_3 . При цьому ОСОБА_3 є директором та головним бухгалтером ТОВ «Фін-Експерт».
Перевіркою неможливо підтвердити факт отримання інформаційних (консультативних) послуг та використання їх в господарській діяльності ТОВ «Енерго Рітейл».
В ході проведення перевірки директору ТзОВ «Енерго Рітейл» ОСОБА_2 було надано запити: № 25017/10/03-20-14-01-13 від 30.07.2019 та № б/н від 05.08.2019 про надання документального підтвердження взаємовідносин ТзОВ «Енерго Рітейл» з ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , проте будь-які інші документи, які б підтверджували факт надання (звіти та ін.), калькуляції вартості та доцільність використання в господарській діяльності, пояснення не надано.
Виходячи з вищевикладеного, операції з придбання робіт (послуг) ТОВ «Енерго Рітейл» від ФОП ОСОБА_3 на суму 120 000 грн. та ОСОБА_1 на суму 545 587 грн, перевіркою визнані, як такі, що містять ознаки нереальності.
Згідно з висновками акта перевірки, ТОВ «Енерго Рітейл» завищено витрати по описаних вище операціях, які відображено у рядку 2180 на суму 30 000 грн., у рядку 2130 на суму 635 587 грн. Звітів про фінансові результати, що призвело до завищення витрат на загальну суму 665 587 грн.
За результатами висновків перевірки, на підставі акту перевірки від 13.08.2019 № 16598/14-01/40199822 ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.09.2019 № 0000161401 на 847 006 грн. податку на прибуток і 211 751,50 грн штрафних санкцій.
10.01.2020 позивачем було подано до суду відповідь на відзив, що обґрунтовано доводами вказаними в адміністративному позову.
Водночас позивач вказує на те, що суд не повинен брати до уваги покази ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , які ніби то давались ними під час досудового слідства у кримінальному провадженні № 42017000000001165, оскільки це не є ті обставини, які відповідно до статті 78 Кодексу адміністративного судочинства не підлягають доказуванню.
Також звертає увагу, що ТОВ «Енерго Рітейл» не несе відповідальність за своїх контрагентів. У випадку, якщо ТОВ «Енерго Рітейл» не порушило норм чинного законодавства, то воно не повинно нести будь-яких негативних наслідків. Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування платником даних свого податкового обліку, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи. Відтак, ТОВ «Енерго Рітейл» не здійснював заниження своїх доходів на суму 4 040 000,00 грн.
Не відповідає дійсності твердження відповідача про те, що неможливо підтвердити факт отримання агентських послуг наданих ФОП ОСОБА_1 згідно договору № 31/01-18 про надання агентських послуг від 31.01.2018 у зв'язку з тим, що до перевірки не надано:
- звітів, інших документів, які деталізують послуги надані ОСОБА_1 ;
- калькуляції вартості послуг та інших документів, які підтверджують розрахунок розміру виплачуваної агентові винагороди (агентська розрахункова відомість тощо).
Під час проведення перевірки інспекторам надавалися разом з іншими документами також звіти про проведену роботу СПД-ФО ОСОБА_1 згідно договору № 31/01-18 про надання агентських послуг від 31.01.2018, укладеного між СПД-ФО ОСОБА_1 та ТОВ «Енерго Рітейл» за період з лютого 2018 року по березень 2019 року. Крім того, вищевказані звіти в порядку, передбаченому частиною другою пункту 44.7 Податкового кодексу України надавалися відповідачу разом із запереченням на акт перевірки.
Послуги, які надавалися СПД ФО ОСОБА_1 безпосередньо пов'язані із господарською діяльністю ТОВ «Енерго Рітейл» та є необхідною умовою для можливості отримання прибутку ТОВ «Енерго Рітейл». Без отримання цих послуг об'єм реалізації газу значно б зменшився і ТОВ «Енерго Рітейл» втратило б значну частину свого доходу.
Відтак, твердження відповідача про те, що операції з придбання послуг у СПД-ФО ОСОБА_1 містять ознаки нереальності є безпідставними.
Твердження відповідача про те, що неможливо підтвердити факт отримання, інформаційних (консультативних) послуг, які надавалися ФОП ОСОБА_3 та використання їх у господарській діяльності ТОВ «Енерго Рітейл» є надуманим і безпідставним.
Відповідач без будь-якого обґрунтування поєднує різні види послуг, які надавалися різними суб'єктами господарювання і на цій підставі приходить до невірних висновків.
ТОВ «Енерго Рітейл» (Замовник) 01.08.2016 уклало договір фінансового аутсорсінгу № 01082016-1 із ТОВ «Фін-Експерт» (Виконавець), за яким останнє зобов'язувалося надавати послуги з бухгалтерського обліку, супроводу системи управління грошовими коштами, супроводу системи управління планово-економічної діяльності.
03.07.2017 між ТОВ «Енерго Рітейл» (Замовник) та ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) було укладено договір № 03/07-2017 про надання інформаційних (консультативних) послуг згідно якого Виконавець надавав Замовнику консалтингові, консультаційні та інші послуги інформаційно-консультативного характеру з питань налаштування системи обліку, системи звітності та інформаційної системи.
Послуги, які надавалися ФОП ОСОБА_3 ніяк не перетинаються із послугами, які надавалися ТОВ «Фін-Експерт» і не дублюють їх. Послуги, які надавалися ФОП ОСОБА_3 стосувалися налаштування та адаптації алгоритмів роботи програмного забезпечення системи 1C та Медок під потреби ТОВ «Енерго Рітейл», а послуги, які надавалися ТОВ «Фін-Експерт» - це послуги по правильному наповненню програмного забезпечення, яке було налаштовано ФОП ОСОБА_3 відповідною інформацією та розробка вимог до налаштування цього програмного забезпечення, яке фізично знаходиться на ноутбуці, на якому ведеться фінансовий та податковий облік ТОВ «Енерго Рітейл» в електронному вигляді.
Відтак, твердження відповідача про те, що операції з придбання послуг у ФОП ОСОБА_3 містять ознаки нереальності є безпідставними.
Враховуючи вищевказане, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
14.01.2020 відповідачем до суду було подано заперечення на відповідь на відзив, що обґрунтовано доводами наведеними у відзиві на адміністративний позов.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві та відповіді на відзив, просив суд адміністративний позов задовольнити повністю.
Представник відповідача проти адміністративного позову заперечила з підстав наведених в письмових заявах по суті справи, які були подані до суду та просила в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що з 17.07.2019 по 06.08.2019 посадовими особами відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019.
За результатами перевірки було складено Акт № № 16598/14-01/40199822 від 13.08.2019 (далі - Акт перевірки від 13.08.2019).
Згідно вказаного Акту, перевіркою встановлено порушення позивачем:
1. статті 1, пункту 2 статті 3, пункту 1, пункту 2 статті 9, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996; підпункту 1.1 пункту 1, підпункту 1.2. пункту 1, пункту 2.16 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку; Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», 16 «Витрати»; підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.231 пункту 14 статті 14, статті 22, статті 23, пункту 44.1, пункту 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 підпункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевіряється, на загальну суму 847006,00 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 732600,00 грн. та за 1 квартал 2018 року в сумі 66368,00 грн., за 2 квартал 2018 року в сумі 5813,00 грн., за 3 квартал 2018 року в сумі 9528,00 грн, за 4 квартал 2018 року в сумі 32698,00 грн.
2. підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України та підпунктів 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 пункту З та підпункту 4.4 п. 4 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку.
Зокрема, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Енерго Рітейл» підпункту 134.1.1 пункту 134 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України в частині заниження доходів за 2017 рік на суму 4 040 000 грн. по господарських операціях позивача щодо укладення договору № 7/07-17 від 07.02.2017 про надання поворотної фінансової допомоги від ТзОВ «Теплоенерготрейд», а також завищення витрат по господарських операціях позивача з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_8 на загальну суму 665 587 грн.
18.09.2019 позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення № 0000161401 від 13.09.2019, що є предметом оскарження у даній справі і, відповідно до якого, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств 1 058 757,50 грн., з них 847 006 грн. за основним зобов'язанням та 211 751,50 грн. штрафних санкцій.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996), а також іншими нормативно-правовими актами виданими на підставі та на виконання вказаних законодавчих актів.
Статтею 2 Закону № 996 визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною другою статті 9 Закону № 996 встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом № 996. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.
Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.
Розглядувана позиція випливає зі змісту підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак, їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку.
Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, є превалювання сутності над формою, тобто облік операцій відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Згідно з підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу застосовуються окремо до кожної операції.
Відповідно до пункту 7 П(С)БО 15 «Дохід» доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.
Відповідно до пункту 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318: витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Відповідно до пункту 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»: витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Статтею 9 Закону № 996 встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Згідно з пунктом 2.4 цього Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Судом встановлено, що 07.02.2017 між позивачем та ТОВ «Теплоенерготрейд» було укладено договір № 07/07-17 від 07.02.2017 про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до якого позивачем шляхом безготівкового банківського переказу було отримано грошові кошти в сумі 4040000 грн. В подальшому ТОВ «Теплоенергорейд» уступило право вимоги до ТОВ «Енерго Рітейл» за вищевказаним договором ТОВ «Поліс груп» шляхом підписання трьохстороннього договору цесії № 21/03-18 від 21.03.2018.
З боку ТОВ «Теплонерготрейд» вказані правочини було підписано уповноваженою особою Вачинюком В.О. на підставі довіреності № 09/08-1 від 09.08.2017.
Також судом встановлено, що вказана сума коштів в повному обсязі була виплачена позивачем ТОВ «Поліс груп», вказане підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема копіями договору № 07/07-17 від 07.02.2017 про надання поворотної фінансової допомоги, договору про відступлення права вимоги (цесії) № 21/03-18 від 21.03.2018, банківських виписок, що підтверджують надходження коштів позивачу від ТОВ «Теплоенерготрейд» за період з 12.07-13.07.2017; платіжних доручень про перерахування коштів від позивача до ТОВ «Поліс груп» з призначенням платежу «Повернення поворотної фінансової допомоги зг.Дог. №7/07-17 від 07.02.2017 та договору про відступлення права вимоги (цесії) №21/03-18 від 21.03.2018» на загальну суму переказів 4 040 000 грн. за період 26.04-21.06.2018.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується отримання позивачем грошових коштів від ТОВ «Теплоенерготрейд» згідно договору № 07/07-17 від 07.02.2017 про надання поворотної фінансової допомоги та подальше повернення цих коштів ТОВ «Поліс груп» згідно договору про відступлення права вимоги (цесії) № 21/03-18 від 21.03.2018.
При цьому суд не бере до уваги доводи відповідача, що на банківський рахунок позивача надійшли кошти з призначенням платежу «Надання поворотної фінансової допомоги зг. Договору № 7/07-17 від 07.07.2017 без ПДВ», оскільки з наявного в матеріалах справи листа ТОВ «Теплоенерготрейд» від 09.08.2017 за № 178 вбачається, що вказання в призначенні платежу дати договору «07.07.2017» є технічною помилкою і правильним є дата договору 07.02.2017, що відповідає фактичній даті підписання договору № 07/07-17 від 07.02.2017 про надання поворотної фінансової допомоги.
Також відхиляються судом посилання контролюючого органу на кримінальне провадження щодо вчинення фіктивного підприємництва ТзОВ «Теплоенерготрейд», оскільки вказані докази не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання ТзОВ «Теплоенерготрейд» своїх договірних зобов'язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб'єктами господарської діяльності, адже такі господарські операції підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями первинних документів.
Оскільки доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно посадових чи уповноважених осіб контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не було надано, сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.
З тих самих міркувань суд не бере до уваги доводи контролюючого органу щодо посилання на допит особи, який був керівником підприємства та пояснив, що він не має відношення до реєстрації та ведення господарської діяльності ТзОВ «Теплоенерготрейд», на якому згідно реєстраційних даних він являється посадовою особою.
Вказане свідчить про відповідність фактичної сутності господарської операції її юридичному та документальному оформленню - отримання позивачем поворотної фінансової допомоги та її подальше повернення, а відтак висновки податкового органу про отримання позивачем доходів від невстановлених осіб суперечать фактичним обставинам.
Між позивачем та ФОП ОСОБА_1 31.01.2018 було укладено договір № 31/01-18 про надання агентських послуг, відповідно до якого остання взяла на себе зобов'язання про надання для позивача послуг пов'язаних з реалізацією товарів позивача, пошуком нових та робою з наявними покупцями позивача, робою з базою покупців; проведення аналізу ефективності продажів; проведення переговорів від імені позивача, а також інших послуг пов'язаних із здійсненням позивачем підприємницької діяльності.
На виконання умов договору за період 20.02.2018 по 01.03.2019 сторонами було підписано додаткові угоди, якими визначено щомісячну суму винагороди за надані послуги, що становить певний відсоток від чистого доходу реалізованого товару за звітний період, щомісячні звіти про проведену роботу ФОП ОСОБА_1 за вказаний період, звіти про фактичні витрати виконавця понесені ним за відповідний місяць, а також акти надання послуг.
З досліджених в судовому засіданні звітів вбачається, що вони містять деталізовану інформацію про проведену роботу із зазначенням конкретних заходів, робіт, послуг, що були вчинені виконавцем за місяць, зі змісту яких вбачається їх безпосередній зв'язок з предметом договору, а відтак із підприємницькою діяльністю позивача.
Вказані документи наділені всіма необхідними для первинних документів реквізитами: назва документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції (наданих послуг); посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, вказані документи містять всі обов'язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати, як юридичну так і господарську сутність наданих послуг, їхніх учасників, а також грошову складову вчинених господарських операцій, а відтак дають змогу ідентифікувати фактичність господарських операцій, що в них відображенні, а отже слугують належними доказами реальності здійснення господарських операцій.
Крім того, згідно Акту перевірки від 13.08.2019, станом на 01.01.2016 загальна кількість працюючих на ТОВ «Енерго рітейл» становила одну особу за сумісництвом, а станом на 31.03.2019 одну особу. При цьому за період з 01.01.2016 по 31.03.2019 позивачем задекларовано дохід в сумі 94 926 006 грн.
Вказане свідчить про наявність в позивача розумної економічної причини (ділової мети) при укладенні з ФОП ОСОБА_1 договору № 31/01-18 від 31.01.2018 про надання агентських послуг та подальшому його виконанні, оскільки такий правочин направлений на отримання послуг пов'язаних з реалізацією товарів позивача споживачам, а також пов'язаних з цим послуг.
Отже, з урахуванням наявних первинних документів, на підставі яких позивачем було віднесено до складу витрат вартість агентських послуг отриманих від ФОП ОСОБА_1 , у суду наявні всі підстави вважати, що вказані правочини є реальними господарськими операціями пов'язаними з діяльністю позивача та направленими на отримання позивачем економічної вигоди (прибутку).
Між позивачем та ФОП ОСОБА_3 03.07.2017 було укладено договір № 03/07-2017 про надання інформаційних (консультаційних) послуг, відповідно до якого ФОП ОСОБА_3 (виконавець) взяв на себе зобов'язання надавати позивачу консалтингові, консультаційні та інші послуги інформаційно-консультаційного характеру з питань налаштування системи обліку, системи звітності та інформаційної системи. Термін дії договору до 31.03.2018, загальна вартість договору складає 120 000 грн.
На виконання вказаного договору були підписанні акти надання послуг про надання інформаційних (консультаційних) послуг, а саме послуг з впровадження складського обліку системі 1С позивача.
Водночас між позивачем та ТОВ «Фін-Експерт» 01.08.2016 було укладено договір № 01082016-1 фінансового аутсорсингу, відповідно до якого ТОВ «Фін-Експерт» взяло на себе зобов'язання надавати позивачу послуги фінансового аутсорсингу, за такими напрямками: обслуговування фінансового обліку у відповідності до НСБО; обслуговування податкового обліку у відповідності до вимог чинного законодавства; введення кадрового обліку; супровід системи управління грошовими коштами; супровід системи управління планово-економічної діяльності.
З аналізу господарської сутності послуг, що надаються для позивача ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Фін-Експерт» слід дійти висновку, що такі послуги є різними за своїм змістом.
Суттю послуг, що надаються ТОВ «Фін-Експерт» є здійснення сукупності дій з ведення бухгалтерського обліку, тоді як послуги, що надаються ФОП ОСОБА_3 за своєю суттю є інформаційно-консультаційне забезпечення функціонування спеціальних бухгалтерських програм з метою створення умов для ефективного ведення бухгалтерського обліку і за правовим характером по суті є абонентським обслуговуванням вказаних бухгалтерських програм.
Таким чином, зазначені послуги не дублюють, а доповнюють одна одну забезпечуючи найбільш оптимальне та ефективне ведення бухгалтерського обліку позивача враховуючи особливості виробничих процесів, що в свою чергу свідчить про наявність економічної мети в укладеному між позивачем та ФОП ОСОБА_3 договорі.
Відтак, висновки податкового органу щодо нереального характеру правочину між позивачем та ФОП ОСОБА_3 не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
Частинами першою та другою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх та беззаперечних доказів, які б свідчили, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте законно, обґрунтовано, добросовісно, пропорційно, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для його прийняття.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 13.09.2019 № 0000161401 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області на користь ТзОВ «Енерго Рітейл» слід стягнути судовий збір в сумі 15 881,36 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 09.12.2019 №1107.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Рітейл» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 13 вересня 2019 року № 0000161401.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 39400859) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Рітейл» (43005, Волинська область, м. Луцьк, вулиця 8-го Березня, будинок 1, офіс 201 ідентифікаційний код юридичної особи 40199822) судові витрати у розмірі 15 881 (п'ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят одна) гривня 36 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ф.А. Волдінер
Повний текст судового рішення складено 21 лютого 2020 року.