про відмову в задоволенні заяви про перегляд
судового рішення за виключними обставинами
20 лютого 2020 року ЛуцькСправа № 803/145/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Каленюк Ж.В.,
суддів Денисюка Р.С., Ковальчука В.Д.,
за участю секретаря судового засідання Шепталової А.П.,
представника відповідача Романішиної Т.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
13 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про перегляд за виключними обставинами рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії (а.с.59-64).
В обґрунтування заяви зазначив, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року відмовлено в задоволенні його позову до Прокуратури Волинської області про визнання протиправними дій щодо відмови у наданні довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії та зобов'язання надати довідку про чинну заробітну плату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури” (далі - Постанова №657) за посадою працюючого заступника керівника місцевої прокуратури на час відмови у наданні такої довідки (грудень 2017 року) з урахуванням усіх складових заробітної плати, на які нараховуються страхові внески (основний посадовий оклад, надбавка за класний чин, надбавка за вислугу років, щомісячна премія, надбавка за особливо важливу роботу, матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових потреб). Відмовляючи в задоволенні позову, суд зазначив, що Закон України від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ “Про прокуратуру” (далі - Закон №1789-ХІІ), згідно з яким позивачу була призначена пенсія, втратив чинність, а частина двадцята статті 86 чинного Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII “Про прокуратуру” (далі - Закон №1697-VII) передбачає, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача з тих підстав, що на час прийняття Постанови №657, якою встановлені нові посадові оклади працівникам прокуратури і які давали підстави для перерахунку пенсій, умови та порядок перерахунку пенсій Урядом не визначені та відповідні нормативно-правові акти не прийняті.
ОСОБА_1 із прийнятим рішенням не погоджується, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Зазначив, що суд безпідставно дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для перерахунку пенсії і у зв'язку із цим вказав на відсутність підстав для видачі відповідної довідки. Зауважив, що суд фактично вирішив питання про можливість реалізації його права на перерахунок пенсії та вийшов за межі позовних вимог. Разом з тим, доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, підтвердив Конституційний Суд України в рішенні від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) та визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами. Одночасно Конституційний Суд України встановив порядок виконання цього рішення, за яким підлягає застосуванню частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII у первинній редакції.
ОСОБА_1 вважає, що прийняття Конституційним Судом України рішення від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 є підставою для перегляду рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року у даній справі за виключними обставинами відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки оскаржуване рішення суду при розгляді позовних вимог базувалося на відсутності встановлених Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII, яка визнана Конституційним Судом України неконституційною. Відтак, просив заяву задовольнити, рішення суду від 12 грудня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити та зобов'язати Прокуратуру Волинської області надати йому для проведення перерахунку пенсії довідку про чинну заробітну плату відповідно до Постанови №657 за посадою працюючого заступника керівника прокуратури на час відмови у наданні такої довідки (грудень 2017 року) з урахуванням усіх складових заробітної плати (основний оклад, надбавка за класний чин, надбавка за вислугу років, щомісячна премія, надбавка за особливо важливу роботу, матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових потреб).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення цього суду від 12 грудня 2019 року в даній адміністративній справі; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін колегією у складі трьох суддів.
Відповідач у письмовому поясненні від 29 січня 2020 року просив відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами (а.с.91-93). З цього приводу зазначив, що вимоги заяви обґрунтовані прийняттям Конституційним Судом України рішення від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019. З прийняттям цього рішення призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Однак однією з підстав для відмови у видачі колишнім працівникам органів прокуратури довідок для перерахунку пенсійних виплат слугував той факт, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року №763 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505” з 15 грудня 2015 року втратив чинність пункт 4 постанови №505, яким затверджено схеми посадових окладів працівників районних, міжрайонних, районних у містах із районним поділом та інших прирівняних до них прокуратур (додаток 5). На даний час посада, на якій працював позивач та з якої йому призначено пенсію (заступник прокурора Ківерцівського району), відсутня у структурі органів прокуратури та у схемах посадових окладів працівників органів прокуратури. Крім того, втратив чинність наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Головного управління державної служби України від 03 грудня 2003 року №319/144, яким був затверджений Порядок видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсій державним службовцям у разі ліквідації органів, з яких особа вийшла на пенсію, а також перейменування (відсутності) посад. Інший нормативно-правовий акт, який би регулював вказані правовідносини, органом, до компетенції якого належить вирішення питань такого змісту, не прийнято. Так само відсутні нормативно-правові акти про затвердження форми довідки для подання до органів Пенсійного фонду. Як зазначив відповідач, після прийняття Конституційним Судом України рішення від 13 грудня 2019 року 7-р(II)/2019 Прокуратура Волинської області звернулася до Генеральної прокуратури України для визначення єдиних підходів при видачі довідок пенсіонерам - колишнім працівникам органів прокуратури в частині прирівняння посад, які ліквідовано, до посад, які наявні в структурі прокуратури.
З наведених підстав відповідач вважає, що відсутні підстави для скасування рішення суду від 12 грудня 2019 року та задоволення позову.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року задоволено заяву про відвід головуючому судді Сороці Ю.Ю. Після визначення головуючого у справі згідно зі статтею 31 КАС України ухвалою суду від 14 лютого 2020 року призначено судове засідання для розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, про що повідомлено учасників справи.
У судове засідання заявник ОСОБА_1 не прибув, у заяві від 17 лютого 2020 року судовий розгляд просив здійснювати за його відсутності; заяву про перегляд за виключними обставинами рішення суду від 12 грудня 2019 року підтримав та просив задовольнити (а.с.131).
У судовому засіданні представник відповідача просила відмовити у задоволенні заяви про перегляд за виключними обставинами судового рішення з підстав, наведених у письмовому поясненні від 29 січня 2020 року.
Суд, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника відповідача, перевіривши доводи сторін матеріалами справи, дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення суду від 12 грудня 2019 року у даній справі задоволенню не підлягає з таких мотивів та підстав.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 звертався до Прокуратури Волинської області 24 листопада 2017 року із заявою та 21 грудня 2017 року із запитом про надання інформації про чинну заробітну плату заступника керівника місцевої прокуратури для перерахунку пенсії на підставі статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (а.с.11, 14-16). Листами від 04 грудня 2017 року №18-250вих17 та 28 грудня 2017 року №18-293вих17 Прокуратура Волинської області повідомила ОСОБА_1 , що з прийняттям Закону України від 03 жовтня 2017 року №2148-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” у прокурорів відсутнє право на перерахунок пенсії відповідно до Закону України “Про прокуратуру”; зазначила про неможливість видачі запитуваної довідки у зв'язку із відсутністю на даний час нормативно-правового акта, який би уповноважував органи прокуратури видавати такі довідки (а.с.12-13; 17-18).
Незгода позивача із відмовою у наданні Прокуратурою Волинської області довідки для перерахунку пенсії стала підставою для звернення до суду з адміністративним позовом.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року відмовлено повністю в задоволенні позову ОСОБА_1 до Прокуратури Волинської області про визнання дій щодо відмови у наданні довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії протиправними та зобов'язання надати для проведення перерахунку пенсії довідку про чинну заробітну плату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури” за посадою працюючого заступника керівника місцевої прокуратури на час відмови у наданні такої довідки (грудень 2017 року) з урахуванням усіх складових заробітної плати, на які нараховуються страхові внески (основний посадовий оклад, надбавка за класний чин, надбавка за вислугу років, щомісячна премія, надбавка за особливо важливу роботу, матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових потреб). Рішення суду набрало законної сили 12 січня 2020 року (а.с.55-57).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд вказав, що умови пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури до 15 липня 2015 року визначалися Законом №1789-ХІІ. Частиною вісімнадцятою статті 50-1 цього Закону передбачалося проведення перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. З 01 липня 2015 року частина вісімнадцята статті 50-1 Закону №1789-ХІІ на підставі Закону України від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” (далі - Закон №76-VIII) викладена у новій редакції, відповідно до якої умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. У зв'язку із набранням 15 липня 2015 року чинності Законом України “Про прокуратуру” (Закон №1697-VІІ) втратив чинність Закон №1789-ХІІ (крім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1). За частиною двадцятою статті 86 Закону №1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Суд дійшов висновку, що на час прийняття постанови №657, з якою позивач пов'язує виникнення у нього права на перерахунок пенсії, а також на час його звернення до органу прокуратури із заявою про видачу довідки про заробітну плату з метою її пред'явлення до органу ПФУ для перерахунку пенсії, частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, які визначали право на перерахунок пенсії працівникам прокуратури, втратили чинність, а визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України. При цьому Уряд України відповідний нормативно-правовий акт не прийняв і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначив. Також на час звернення позивача до відповідача із заявою та запитом про видачу довідки про заробітну плату, складові якої відповідають заробітній платі працюючого працівника органів прокуратури, який обіймає посаду, подібну до тієї, що обіймав позивач, для здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, положення нормативно-правових актів, якими затверджувалась форма такої довідки та визначався порядок її заповнення, втратили чинність, а іншого нормативного-правового акта, який би регламентував підстави, форму, зміст, механізм та суб'єкта видачі відповідної довідки, немає. За таких обставин, а також ураховуючи відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивача, у відповідача не було підстав на момент звернення позивача із заявою від 24 листопада 2017 року та запитом від 21 грудня 2017 року для видачі позивачу відповідної довідки, у зв'язку із чим відмова в її видачі з одночасним роз'ясненням при цьому суті змін до пенсійного законодавства України не порушила прав та законних інтересів позивача.
Визначаючись щодо підстав звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про перегляд за виключними обставинами рішення суду від 12 грудня 2019 року у справі №803/145/18, судом враховано положення частини першої статті 361 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Пунктом 1 частини п'ятої статті 361 КАС України визначено, що підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. Частиною шостою статті 361 КАС України обумовлено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
У заяві від 13 січня 2020 року ОСОБА_1 як на підставу для перегляду судового рішення від 12 грудня 2019 року за виключними обставинами посилається на встановлення Конституційним Судом України неконституційності положень частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ зі змінами.
Надаючи правову оцінку обставинам, про які зазначає заявник, судом взято до уваги, що рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 (справа №3-209/2018(2413/18, 2807/19) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року №1697-VII) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII “Про прокуратуру” зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому Конституційний Суд України установив такий порядок виконання цього рішення: частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (тобто, з 13 грудня 2019 року); частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: “20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки”.
Спірні правовідносини, яким суд надав правову оцінку в рішенні від 12 грудня 2019 року, виникли між сторонами в кінці 2017 року. Чинне на той час законодавство перерахунок призначених пенсій працівникам прокуратури пов'язувало із визначенням Кабінетом Міністрів України умов та порядку такого перерахунку, які Уряд з часу делегування йому таких повноважень не визначив. Суд погодився із доводами відповідача про відсутність підстав для видачі довідки про перерахунок пенсії та визнав дії відповідача правомірними. Норми закону, на які посилався суд, на момент виникнення спірних правовідносин були чинними.
У заяві про перегляд за виключними обставинами рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року ОСОБА_1 просив скасувати зазначене рішення суду та задовольнити позов шляхом зобов'язання Прокуратуру Волинської області надати йому для проведення перерахунку пенсії довідку про чинну заробітну плату відповідно до Постанови №657 за посадою працюючого заступника керівника місцевої прокуратури на час відмови у наданні такої довідки (грудень 2017 року) з урахуванням усіх складових заробітної плати, на які нараховуються страхові внески (основний посадовий оклад, надбавка за класний чин, надбавка за вислугу років, щомісячна премія, надбавка за особливо важливу роботу, матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових потреб).
Пунктами 3, 4 частини першої статті 5 КАС України визначено, що особа може просити про захист порушених прав, свобод або законних інтересів шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Обрати альтернативний спосіб захисту порушеного права особи суд може у тому випадку, коли встановлено порушення з боку суб'єкта владних повноважень. Тобто, перед тим, як зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, суд зобов'язаний визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною. Однак, як йшлося вище, суд встановив, що відповідач на час виникнення між сторонами правовідносин у зв'язку із зверненням ОСОБА_1 із заявами про видачу довідки діяв правомірно, тобто, керувався чинними на той час нормативно-правовими актами.
За загальним правилом, визначеним частиною другою статті 152 Конституції України, рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, якщо інше не встановлено самим рішенням.
Конституційним Судом України в рішенні від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 визначено порядок виконання цього Рішення з дати його ухвалення.
Визнання неконституційними положень частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, на які посилався суд у рішенні від 12 грудня 2019 року, може впливати на правовідносини між позивачем та відповідачем після вказаної дати та не є безумовною підставою для ухвалення іншого рішення у справі, ніж було прийнято судом при вирішенні спору по суті, а лише вказує на наявність права на перегляд такого судового рішення згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 361 КАС України. Крім того, варто зауважити, що відповідно до зазначеної норми підставами для перегляду судових рішень у зв'язку виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, застосованого (незастосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. Оскільки рішенням суду від 12 грудня 2019 року, про перегляд якого просить ОСОБА_1 , у позові відмовлено, то рішення суду не передбачає виконання. Тому умова, визначена пунктом 1 частини п'ятої статті 361 КАС України для перегляду судового рішення, відсутня.
Фактично доводи позивача, наведені у заяві, зводяться до його незгоди із ухваленим судом рішенням від 12 грудня 2019 року, що є підставами для перегляду рішення в апеляційному порядку, а не за виключними обставинами.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року у справі №803/145/18 необхідно відмовити та залишити в силі зазначене судове рішення.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити та залишити в силі рішення Волинського окружного адміністративного суду в даній справі від 12 грудня 2019 року.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий суддя Ж.В. Каленюк
Судді Р.С.Денисюк
В.Д. Ковальчук
Ухвала у повному обсязі складена 21 лютого 2020 року