Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
Від "18" лютого 2020 р. м. Житомир Справа № 4/18-Б
За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (м. Київ)
До боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій" (с. Піщів, Новоград-Волинський район, Житомирська область)
про визнання банкрутом
Суддя Гнисюк С.Д.
Представники учасників в засідання суду 18.02.2020 не з'явились.
В провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №4/18-Б про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Корецький аграгій" (с. Піщів Новоград-Волинського району).
Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.01.2020, зокрема, прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" №19-4/01 від 19.01.2020
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 03.02.2020 відкладено судове засідання з розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" №19-4/01 від 19.01.2020 на бездіяльність державного виконавця; призначено наступне судове засідання на 18.02.2020; Голосіївському районному відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, до дати наступного судового засідання, подати до суду: письмове пояснення, підтверджене належними та допустимими доказами щодо поважності причин неявки в судове засідання 03.02.2020 та невиконання вимог ухвали Господарського суду Житомирської області від 23.01.2020; відзив по суті скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" №19-4/01 від 19.01.2020; копію відзиву направити на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"; докази надіслання надати суду; матеріали виконавчого провадження №59732302 для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи; письмові пояснення, з нормативно-правовим обґрунтуванням, підтверджене належними доказами щодо порядку накладення та зняття арешту, в межах виконавчого провадження №59732302, на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", що містяться на усіх рахунках; належні та достовірні докази, щодо покладення та подальшого стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" виконавчого збору в межах виконавчого провадження №59732302, у разі якщо виконавчий збір не стягнуто надати суду відповідне письмове пояснення; інші наявні докази, які стосуються суті скарги; Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", до дати наступного судового засідання, подати до суду належні та достовірні докази сплати виконавчого збору, в межах виконавчого провадження №59732302, у разі якщо виконавчий збір не сплачено надати суду відповідне письмове пояснення.
17.02.2020 на адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія" НІКО-ТАЙС" надійшло пояснення № 08-1/02 від 08.02.2020.
В засіданні суду 18.02.2020 розглядалась скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" №19-4/01 від 19.01.2020.
Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, для участі в судовому засіданні 18.02.2020, свого представника не направив. Про поважність причин неявки суд не повідомив. Вимоги ухвал Господарського суду Житомирської області від 23.01.2020 та від 03.02.2020 не виконав.
Порядок виклику учасників справи у судове засідання визначено ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно до якої суд здійснює виклик учасників справи шляхом вручення ухвали господарського суду про дату, час та місце судового засідання в порядку, передбаченому ст. 242 ГПК України.
Так, із змісту положень ст. 242 ГПК України вбачається, що копію ухвали господарського суду про дату, час та місце судового засідання суд надсилає в електронній формі у порядку, встановленому законом (за наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом із повідомленням про вручення, якщо такої адреси в особи немає.
Про дату, час та місце судового засідання у справі №4/18-Б призначеного на 18.02.2020 судом повідомлено всіх учасників належним чином шляхом вручення ухвали суду від 03.02.2020 у цій справі, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення згідно з якими зазначена ухвала отримана, зокрема, Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС".
Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, станом на дату судового засідання, не надано суду відзиву та додатків до нього, що передбачено нормами Господарського процесуального кодексу України. Також не надано суду пояснень чи заперечень по суті скарги.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Враховуючи, що неявка державного виконавця, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду відповідно до припису ч. 2 ст. 342 ГПК України, зважаючи на строки встановлені ч. 1 ст. 342 ГПК України та керуючись ст. 42 ГПК України, яка зобов'язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд вважає за можливе здійснити розгляд скарги за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши скаргу та матеріали справи, Господарський суд Житомирської області, -
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.02.2019 клопотання ОСОБА_1 про стягнення на його користь оплати послуг арбітражного керуючого за рахунок коштів кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій" за принципом пропорційності грошовим вимогам кредиторів, від 21.09.2018 з урахуванням письмових пояснень (уточнень) ОСОБА_1 від 29.10.2018 та від 21.01.2019 - задоволено; стягнуто, зокрема, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23; код ЄДРПОУ 38039872) на користь фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) оплату послуг за здійснення повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій" у сумі 8406,79 грн. (вісім тисяч чотириста шість грн. 79 коп.).
На виконання зазначеної ухвали 12.03.2019 видано наказ.
22.01.2020 на адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НіКО-ТАЙС" надійшла скарга №19-4/01 від 19.01.2020 на бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні №59732302 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Житомирської області виданого 12.03.2019 у справі №4/18-Б. У своїй скарзі скаржник посилається на те, що Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні №59732302, щодо примусового виконання наказу Господарського суду Житомирської області виданого 12.03.2019 у справі №4/18-Б, накладено арешт на усі рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" чим заблоковано діяльність. Наказ Господарського суду Житомирської області від 12.03.2019 у справі №4/18-Б виконано. Виконавче провадження по його виконанню закінчене, але арешти, вжиті під час примусового виконання зазначеного наказу не скасовано. Жодної документації від Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві не надходило. Усі звернення скаржника з клопотаннями про зняття арештів - проігноровано.
На підставі зазначеного скаржник просить суд: прийняти та задовольнити скаргу; визнати незаконною та протиправною бездіяльність державного виконавця; зобов'язати державного виконавця провести необхідні дії по зняттю арештів.
03.02.2020 на електронну адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ, надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" №31-1/01 від 31.01.2020, згідно якого скаргу підтримує та просить суд задовольнити її.
17.02.2020 на адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія" НІКО-ТАЙС" надійшло пояснення № 08-1/02 від 08.02.2020, згідно якого зазначає про те, що в межах виконавчого провадження №59732302 арешт було накладено в сумі 9616,46грн. (борг та виконавчий збір). Вказує, що стягнення боргу та виконавчого збору відбувалось одночасно. Вважає, що існування арешту коштів за відсутності відкритого виконавчого провадження є неправомірним та порушує права Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія" НІКО-ТАЙС".
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає про наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення (ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження").
Як вбачається з наказу Господарського суду Житомирської області, виданого 12.03.2019, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" є боржником. Стягувачем є ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 340 ГПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
В разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення при виконанні рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таку скаргу розглядає відповідний господарський суд, який ухвалив таке рішення за правилами господарського судочинства відповідно.
Згідно ч. 1 ст. 341 ГПК України, скаргу може бути подано до суду:
а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права;
б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Зазначаючи про дотримання скаржником строку щодо подання скарги до суду останній вказує, що про існування наявності арешту на рахунках їх не вивільнення з обтяження йому стало відомо, виходячи з інформації наданої АТ"ПРОКРЕДИТ БАНК" у відповідності до листа№1-2/20/368 від 10.01.2020. Від Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві жодних листів, постанов, актів тощо, скаржник не отримав. З врахуванням вищевказаного, скаржник вважає, що скаргу ним подано до суду з додержанням строків, визначених ст. 341 ГПК України, оскільки її було направлено поштовим зв'язком до настання 24-ї години 20.01.2020.
З огляду на встановлене, суд вважає, що скаргу подано до суду з додержанням строків, визначених ст. 341 ГПК України, оскільки скаржник в межах цієї скарги оскаржує бездіяльність державного виконавця, яка є триваючою, щодо не зняття арешту з рахунків скаржника.
Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У відповідності з ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний, зокрема серед іншого, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Зі змісту ч. 1 ст. 13 України "Про виконавче провадження" вбачається, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно частин 1, 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 07.08.2019 відкрито виконавче провадження №59732302 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Житомирської області, виданого 12.03.2019 у справі №4/18-Б про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 8406,79грн. (Т. 31 а.с. 98).
08.08.2019 державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про стягнення виконавчого збору (Т. 31 а.с. 107).
Скаржник звернувся до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві із заявою №09-1/09 від 09.09.2019 про списання коштів з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", необхідних для виконання наказу Господарського суду Житомирської області, виданого 12.03.2019 у справі №4/18-Б, закінчення виконавчого провадження та скасування арештів (Т. 31 а.с. 100). Відповіді, як зазначає скаржник, не отримано.
Постановою Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 12.09.2019 було накладено арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", що містяться на рахунках, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 9616,46грн. (Т. 31 а.с. 99).
Відповідно до ч.2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Згідно частин 1, 2 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до п. 9 с.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 17.12.2019 виконавче провадження №59732302 з примусового виконання наказу Господарського суду Житомирської області виданого 12.03.2019 виведено із зведеного виконавчого провадження (Т. 31 а.с. 108).
Постановою Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 17.12.2019 виконавче провадження №59732302 з примусового виконання наказу Господарського суду Житомирської області, виданого 12.03.2019 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на користь ОСОБА_1 оплату послуг за здійснення повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій" у сумі 8406,78грн. - закінчено (Т. 31 а.с. 101).
Згідно частин 1,2 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Всупереч зазначеним нормам, у постанові Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 17.12.2019 не зазначено про зняття арешту з коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС".
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" звернулось до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві з заявою № 26-8/12 від 26.12.2019 про зняття арешту з рахунків у зв'язку з завершенням виконавчого провадження №59732302 (Т. 31 а.с. 102). Відповіді, як вказує скаржник, не отримано.
Відповідно до листа №1-2/20/368 від 10.01.2020 Акціонерне товариство "ПРОКРЕДИТ БАНК" повідомило, що станом на 10.01.2020 на всіх рахунках ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" обліковуються арешти, зокрема, за постановою Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 12.09.2019, № ВП 59732302 (Т. 31 а.с. 103).
Відповідно до листа АТ "ПУМБ" №К10-07.8/2 від 14.01.2020, станом на початок операційного дня 14.01.2020 на рахунки ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" накладені арешти, зокрема, за постановою Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 12.09.2019, № ВП 59732302 (Т. 31 а.с. 104).
Згідно з частиною першою статті 1074 Цивільного кодексу України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.
Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність", арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.
Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, кореспондентському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.
Публічні інтереси у приватно-правових відносинах реалізуються через систему обмежень і державного втручання у цивільно-правові відносини. Застосування обмежувальних заходів реалізується шляхом закріплення у нормативно-правових актах обмежень свобод, автономії волі, прав суб'єктів цивільних відносин, якщо така свобода, автономія, широка реалізація цивільних прав здатна перешкодити забезпеченню публічних інтересів.
Обмеження можуть виявлятися в обмеженні свободи договору й свободи вчинення інших правочинів, у забороні суб'єктам цивільного права здійснювати юридично значущі дії, використовувати об'єкти цивільних відносин у певний спосіб, у позбавленні певних благ майнового й особистого немайнового характеру.
Саме таку юридичну природу мають заходи з накладення арешту коштів, які знаходяться на рахунках у банку.
Арешт коштів - це операція, що полягає в обмеженні прав власника щодо розпоряджання своїми грошовими коштами.
З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції арешт банківського рахунку - це тимчасове припинення будь-яких операцій на рахунку без згоди на це клієнта і без розірвання договору банківського рахунку. Операції на рахунках можуть бути тимчасово припинені рішеннями податкових, судових, правоохоронних органів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Арешт коштів як банківська операція становить собою зупинення видаткових операцій по рахунку, при цьому кошти, що надходять на рахунок, продовжують прийматися, арештовується не рахунок, а кошти на ньому.
Пунктом 9.1 глави 9 "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 (далі - Інструкція) визначено, що виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця, судовим рішенням (у тому числі рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження.
Відповідно до пункту 9.6 Інструкції, залежно від наявності/відсутності коштів на рахунку клієнта, на кошти якого накладено арешт, банк здійснює такі дії: якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта. Документ про арешт коштів банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку.
Отже, під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.
Таким чином, арешт коштів на рахунку передбачає блокування видаткових операцій за рахунком клієнта, що у свою чергу виключає проведення банком будь-яких видаткових операцій за цим рахунком.
Відповідно до ч. 1 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Станом на дату судового засідання Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві не надано суду доказів щодо наявності підстав для не зняття арешту накладеного постановою Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 12.09.2019, в межах виконавчого провадження №59732302.
З огляду на встановлене, суд вважає, що наявність арешту коштів на рахунках боржника, у той час коли виконавче провадження №59732302 закінчене, є порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження" та прав скаржника, що свідчить про його неправомірність, яка на даний час внаслідок бездіяльності державного виконавця не усунута.
Статтею 343 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
При цьому, наведена норма не передбачає право господарського суду самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця, в даному випадку скасовувати постанову державного виконавця про арешт майна боржника, натомість суд може визнати оскаржувані дії неправомірними та зобов'язати державного виконавця усунути порушення прав скаржника шляхом скасування відповідної постанови.
Проаналізувавши фактичні обставини в їх сукупності, на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд дійшов до висновку, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" №19-4/01 від 19.01.2020 підлягає задоволенню.
Суд зазначає про те, що відповідно до вимог ст. 345 ГПК України, про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у 10-денний строк з дня її одержання.
Суд звертає увагу, що в силу приписів ст. 129 1 Конституції України, ст. 232 та ч. 1 ст. 326 ГПК України дана ухвала є судовим рішенням та є обов'язковою для виконання на всій території України, а її невиконання відповідно до вимог ч. 2 ст. 326 ГПК України, є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Керуючись статтями 12, 232-235, 342, 343, 345 Господарського процесуального кодексу України, статтями 2, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, Господарський суд Житомирської області, -
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» №19-4/01 від 19.01.2020 - задовольнити.
2. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (03022, місто Київ, вулиця Ломоносова, будинок 22/15), щодо не зняття арештів з грошових коштів, що містяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО-ТАЙС», накладених постановою державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 12.09.2019 у виконавчому провадженні №59732302, під час примусового виконання наказу Господарського суду Житомирської області виданого 12.03.2019 у справі №4/18-Б.
3. Зобов'язати державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ 34999976) провести необхідні дії по зняттю арештів, накладених постановою державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 12.09.2019 у виконавчому провадженні №59732302 на грошові кошти, що містяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (код ЄДРПОУ 38039872).
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає оскарженню.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені статтями 254-257 та підпунктом 17.5 підпункту 17 пункту 1 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Дата складання повного тексту ухвали: 21.02.2020.
Суддя Гнисюк С.Д.