Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"17" лютого 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1358/19
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.
при секретарі судового засідання: Пеньківській О.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Хромихин В.О. - керівник,
від відповідача: ФОП Свінціцький Віктор Павлович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Приватного підприємства "Інвестиційна компанія "Плутос" (м.Київ)
до Фізичної особи-підприємця Свінціцького Віктора Павловича (м.Житомир)
про стягнення 33244,08грн
Приватне підприємство "Інвестиційна компанія "Плутос" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Свінціцького Віктора Павловича 33244,08грн заборгованості, яка виникла на підставі договору оренди №05/2019 від 01.01.19, з яких: 30870,00грн основного боргу зі сплати орендних платежів за період вересень-листопад 2019р., 1949,46грн пені, 237,70грн інфляційних втрат та 186,92грн 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем зобов'язань, які виникли на підставі договору оренди №05/2019 від 01.01.18 в частині сплати орендних платежів.
Ухвалою господарського суду від 27.12.19 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 27.01.20.
Ухвалою суду від 27.01.20 відкладено розгляд справи на 17.02.20.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не подав, в судовому засіданні повідомив, що з вересня 2019 року сплачує орендну плату безпосередньо власнику орендованого майна - ПАТ Укрсервісбудматеріали".
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.17 між ПАТ "Укрсервісбудматеріали" та ПП "Інвестиційна компанія "Плутос" укладено договір оренди №01/2017 (а.с.36-42), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове, платне користування "об'єкти оренди", приміщення в комплексі будівель за адресою: Україна, смт.Коцюбинське, вул.Доківська, 2 (п.1.1 договору оренди №01/2017).
Пунктом 1.6 договору передбачено, що орендар має право передавати орендоване приміщення в суборенду третій особі, заздалегідь письмово повідомивши орендодавця.
Пунктом 1 Додатку №8 від 31.12.17 до Договору оренди продовжено термін оренди до 31.12.18, пунктом 2 Додатку №10 від 31.12.18 дію вищевказаного договору продовжено до 29.12.19 (а.с.45-46).
Відповідно до листа №09/17 від 26.12.17 ПП "Інвестиційна компанія "Плутос" повідомило орендаря про намір передати в суборенду третім особам орендовані приміщення (а.с.48).
Так, 01.01.18 між ПП "Інвестиційна компанія "Плутос" (орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Свінціцьким Віктором Павловичем (орендар, відповідач) укладено договір оренди №02/2018 (а.с.19-26).
Пунктом 1.1 договору №02/2018 встановлено, що орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування приміщення загальною площею 147м.кв, в комплексі будівель за адресою: Україна, смт.Коцюбинське, вул.Доківська, 2
Приміщення повинно бути передане орендодавцем і прийняте орендарем на підставі акту приймання-передачі, який з моменту його підписання сторонами буде додатком до цього договору та його невід'ємною частиною (п.3.1 договору).
Згідно п.4.1 договору строк оренди за цим договором починається з 01.01.18 та закінчується 31.12.18.
Розділом 5 договору сторони погодили, що починаючи з дати прийняття орендарем від орендодавця приміщення за актом приймання-передачі, орендар сплачує орендодавцю орендну плату за користування приміщенням. Базова орендна плата за цим договором складає 7056,00грн на місяць виходячи з вартості 45,00грн за квадратний метр приміщення в місяць оренди та компенсацію частки вартості охорони комплексу, яка складає 441,00грн на місяць і сплачується разом з орендною платою згідно п.6.2 цього договору. Орендар сплачує щомісячну орендну плату шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок орендодавця, який зазначений у цьому договорі або на інший рахунок, про який орендодавець може повідомити орендаря у письмовій формі принаймні за 5 робочих днів до дати виставлення рахунку.
Відповідно до акту приймання-передачі приміщення від 01.01.18 орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення за адресою Україна, смт.Коцюбинське, вул.Доківська, 2 загальною площею 147,00кв.м. у належному стані, що відповідає цілям оренди (а.с.27).
В подальшому, 01.01.19 між позивачем та відповідачем укладено новий договір оренди №05/2019 приміщення загальною площею 147м.кв за адресою: Україна, смт.Коцюбинське, вул.Доківська, 2.
Даним договором сторони встановили, що строк дії за цим договором починається з 01.01.19 та закінчується 31.12.19 (п.4.1 договору №05/2019).
Базова орендна плата за цим договором складає 8820,00грн на місяць виходячи з вартості 55,00грн за квадратний метр приміщення в місяць оренди та компенсацію частки вартості охорони комплексу, яка складає 735,00грн на місяць і сплачується разом з орендною платою згідно п.6.2 цього договору (п.5.2 договору оренди №05/2019).
Додатковою угодою №1 від 01.07.19 до договору сторони виклали п.5.2 договору №05/2019 від 01.01.19 в наступній редакції: "Базова орендна плата за цим договором з 01.07.19 по 31.12.19 складає 10290,00грн на місяць виходячи з вартості 65,00грн за квадратний метр приміщення в місяць оренди та компенсацію частки вартості охорони комплексу, яка складає 735,00грн на місяць і сплачується разом з орендною платою згідно п.6.2 цього договору".
У пункті 5.7 сторони погодили, що орендна плата належить до сплати і сплачується щомісячно авансом з першого по п'яте число кожного місяця. Орендна плата повинна сплачуватися банківським переказом на банківський рахунок , вказаний орендодавцем в рахунку.
Факт користування орендованим приміщенням в період з січня 2019 по грудень 2019 на підставі договору оренди №05/2019 від 01.01.19 не заперечується відповідачем.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов договору №05/2019 від 01.01.19 відповідач сплачував орендні платежі з січня 2019 по серпень 2019, а також здійснив оплату за останній місяць оренди - грудень 2019, що підтверджується прибутковим касовим ордером №1-СВП від 03.01.19 на суму 8820,00грн (орендна плата за січень 2019 року); прибутковим касовим ордером №2-СВП від 03.01.19 на суму 8820,00грн (орендна плата за грудень 2019 року); прибутковим касовим ордером №3 СВП від 01.02.19 на суму 8820,00грн (орендна плата за лютий 2019 року); прибутковим касовим ордером №4-СВП від 01.03.19 на суму 8820,00грн (орендна плата за березень 2019 року); прибутковим касовим ордером №5-СВП від 01.04.19 на суму 8820,00грн (орендна плата за квітень 2019 року); прибутковим касовим ордером №6-СВП від 01.05.19 на суму 8820,00грн (орендна плата за травень 2019 року); меморіальним ордером №2PL361564 від 30.05.19 на суму 8820,00грн (орендна плата за червень 2019 року); прибутковим касовим ордером №7-СВП від 01.07.19 на суму 10290,00грн (орендна плата за липень 2019 року); прибутковим касовим ордером №8-СВП від 02.08.19 на суму 10290,00грн (орендна плата за серпень 2019 року) (а.с.51-55).
Однак з вересня 2019 року ФОП Свінціцький В.П. припинив сплачувати орендну плату, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 30870,00грн за користування орендованим приміщенням в період з вересня по листопад 2019 року.
Позивач направляв відповідачу листи №36/19 від 19.09.19, №57/19 від 31.10.19 та №64/19 від 29.11.19, в яких повідомляв про наявність заборгованості з орендної плати та пропонував погасити її в добровільному порядку (а.с.65-71). Проте відповідач вимогу позивача залишив без відповіді та задоволення.
За вказаних обставин, позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла на підставі договору оренди №05/2019 від 01.01.19 у розмірі 33244,08грн, з яких: 30870,00грн основного боргу, 1949,46грн пені, 237,70грн інфляційних втрат та 186,92грн 3% річних.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази та всі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Підставою звернення до суду став факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати орендних платежів на підставі договору оренди від 01.01.19.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є договором найму (оренди).
Відповідно до ч.1 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору позивач передав, а відповідач в свою чергу прийняв в оренду приміщення загальною площею 147 кв.м., в комплексі будівель за адресою: Україна, смт.Коцюбинське, вул.Доківська, 2.
Частина 1 статті 762 ЦК України встановлено, що плата за користування майном справляється з наймача.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як зазначено вище, п.5.7 договору оренди №05/2019 передбачено, що орендна плата сплачується щомісячно авансом з першого по п'яте число кожного місяця
З матеріалів справи вбачається, що за період січень - грудень 2019 відповідачу нарахована орендна плата на загальну суму 113190,00грн.
Як встановлено судом, відповідач здійснив часткову оплату орендних платежів за вказаний період на суму 82320,00грн.
Незважаючи на умови договору, відповідач не здійснив відповідних розрахунків у повному обсязі за користування орендованим приміщенням в установлені договором строки.
Матеріалами справи підтверджено, що у відповідача станом на день розгляду справи існує прострочення в оплаті орендних платежів у розмірі 30870,00грн.
Відповідач не надав суду доказів сплати вказаної заборгованості, доводів позивача не спростував.
Суд вважає безпідставними усні заперечення відповідача стосовно відсутності зобов'язань перед позивачем з оплати орендованого приміщення з посиланням на те, що з вересня 2019 року оплата орендних платежів здійснювалась фізичною особою-підприємцем Свінціцьким Віктором Павловичем на рахунок власника приміщення - ПАТ "Укрсервісбудматеріали" відповідно до листа №08/02/20 (а.с.114), оскільки договір оренди №05/2019 від 01.01.19, який укладений між сторонами спору та на підставі якого виникли зобов'язання з оплати за оренду приміщенням, в установленому порядку не розірваний, а також не визнаний судом недійсним, а отже є обов'язковим для виконання. Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів сплати орендних платежів ПАТ "Укрсервісбудматеріали", як і не надано доказів наявності підстав для таких сплат.
За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення орендних платежів за період вересень - листопад 2019 року в загальній сумі 30870,00грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, позивач відповідно до п.9.2.2 договору оренди №05/2019 від 01.01.19 за порушення строків оплати нарахував відповідачу пеню у розмірі 1949,46грн (а.с.16).
Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).
Пунктом 9.2.2 договору оренди №05/2019 від 01.01.19 сторони передбачили, що у випадку неповної сплати або не сплати в строк, встановлений цим договором, відповідної щомісячної орендної плати, та/або відшкодування орендодавцю платежів, передбачених статтями 5 та 6 цього договору, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки (пені) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , яка діє в період за який нараховується неустойка (пеня), від суми заборгованості за кожен день прострочення до виконання орендарем свого зобов'язання по сплаті відповідних платежів за договором.
Перевіривши за допомогою калькулятора сертифікованої комп'ютерної програми інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН" розрахунок пені, суд вважає, що пеня у розмірі 1949,46грн нарахована відповідно до норм чинного законодавства та підлягає задоволенню.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача за порушення грошового зобов'язання 186,93грн 3% річних та 237,70грн інфляційних.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Під час перевірки наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат судом враховується наступне.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і й о г о н а й м е н ш и й п е р і о д в и з н а ч е н н я с к л а д а є м і с я ц ь .
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення п о ч и н а ю ч и з м і с я ц я, н а с т у п н о г о з а м і с я ц е м, у я к о м у м а в б у т и з д і й с н е н и й п л а т і ж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Таким чином, індекс інфляції має нараховуватись в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж та на заборгованість, яка існувала п о в н и й місяць
Умовами договору визначено, що орендна плата сплачується щомісячно авансом з першого по п'яте число кожного місяця.
Зважаючи на викладене, відповідач зобов'язаний був здійснити розрахунок за оренду приміщення у вересні 2019 року до 05.09.19, за оренду приміщення у жовтні 2019 року до 05.10.19, за оренду приміщення у листопаді 2019 року до 05.11.19.
Враховуючи несплату відповідачем орендних платежів у вищезазначений період у позивача виникло право на нарахування інфляційних:
- на заборгованість, яка виникла у вересні 2019 з жовтня 2019;
- на заборгованість, яка виникла у жовтні 2019 з листопада 2019;
- на заборгованість, яка виникла у листопаді 2019 з грудня 2019.
Однак позивач не врахував рекомендації, викладені у п.3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.13, та невірно здійснив нарахування інфляційних.
Здійснивши за допомогою калькулятора сертифікованої комп'ютерної програми інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН" перерахунок інфляційних втрат суд вважає, що розмір інфляційних за даний період становить 71,94грн.
В іншій частині позовних вимог про стягнення 165,76грн інфляційних слід відмовити, оскільки розрахунок здійснений з порушенням чинного законодавства
Вимоги в частині стягнення 186,92грн 3% річних заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно ст.ст.13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст.76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).
Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача не спростував.
За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 33078,32грн, з яких: 30870,00грн основного боргу, 1949,46грн пені, 71,94грн інфляційних та 186,92грн 3% річних. Суд відмовляє в позові в частині стягнення 165,76грн інфляційних.
Судовий збір, відповідно до п.3 ч.4 ст.129 ГПК України, покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов Приватного підприємства "Інвестиційна компанія "Плутос" до Фізичної особи-підприємця Свінціцького Віктора Павловича задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Свінціцького Віктора Павловича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства "Інвестиційна компанія "Плутос" (03164, м.Київ, вул.Булаховського, 30-А, код ЄДРПОУ 34999122)
- 30870,00грн основного боргу;
- 1949,46грн пені;
- 71,94грн інфляційних;
- 186,92грн 3% річних;
- 1911,42грн судового збору.
3. В позові відмовити в частині стягнення 165,76грн інфляційних.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 21.02.20
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати: 3 прим.1- в справу;2,3- сторонам (рек. з повід)