вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
20.02.2020м. ДніпроСправа № 904/6121/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Ільєнко Д.Ю.
та представників:
від позивача: Чайкін Є.О.;
від відповідача: Орлова Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (м. Дніпро)
до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (м. Дніпро)
про стягнення переплати пенсії внаслідок проведеного перерахунку у загальному розмірі 2 456 грн. 92 коп.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (далі - відповідач) переплату пенсії в результаті проведеного перерахунку за новими довідками у загальному розмірі 2 456 грн. 92 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що після видачі відповідачем уточнених довідок про розмір грошового забезпечення, взамін раніше наданих, для перерахунку пенсії на колишніх співробітників, внаслідок неправильного нарахування пенсії та її виплати, утворилась переплата пенсії на загальну суму 2 456 грн. 92 коп., що завдало матеріальної шкоди.
Ухвалою суду від 23.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд по суті за правилами спрощеного позовного провадження на 20.01.2020.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 1292/20 від 11.01.2020), в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на слідуюче:
- 01.03.2018 на адресу Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області з Головного управління Пенсійного фонду України надійшли списки із зазначенням 15 035 осіб, пенсії яких підлягають перерахунку у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб";
- враховуючи незначну чисельність працівників сектору пенсійного забезпечення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, які одночасно є членами ЛК ГУМВС, в процесі здійснення дій, направлених на складання довідок для перерахунку пенсій 15 035 особам, протягом місяця виникали проблемні питання, зокрема, щодо порядку прирівнювання посад колишніх працівників органів внутрішніх справ України до посад поліцейських, уточнення вислуги років для встановлення відсоткової надбавки за стаж служби та розмірів премій для включення даної інформації до відповідних довідок, які вирішувались шляхом надсилання окремих запитів, отримання консультативної допомоги від державних органів, уповноважених її надавати в межах компетенції;
- з метою виправлення невірної інформації, зазначеної у довідках ЛК ГУМВС від 29.03.2018 № 83/21473, від 29.03.2018 № 83/15632, від 15.08.2018 № 83/36594/247, від 30.03.2018 № 83/26118 та недопущення витрат бюджетних коштів з пенсійних виплат, членами ЛК ГУМВС були складені нові (виправлені) довідки щодо перерахунку пенсії громадян: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 15.06.2018 №83/26118/95, від 12.09.2018 № 83/36594/284, від 27.09.2018 № 83/15632/291, від 17.10.2018 № 83/21473/323, які були надіслані до ГУ ПФУ;
- у частинах 1, 2 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі відповідних судових рішень, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень;
- інших способів повернення надміру виплачених сум пенсій законодавством не передбачено;
- орган, що призначає пенсію, контролює і перевіряє правильність всіх документів, що подаються та відповідно, у разі обґрунтованих сумнівів, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі;
- таким чином, остаточне рішення щодо відповідності поданих документів для призначення та нарахування пенсії вимогам закону, приймається саме органами Пенсійного фонду. Працівники органів законом зобов'язані перевірити такі документів та нарахувати і призначити пенсію у відповідному розмірі;
- ГУ ПФУ не надано доказів, що даний орган Пенсійного фонду скористався своїм правом щодо перевірки даних у довідках ЛК ГУМВС перед нарахуванням та виплатою пенсій громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з метою недопущення надмірної виплати сум пенсій останнім;
- відсутність причинного зв'язку між фактом видачі ГУМВС довідок про грошове забезпечення та надмірно виплачених сум пенсій громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в сумі 2 456 грн. 92 коп., оскільки остаточне рішення щодо відповідності поданих документів для нарахування і виплати пенсії приймається саме органами пенсійного фонду та саме на працівників цих органів покладено обов'язок перевірити такі документи та нарахувати і виплатити пенсію у відповідному розмірі;
- таким чином, у ГУМВС відсутня вина в надмірній виплаті сум пенсій громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в сумі 2 456 грн. 92 коп., оскільки ГУ ПФУ не надано доказів, зокрема актів, висновків, судових рішень, які б вказували на встановлення вини ГУМВС в надмірній виплаті сум пенсій громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Від позивача на електронну пошту суду надійшло клопотання (вх. суду № 2719/20 від 20.01.2020), в якому він просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку із неможливістю бути присутнім у судовому засіданні його представника та великим навантаженням юридичного управління.
У судове засідання 20.01.2020 з'явився представник відповідача.
Представник позивача у вказане судове засідання не з'явився; про дату, час та місце судового розгляду позивач був повідомлений належним чином, при цьому судом враховано наявність клопотання позивача про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.
Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про необхідність оголошення перерви у судовому засіданні з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності.
Так, ухвалою суду від 20.01.2020 було оголошено перерву у судовому засіданні до 17.02.2020.
У судове засідання 17.02.2020 з'явилися представники позивача та відповідача.
У вказаному судовому засіданні представником позивача було заявлене усне клопотання про відкладення розгляду справи, з метою надання часу для ознайомлення та вивчення відзиву на позовну заяву. Вказане клопотання було задоволено судом.
Враховуючи вказане, у судовому засіданні 17.02.2020 протокольно було оголошено перерву до 20.02.2020.
У судове засідання 20.02.2020 з'явилися представники позивача та відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні 20.02.2020 виклав зміст позовних вимог, навів доводи в їх обґрунтування.
Представник відповідача у судовому засіданні 20.02.2020 проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представники позивача та відповідача у судовому засіданні зазначили, що необхідності у наданні відповіді на відзив та заперечень немає; позиція сторін викладена у позовній заяві та у відзиві на позовну заяву, відповідно.
Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі, а також представниками позивача та відповідача у судовому засіданні 20.02.2020 наголошено на тому, що ними повідомлені суду всі обставини та долучені до матеріалів справи всі докази, необхідні для правильного вирішення спору.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 20.02.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,
Предметом доказування у даній справі є: обставини щодо наявності порушення зобов'язань відповідачем; встановлення факту понесення позивачем збитків, заподіяних відповідачем, протиправність дій відповідача, розмір матеріальної шкоди та причинний зв'язок між протиправними діями (бездіяльністю) відповідача і заподіяною шкодою; правомірність заявленої до стягнення шкоди.
Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Так, позивач зазначає, що виконуючи вимоги пункту 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393" від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45) Пенсійним фондом України, після отримання відповідного повідомлення Міністерства соціальної політики України, направлено лист № 6194/02-23 від 26.02.2018, згідно з яким Постанова Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103) є підставою для проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до Постанови № 103, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було проведено відповідний перерахунок особам, по яким Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області були надані відповідні довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
В результаті уточнення та прийняття відповідного рішення стосовно визначення розміру грошового забезпечення, Головним управлінням МВС України в Дніпропетровській області були надані уточнені довідки про розмір грошового забезпечення, взамін раніше наданих, для перерахунку пенсії на колишніх співробітників, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших категорій осіб" та наказу Міністерства юстиції України від 13.03.2018 № 686/5 "Про затвердження схем тарифних розрядів за посадами осіб рядового і начальницького складу Державної Кримінально-виконавчої служби України" в бік зменшення грошового забезпечення.
В результаті проведеного перерахунку за уточненими довідками виникла переплата пенсії по наступним пенсіонерам:
1. ОСОБА_1 - переплата пенсії за період з 01.01.2018 по 30.06.2018 в сумі 343 грн. 56 коп. (а.с. 11-16, 38);
2. ОСОБА_2 - переплата пенсії за період з 01.01.2018 по 31.10.2018 в сумі 1 154 грн. 70 коп. (а.с. 17-22, 37);
3. ОСОБА_3 - переплата пенсії за період з 01.01.2018 по 31.06.2018 в сумі 70 грн. 50 коп. (а.с. 23-28, 36);
4. ОСОБА_4 - переплата пенсії за період з 01.01.2018 по 30.06.2018 в сумі 888 грн. 16 коп. (а.с. 29-35). Таким чином, загальна сума переплат пенсії по зазначеним особам складає 2 456 грн. 92 коп., які і просить стягнути позивач.
Предметом спору у цій справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми переплаченої пенсії. Підставою позову є неправомірні, на думку позивача, дії відповідача, що призвели до наслідків у вигляді переплат пенсії у сумі 2 456 грн. 92 коп. Правовими підставами позову є норми статті 1166 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, положеннями частин 1, 2 якої встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
При цьому відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб'єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки людини нормою права. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами Цивільного кодексу України відповідальність настає незалежно від вини.
Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. А відтак, доводячи склад цивільного правопорушення у діях відповідача, позивач мав довести, що його (відповідача) поведінка була неправомірною та протиправною. Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб'єкт права свідомо порушує норму права.
На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків (шкоди), протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
В той же час, відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Згідно з пунктом 16 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, при прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії:
- перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
- здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів;
- перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження.
Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Таким чином, орган, що призначає пенсію, контролює і перевіряє правильність всіх документів, що подаються та відповідно у разі обґрунтованих сумнівів має право вимагати як від підприємств, установ та організацій, так і від фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі. Остаточне рішення щодо відповідності поданих документів для призначення та нарахування пенсії вимогам Закону приймається саме органами Пенсійного фонду. При цьому працівники цих органів Законом зобов'язані перевірити такі документів та нарахувати і призначити пенсію у відповідному розмірі.
Аналогічна правова позиція міститься також у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 917/1860/17.
З приводу посилання позивача на те, що законом передбачено право, а не обов'язок перевірки обґрунтованості видачі документів, необхідних для обчислення пенсії, суд зазначає, що саме на орган, який призначив пенсію, було покладено контрольні функції за дотриманням діючого законодавства при призначенні пенсії та щодо перевірки документів, наданих заявником, на відповідність відомостей, викладених у цих документах, законам і підзаконним актам, на підставі яких оформляється пенсія, а посадові особи відповідного органу не були позбавлені можливості перевірити обґрунтованість видачі документів, необхідних для обчислення пенсії, проте зазначеного не зробили.
Таким чином, суд вважає, що матеріальна шкода виникла внаслідок неправомірних дій позивача, адже саме ним було прийнято рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , встановлений її розмір та проведена безпосередня виплата грошових коштів. Посадові особи позивача не були позбавлені можливості перевірити обґрунтованість видачі документів, необхідних для обчислення пенсії, проте зазначеного не зробили.
Таким чином, у даній справі позивачем не доведено наявність всіх елементів цивільного правопорушення, а саме - причинно-наслідкового зв'язку між видачею довідок із невірними даними та завданням шкоди у вигляді переплати пенсії, оскільки остаточне рішення щодо відповідності поданих документів для призначення і нарахування пенсії приймається саме органами Пенсійного фонду та саме на працівників цих органів покладено обов'язок перевірити такі документи та нарахувати і призначити пенсію у відповідному розмірі.
Вказані обставини виключають застосування до відповідача деліктної відповідальності.
Враховуючи недоведення позивачем всіх елементів, необхідних для застосування до відповідача деліктної відповідальності, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення переплаченої пенсії.
Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для стягнення з відповідача переплати пенсії у загальному розмірі 2 456 грн. 92 коп., у зв'язку з чим суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 921 грн. 00 коп. покладаються на позивача.
Керуючись статтями 4, 13, 14, 20, 42, 73-74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення переплати пенсії внаслідок проведеного перерахунку у загальному розмірі 2 456 грн. 92 коп. - відмовити у повному обсязі.
Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921 грн. 00 коп. покласти на позивача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 20.02.2020.
Суддя Ю.В. Фещенко