61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
10.02.2020 Справа № 905/1907/19
Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Фроловій Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБІЛРОС" (03038, місто Київ, вулиця Лінійна, будинок 17; код ЄДРПОУ 32255426)
до відповідача: комунального підприємства Слов'янської районної ради Донецької області Управління капітального будівництва (84170, Донецька область, смт. Билбасівка, вулиця Затишна, будинок 6а; код ЄДРПОУ 39422626)
за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради (84406, Донецька область, місто Лиман, вулиця Незалежності, будинок 15; код ЄДРПОУ 41832960).
за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління державної казначейської служби України у м.Слов'янську Донецької області (84122, Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Центральна, будинок 3А; код ЄДРПОУ 37803368).
про стягнення заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат за договором підряду №2 від 20.04.2017, -
за участю представників сторін:
від позивача: Гордейчук В.В. - на підставі ордеру серія ХВ №1335000182 від 04.12.2019
від відповідача: Христенко С.В. - на підставі договору №04-02/04/2019 від 02.04.2019, ордеру серія ДН №066862 від 30.09.2019
від третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: не з'явився
від третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРБІЛРОС" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до комунального підприємства Слов'янської районної ради Донецької області Управління капітального будівництва про стягнення заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат за договором підряду №2 від 20.04.2017.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду №2 від 20.04.2017 року, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 59 415,84 грн., що стало підставою нарахування позивачем пені в розмірі 10 596,22 грн., 3% річних в розмірі 3 618,62 грн. та інфляційних втрат в розмірі 14 812,12 грн.
Представник позивача під час розгляду даної справи наполягав на задоволенні позовних вимог. У наданій відповіді на відзив позивач зазначає про те, що відповідач фактично визнає, що їм не було надано у встановлений законом строк будь-яких обґрунтованих відповідей на надані акти виконаних робіт форми КБ-2В та форми КБ-3 разом із підсумковою відомістю ресурсів та розрахунком загальновиробничих витрат по об'єкту, а також затверджені копії сертифікатів якості на будівельні матеріали, висновки, протоколи випробувань, паспорти. На думку позивача, свідчення відповідача про невідповідність виконаних робіт документації не відповідає дійсності, оскільки якщо реконструкція відкритих спортивних майданчиків зі штучним покриттям 7х17 метри здійснюється з метою поліпшення експлуатаційних показників введених в експлуатацію об'єктів будівництва, дотримання стадій проектування взагалі не вимагається. Крім того, відповідачем не надано доказів направлення листів на адресу позивача, про які зазначено у відзиві. Щодо посилання замовника на відмову від підписання актів на виявлені порушення щодо додержання проектно-кошторисної документації позивач зазначає, що до сьогодні проектно-кошторисна документація, робочий проект так і не передані підряднику з вини замовника. Крім того, на думку позивача доданий до відзиву протокол наради з питань виконання облаштувань спортивних майданчиків розміром 7х17 метрів та 42х22 метри від 06.09.2017 не є належним та допустимим доказом, оскільки не підписаний присутніми на нараді особами та не оформлений належним чином. Також на думку позивача висновок експерта не є належним доказом, оскільки експертиза проведена більш ніж через два роки після повного виконання робіт на об'єкті, який не законсервований, не охороняється та експлуатується замовником, для її проведення не було надано дефектні акти, акти скритих робіт, сертифікати на матеріали та інструкцію з експлуатації на тренажери. Більш того, представники позивача не залучались до проведення експертизи, експертом у висновку змінено ціни за матеріали, роботи, які зафіксовані сторонами у локальному кошторисі та є незмінними.
Представник відповідача під час розгляду даної справи заперечував щодо факту виконання позивачем робіт. Зокрема, зазначав, що позивачем неодноразово на адресу відповідача направлялись акти прийому-здачі виконаних робіт за формами КБ-2в та КБ-3, проте останнім були надані зауваження, які до теперішнього часу не усунуті. Зауважив на тому, що позивачем не надано разом з актами сертифікати на матеріали, виконавчу документацію, документи, що підтверджують вартість матеріалів та іншу документацію згідно з чинним законодавством на завершені роботи на виконання п. 4.2 договору. На думку відповідача наведені обставини підтверджують факт невиконання позивачем підрядних робіт у визначений договором строк. Також заперечив проти посилань позивача щодо ненадання останньому проектно-кошторисної документації, оскільки під час укладання договору товариством було складено локальний кошторис на будівельні роботи, в якому підрядником було точно відтворено об'єми робіт та матеріалів, які зазначені в проектно-кошторисній документації, з якого вбачається, що позивачем здійснювався обрахунок вартості робіт з наявної у нього проектно-кошторисної документації. Також зазначив, що товщина шару із щебню, піску, гранвісіву є меншими ніж у двічі. Вказав, що головним архітектором проекту Медянцевим В.А. було виявлено порушення проектно-кошторисної документації. Акти прийому-здачі виконаних робіт за формами КБ-2в та КБ-3 були надані 04.09.2017, до яких відповідачем 12.09.2017 були направлені зауваження, які до теперішнього часу не усунені. Підтвердженням того, що позивачем не виконані роботи за договором є протокол наради з питань облаштування спортивних майданчиків. За наслідками проведення судової будівельно-технічної експертизи було встановлено, що перелік та об'єми робіт не відповідають об'ємам робіт, які зазначені в акті виконаних робіт за липень 2017.
Під час розгляду даної справи від представника третьої особи 1 надійшли пояснення по справі, в яких зазначено про те, що будівельні роботи за договором підряду необхідно було виконати до 15.06.2017 відповідно "Алгоритмам реалізації" які разом з електронними копіями проектної документації було надано відповідачу в електронному вигляді. Листом № 01/17-160 Відділ освіти Лиманської міської ради повідомив позивача про необхідність прийняття заходів щодо виконання в належні строки будівельних робіт. Разом із тим, листом № 3107/2017-1 від 31.07.2017 в односторонньому порядку змінено істотні умови договору, а саме строки виконання робіт. Вимоги про неприпустимість вказаних дій та необхідність термінового виконання умов договорів залишено без задоволення. Станом на листопад 2019 об'єкти залишаються не введеними в експлуатацію, існує ряд суттєвих зауважень по виконанню робіт за проектом. Крім того, відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 25.10.2019 № 09/15 перелік обсягів робіт, які фактично виконані ТОВ "УКРБІЛРОС" по об'єкту, що є предметом договору підряду № 2 від 20.04.2017, не відповідають переліку та об'ємам робіт, які зазначені в акті виконаних робіт за липень 2017.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -
Наказом Відділу освіти Лиманської міської ради від 23.03.2017 № 130 "Про делегування функцій замовника робіт комунальному підприємству Слов'янської районної ради Донецької області "Управління капітального будівництва" передано комунальному підприємству Слов'янської районної ради Донецької області "Управління капітального будівництва" функції замовника робіт по об'єктам, фінансування яких передбачено за рахунок коштів місцевого бюджету на загальну суму 2 667 600,00 грн., в тому числі за об'єктом: "Будівництво відкритого спортивного майданчику зі штучним покриттям з тренажерами, розміром 7х17 метри, на території Лиманської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 за адресою: вул. Петропавлівська, 72, м. Лиман, Донецька область" на загальну суму 198 052,80 грн.
20.04.2017 між Комунальним підприємством Слов'янської районної ради Донецької області "Управління капітального будівництва" (далі-замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "УКРБІЛРОС" (далі-підрядник) було укладено договір підряду № 2.
Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 29.05.2017 до договору підряду № 2 від 20.04.2017) підрядник зобов'язується виконати роботи згідно робочого проекту по об'єкту реконструкція відкритого спортивного майданчику зі штучним покриттям з тренажерами, розміром 7х17 метри, на території Лиманської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 за адресою: вул. Петропавлівська, 72, м. Лиман, Донецька область, а замовник прийняти та сплатити виконані роботи.
Склад робіт та строки виконання основних етапів робіт визначаються календарним планом робіт (додаток №2 до цього договору), який є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 29 травня 2017 р.).
Відповідно до п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 29.05.2017 до договору підряду № 2 від 20.04.2017) підрядник повинен виконати замовнику передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає умовам чинного законодавства, нормативно-технічним актам та санітарним нормам.
Договірна ціна робіт є твердою та визначається в додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього договору і становить 198 052,80 грн. (сто дев'яносто вісім тисяч п'ятдесят дві грн. 80 коп.), у тому числі ПДВ 20% - 33 008,80 грн. (тридцять три тисячі вісім грн. 80 коп.) (п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 29.05.2017 до договору підряду № 2 від 20.04.2017).
Згідно до п. 4.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 29.05.2017 до договору підряду № 2 від 20.04.2017) замовник перераховує підряднику попередню оплату у розмірі 70% що становить 138 636,96 грн. (сто тридцять вісім тисяч шістсот тридцять шість грн. 96 коп.) у тому числі ПДВ 20% - 23 106,16 грн. (двадцять три тисячі сто шість грн. 16 коп.) від ціни договору визначеної пунктом 3.1 даного договору для виконання робіт зазначених у пункті 1.1 цього договору у порядку передбаченому постановою КМУ від 23.04.14 № 117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт, послуг, що закуповуються за бюджетні кошти". Підрядник зобов'язується використати одержану попередню оплату на викання робіт протягом восьмидесяти п'яти календарних днів з дати отримання попередньої оплати. По закінченні терміну невикористані суми попередньої оплати повертаються замовнику, а у разі неповернення, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,5% від суми попередньої оплати за кожен день прострочки.
Розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі акту прийому-здачі виконаних робіт за формами КБ-2в, КБ-3, до яких повинні додаватись сертифікати на матеріали, виконавча документація, документи, що підтверджують вартість матеріалів та паспорти на обладнання, акти випробування обладнання та інша документація згідно з чинним законодавством за повністю завершені роботи. Недоліки у виконанні робот, виявлені в процесі приймання закінчених робіт, які виникли з вини підрядника, повинні бути усунуті підрядником протягом строків, визначених замовником. По факту виконання робіт підрядник складає та надає замовнику акт виконаних робіт. Замовник зобов'язаний підписати подані підрядником акти виконаних робіт або надати обґрунтовану письмову відмову від їх підписання протягом десяти календарних днів з дня одержання. У разі ненадання замовником обґрунтованої відмови від підписання актів виконаних робіт у вказаний строк, роботи згідно даних актів виконаних робіт вважаються виконаними та прийнятими замовником та підлягають оплаті (п. 4.2 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 29.05.2017 до договору підряду № 2 від 20.04.2017).
Замовник зобов'язаний сплатити вартість виконаних робіт за вирахуванням перерахованої попередньої оплати протягом чотирнадцяти днів з дня підписання сторонами акту виконаних робіт (п. 4.3 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 29.05.2017 до договору підряду № 2 від 20.04.2017).
Відповідно до п. 4.5 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 29.05.2017 до договору підряду № 2 від 20.04.2017) замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від оплати за договором, у разі порушення підрядником строків виконання робіт за договором.
Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи (п. 6.1.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 29.05.2017 до договору підряду № 2 від 20.04.2017).
Пунктом 6.2. договору визначено права замовника. Так, відповідно до п. п. 6.2.6 - 6.2.8 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 29.05.2017 до договору підряду № 2 від 20.04.2017) якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Контроль замовника за якістю робіт, матеріалів, устаткування буде здійснюватися згідно з нормативними вимогами. Замовник виконує технічний нагляд по об'єкту реконструкція відкритого спортивного майданчику зі штучним покриттям з тренажерами розміром 7х17 метри, на території Лиманської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 за адресою: вул. Петропавлівська, 72, м. Лиман, Донецька область.
Підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору (п. 6.3.2 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 29.05.2017 до договору підряду № 2 від 20.04.2017).
Підрядник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання оплати за виконані роботи (п. 6.4.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 29.05.2017 до договору підряду № 2 від 20.04.2017)).
Відповідно до п. 8.4 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 29.05.2017 до договору підряду № 2 від 20.04.2017) підрядник несе відповідальність за повноту, якість виконаних робіт та їх відповідність чинному законодавству, нормативно-технічним актам та санітарним нормам. Підрядник несе перед замовником відповідальність за виконання всіх робіт, що ним виконуються. За порушення підрядником зобов'язання щодо якості робіт стягується штраф у розмірі 20 відсотків від вартості неякісно виконаних робіт. Недоліки, недоробки і дефекти, виявлені при здачі-прийманні робіт, а також у гарантійний строк, що виникли з вини підрядника, повинні бути усунуті ним за власний рахунок.
Як передбачено п. 14.3 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 29.05.2017 до договору підряду № 2 від 20.04.2017), до договірної документації, крім договору входять: проектно-кошторисна документація (згідно акту прийому-передачі); договірна ціна з кошторисами (додаток № 1); календарний план виконання робіт (додаток №2); план фінансування (додаток №3). Перелічені документи набувають статусу договірних після підписання договору.
Строк дії договору відповідно до умов п. 12.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 29.05.2017 до договору підряду № 2 від 20.04.2017) встановлений з дати його підписання до 31 грудня 2017 року, а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань за цим договором.
На виконання своїх зобов'язань за укладеним договором підряду відповідач перерахував відповідачу суму попередньої оплати у розмірі 138 636,96 грн., що підтверджується випискою по рахунку ПАТ "ВТБ БАНК" за 27.04.2017.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем направлялись відповідачу акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 за липень 2017 року, однак останній відповідні документи не підписав.
В подальшому, позивачем на адресу відповідача були направлені претензії від 07.08.2017 № 0708/2017-2 та від 18.12.2017 № 1812/2017-1, в яких позивач зазначав про безпідставність відмови відповідача в підписанні актів виконаних будівельних робіт, про відсутність обґрунтованої відмови від підписання актів у строк встановлений договором, в зв'язку із чим просив відповідача підписати акти виконаних будівельних підрядних робіт та сплатити суму у розмірі 30% від ціни договору підряду.
Також 14.02.2019 позивачем було направлено претензію № 1402/2019, в якій посилаючись на те, що роботи за договором підряду ним виконанні в повному обсязі, відсутність обґрунтованої відмови відповідача від підписання актів виконаних робіт, просив перерахувати протягом семи днів з моменту отримання претензії заборгованість за договором в сумі 59 415,84 грн.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що на думку позивача, відповідачем незважаючи на те, що позивачем були виконані будівельні роботи у встановлений договором строк, не були підписані акти виконаних робіт та не надано будь-яких обґрунтованих заперечень щодо не підписання зазначених актів у встановлений договором строк.
Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.
За змістом ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як передбачено ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Статтею 854 ЦК України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Так, у п. 4.1 договору підряду сторонами передбачена попередня оплата виконаної роботи у розмірі 70% від ціни договору, що становить 138 636,96 грн.
Замовником було перераховано підряднику вказану суму коштів, що підтверджується випискою по рахунку ПАТ "ВТБ БАНК" за 27.04.2017.
Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Як вбачається з п. 1.2 Договору та Графіку виконання робіт (у редакції Додаткової угоди №1) підрядник зобов'язаний був виконати підрядні роботи до липня 2017 року включно.
Приписами частини 3 статті 254 Цивільного кодексу України передбачено, що строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Таким чином, відповідач повинен був виконати підрядні роботи за Договором до 31.07.2017.
Згідно умов п. 4.2 Договору замовник зобов'язаний підписати подані підрядником акти виконаних робіт або надати обґрунтовану письмову відмову від їх підписання протягом 10 календарних днів з дня одержання. У разі ненадання замовником обґрунтованої відмови від підписання актів виконаних робіт у вказаний строк, роботи згідно даних актів виконаних робіт вважаються виконаними та прийнятими замовником і підлягають оплаті.
Як свідчать матеріали справи, позивачем відповідачу були направлені акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 за липень 2017 року, однак останній відповідні документи не підписав.
Так, 19.07.2017 року позивач листом №1907/2017-3, який наявний в матеріалах справи, надав відповідачу змінену до раніше виданих зауважень документацію по об'єктах, у т.ч. по "Реконструкції відкритого спортивного майданчику зі штучним покриттям з тренажерами, розміром 7х17 метри, на території Лиманської "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 за адресою: вул. Петропавлівська, 72, м. Лиман, Донецька область", додавши загальний журнал робіт (1 екз.), виконавчу схему фундаментів огорожі (1 екз.), виконавчу схему вузла "пирогоснования" (1 екз.), виконавчу схему на установку закладних деталей тренажерів (1 екз.), акти прихованих робіт 6 шт. (2 екз.), фото виробництва робіт (1 екз.), довідку КБ-3 (2 екз.), акти виконаних робіт, підсумкову відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат (2 екз.), сертифікати та паспорти на будівельні матеріали, акт прийому - передачі об'єкта будівництва (2 екз.). Вказаний лист був отриманий представником відповідача за вх. №1-19/07/2017 від 19.07.2017 року, що підтверджується відповідною відміткою з підписом у правому нижньому кутку даного листі №1907/2017-3.
07.08.2017 року позивач звернувся до відповідача, як замовника робіт, у т.ч. за договором підряду № 2 від 20.04.2017 з претензією № 1 від 07.08.2017 року щодо невиконання умов договору підряду № 2 від 20.04.2017 року, якою просив підписати акти прийому - здачі виконаних робіт у передбачений законом строк, сплатити суму у розмірі 30% від ціни договорів, що підтверджується копією експрес - накладної Нової пошти №59000274256597, яка була отримана уповноваженим представником позивача 10.08.2017 року.
У подальшому 18.12.2017 року відповідачем була надіслана позивачу претензія № 2 щодо невиконання умов договору підряду № 2 від 20.04.2017 року, зі змісту якої вбачається, що підрядник повторно звернувся до замовника та просив підписати акти прийому - здачі виконаних робіт у передбачений законом строк, сплатити суму у розмірі 30% від ціни договорів.
14.02.2019 позивачем було направлено претензію № 1402/2019, в якій посилаючись на те, що роботи за договором підряду ним виконані в повному обсязі, відсутність обґрунтованої відмови відповідача від підписання актів виконаних робіт, просив перерахувати протягом семи днів з моменту отримання претензії заборгованість за договором в сумі 59 415,84 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.
Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акту виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акту.
При цьому, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання підрядником робіт.
У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 13.09.2017 р. у справі № 922/4783/16, від 23.02.2015 р. у справі № 910/7686/13, від 11.05.2012 р. у справі № 21/5005/14068/2011.
Враховуючи обставини правовідносин сторін та умови договору № 2 від 20.04.2017, для встановлення факту надання відповідачем обґрунтованої письмової відмови від підписання наданих підрядником актів виконаних робіт в строки обумовлені вказаним договором - протягом десяти календарних днів з дня одержання, обов'язковою умовою є наявність факту направлення відповідачем вказаної відмови на адресу позивача.
Відповідач вказує, що листом №01-28/07/2017 від 28.07.2017 ним було обґрунтовано причини відмови від підписання наданих позивачем актів.
В матеріалах справи відсутні докази, що відповідач направив на адресу позивача письмовий документ - письмову відмову від підписання наданих підрядником актів виконаних робіт, а також відсутні докази направлення листа №01-28/07/2017 від 28.07.2017 засобами поштового зв'язку та вручення її особисто належно уповноваженій особі позивача.
В якості доказу направлення листа №01-28/07/2017 від 28.07.2017 відповідачем надано роздруківку електронної переписки з позивачем (паперова копія знімку екрану монітору комп'ютера).
При цьому, з копії знімку екрану монітору комп'ютера не вбачається, який саме лист та якого змісту було відправлено на електронну адресу ukrbilros@gmail.com/
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ст. 96 ГПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Роздруківка електронної переписки не можуть вважатись електронними документами (копіями електронних документів) в розумінні частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", відповідно до якої електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, яка використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершує створення електронного документа.
Врахувавши викладене, суд дійшов висновку про те, що надана відповідачем роздруківка електронної переписки не є доказом направлення позивачу листа №01-28/07/2017 від 28.07.2017, оскільки не відповідає вимогам Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", не містить електронного підпису, який є обов'язковим реквізитом електронного документа, що унеможливлює ідентифікацію відправника повідомлення, а зміст такого документу не захищений від внесення правок та викривлення.
Даний висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у Постановах від 11.06.2019 у справі 904/2882/18 та від 24.09.2019 у справі №922/1151/18.
Більше того, із змісту вказаного листа неможливо встановити які саме недоліки наявні у виконаних відповідачем роботах по спірному об'єкту, яким чином вони повинні бути усунені та в які строки (тобто, у вказаному листі відсутній перелік конкретно визначених недоліків виконаних робіт).
З огляду на наведене, посилання відповідача на вказаний лист №01-28/07/2017 від 28.07.2017 як на обґрунтовану відмову від підписання актів виконаних робіт є недоречними.
Отже, враховуючи те, що позивачем було надано відповідачу акти за формами КБ-2в та КБ-3 разом із документами, передбаченими п. 4.2 укладеного договору підряду, ще у липні 2017 року, а відповідачем не направлено позивачу обґрунтованих зауважень або відмови від підписання вказаних актів протягом 10 календарних днів з дня їх одержання, тому роботи за укладеним договором підряду є такими, що прийняті Комунальним підприємством Слов'янська районна рада Донецької області "Управління капітального будівництва" в силу умов договору та підлягають оплаті.
Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що замовник за договором підряду вправі реалізовувати своє право на перевірку виконаних підрядником робіт на предмет їх відповідності умовам відповідного договору та відсутності інших недоліків.
Так, відповідно до п. 6.2.8 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 29.05.2017 до договору підряду № 2 від 20.04.2017) замовник має право виконувати технічний нагляд по об'єкту будівництва відкритого спортивного майданчику зі штучним покриттям з тренажерами, розміром 7х17 метри, на території Лиманської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 за адресою: вул. Петропавлівська, 72, м. Лиман, Донецька область.
Проте, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів виконання замовником технічного нагляду протягом строку реконструкції спірного об'єкта будівництва, встановленого умовами договору, а саме квітень-липень 2017.
Також за висновками суду не є доказом неналежного виконання позивачем умов договору, надані відповідачем зауваження до акту №1 приймання виконання будівельних робіт за серпень 2017, оскільки вказані зауваження взагалі не містять підписів осіб, які склали ці зауваження.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі статтею 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Таким чином, експертиза не може мати для суду заздалегідь встановленої сили і має оцінюватися судом з урахуванням всіх встановлених обставин справи в сукупності з поясненнями сторін, як того вимагає стаття 86 ГПК України.
Відповідно до приписів ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, що одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд зауважує, що вказаний висновок складено 25.10.2019, тобто більш ніж через 2 роки після проведених робіт з реконструкції; не містить посилань на невідповідність проведених робіт нормативно-технічним актам та санітарним нормам, що унеможливлює зробити висновок щодо неякісного виконання робіт позивачем; відсутні докази, що спірний об'єкт був законсервований та не використовувався за призначенням в період часу до 25.10.2019, що ставить під сумність достовірність вихідних даних необхідних для проведення експертизи.
За таких обставин, враховуючи викладене, позов в частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 59 415,84 грн. підлягає задоволенню.
Суд звертає увагу відповідача, що статтею 859 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку.
Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.
Згідно п. 10.1 договору термін гарантії належної якості виконаних робіт підрядником за цим договором складає 36 календарних місяців з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт, за винятком випадків, якщо погіршення якості виконаних робіт мало місце через винні дії третіх осіб. Гарантія якості виконаних підрядником робіт розповсюджується на все, що складає результат роботи за цим договором.
Відповідно до п. 8.4. договору підрядник несе відповідальність за повноту, якість виконаних робіт та їх відповідність чинному законодавству, нормативно-технічним актам та санітарним нормам. Підрядник несе перед замовником відповідальність за виконання всіх робіт, що ним виконуються. За порушення підрядником зобов'язання щодо якості робіт стягується штраф у розмірі 20 відсотків від вартості неякісно виконаних робіт. Недоліки, недоробки і дефекти, виявлені при здачі-прийманні робіт, а також у гарантійний строк, що виникли з вини підрядника, повинні бути усунені ним за власний рахунок.
Таким чином, відповідач не позбавлений права звернутися до позивача з приводу якості виконаних робіт у встановлений даним договором строк.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 10 596,22 грн. за період з 09.08.2018 по 09.08.2019.
Згідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Як вже зазначалося, відповідно до п. 8.3. договору у разі порушення строків оплати виконаних робіт, замовник сплачує пеню у розмірі облікової ставки ЕБУ від вартості неоплачених робіт за кожний день прострочення.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, про стягнення неустойки (штрафу, пені).
У відповідності до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.4.3 Постанови №10 від 29.05.2013 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана до суду 29.08.2019, про що свідчить відповідний штамп пошти на конверті, в якому вона надійшла. Під час розгляду даної справи судом встановлено прострочення виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати заборгованості за виконані підрядні роботи з 15.08.2017. Враховуючи встановлений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України обмежений шестимісячний строк від дня, коли зобов'язання мало бути виконано для нарахування пені, а також встановлену статтею 258 Цивільного кодексу України спеціальну позовну давність в один рік для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), суд дійшов висновку про те, що строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені сплинув, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, нарахованої позивачем за період з 09.08.2018 по 09.08.2019.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з 30.07.2017 по 09.08.2019 нараховано 3 % річних в сумі 3 618,62 грн. та інфляційні нарахування за період з 30.07.2017 по 09.08.2019 в сумі 14 812,12 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов'язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов'язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов'язання.
3% річних за своїми ознаками є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою є самостійним способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 24.01.2018 по справі № 910/24266/16, відповідно до якої вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. До вимог про стягнення сум процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність (стаття 257 названого Кодексу).
Тобто, всі вищевказані приписи застосовуються у разі наявності прострочення грошового зобов'язання боржника перед кредитором за невиконання (неналежне виконання) умов відповідного договору.
Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок 3% річних за визначений позивачем період, господарський суд дійшов висновку, що останній є методологічно та арифметично невірним, оскільки період нарахування визначено без урахування п. 4.3. договору.
Згідно здійсненого судом власного розрахунку сума 3% річних за період з 15.08.2017 по 09.08.2019 складає 3 540,53 грн.
Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок інфляційних нарахувань за період з 30.07.2017 по 09.08.2019 в сумі 14 812,12 грн. суд дійшов висновку, що позивач безпідставно збільшив період нарахування інфляційний втрат, оскільки, зважаючи на порядок формування індексу інфляції (впродовж усього календарного місяця та за цілий місяць) період нарахування має визначатися цілими місяцями, починаючи з місяця, наступного за місяцем у якому мав бути здійснений платіж. Між тим, позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат без урахування п. 4.3. договору, відповідно до умов якого відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором підряду з 15.08.2017, та визначено початок нарахування інфляційних втрат за неповний місяць.
Згідно здійсненого судом відповідно до приписів чинного законодавства та за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перерахунку інфляційні втрати, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, складають 11 272,23 грн. за період з вересня 2017 по липень 2019.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ("Серявін та інші проти України" (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
Відповідно до ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Судовий збір на підставі статей 123 та 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБІЛРОС" до комунального підприємства Слов'янської районної ради Донецької області Управління капітального будівництва, за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради та Управління державної казначейської служби України у м.Слов'янську Донецької області, про стягнення заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат за договором підряду №2 від 20.04.2017 - задовольнити частково.
Стягнути з комунального підприємства Слов'янської районної ради Донецької області Управління капітального будівництва (84170, Донецька область, смт. Билбасівка, вулиця Затишна, будинок 6а; код ЄДРПОУ 39422626) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБІЛРОС" (03038, місто Київ, вулиця Лінійна, будинок 17; код ЄДРПОУ 32255426) заборгованість в сумі 59 415,84 грн., 3% річних в сумі 3540,53 грн., інфляційні втрати в сумі 11 272,23 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
У судовому засіданні 10.02.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 20.02.2020.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Ю.В. Бокова