вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
19.02.2020м. ДніпроСправа № 904/5725/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В., розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Глобус" (02091, м.Київ, вул. Вербицького, буд. 1-Р; ідентифікаційний код 38327883)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство" (50053, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Мусоргського, буд. 20; ідентифікаційний код 31366355)
про стягнення 443 149 грн. 39 коп.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Глобус" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№5714/19 від 03.12.2019), в якій просить суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство" 443 149 грн. 39 коп., що складає 249 000 грн. 00 коп. - заборгованості за товар, поставлений відповідно до умов договору поставки від 27.06.2018р., 39 362 грн. 20 коп. - суму індексу інфляції, 16 151 грн. 38 коп. - 3% річних та 138 635 грн. 81 коп. - пені. Також позивач просить стягнути з відповідача 43 500 грн. 00 коп. - адвокатських витрат, наданих відповідно до умов Договору від 15.11.2019р. №15/11/19 про надання правової допомоги, та покласти на відповідача 6 647 грн. 25 коп. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2019р. позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
В подальшому позивачем подано заяву (вх.№58268/19 від 16.12.2019р.) про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої було усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2019р.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у відзиві (вх.№3851/20 від 24.01.2020р.) на позовну заяву зазначає про те, що між позивачем та відповідачем проводяться переговори щодо укладання мирової угоди та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині, неврегульованій мировою угодою.
Також, відповідач у клопотанні (вх. №7016/20 від 11.02.2020) про долучення до матеріалів справи зазначає про погашення суми основної заборгованості перед позивачем у розмірі 249 000 грн. 00 коп., та просить суд долучити до матеріалів справи оригінал платіжного доручення від 28.01.2020р. № 512.
Позивач відповіді на відзив не надав.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
27.06.2018р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Глобус", як постачальником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство", як покупцем, було укладено договір поставки (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного Договору продукцію (надалі - товар); ціна, кількість, асортимент вказані у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019р. включно (пункт 10.1 Договору).
Поставка товару здійснюється згідно умов та у термін, які зазначені в Специфікаціях до цього Договору (пункт 3.2 Договору).
Відповідно до пункту 3.7 Договору перехід права власності на товар, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару від постачальника до покупця відбувається в момент поставки; моментом (датою) поставки товару за цим договором є дата підписання видаткової накладної або акту прийому-передачі товару представником покупця.
Згідно пункту 6.1 Договору ціни на Товар, що поставляється за цим Договором встановлюються в національній валюті України, вказуються у Специфікаціях та включають в себе всі податки і збори, інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування, та інші видатки постачальника, пов'язані з поставкою товару.
Ціна товару може змінюватися тільки за взаємною згодою Сторін, шляхом узгодження Специфікації до даного Договору (пункт 6.2 Договору).
Умови оплати - Покупець здійснює оплату вартості товару у відповідності з умовами зазначеними у Специфікації (пункт 6.5 Договору).
Згідно пункту 6.6 Договору загальна сума вартості цього Договору визначається як сумарна вартість товару, що поставлений за весь термін його дії.
Як вбачається на виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 163 904 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними від 16.11.2018 №РН-0000075 на суму 863 904 грн. 00 коп. та від від 22.11.2018 №РН-0000085 на суму 300 000 грн. 00 коп., а також товарно-транспортними накладними від 16.11.2018 №35 та від 22.11.2018р. №44.
Відповідачу на оплату товару було виставлено рахунки-фактури від 16.11.2018 №СФ - 0000080 на суму 863 904 грн. 00 коп. та від 22.11.2018 №СФ - 0000085 на суму 300 000 грн. 00 коп.
Згідно умов специфікацій від 16.11.2018 №№6, 7 до Договору оплата товару здійснюється протягом 15-ти календарних днів з дати отримання товару.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Отже, відповідач повинен був оплатити товар, отриманий за видатковою накладною від 16.11.2018 №РН-0000075 на суму 863 904 грн. 00 коп. - до 01.12.2018р., а за видатковою накладною від 22.11.2018 №СФ - 0000085 на суму 300 000 грн. 00 коп. - до 07.12.2018.
Як вбачається відповідач за отриманий товар розрахувався у повному обсязі, у тому числі у сумі 249 000 грн. 00 коп. після звернення позивача з позовом до суду, про що свідчить платіжне доручення від 28.01.2020 №512 на суму 249 000 грн. 00 коп.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Тому провадження у справі у частині стягнення 249 000 грн. 00 коп. - заборгованості підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 Господарського кодексу України).
Відповідно до пункту 7.8 Договору за несвоєчасну оплату за отриманий товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару, за кожен день протермінування.
Таким чином, пеня становить 138 635 грн. 81 коп. (з 02.12.2018р. по 31.05.2019р.).
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, інфляційні нарахування після перерахунку становлять 36 839 грн. 27 коп. (з грудня 2018 року по жовтень 2019 року), а річні згідно розрахунку - 16 151 грн. 38 коп. (з 02.12.2018р. по 26.11.2019р.)..
З урахуванням викладеного з відповідача підлягає стягненню 138 635 грн. 81 коп. - пені, 36 839 грн. 27 коп. - інфляційних нарахувань та 16 151 грн. 38 коп. - річних.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, витрати по сплаті судового збору у сумі 6 609 грн. 40 коп. ((249 000 грн. 00 коп. + 138 635 грн. 81 коп. + 36 839 грн. 27 коп. + 16 151 грн. 38 коп. ) х1,5%) слід покласти на відповідача.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 43 500 грн. 00 коп.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом; до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з частинами 1-2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду: Договір від 15.11.2019 № 15/11/19 про надання правової допомоги , укладений між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Глобус", як замовником, та адвокатом Риженко Олександром Сергійовичем, як виконавцем, Акт від 26.11.2019р. №1 прийому-передачі наданих послуг на загальну суму 43 500 грн. 00 коп., платіжне доручення від 28.11.2019 № 467 на суму 43 500 грн. 00 коп.; ордер серія ЧН №043691 на надання правової допомоги; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія від 03.06.2016 ЧН № 000064.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що з наданого Договору від 15.11.2019 №15/11/19 про надання правової допомоги не вбачається, що його укладено саме для надання правової допомоги позивачу щодо відносин з відповідачем у даній справі - Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство" згідно договору поставки від 27.06.2018р. З Акту від 26.11.2019 прийому-передачі наданих послуг також не вбачається, що правова допомога надавалася позивачу щодо відносин з відповідачем згідно Договору поставки від 27.06.2018р.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що наданий Ордер серія ЧН №043691 на надання правової допомоги адвокатом Риженко Олександром Сергійовичем не підписаний, дата Ордеру також відсутня.
Тому у господарського суду відсутні підстави для розподілу витрат на правничу допомогу.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 130, пунктом 1 частини 1 статті 231, статтями 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Глобус" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство" про стягнення 443 149 грн. 39 коп. в частині стягнення 249 000 (двісті сорок дев'ять тисяч) грн. 00 коп. - заборгованості.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство" (50053, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Мусоргського, буд. 20; ідентифікаційний код 31366355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Глобус" (02091, м. Київ, вул. Вербицького, буд. 1-Р; ідентифікаційний код 38327883) 138 635 (сто тридцять вісім тисяч шістсот тридцять п'ять) грн 81 коп. - пені, 36 839 (тридцять шість тисяч вісімсот тридцять дев'ять) грн. 27 коп. - інфляційних нарахувань, 16 151 (шістнадцять тисяч сто п'ятдесят одна) грн. 38 коп. - річних та 6 609 (шість тисяч шістсот дев'ять) грн. 40 коп. - витрат по сплаті судового збору.
В решті позову відмовити.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України
19.02.2020