61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
20.02.2020 Справа № 905/2486/15
Господарський суд Донецької області у складі
головуючого судді Устимової А.М.
за участю секретаря судового засідання (помічника судді) Барбаш Д.К.
розглянув у відкритому судовому засіданні
матеріали скарги №02-08/1/144 від 23.01.2020 Публічного акціонерного товариства “Аграрний фонд” на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків)
по справі № 905/2486/15
за позовом Публічного акціонерного товариства “Аграрний фонд” (м.Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Агроінвест” (с.Кам'янка, Ясинуватський район, Донецька область)
про стягнення заборгованості у сумі 379 970,17грн. боргу, з яких 279 496 грн. сума попередньої оплати, 100 474,17грн. 24% річних
за участю представників сторін:
скаржник: не з'явився
державний виконавець: не з'явився
стягувач: не з'явився
Рішенням господарського суду Донецької області від 08.12.2015 по справі №905/2486/15 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Аграрний фонд” (м.Київ) (далі - ПАТ“Аграрний фонд”, скаржник) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Агроінвест”(с.Кам'янка, Ясинуватський район, Донецька область) (далі - ТОВ «СП «Агроінвест», боржник), стягнуто з боржника на користь скаржника суму попередньої оплати у розмірі 279496 грн. та 24% річних в розмірі 100 474,17 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 5699,56грн.
29.12.2015 на виконання вказаного рішення господарським судом видані відповідні накази.
27.01.2020, шляхом надіслання поштового відправлення, ПАТ “Аграрний фонд” звернулось до господарського суду Донецької області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (далі - Державний виконавець), в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у виконавчому провадженні № 52018914.
- Зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) вжити у виконавчому провадженні №52018914 усіх, передбачених Законом України “Про виконавче провадження” заходів щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 29.12.2015.
Розпорядженням в.о.керівника апарату господарського суду Донецької області від 29.01.2020 №02-01/43, у зв'язку із закінченням повноважень судді Кучерявої О.О., справу передано на повторний автоматичний розподіл.
Згідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2020 в якості головуючого судді (судді-доповідача) визначена суддя Устимова А.М.
Ухвалою від 30.01.2020 господарський суд прийняв скаргу до розгляду, судове засідання призначив на 10.02.2020.
Ухвалою від 31.01.2020 судом задоволено клопотання скаржника щодо проведення судового засідання у режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої доручено Дніпровському районному суду м.Київа.
Ухвалою від 10.02.2020 розгляд скарги відкладено внаслідок неможливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції з поважних причин, судове засідання призначене на 20.02.2020. Приймаючи рішення про доцільність відкладення розгляду скарги по суті суд виходив з приписів ч.ч.1,2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950, вбачаючи необхідність розгляду справи у розумні строки, з дотриманням завдань господарського судочинства щодо справедливого та своєчасного розгляду судом спорів.
Ухвалою від 13.02.2020 судом відмовлено у задоволенні клопотання скаржника про проведення судового засідання 20.20.2020 у режимі відеоконференції, яке надійшло на електронну адресу суду 12.02.2020, оскільки всі суди, визначені у клопотанні не мають технічної можливості проведення судового засідання у встановлену дату та час в режимі відеоконференції, як наслідок у господарського суду Донецької області відсутня можливість для бронування зали для її проведення.
Ухвалою від 18.02.2020 відмовлено у задоволенні клопотання державного виконавця про проведення судового засідання 20.20.2020 у режимі відеоконференції, яке надійшло на електронну адресу суду 17.02.2020, оскільки державним виконавцем не дотримано строк відповідний строк звернення з таким клопотанням, встановлений ч.2 ст.197 ГПК України та внаслідок технічної неможливості бронування зали судового засідання у Краматорському міському суді, що обраний для проведення відеоконференції державним виконавцем.
Скаржник вважає, що з боку державного виконавця припущена протиправна бездіяльність, оскільки останнім не здійснювались жодні виконавчі дії з метою виявлення та розшуку майна боржника, відсутня інформація щодо накладання арешті на майно та грошові кошти боржника, що суперечить приписам ст.3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», п.8 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон). Зокрема, у даному виконавчому провадженні згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження здійснені виконавчі дії щодо відкриття провадження, стягнення виконавчого збору, передачу виконавчого провадження до новоутвореного відділу служби, інформація щодо здійснення інших виконавчих дій відсутня. На думку скаржника, у порушення п.п. 18,19 ст.18 Закону державним виконавцем не здійснено жодних дій щодо отримання пояснень за фактами невиконання рішень з боку матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб, відсутнє звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням, притягнення осіб до відповідальності за порушення, вчинені під час виконавчого провадження.
Нормативно свої вимоги скаржник обґрунтовує порушенням державним виконавцем вимог ст.ст.3,18,48 Закону України «Про виконавче провадження».
В якості доказів на підтвердження вимог скарги суду надані належним чином засвідчені копії листа №22842 від 10.12.2019 конверту, в якому було направлено лист, а також роздруківки з Автоматизованої системи виконавчих проваджень - загальну інформацію про виконавче провадження, постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.07.2016.
Листом №02-08/1/250 від 04.02.2020 скаржником на адресу суду для огляду направлено оригінал листа №22842 від 10.12.2019 та оригінал конверту, в якому було направлено лист.
Також скаржник звернувся до суду з заявою від 12.02.2020 б/н, в якій просить суд розглядати прохальну частину скарги в наступній редакції:
Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у виконавчому провадженні № 52018914.
Зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) вжити у виконавчому провадженні №52018914 усіх, передбачених Законом України “Про виконавче провадження” заходів щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 29.12.2015, а саме, але не виключно:
- винести постанови про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника;
- здійснити запити щодо виявлення належного боржнику рухомого та нерухомого майна;
- здійснювати перевірку не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника;
- звернутись до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням;
- звернутись до територіального органу поліції з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст.382 Кримінального кодексу України.
Суд зазначає, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачена можливість зміни вимог скарги в резолютивній частині в процесі її розгляду, тому дана заява щодо зміни тексту резолютивної частини скарги судом не приймається, скарга розглядається в первісній редакції.
Одночасно, заява приймається в якості письмових пояснень скаржника щодо обсягу дій з боку державного виконавця, які скаржник вважає належними, та які складають змістовно поняття «усі виконавчі дії», що міститься в п.2 резолютивної частини скарги.
У клопотанні від 13.02.2020 б/н скаржник просив суд долучити до матеріалів справи докази направлення вищезазначеної заяви про уточнення сторонам. Судом клопотання задоволене.
У запереченнях на скаргу №3782 від 07.02.2020, які надійшли до суду 10.02.2020 (поштою після проведення судового засідання) Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) просить відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі, оскільки вважає дії держаного виконавця такими, що повністю відповідають нормам чинного законодавства. Зокрема, постановою від 15.09.2017 виконавче провадження передано на виконання до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з Приморського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь, винесені постанови про прийняття виконавчого провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного №54796105. В процесі виконання зведеного виконавчого провадження 27.10.2017 винесено постанову про арешт коштів боржника, в ході виконання якої встановлено факт відсутності грошових коштів на поточних рахунках боржника, на наявні рахунки з періодичністю виставлялись платіжні вимоги на примусове списання коштів, які повертаються внаслідок відсутності коштів без виконання. 13.11.2017 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, з метою встановлення майнового стану боржника направлено запити до відповідних обліково - реєстраційних установ та реєстрів, зокрема, відповідно до повідомлення Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області за ТОВ «СП «Агроінвест» відсутні зареєстровані транспортні засоби. У зв'язку з ліквідацією Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (код ЕДРПОУ 34898944) (наказ Міністерства юстиції України №3173/5, виданий 16.10.2019 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України») вказане виконавче провадження передано на примусове виконання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) ( код ЄДРПОУ 43315445).
До заперечень на скаргу додані належним чином засвідчені копії: наказу Міністерства юстиції України №3173/5 від 16.10.2019 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України» з додатками, листів №3258 від 22.01.2020, №12.1/3210 від 06.08.2019, №14305/0/2-19/22 від 05.08.2019, №09/1121 від 05.08.2019, №1736/17-01-02/вих./17 від 05.08.2019, №11-14-6/7854-18 від 27.07.2018, №10/03/18209 від 05.08.2019, б/н б/д, №14459/29.07.2019, №14462 від 29.07.2019, №14461 від 29.07.2019, №14460 від 29.07.2019, №14465 від 29.07.2019, №14466 від 29.07.2019, №14463 від 29.07.2019, №14464 від 29.07.2019, №6190 від 10.07.2018, №6190 від 10.07.2018, №6189 від 10.07.2018, №6176 від 11.07.2018, №17-01-13/445 від 02.03.2018,№31/5-1771 від 28.02.2018, №71/24-8/0102018 від 22.02.2018, №603-17-12/2712 від 22.02.2018, №104.17-13/432/590-БТ від 16.02.2018, №1239/02.2-38/ від 07.02.2018, №1238/02.2-38/ від 07.02.2018, №1239/02.2-38/ від 07.02.2018, №1237/02.2-38/ від 07.02.2018, №07/2970 від 23.10.2017, №25-9/2312/3843-ГТ від 02.11.2017, №10101/26798 від 22.11.2017, №25-9/2373/3744-БТ від 05.11.2017, №7396 від 14.11.2017, №7403 від 14.11.2017, №7402 від 14.11.2017, №7374 від 13.11.2017, №17-01-13/1661 від 27.10.2017, №603-17-12/5073 від 25.10.2017, №10448/10/05 -28-13-2 від 24.10.2017, запитів №41688795 від 20.06.2018,№1312/02.2-38/ від 12.02.2018, №1305/02.2-38/ від 12.02.2018, №1310/02.2-38/ від 12.02.2018, №1309/02.2 -38/ від 12.02.2018, №1311/02.2-38/ від 12.02.2018, №32891800 від 13.11.2017, №32931492 від 14.11.2017, №32930830 від 14.11.2017, №32250886 від 26.10.2017, №6539 від 12.10.2017, №6542 від 12.10.2017, №6546 від 12.10.2017, №6545 від 12.10.2017, №6544 від 12.10.2017, №6541 від 12.10.2017, №6547 від 12.10.2017, №6538 від 12.10.2017, №6543 від 12.10.2017, №31206295 від 20.09.2017, №31/5-6083 від 26.10.2017,постанов про передачу виконавчого провадження від 11.09.2017, про передачу виконавчого провадження від 11.09.2017, про арешт майна боржника від 13.11.2017, про арешт коштів боржника від 27.10.2017,вимог державного виконавця №6844 від 27.10.2017, подання №2.1-17-69 від 11.09.2017, б/н від 11.09.2017, службової записки №52018613 від 07.09.2017, витягів з державного реєстру обтяжень рухомого майна №53958296 від 09.11.2017, про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №53992486 від 13.11.2017, платіжних вимог, розпоряджень №54796105, №54796105-17П, виписки з банківського рахунку, поштових конвертів.
Крім того, у запереченнях на скаргу державним виконавцем викладене клопотання про розгляд скарги за відсутності уповноваженого представника органу виконання рішень.
У клопотанні №6553 від 10.02.2020 державний виконавець просить суд долучити до матеріалів справи докази направлення заперечень на скаргу на адресу скаржника. Судом клопотання задоволене.
17.02.2020 від державного виконавця на електронну адресу суду надійшли доповнення до заперечення на скаргу №6974 від 17.02.2020, в яких останній зазначає,що підставами для виведення виконавчого провадження із зведеного слугувала технічна неможливість у Автоматизованій системі виконавчого провадження передачі на виконання іншому органу виконання саме зведеного провадження, факт виведення ніяким чином не вплинув на процес примусового виконання. За ствердженням державного виконавця, до Автоматизованої системи виконавчого провадження були внесені всі процесуальні дій, які здійснені в процесі виконання в рамках зведеного виконавчого провадження, долучені скановані копії вказаних документів.
До доповнень в якості доказів додані належним чином засвідчені копії листа №52018914 від 15.09.2017, №4948 від 18.09.2017, №4953 від 18.09.2017, №50787554 від 15.09.2017, №6916 від 14.02.2020, постанов про передачу виконавчого провадження від 15.09.2017, про прийняття виконавчого провадження від 18.09.2017, про об'єднання виконавчих проваджень від 27.09.2017, від 14.02.2020, про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 14.02.2020.
У клопотанні №7109 від 19.02.2020, яке надійшло на електронну адресу суду 19.02.2020, державний виконавець просить долучити до матеріалів справи належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження, а саме: пояснення директора ТОВ «СП «Агроінвест», довідки про прийняття та реєстрацію заяви від 20.09.2015, висновку Донецької Торгово-промислової палати №2408/1/12.12-03 від 30.09.2014. Судом клопотання задоволене.
У судове засідання 20.20.2020 уповноважені представники скаржника, боржника, державного виконавця не з'явились, про дату, час, місце проведення судового засідання повідомлені належним чином у спосіб, що передбачений ГПК України.
Зокрема, повідомлення боржника про стан розгляду справи здійснювалось судом за допомогою направлення ухвал суду поштовими відправленнями та оприлюдненням вказаної інформації на сторінці господарського суду Донецької області у розділі «Новини та події суду» офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет за посиланням: https://lg.arbitr.gov.ua/sud5006/pov/.
Згідно приписів ст.342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Судом задоволене клопотання державного виконавця, що міститься у запереченнях на скаргу, про її розгляд за відсутності уповноваженого представника органу виконання рішень.
Ухвалою від 10.02.2020 явка сторін у справі та державного виконавця судом обов'язковою не визнавалась.
Наведене спричинює можливість розгляду скарги по суті за відсутності уповноважених представників сторін та державного виконавця.
Дослідивши фактичні обставини справи, надані письмові докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог скарги, зважаючи на таке.
Приписами статті 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України, беручи до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої схвалене обов'язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом (Рішення Конституційного Суду України від 15 травня 2019 року № 2-рп(ГІ)/2019). Конституційний Суд України у зазначеному Рішенні також наголошує, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист: невиконання державою позитивного обов'язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Коституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно частини першої статті 3 цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Державний виконавець у розумінні частини другої статті 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Судовий контроль за виконанням судових рішень передбачений Розділом VІ Господарського процесуального кодексу України.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби визначений нормами статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до приписів якої рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Положення частини четвертої статті 74 цього Закону кореспондуються зі статтею 339 Господарського процесульного кодексу України, в якій визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Рішенням господарського суду Донецької області від 08.12.2015 по справі №905/2486/15 задоволено позовні вимоги ПАТ“Аграрний фонд” до ТОВ «СП «Агроінвест» стягнуто з боржника на користь скаржника суму попередньої оплати у розмірі 279496 грн. та 24% річних в розмірі 100 474,17 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 5699,56грн.
Рішення суду набрало законної сили і на його виконання 29.12.2015 господарським судом Донецької області видані відповідні накази, зокрема, наказ про стягнення суми судового збору у розмірі 5699,56грн., порядок виконання якого наразі оскаржується.
На даний час означений наказ суду знаходиться на примусовому виконанні у головного Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Григорян Г.Ю. у межвах зведеного виконавчого провадження та є невиконаним у повному обсязі.
Відповідно до пункту 9.7. Постанови Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" якщо обов'язок органу державної виконавчої служби вчинити певну дію прямо передбачено законом, але строк її вчинення не зазначений, то бездіяльність даного органу може бути оскаржена в будь-який час, коли скаржник дійде висновку про порушення у зв'язку із цією бездіяльністю його прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки правопорушення є таким, що триває в часі.
Статтею 341 ГПК України передбачено, що скаргу може бути подано у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.(ч.1 ст.340) ГПК України).
Предметом оскарження в цій справі є бездіяльність Державного виконавця, інформацію відносно якої скаржник отримав з листа Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області №22842 від 10.12.2019 (наданий у відповідь на запит скаржника щодо ходу виконання відповідних судових наказів). Як вбачається з поштового штемпелю на конверті, в якому вказаний лист направлений скаржнику, дата його направлення 11.01.2020, лист зареєстровано ПАТ“Аграрний фонд” під вх.№75 15.01.2020.
Виходячи з того, що скарга передана органам поштового зв'язку 27.01.2020, спираючись на приписи ч.4 ст.116 ГПК України, суд прийшов до висновку, що має місце дотримання строку звернення зі скаргою, встановленого ст.341 ГПК України.
Також дотримано порядок звернення зі скаргою.
Щодо застереження державного виконавця,яке міститься у запереченнях на скаргу відносно не отримання безпосередньо державним виконавцем копії відповідної скарги та доданих до неї документів, суд зазначає, що до скарги додані докази її направлення на адресу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), що є органом виконання рішення суду.
Здійснивши системний аналіз матеріалів виконавчого провадження, що надані до суду державним виконавцем, та витягу з Єдиного держаного реєстру виконавчих проваджень, який сформований скаржником за виконавчим провадженням №52018914(витяг, арк.справи 192-195), суд встановив наступне.
Постановою від 21.07.2016 внаслідок пред'явлення наказу №905/2486/15 від 29.12.2015 до виконання відкрито виконавче провадження №52018914, про що наявна інформація в Єдиному держаному реєстрі виконавчих проваджень.
Згідно постанови про передачу виконавчого провадження від 11.09.2017 на виконанні Приморського відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області перебувало зведене виконавче провадження про стягнення з ТОВ «СП «Агроінвест», яке за поданням начальника відділу Буханцева О.В. від 11.09.2017 передано на виконання до Відділу примусового виконанні рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
Як вбачається з інформації, що міститься у Єдиному держаному реєстрі виконавчих проваджень, 15.09.2017 здійснено виведення виконавчого провадження №52018613 зі складу зведеного провадження.
15.09.2017 державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області винесена постанова про передачу виконавчого провадження.
18.09.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Григорян Г.Ю. постанова про прийняття виконавчого провадження.
У доповненнях на заперечення на скаргу державний виконавець пояснює необхідність виведення виконавчого провадження у кожному випадку передачі зі складу зведеного технічною особливістю роботи Автоматизованої системи виконавчого провадження.
Постановою від 27.09.2017 здійснено об'єднання виконавчих проваджень, у тому числі і виконавчого провадження №52018914, у зведене виконавче провадження №54796105.
Постановою Кабінету Міністрів України № 870 від 09.10.2019 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції, зокрема Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області, та утворено як юридичні особи публічного права межрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, зокрема Східне межрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків). Відділи державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області введено до складу Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Внаслідок наведеного, здійснені дії направлені на передачу виконавчого провадження на виконання до Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), а саме, постановою від 21.12.2019 виконавче провадження виведене зі складу зведеного виконавчого провадження, постановою від 05.01.2020 безпосередньо здійснена передача, 09.01.2020 постановою виконавче провадження прийнято на виконання тим же головним державним виконавцем Григорян Г.Ю. Інформація про вказані дії міститься у витязі з Єдиного держаного реєстру виконавчих проваджень.
У подальшому, 14.02.2020 головним державним виконавцем Григорян Г.Ю. Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень №52018613 та №50778554 у зведене виконавче провадження №61290431.
Постановою від 14.02.2020 виконавче провадження №52018914 приєднано до зведеного виконавчого провадження №61290431.
Таким чином, у період з 18.09.2017 по цей час виконання судового наказу №905/2486/15 від 29.12.2015 здійснює головний державний виконавець Григорян Г.Ю. в межах зведеного виконавчого провадження.
Згідно з ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.
Відповідно до п. 14 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, в разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об'єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову. У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова. Постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження). Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження.
Згідно п. 9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» якщо у відповідній скарзі йдеться про оскарження дій (бездіяльності) органу Державної виконавчої служби у зведеному виконавчому провадженні, то вона підлягає розглядові господарським судом у тій частині, яка стосується виконання рішення (ухвали, постанови) господарського суду, але не загального суду чи іншого органу, який видав виконавчий документ, а в іншій частині господарський суд відмовляє в прийнятті скарги на підставі пункту 1 частини першої статті 62 і статті 121-2 ГПК.
З матеріалів справи вбачається, що у зведеному виконавчому провадженні №61290431 об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами господарської юрисдикції, як наслідок, скарга на бездіяльність державного виконавця розглядається господарським судом, в частині бездіяльності щодо виконання судового наказу №905/2486/15 від 29.12.2015.
На думку скаржника, бездіяльність державного виконавця полягає в тому, що у межах виконання наказу про стягнення 5699,56грн. не здійснювались жодні виконавчі дії з метою виявлення та розшуку майна боржника, накладання арешту на майно та грошові кошти боржника, не здійснено жодних дій щодо отримання пояснень за фактами невиконання рішень з боку матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб, відсутнє звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням, притягнення осіб до відповідальності за порушення, вчинені під час виконавчого провадження.
Як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Суд, дослідивши матеріали виконавчого провадження, частково погоджується з позицією скаржника виходячи з такого.
Приписами статті 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частини першої статті 5 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.
Частинами першою, другою статті 18 Закону України «Про виконаве провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Заходами примусового виконання рішень у відповідності до положень статті 10 цього Закону є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Приписами ст. 13 Закону визначаються строки прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій, відповідно до якої виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого ч. 7 ст. 26 цього Закону.
Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.
Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.
За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.
У частині восьмій статті 48 цього Закону встановлено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Таким чином, періодичність перевірок щодо виявлення рахунків та майна боржника чітко визначена Законом.
Відповідно до частини пятої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Після прийняття 18.09.2017 виконавчого провадження до виконання державний виконавець в межах зведеного виконавчого провадження здійснив наступні виконавчі дії.
27.10.2017 державний виконавець прийняв постанову про арешт грошових коштів боржника, які містяться на рахунках Краматорської філії Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» м.Краматорськ, Донецького регіонального управління Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», Філії Донецького обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» м.Краматорськ в межах суми, що стягується у зведеному виконавчому провадженні, у тому числі, й щодо суми 5699,56грн. Постанова направлена відповідним банкам для виконання.
13.11.2017 державним виконавцем прийнята постанова про арешт майна боржника в межах суми, що стягується у зведеному виконавчому провадженні, у тому числі, й щодо суми 5699,56грн. 13.11.2017 на підставі вказаної постанови все рухоме майно боржника заборонено відчужувати (витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 53992486).
У тексті вказаних постанов безпосередньо наявне посилання, що вони приймаються, у тому числі, й на виконання наказу господарського суду Донецької області №905/2486/15 від 29.12.2015 про стягнення суми 5699,56грн.
Таким чином, посилання скаржника, що у межах виконання наказу про стягнення 5699,56грн. не здійснювалось накладання арешту на майно та грошові кошти боржника спростовується матеріалами виконавчого провадження.
Вимоги скарги щодо визнання бездіяльності державного виконавця в цій частині та відповідно зобов'язання накласти арешти задоволенню не підлягають.
Одночасно, суд вбачає, що дані про факт накладання арештів не внесені державним виконавцем до Автоматизованої системи виконавчого провадження.
На виконання ст.48 Закону державний виконавець здійснював перевірку майнового стану боржника в частині виявлення рахунків боржника 20.09.2017 (запит №31206295), 26.10.2017 (запит №32250886), 13.11.2017 (запит №32891800), 14.11.2017 (запит №32930830), 20.06.2018 (запит №41688795). У подальшому такі перевірки не здійснювались.
Відповідно, державним виконавцем порушені приписи ст.48 Закону стосовно проведення перевірки наявності відкритих рахунків боржника у банку не рідше ніж одного разу на два тижні, оскільки така перевірка не проводилась більш як півтора роки, що свідчить про протиправну бездіяльність державного виконавця в частині виконання відповідних вимог закону.
При цьому, державний виконавець направляв у банки, в яких були виявлені рахунки боржника платіжні доручення для безспірного списання суми боргу у межах суми, що стягується у зведеному виконавчому провадженні, та частково грошові кошти сплачувались. Зокрема, платіжні доручення у банки, в яких виявлені рахунки, направлялись 14.11.2017, 07.02.2018, 10.07.2018. Розпорядженнями №54796105-17П від 16.11.2017, №54796105 грошові кошти у загальній сумі 388, 93грн. направлені на погашення витрат на проведення виконавчих дій у порядку, що передбачений ст.45 Закону України «Про виконавче провадження».
Після 10.07.2018 (більш ніж півтора роки) державним виконавцем не здійснювались дії направлені на безспірне списання грошових сум шляхом направлення платіжних доручень відповідним банкам.
Однак ст.13 Закону пов'язує обов'язок направляти платіжні доручення не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту, що було виконано, а в подальшому - не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках, тоді як матеріали виконавчого провадження не містять інформації щодо наявності коштів на виявлених рахунках боржника, відповідно такого обов'язку у державного виконавця не виникло, бездіяльності не допущено.
З метою виявлення майна боржника державним виконавцем направлені запити:
-12.02.2018 на адресу Регіонального сервісного центру МВС України у Донецькій області, Державіаслужби України, Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Державної служби інтелектуальної власності України;
-11.07.2018 на адресу Регіонального сервісного центру МВС України у Донецькій області, Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Маріупольської філії ДП «Адміністрація морських портів України», Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпраці у Донецькій області, Українського агентства з авторських та суміжних прав, Державної служби України з безпеки на транспорті, Головного управління регіональної статистики
-29.07.2019 на адресу Регіонального сервісного центру МВС України у Донецькій області, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Маріупольської філії ДП «Адміністрація морських портів України», Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державіаслужби України, Українського агентства з авторських прав та суміжних прав, Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області
-22.01.2020 (до дати звернення зі скаргою на бездіяльність) на адресу Державіаслужби України, Українського агентства з авторських прав та суміжних прав, Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Маріупольської філії ДП «Адміністрація морських портів України», Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів,Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Суд не приймає до уваги запити від 12.10.2017, оскільки вони здійснені в рамках виконавчого провадження №50787554 по виконанню наказу господарського суду Донецької області №905/2488/15 від 17.12.2015, та запит до Міністерства соціальної політики України від 12.02.2018, оскільки в ньому не йде мова про витребування інформації щодо боржника.
У відповідях на запити Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів наявна інформація, що за ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Агроінвест» зареєстрований причіп марки 2ПТС-4Б, 1984 року випуску, заводський номер 007702, дата реєстрації 25.08.2011.
Як вбачається з наданих відповідей, у всіх інших організацій, на адресу яких були направлені запити, відсутня інформація щодо реєстрації за боржником будь-якого майна або майнових прав.
При направленні запитів щодо виявлення майна боржника до вищезазначених організацій державним виконавцем не дотримана періодичність направлення, встановлена Законом.
Однак, на дату звернення зі скаргою на бездіяльність останні запит, що був зроблений державним виконавцем на адресу Державіаслужби України, Українського агентства з авторських прав та суміжних прав, Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Маріупольської філії ДП «Адміністрація морських портів України», Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів,Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку датовано 22.01.2020.
Тобто, мав місце до звернення до суду зі скаргою.
На час розгляду скарги по суті в суді строк три місяці з моменту направлення вказаного запиту не перебіг, що унеможливлює встановлення факту бездіяльності державного виконавця на даний час в цій частині, оскільки бездіяльність поняття триваюче та повинно існувати на час розгляду скарги по суті.
Одночасно, суд вбачає,що на адресу Регіонального сервісного центру МВС України у Донецькій області з метою визначення наявності у власності боржника транспортних засобів запит 22.01.2020 не направлявся, останній запит здійснено державним виконавцем 29.07.2019, що свідчить про наявність протиправної бездіяльності з боку державного виконавця.
До заперечень на скаргу державним виконавцем додана інформаційна довідка, у якій зазначено, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек у боржника відсутнє право власності на нерухоме майно та відповідні заборони щодо його відчуження.
Даний документ суд визнає неналежним доказом у справі, оскільки він сформований разом з витягом, але не зрозуміло з якого саме реєстру. Документ фактично не має початку, не містить дати формування, відповідно неможливо зробити висновок щодо актуальності цієї інформації, у тексті зазначено, що інформацію сформовано іншим державним виконавцем, тому неможливо зробити висновок, яке саме відношення ця довідка має до виконавчого провадження, бездіяльність при виконанні якого розглядається в межах даної справи.
Фактично відсутні докази щодо здійснення дій направлених на виявлення нерухомого майна, яке рахується за боржником згідно реєстрів, взагалі.
Виходячи з викладеного, державним виконавцем не додано доказів на підтвердження виконання вимог ст.48 Закону відносно здійснення дій щодо виявлення нерухомого майна, яке належить боржнику, не рідше ніж один раз на три місяці.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що державною виконавчою службою не спростовано, а матеріали справи не містять доказів, що державним виконавцем вживалися усі передбачені законом заходи, спрямовані на вчасне і повне виконання рішення суду у цій справі, шляхом розшуку майна, на яке можна звернути стягнення, а також доказів про направлення до всіх органів влади запитів, які відповідно до законодавства володіють інформацією про наявність майна. Зокрема, у порушення приписів ст.48 Закону з боку державного виконавця на час розгляду скарги має місце протиправна бездіяльність в частині періодичності перевірки майнового стану боржника - виявлення рахунків боржника, наявності у власності боржника нерухомого майна та транспортних засобів.
Нормами статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Інформація повинна містити відомості про час її розміщення.
Автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується:1) об'єктивний та неупереджений розподіл виконавчих документів між державними виконавцями; 2) надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження; 3) виготовлення документів виконавчого провадження; 4) централізоване зберігання документів виконавчого провадження; 5) централізоване зберігання інформації про рахунки органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, відкриті для цілей виконавчого провадження; 6) підготовка статистичних даних; 7) реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її проходження; 8) передача документів виконавчого провадження до електронного архіву; 9) формування Єдиного реєстру боржників.
Несанкціоноване втручання у роботу автоматизованої системи виконавчого провадження тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов'язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.
Відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 р. За № 112629256) затверджено Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження (далі - Положення), яке визначає механізм функціонування автоматизованої системи виконавчого провадження.
Автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - комп'ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу (пункт 2 Розділу І Положення).
За правилами, викладеними в Розділі ІV «Внесення до Системи відомостей щодо здійснення виконавчого провадження» Положення, виконавцем до Системи обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов'язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення.
Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється.
У разі тимчасової відсутності доступу до Системи (через перебої в електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання Системи з подальшим обов'язковим внесенням таких документів до системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї.
У разі зміни найменування органу державної виконавчої служби перереєстрація виконавчих проваджень в Системі не здійснюється. Система забезпечує відображення відомостей про зміну найменування органу державної виконавчої служби (пункт 8 Положення).
Згідно з частиною першою статті 13 цього Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином, наявні відомості про вчинення виконавчих дій, які відображені в інформації про виконавче провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження, за відсутності доказів зворотного, є достовірними та повними.
У даному випадку скаржник надав суду інформацію з автоматизованої системи виконавчого провадження щодо ходу даного виконавчого провадження, в якій відсутні дії державного виконавця відносно накладання арештів, направлення запитів щодо виявлення майна боржника, наявності відповідей на запити, неможливо встановити порядок виконання дії (наприклад, провадження виводиться зі складу зведеного, а інформація щодо об'єднання в зведене провадження відсутня) ,що, в тому числі, дало підстави для звернення зі скаргою.
Посилання державного виконавця, викладене у доповненнях на заперечення на скаргу, що система забезпечує можливість формування сторонами виконавчого провадження узагальненої інформації про рішення (виконавчі дії), прийняті(вчинені ) виконавцем, із зазначенням дати їх прийняття (вчинення) та можливістю роздрукування такої інформації (процесуальні дії державного виконавця), не спростовує наведеного за відсутності зазначення у системі будь-якої інформації, за виключенням даних щодо прийняття наказу до виконання, виведення виконавчого провадження зі складу зведеного, знову прийняття.
У поясненнях державного виконавця не наведені причини відсутності системної інформації за провадженням, не зазначено будь-яких особливостей внесення у Систему даних щодо виконавчих дій, що здійснюються в межах зведеного виконавчого провадження.
Суд вважає, що з даних, які містяться в Системі відносно виконавчого провадження, сторона виконавчого провадження не має можливості отримати повну та достовірну інформацію щодо дій державного виконавця, здійснених в ході виконання, що є порушенням наведених вище норм закону, та призводить до нівелювання завдань створення такої Системи взагалі.
Щодо наявності у діях державного виконавця протиправної бездіяльності в частині не отримання пояснень за фактами невиконання рішень з боку матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб, відсутності звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням, відсутності притягнення осіб до відповідальності за порушення, вчинені під час виконавчого провадження, суд зазначає наступне.
Стаття 18 Закону України «Про виконавче провадження» містить перелік прав і обов'язків виконавців.
А саме, ч.3 вказаної статті передбачає, що державний виконавець має право вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Матеріалами справи спростовано твердження скаржника відносно відсутності відповідних пояснень, які б були отримані в рамках виконавчого провадження.
А саме, клопотанням від 19.02.2020 державним виконавцем до матеріалів справи залучені пояснення директора ТОВ «СП «Агроінвест», копію довідки про прийняття та реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, висновку Донецької торгово-промислової палати №2408/1/12.12-03 від 30.09.2014.
З пояснень директора ТОВ «СП «Агроінвест» Кюрджиєва С.П. вбачається, що вони надані на звернення відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в межах, у тому числі, й даного виконавчого провадження.
У поясненнях зазначено, що внаслідок проведення антитерористичної операції на сході України та у зв'язку з початком бойових дій на території с.Кам'янка, Ясинуватського району, Донецької області, де розташовані сільськогосподарські угіддя, ТОВ «СП «Агроінвест» припинило господарську діяльність з 20.07.2014, все майно і посіви сільськогосподарських культур були втрачені. Доступ на земельні ділянками підприємства був заборонений військовослужбовцями ЗСУ на підставі того, що вони знаходяться безпосередньо на лінії зіткнення. Всі працівники і керівництво підприємства були евакуйовані на інші території. 20.08.2015 СВ Дружківського МВ зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань заява (повідомлення) і розпочато досудове розслідування про кримінальне правопорушення за фактом пошкодження майна згідно ст.194 ч.2 Кримінального кодексу України (реєстраційний №12015050260001125). Згідно висновку Донецької торгово-промислової палати №2408/1/12.12-03 від 30.09.2014 зазначені події були кваліфіковані як форс-мажорні обставини у питанні неможливості виконання з 20.07.2014 своїх обов'язків в строк боржника перед стягувачем.
Суд вважає в цій частині вимоги скарги безпідставними, оскільки, по-перше, витребування належних пояснень з боку керівництва або посадових осіб підприємства боржника за фактами невиконання рішень є правом, а не обов'язком державного виконавця, цей засіб використовується останнім виключно у разі необхідності за власним переконанням, по-друге, у матеріалах виконавчого провадження містяться пояснення керівника боржника з приводу причин невиконання рішення суду та докази на підтвердження позиції боржника.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.(п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»).
В той же час, положеннями частин першої - четвертої статті 337 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Відтак, чинним Господарським процесуальним кодексом України чіткого визначення в обмеженні у праві виїзду за межі України саме керівника боржника - юридичної особи до виконання зобов'язань не встановлено.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право,а не зобов'язаний використовувати вказану виконавчу дію виключно у разі належних підстав для її застосування, визначених Законом.
Згідно положень пункту 5 частини першої статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Водночас, відповідно до статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України (за винятком обмежень, які встановлюються законом).
Отже, нормами чинного законодавства України передбачаються юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявність факту невиконання зобов'язань, а саме за ухилення від їх виконання. Факт невиконання судового рішення не є підставою для постановлення ухвали суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
Аналіз вищенаведених правових норм свідчить, що важливим моментом у прийнятті рішення про внесення державним виконавцем відповідного подання є підтвердження та доведення факту свідомого ухилення боржника від виконання рішення.
Ухилення боржника від виконання зобов'язання є оціночним поняттям.
Означене поняття варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли у нього є всі реальні можливості виконати цей обов'язок (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Матеріали виконавчого провадження, що містяться в матеріалах справи, не містять доказів на підтвердження того, що керівник боржника свідомо здійснює дії або бездіяльність щодо невиконання рішення за наявності у нього реальної можливості його виконання.
Згідно витягу з ЄДР, що міститься в матеріалах справи, адресою боржника є 86000, Донецька область, Ясинуватський район, селище Кам'янка, вулиця Свободи, будинок 1 Б.
Місцезнаходження підприємства на даний час на території, що є територією розмежування внаслідок проведення антитерористичної операції на сході України, дані щодо перереєстрації підприємства відсутні.
З пояснень директора вбачається, що ТОВ «СП «Агроінвест» припинило господарську діяльність з 20.07.2014, все майно і посіви сільськогосподарських культур втрачені. Доступ на земельні ділянки підприємства був заборонений військовослужбовцями ЗСУ на підставі того, що вони знаходяться безпосередньо на лінії зіткнення.
Як наслідок, суд вважає посилання на бездіяльність державного виконавця в цій частині безпідставним.
Крім того, законодавством, а саме, Кримінальним кодексом України передбачена кримінальна відповідальність за невиконання рішення суду, так, згідно ст. 382 Кримінального кодексу України «Невиконання судового рішення» :
Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
Ті самі дії, вчинені службовою особою, - караються штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Виходячи з вищевикладеного, слід дотримуватись вимог чинного законодавства та сприяти виконанню рішень.
Статтею 76 Закону України «Про виконавче провадження» передбачена відповідальність за невиконання законних вимог виконавця та порушення вимог цього Закону, згідно якої за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону. За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Тобто, передумовою застосування кримінальної відповідальності є наявність підтверджених фактів умисного невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.
Відповідно наявність чи відсутність факту умисного невиконання рішення або перешкоджання їх виконанню є оціночним поняттям, яке базується на документально підтверджених даних матеріалів виконавчого провадження, за наслідками дослідження яких складається відповідний акт державного виконавця про порушення та має місце звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
У даному випадку відповідний акт державним виконавцем не складався за відсутності належних підстав. Доказів протилежного суду не надано.
Суд вважає вимоги скарги щодо наявності з боку державного виконавця протиправної бездіяльності в частині не притягнення до кримінальної відповідальності осіб винних у невиконанні рішення суду безпідставними.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
За приписами ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Згідно п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Підсумовуючи наведене, суд задовольняє вимоги скарги ПАТ “Аграрний фонд” частково, визнає, що державним виконавцем допущена бездіяльність в частині своєчасності та періодичності перевірки майнового стану боржника - виявлення рахунків боржника, наявності у власності боржника нерухомого майна та транспортних засобів, що є прямим порушенням ст.48 Закону України «Про виконавче провадження», суд зобов'язує державного виконавця здійснити дії направлені на отримання інформації щодо наявності у боржника відкритих банківських рахунків, транспортних засобів та нерухомого майна. У задоволенні решти вимог скарги суд відмовляє.
При цьому, суд акцентує, що на державного виконавця покладається зобов'язання по виконанню дій направлених на усунення неправомірної бездіяльності, яка існує на час розгляду скарги, а не на майбутнє, тим паче, з встановленням періодичності здійснення будь - яких дій у майбутньому, оскільки це виходить за межі повноважень суду.
Суд зобов'язує державного виконавця здійснити певні дій направлені на усунення неправомірної бездіяльності, обов'язковість яких встановлена законом, а саме - отримати інформацію, але спосіб отримання такої інформації, органи, до яких слід направити відповідні запити, процедура здійснення дій входить до повноважень державного виконавця та судом не визначається.
За приписами ст.344 Господарського процесуального кодексу України суд здійснює розподіл витрат, пов'язаних з розглядом скарги.
У даному випадку сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем не заявлялось про наявність судових витрат, пов'язаних з розглядом скарги, тому підстави для застосування судом приписів ст.344 ГПК України відсутні.
Керуючись ст.ст. 234, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Скаргу Публічного акціонерного товариства “Аграрний фонд” №02-08/1/144 від 23.01.2020 на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо виконання судового наказу №905/2486/15 від 29.12.2015 в частині своєчасності та періодичності перевірки майнового стану боржника: виявлення рахунків боржника, відкритих у банках, наявності у власності боржника нерухомого майна та транспортних засобів.
Зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) здійснити дії направлені на отримання інформації щодо перевірки майнового стану боржника:
- виявлення рахунків боржника, відкритих у банках,
- наявності у власності боржника нерухомого майна та транспортних засобів.
У задоволенні іншої частини вимог скарги Публічного акціонерного товариства “Аграрний фонд” відмовити.
Повний текст ухвали складено та підписано 20.20.2020.
У відповідності до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) у порядку ст.345 Господарського процесуального кодексу України повідомити суд і заявника про виконання ухвали не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.
Суддя А.М. Устимова