ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
21 лютого 2020 року м. ОдесаСправа № 916/1457/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Богатиря К.В., Лавриненко Л.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Державної канцелярії Республіки Молдова
на рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2019, прийняте суддею Щавинською Ю.М., м. Одеса, повний текст складено 28.12.2019,
у справі №916/1457/19
за позовом: Державної канцелярії Республіки Молдова
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстгруп"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Підприємства з іноземним капіталом "SDY-INVEST GRUP" SRL
про визнання права власності та витребування майна
У травні 2019 р. Державна канцелярія Республіки Молдова звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстгруп", в якому просила визнати за Республікою Молдова в особі Державної канцелярії Республіки Молдова право власності на об'єкти нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю газової котельні санаторію "Молдова" (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Г, літ. Ж-Ж1, загальною площею 1037,9 кв.м), нежитлову будівлю пансіонату №4 санаторію "Молдова" (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-К, літ. В, загальною площею 191,6 кв.м), нежитлову будівлю пансіонату №5 санаторію "Молдова" (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Б, літ. Г, загальною площею 253,4 кв.м), нежитлову будівлю басейну санаторію "Молдова" (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Е, літ. А1, загальною площею 2338,3 кв.м), нежитлові будівлі клубу-їдальні санаторію "Молдова" (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Ж, літ. А2, А3, загальною площею 2301,7 кв.м), нежитлову будівлю адміністративного корпусу санаторію "Молдова" (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Д, літ. И, загальною площею 731,7 кв.м), нежитлову будівлю корпусу №3 санаторію "Молдова" (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-В, літ. Д, загальною площею 4433,8 кв.м), нежитлову будівлю головного корпусу санаторію "Молдова" (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-А, літ. А, загальною площею 3977,2 кв.м), нежитлові будівлі санаторію "Молдова" (м. Одеса, вул. Посмітного, 2, літ. А4, Б, Е-Е1, Е2, З, К, Л, М, загальною площею 2920,9 кв.м), а також витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстгруп" на користь Республіки Молдови в особі Державної канцелярії Республіки Молдова вищезазначені об'єкти нерухомого майна.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.05.2019 за вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі №916/1457/19 та в подальшому ухвалою суду від 19.08.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Підприємство з іноземним капіталом "SDY-INVEST GRUP" SRL.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.12.2019 у справі №916/1457/19 (суддя Щавинська Ю.М.) у задоволенні позову відмовлено, судові витрати покладено на позивача та скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 01.08.2019.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Державна канцелярія Республіки Молдова звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2019 у справі №916/1457/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Бєляновського В.В., суддів Богатиря К.В., Мишкіної М.А. від 23.01.2020 вказану апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги: 10 днів з дня вручення копії зазначеної ухвали.
11.02.2020 головуючим суддею Бєляновським В.В. було подано заяву про самовідвід від розгляду справи №916/1457/19, яку ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 задоволено, у зв'язку з чим проведено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 для розгляду апеляційної скарги у справі №916/1457/19 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Поліщук Л.В., суддів: Богатиря К.В., Мишкіної М.А.
Між тим 14.02.2020 головуючим суддею Поліщук Л.В. подано заяву про самовідвід від розгляду справи №916/1457/19, яку задоволено ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020, що зумовило необхідність проведення повторного автоматизованого розподілу вказаної судової справи.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 для розгляду апеляційної скарги у справі №916/1457/19 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Будішевської Л.О., суддів: Богатиря К.В., Мишкіної М.А.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 у визначеному складі суддів справу №916/1457/19 прийнято до свого провадження.
В подальшому 19.02.2020 головуючим суддею Будішевською Л.О. та суддею-учасником колегії Мишкіною М.А. подано заяви про самовідвід від розгляду справи №916/1457/19.
Вказані заяви було задоволено ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2020, у зв'язку з чим справу №916/1457/19 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення нового складу колегії суддів.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 для розгляду апеляційної скарги у справі №916/1457/19 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Лавриненко Л.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2020 у визначеному складі суддів справу №916/1457/19 прийнято до свого провадження.
Однак, 21.02.2020 головуючим суддею Таран С.В. в порядку статті 35 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про самовідвід з огляду на наступне.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.07.2010 у справі №26-30/109-09-3307, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2010, визнано за Підприємством з іноземним капіталом "SDY-INVEST GRUP" SRL право власності на нерухоме майно: газову котельню (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Г, літ.Ж-Ж1, загальною площею 1037,9 кв.м); пансіонат №4 (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-К, літ. В, загальною площею 191,6 кв.м); пансіонат №5 (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Б, літ. Г, загальною площею 253,4 кв.м); будівлю басейну (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Е, літ.А1, загальною площею 2338,3 кв.м); клуб-столову (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Ж, літ.А2, А3, загальною площею 2301,7 кв.м); адміністративний корпус (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Д, літ. И, загальною площею 731,7 кв.м); корпус №3 (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-В, літ. Д, загальною площею 4438,8 кв.м); головний корпус (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-А, літ. А, загальною площею 3977,2 кв.м.); будівлі (м. Одеса, вул. Посмітного, 2, літ. А4, Е-Е1, Е2, З, К, Л, М, загальною площею 2421,9 кв.м).
Не погодившись з рішенням Господарського суду Одеської області від 21.07.2010 у справі №26-30/109-09-3307, Державна канцелярія Республіки Молдова звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати зазначене рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Будішевської Л.О., Мишкіної М.А. від 20.03.2019 рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2010 у справі №26-30/109-09-3307 скасовано; у задоволенні позовних вимог Підприємства з іноземним капіталом "SDY-INVEST GRUP" SRL до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Державного головного підприємства "МЕДИСАН" Лікувально-санаторної восстановчої Асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова "Санаторій Молдова" відмовлено.
Вказана постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач не набув право власності на цілісний майновий комплекс Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Державного головного підприємства "МЕДИСАН" Лікувально-санаторної восстановчої Асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова "Санаторій Молдова", у тому числі і на спірні об'єкти нерухомого майна, що виключає можливість задоволення позову Підприємства з іноземним капіталом "SDY-INVEST GRUP" SRL, поданого в порядку статті 392 Цивільного кодексу України.
Постановою Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №26-30/109-09-3307 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 скасовано та направлено вказану справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Розглядаючи справу №26-30/109-09-3307 колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду під головуванням судді Таран С.В. було висловлено позицію в тому числі з питань, які становлять предмет розгляду у справі №916/1457/19, а також надано вичерпну оцінку відповідним обставинам, які також входять до предмету доказування у вказаній справі, що зумовлює існування об'єктивної можливості виникнення у учасників даної справи та сторонніх спостерігачів сумнівів у неупередженості судді Таран С.В. під час апеляційного перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2019 у справі №916/1457/19.
Розглянувши доводи, викладені суддею Південно-західного апеляційного господарського суду Таран С.В. у заяві про самовідвід, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вказаної заяви, виходячи з наступного.
Частинами першою-третьою статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (частини перша, дев'ята статті 39 Господарського процесуального кодексу України).
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Саме така правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №9901/22/17.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає, щоб суд у межах своїх повноважень був неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" зазначено, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію Суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України", пункт 52).
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, визначено, що суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не уявляється за можливе винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
З огляду на викладене, подальша участь судді Південно-західного апеляційного господарського суду Таран С.В. у розгляді апеляційної скарги Державної канцелярії Республіки Молдова на рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2019 у справі №916/1457/19 свідчитиме про незабезпечення достатніх гарантій для виключення будь-якого законного сумніву щодо особистої безсторонності такого судді та його неупередженості при розгляді цієї справи.
Таким чином, з метою належного здійснення правосуддя та створення найбільш сприятливих умов для здійснення апеляційного перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2019 у справі №916/1457/19, які виключатимуть у всіх учасників справи будь-які, навіть найменші, сумніви в неупередженості судді Таран С.В., суд дійшов висновку про необхідність задоволення заявленого самовідводу.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 232-236, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Заяву про самовідвід судді Південно-західного апеляційного господарського суду Таран С.В. у справі №916/1457/19 задовольнити.
Справу №916/270/18 передати для повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя К.В. Богатир
Суддя Л.В. Лавриненко