ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
19 лютого 2020 року м. ОдесаСправа № 923/597/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Таран С.В.,
Суддів: Будішевської Л.О., Лавриненко Л.В.,
при секретарі судового засідання: Станковій І.М.,
за участю представників:
від Нововоронцовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - Павлишин П.М.,
від Комунального підприємства "Парковка та реклама" Криворізької міської ради - участі не брали,
від Фізичної особи-підприємця Кошарського Олександра Сергійовича - участі не брали,
розглянувши апеляційну скаргу Нововоронцовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 10.12.2019 про задоволення скарги на дії та рішення державного виконавця, прийняту суддею Закуріним М.К., м. Херсон, повний текст складено 10.12.2019,
у справі №923/597/19
за заявою: Комунального підприємства "Парковка та реклама" Криворізької міської ради
до боржника: Фізичної особи-підприємця Кошарського Олександра Сергійовича
про видачу судового наказу
12.08.2019 в порядку наказного провадження Господарським судом Херсонської області (суддя Закурін М.К.) видано судовий наказ №923/597/19 від 17.07.2019 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кошарського Олександра Сергійовича на користь Комунального підприємства "Парковка та реклама" Криворізької міської ради 24405,71 грн заборгованості з орендної плати за період з січня 2018 року по січень 2019 року (з урахуванням ПДВ), 1768,70 грн пені, 550,14 грн річних, 1503,25 грн інфляційних втрат та 192 грн компенсації по сплаті судового збору.
19.11.2019 до місцевого господарського суду від Комунального підприємства "Парковка та реклама" Криворізької міської ради надійшла скарга №0811-12 від 08.11.2019 (вх.№2090/19 від 19.11.2019) на дії та рішення Нововоронцовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, в якій стягувач просив визнати неправомірними рішення та дії начальника відділу Нововоронцовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області щодо винесення повідомлення від 11.10.2019 про повернення судового наказу №923/597/19 від 17.07.2019 без прийняття до виконання, скасувати вказане повідомлення та зобов'язати Нововоронцовський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області усунути порушення шляхом вчинення виконавчих дій щодо прийняття до виконання судового наказу Господарського суду Херсонської області №923/597/19 від 17.07.2019.
В обґрунтування вказаної скарги стягувач посилався на те, що судовий наказ Господарського суду Херсонської області №923/597/19 від 17.07.2019 містить ідентифікаційний номер боржника - суб'єкта підприємницької діяльності, а заява про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання даного наказу підписана керівником Комунального підприємства "Парковка та реклама" Криворізької міської ради, що свідчить про неправомірність повернення вказаного виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 10.12.2019 у справі №923/597/19 (суддя Закурін М.К.) скаргу Комунального підприємства "Парковка та реклама" Криворізької міської ради на дії та рішення Нововоронцовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області задоволено; визнано неправомірними рішення та дії начальника відділу Нововоронцовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області щодо винесення повідомлення від 11.10.2019 про повернення судового наказу №923/597/19 від 17.07.2019 без прийняття до виконання; скасовано повідомлення начальника відділу Нововоронцовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 11.10.2019 про повернення стягувачу судового наказу №923/597/19 від 17.07.2019 без прийняття до виконання; зобов'язано начальника відділу Нововоронцовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області усунути порушення шляхом вчинення виконавчих дій щодо прийняття до виконання судового наказу №923/597/19 від 17.07.2019.
Вказана ухвала суду мотивована тим, що у судовому наказі Господарського суду Херсонської області №923/597/19 від 17.07.2019 наявні всі обов'язкові реквізити для ідентифікації боржника, при цьому вимоги статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" щодо необхідності зазначення у виконавчому документі дати народження стягувача або боржника стосуються виключно фізичних осіб, які не мають статусу суб'єкта господарської діяльності, тому посилання державного виконавця на положення пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" є безпідставними. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що приписами Закону України "Про виконавче провадження" не встановлено обов'язку керівника юридичної особи, який здійснює представництво інтересів стягувача у виконавчому провадженні, підтверджувати факт законності перебування на посаді керівника та, відповідно, наявність відповідних повноважень на представництво інтересів юридичної особи.
Не погодившись з постановленою ухвалою, Нововоронцовський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, найменування якого в подальшому на підставі наказу Міністерства юстиції України №4053/5 від 17.12.2019 було змінене на Нововоронцовський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Херсонської області від 10.12.2019 у справі №923/597/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги Комунального підприємства "Парковка та реклама" Криворізької міської ради №0811-12 від 08.11.2019 (вх.№2090/19 від 19.11.2019) на дії та рішення державного виконавця відмовити у повному обсязі.
Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що всупереч приписам законодавства судовий наказ Господарського суду Херсонської області №923/597/19 від 17.07.2019 не містить дати народження Фізичної особи-підприємця Кошарського Олександра Сергійовича, що зумовлює неможливість ідентифікації особи - боржника, а до заяви про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного виконавчого документа не додано документу, який підтверджував би повноваження керівника Комунального підприємства "Парковка та реклама" Криворізької міської ради. Крім того, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що скаргу №0811-12 від 08.11.2019 (вх.№2090/19 від 19.11.2019) на дії та рішення Нововоронцовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області стягувачем подано з пропуском десятиденного строку, встановленого частиною п'ятою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", при цьому вказана скарга не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, оскільки стягувачем до місцевого господарського суду не подано доказів направлення її копії органу державної виконавчої служби.
У відзиві на апеляційну скаргу №3101-6 від 31.01.2020 (вх.№4928/19/Д3 від 07.02.2020) Комунальне підприємство "Парковка та реклама" Криворізької міської ради зазначає про її безпідставність та необґрунтованість, просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін. Зокрема, стягувач зазначає про те, що скаргу №0811-12 від 08.11.2019 (вх.№2090/19 від 19.11.2019) на дії та рішення Нововоронцовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області ним було подано в межах визначеного Закону України "Про виконавче провадження" строку. Крім того, Комунальне підприємство "Парковка та реклама" Криворізької міської ради зауважує на тому, що приписи процесуального закону не містять вимог щодо обов'язкового попереднього направлення органу державної виконавчої служби копії скарги на дії та рішення державного виконавця. Стягувач також наголошує на тому, що боржником за судовим наказом Господарського суду Херсонської області №923/597/19 від 17.07.2019 є фізична особа-підприємець, що свідчить про відсутність необхідності зазначення у виконавчому документі відомостей щодо дати народження боржника, а також звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що вимога Закону України "Про виконавче провадження" щодо подання разом із заявою про відкриття виконавчого провадження документу про підтвердження повноважень підписанта такої заяви застосовується виключно у разі звернення до органу державної виконавчої служби представника стягувача, а не керівника останнього.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Таран С.В., судді: Будішевська Л.О., Поліщук Л.В. від 20.01.2020 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 06.02.2020 розгляд справи №923/597/19 призначено на 19.02.2020 об 11:30.
Між тим у зв'язку з перебуванням судді Поліщук Л.В. у відпустці за розпорядженням керівника апарату суду №39 від 18.02.2020 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №923/597/19.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 для розгляду апеляційної скарги у справі №923/597/19 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Будішевської Л.О., Лавриненко Л.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 у визначеному складі суддів справу №923/597/19 прийнято до свого провадження.
У судовому засіданні 19.02.2020, проведеному в режимі відеоконференції, представник Нововоронцовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) апеляційну скаргу підтримав, представники Комунального підприємства "Парковка та реклама" Криворізької міської ради та Фізичної особи-підприємця Кошарського Олександра Сергійовича участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (а.с.208, 209).
19.02.2020 від Нововоронцовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) каналами електронного зв'язку надійшла заява №3219 від 18.02.2020, в якій останній просив прийняти до уваги викладені у даній заяві доводи, які не були враховані Господарським судом Херсонської області при постановленні оскаржуваної ухвали, між тим вказаний документ не підписаний електронним підписом, що виключає можливість ідентифікувати особу, яка його направила, а тому колегією суддів зазначена заява до уваги не приймається.
Фізична особа-підприємець Кошарський Олександр Сергійович своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що в силу частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення представника Нововоронцовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Херсонської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 12.08.2019 в порядку наказного провадження Господарським судом Херсонської області видано судовий наказ №923/597/19 від 17.07.2019 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кошарського Олександра Сергійовича на користь Комунального підприємства "Парковка та реклама" Криворізької міської ради 24405,71 грн заборгованості з орендної плати за період з січня 2018 року по січень 2019 року (з урахуванням ПДВ), 1768,70 грн пені, 550,14 грн річних, 1503,25 грн інфляційних втрат та 192 грн компенсації по сплаті судового збору.
У вказаному наказі місцевим господарським судом зазначено реквізити боржника, а саме: прізвище, ім'я та по батькові, адресу його місця проживання, а також ідентифікаційний номер. Дата народження боржника у даному виконавчому документі відсутня.
Комунальне підприємство "Парковка та реклама" Криворізької міської ради звернулося до Нововоронцовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області з заявою №1809-4 від 08.09.2019 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу Господарського суду Херсонської області №923/597/19 від 17.07.2019. Зазначена заява підписана директором Комунального підприємства "Парковка та реклама" Криворізької міської ради - Шабліян О.В. та скріплена печаткою даного підприємства.
31.10.2019 на адресу стягувача від органу державної виконавчої служби надійшов супровідний лист №6772 від 17.10.2019, яким повідомлено Комунальне підприємство "Парковка та реклама" Криворізької міської ради про прийняття при примусовому виконанні вищезазначеного судового наказу постанови від 17.10.2019. До даного супровідного листа було додано повідомлення Нововоронцовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області б/н від 11.10.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання та оригінал судового наказу Господарського суду Херсонської області №923/597/19 від 17.07.2019.
Відповідно до повідомлення Нововоронцовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області б/н від 11.10.2019 у зв'язку з відсутністю у судовому наказі Господарського суду Херсонської області №923/597/19 від 17.07.2019 дати народження боржника - фізичної особи, а також тим, що до заяви про примусове виконання стягувачем не додано документа, який підтверджує повноваження підписанта, на підставі пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" вказаний виконавчий документ повертається без прийняття до виконання.
Комунальне підприємство "Парковка та реклама" Криворізької міської ради звернулось до місцевого господарського суду зі скаргою №0811-12 від 08.11.2019 (вх.№2090/19 від 19.11.2019) на дії та рішення Нововоронцовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.
Задовольняючи скаргу Комунального підприємства "Парковка та реклама" Криворізької міської ради №0811-12 від 08.11.2019 (вх.№2090/19 від 19.11.2019), суд першої інстанції послався на наявність у судовому наказі Господарського суду Херсонської області №923/597/19 від 17.07.2019 всіх обов'язкових реквізитів, необхідних для ідентифікації боржника, а також на те, що приписами законодавствам не встановлено обов'язку керівника юридичної особи, який здійснює представництво інтересів стягувача у виконавчому провадженні, підтверджувати факт законності перебування на посаді керівника та, відповідно, наявність відповідних повноважень на представництво інтересів юридичної особи.
Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
В силу статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частинами першою, другою статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №11-рп/2012 від 25.04.2012 невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело як джерело права.
За умовами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішення по справі "Деркач та Палек проти України" Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи трибуналі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, даний пункт передбачає "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень. Тлумачення статті 6 Конвенції як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бурдов проти Росії").
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок. За певних обставин така затримка може бути виправданою, але вона не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії").
У рішенні по справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (стаття 339 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною першою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно з частиною п'ятою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до пункту а) частини першої статті 341 Господарського процесуального кодексу України скаргу на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
Колегія суддів враховує, що під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень Господарського процесуального кодексу України, вміщених у розділі VI "Судовий контроль за виконанням судових рішень", зокрема, щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений пунктом а) частини першої статті 341 цього Кодексу.
Саме таку правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 13.03.2019 у справі №920/149/18.
Як зазначалося вище, повідомлення Нововоронцовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області б/н від 11.10.2019 про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання отримано стягувачем 31.10.2019, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Комунального підприємства "Парковка та реклама" Криворізької міської ради, проставленим на супровідному листі органу державної виконавчої служби №6772 від 17.10.2019, та що не спростовано скаржником.
Отже, в силу приписів пункту а) частини першої статті 341 Господарського процесуального кодексу України Комунальне підприємство "Парковка та реклама" Криворізької міської ради мало право на оскарження вищезазначеного повідомлення у строк до 11.11.2019.
З матеріалів справи вбачається, що скаргу №0811-12 від 08.11.2019 (вх.№2090/19 від 19.11.2019) на дії та рішення Нововоронцовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області стягувачем здано на пошту 08.11.2019, тобто в межах визначеного процесуальним законом десятиденного строку.
За таких обставин, доводи скаржника щодо пропуску Комунальним підприємством "Парковка та реклама" Криворізької міської ради строку на оскарження рішень та дій начальника відділу Нововоронцовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області щодо винесення повідомлення б/н від 11.10.2019 про повернення судового наказу Господарського суду Херсонської області №923/597/19 від 17.07.2019 без прийняття до виконання спростовуються матеріалами справи.
Вимоги до змісту судового наказу, який видається судом першої інстанції в порядку наказного провадження, викладені у статті 155 Господарського процесуального кодексу України, за умовами частини першої якої у судовому наказі зазначаються: 1) дата видачі наказу; 2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стягувача та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків стягувача та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, а також інші дані, якщо вони відомі суду, які ідентифікують стягувача та боржника; 4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги; 5) сума грошових коштів, які підлягають стягненню; 6) сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника; 7) повідомлення про те, що під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті; 8) відомості про порядок та строки подання заяви про скасування судового наказу; 9) дата набрання судовим наказом законної сили; 10) строк пред'явлення судового наказу до виконання; 11) дата видачі судового наказу стягувачу.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Таким чином, як обґрунтовано зазначив місцевий господарський суд, необхідність зазначення у виконавчому документі дати народження боржника встановлена Законом України "Про виконавче провадження", у той час як приписи Господарського процесуального кодексу України не містять вимог щодо внесення вказаних відомостей до судового наказу. При цьому зі змісту частини першої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що необхідність внесення до виконавчого документу інформації про дату народження боржника стосується виключно боржників - фізичних осіб, які не мають статусу суб'єкта підприємницької діяльності, оскільки відповідна інформація є ідентифікуючою ознакою такого суб'єкта, натомість ознакою, що вирізняє боржника - фізичну особу-підприємця, є його ідентифікаційний номер, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
12.08.2019 в порядку наказного провадження Господарським судом Херсонської області видано судовий наказ №923/597/19 від 17.07.2019 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кошарського Олександра Сергійовича на користь Комунального підприємства "Парковка та реклама" Криворізької міської ради 24405,71 грн заборгованості з орендної плати за період з січня 2018 року по січень 2019 року (з урахуванням ПДВ), 1768,70 грн пені, 550,14 грн річних, 1503,25 грн інфляційних втрат та 192 грн компенсації по сплаті судового збору.
У вказаному наказі місцевим господарським судом зазначено реквізити боржника, а саме: прізвище, ім'я та по батькові, адресу його місця проживання, а також ідентифікаційний номер. Дата народження боржника у даному виконавчому документі відсутня.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що судовий наказ Господарського суду Херсонської області №923/597/19 від 17.07.2019 відповідає вимогам, встановленим законом для виконавчих документів, та містить всі обов'язкові реквізити для ідентифікації боржника - Фізичної особи-підприємця Кошарського Олександра Сергійовича.
Крім того, апеляційним господарським судом враховується, що за умовами статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Згідно зі статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Вказаною статтею також передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.
Отже, у разі необхідності отримання державним виконавцем відомостей про дату народження боржника, останній в силу наведених вище положень Закону України "Про виконавче провадження" не позбавлений можливості одержати вказану інформацію з Єдиного державного демографічного реєстру, а відтак відсутність у виконавчому документі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання.
Правовий висновок про те, що відсутність у виконавчому документі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання, оскільки відсутність у виконавчому документі будь-якої інформації щодо боржника, зокрема, дати народження, не позбавляє виконавця скористатись своїм правом та отримати таку інформацію у відповідних установах, викладено в постанові Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №219/7439/2014-ц.
Посилання скаржника на те, що відсутність у виконавчому документі дати народження боржника зумовлює неможливість відкриття виконавчого провадження з примусового виконання такого виконавчого документа в Автоматизованій системі виконавчого провадження, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки рішення про можливість відкриття виконавчого провадження приймається безпосередньо державним виконавцем, а не вищезазначеною комп'ютерною програмою, що, за твердженням скаржника, наділена штучним інтелектом.
Стосовно доводів апелянта про те, що до заяви про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу Господарського суду Херсонської області №923/597/19 від 17.07.2019 не додано документу, який підтверджував би повноваження керівника Комунального підприємства "Парковка та реклама" Криворізької міської ради, колегія суддів зазначає наступне.
Комунальне підприємство "Парковка та реклама" Криворізької міської ради звернулося до Нововоронцовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області з заявою №1809-4 від 08.09.2019 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу Господарського суду Херсонської області №923/597/19 від 17.07.2019. Зазначена заява підписана директором Комунального підприємства "Парковка та реклама" Криворізької міської ради - Шабліян О.В. та скріплена печаткою даного підприємства.
За умовами статті 16 Закону України "Про виконавче провадження" сторони можуть реалізувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи. Представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що Законом України "Про виконавче провадження" не встановлено обов'язку керівника юридичної особи, який здійснює представництво інтересів стягувача у виконавчому провадженні, підтверджувати факт наявності відповідних повноважень на представництво інтересів юридичної особи, при цьому у разі наявності у державного виконавця сумнівів щодо повноважності керівника юридичної особи, яка є стороною виконавчого провадження, останній має можливість самостійно перевірити вказану інформацію шляхом отримання відповідних відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Посилання скаржника на частину 3 Розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, відповідно до якої до заяви про примусове виконання рішення, яку подає представник стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження, апеляційним господарським судом до уваги не приймаються, оскільки вказане положення стосується випадку представництва інтересів стягувача, у той час як подання відповідної заяви керівником юридичної особи фактично охоплюється поняттям "самопредставництва".
Доводи апелянта щодо невідповідності скарги №0811-12 від 08.11.2019 (вх.№2090/19 від 19.11.2019) на дії та рішення Нововоронцовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України є безпідставними, оскільки зазначені приписи процесуального закону визначають форму та зміст позовної заяви, а не скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця.
Колегія суддів також враховує, що станом на момент звернення Комунального підприємства "Парковка та реклама" Криворізької міської ради до місцевого господарського суду з вищезазначеною скаргою (08.11.2019) ані Закон України "Про виконавче провадження", ані Господарський процесуальний кодекс України не передбачали обов'язку особи, яка звертається до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця, попередньо надіслати копію такої скарги органу державної виконавчої служби.
При цьому вже після звернення Комунального підприємства "Парковка та реклама" Криворізької міської ради до Господарського суду Херсонської області зі скаргою №0811-12 від 08.11.2019 (вх.№2090/19 від 19.11.2019), а саме: на підставі Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" №460-IX від 15.01.2020, частину другу статті 170 Господарського процесуального кодексу України було доповнено другим абзацем, відповідно до якого до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
За таких обставин та з огляду на те, що дія нормативно-правового акту поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності, що є однією з гарантій правової стабільності, враховуючи, що подання скарги №0811-12 від 08.11.2019 (вх.№2090/19 від 19.11.2019) відбулося до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" №460-IX від 15.01.2020, а чинна на той час редакція Господарського процесуального кодексу України не встановлювала вимог щодо обов'язкового попереднього направлення органу державної виконавчої служби копії скарги на дії та рішення державного виконавця, Південно-західний апеляційний господарський суд не вбачає порушень норм процесуального права.
Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що у матеріалах справи наявні докази направлення Комунальним підприємством "Парковка та реклама" Криворізької міської ради копії скарги №0811-12 від 08.11.2019 (вх.№2090/19 від 19.11.2019) Нововоронцовському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області вже після прийняття вказаної скарги до розгляду судом першої інстанції, а саме: поштова накладна №5000604536454 від 05.12.2019 та опис вкладення у цінний лист б/н від 05.12.2019.
З огляду на викладене та враховуючи те, що доводи скаржника стосовно порушення Господарським судом Херсонської області норм права при прийнятті оскаржуваної ухвали від 10.12.2019 у справі №923/597/19 не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування зазначеного судового акта колегія суддів не вбачає.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 232, 233, 236, 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Нововоронцовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Херсонської області від 10.12.2019 у справі №923/597/19 - без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Нововоронцовський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 21.02.2020.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя Л.О. Будішевська
Суддя Л.В. Лавриненко