Постанова
Іменем України
22 серпня 2007 року
Справа № 2-21/3064-2007
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Щепанської О.А.,
Борисової Ю.В.,
за участю представників сторін:
представник позивача, ОСОБА_2, довіреність № б/н від 07.06.07, Приватний підприємець ОСОБА_1;
представник відповідача, Лебедєва Нінель Арсенівна, довіреність № б/н від 19.04.07, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агат";
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 31.05-12.06.2007 року у справі №2-21/3064-2007
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат" (санаторій "Південнобережний" - 27/3, Восход, м.Ялта, Автономна Республіка Крим,98652)
про визнання права власності та стягнення 5000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат", у якому просить визнати право власності на збудовані бетонні стіни, металевопластикові вікна площею 12,5 кв.м., алюмінієві двері 4,11 кв.м., пластик, яким облицьовані стіни, прозора пластикова стеля (поліголь), захисні ролети в облаштованому приміщенні площею 17 кв.м. під навісом літери - А по АДРЕСА_2, всього на загальну суму 32509,04 грн., відповідно до розробленого технічного проекту, узгодженого технічною радою при управлінні головного архітектора 06.09.2004 року, а також стягнути суму моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відпові дача судові витрати, пов'язані з оплатою державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
07 червня 2007 року відповідачем до матеріалів справи був наданий відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнав, та вказав на те, що позовні вимоги позивача документально не обґрунтовані.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 31.05-12.06.2007 року у справі № 2-21/3064-2007 відмовлено у задоволенні позову Приватного підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат".
Не погодившись з рішенням суду, Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити, мотивуючи скаргу тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, не відповідає вимогам стосовно законності, обмежує конституційні, майнові права позивача та суперечить фактичним обставинам справи.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. від 22.08.2007 року, у зв'язку з відпусткою, у складі колегії було замінено суддів Прокопанич Г.К., Сотула В.В. на суддів Щепанську О.А., Борисову Ю.В.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
17 січня 2005 року між Приватним підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальні стю “Агат» був укладений договір оренди.
Відповідно до умов укладеного договору позивач (Орендар за догово ром) бере у тимчасове володіння торгову площу під навісом (згідно плану БТІ навіс літер А1, площею 20 кв.м.), розташованих за адресою: АДРЕСА_2, виходячи з розрахунку 6 грн. за кв.м.
Пункт 2.2. договору визначає, що передача майна до експлуатації не є передачею Орендарю права власності на це майно.
Пунктом 3.2.1. договору передбачені права та обов'язки Орендаря: здійснювати реконструкцію та вносити зміни до майна тільки зі згоди Орен додавця у письмовому вигляді.
Вартість поліпшення майна, які проведені Орендарем за власний ра хунок зі згоди Орендодавця, які неможливо відокремити без шкоди для май на, компенсації не підлягає (пункт 3.2.2. договору).
Пунктом 6.1. договору встановлено, що договір вступає в силу з моме нту його підписання та діє до 31 грудня 2005 року.
Відповідно до акту приймання-передачі в оренду майна від 17 січня 2005 року позивач прийняв від відповідача торгову площу 20 кв. м.
31 грудня 2005 року між Приватним підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відпові дальністю “Агат», був укладений договір оренди.
Відповідно до умов укладеного договору позивач (Орендар за догово ром) бере у тимчасове користування торгову площу під навісом (згідно плану БТІ навіс літер А1, площею 20 кв. м.), розташованих за адресою: АДРЕСА_2, виходячи з розрахунку 8 грн. за кв. м.
Пункт 2.2. договору визначає, що передача майна до експлуатації не є передачею Орендарю права власності на це майно.
Пунктом 3.2.1. договору передбачені права та обов'язки Орендаря: здійснювати реконструкцію та вносити зміни до майна тільки зі згоди Орен додавця у письмовому вигляді.
Вартість поліпшення майна, які проведені Орендарем за власний ра хунок зі згоди Орендодавця, які неможливо відокремити без шкоди для май на, компенсації не підлягає (пункт 3.2.2. договору).
Пунктом 6.1. договору встановлено, що договір вступає в силу з моме нту його підписання та діє до 31 грудня 2006 року.
Навіс літер А-1 входить до складу не житлових приміщень пекарні з магазином за адресою: АДРЕСА_2, та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю “Агат» на підставі свідоцтва про право власності серії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.09.2004 року, рішення Ялтинської міської Ради № 1312 від 27.08.2004 року, що підтверджено свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, а також витягом 4682979 від 09.09.2004 року - реєстраційний номер НОМЕР_1.
Відповідно до протоколу технічної ради при Управлінні головного ар хітектора Ялтинської міської Ради було надано згоду на оскляніння навісу за адресою: АДРЕСА_2, у відповідності з розробленим проек том. Замовником зазначено Родкевич В.В. (директор Товариства з обмеженою відповідальністю “Агат»), що не за перечується сторонами.
Роботи з оскляніння навісу були проведені у період 22.10.2004 року -11.01.2005 рік, тож-бо до укладення договору.
Позивач вимагає визнати за ним право власності на спірне майно, по силаючись на статтю 778 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо в результаті поліпшення, зроб леного за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласни ком. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом; оскіль ки за його заявою роботи з оскляніння проведені за його рахунок.
Судова колегія, так як і суд першої інстанції, не приймає до уваги вказані позивачем підстави, як обґру нтування його права на власність щодо спірного майна, оскільки вказані під стави стосуються правовідношень за договором оренди. На час проведення робіт договір оренди укладений не був.
Отже, за підставами, вказаними позивачем, вимоги позивача задово ленню не підлягають.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до норм матеріального права, є законним та обгрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Як вбачається з наведеного вище, Позивач не надав суду будь-яких доказів завдання йому такої шкоди, а тому в цій частині позовні вимоги також не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.05-12.06.2007 року у справі № 2-21/3064-2007 залишити без змін.
2. Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді О.А. Щепанська
Ю.В. Борисова