Справа № 755/2471/20
Провадження №2-о/755/341/20
про відмову у відкритті провадження у справі
"20" лютого 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., вивчивши матеріали цивільної справи окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міністерство освіти і науки України про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, що має юридичне значення, -
17 лютого 2020 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міністерство освіти і науки України про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, що має юридичне значення, яка 18 лютого 2020 року передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Вивчивши зміст поданої заяви з доданими до неї документами, приходжу до наступного.
Статтею 293 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; встановлення фактів, що мають юридичне значення; відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; визнання спадщини відумерлою; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
Главою шостою Цивільного процесуального Кодексу передбачений захист прав людини шляхом встановлення фактів, які мають юридичне значення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Із поданої заяви вбачається, що заявник просить суд: встановити факт належності правовстановлюючого документу, що має юридичне значення, зокрема: громадянці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить диплом спеціаліста про перепідготовку 12 ДСК №230396 про закінчення Інституту післядипломної освіти Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського за спеціальністю «Фізична реабілітація», та присвоєння кваліфікації спеціаліст з фізичної реабілітації, виданий 28 грудня 2012 року, реєстраційний номер 190/12.
У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року № 5 роз'яснюється, що в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; - встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Юридичний факт - це життєва обставина, з якою норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин, наприклад дії або події.
Існують різні способи класифікації юридичних фактів. Наприклад, дії, тобто вольова поведінка суб'єктів права, з якою пов'язані виникнення, зміна та припинення правовідносин (наприклад, угода, постанова слідчого, рішення суду), та юридичні події - випадки, які виникають, змінюються і припиняються поза волею людей (наприклад, природне стихійне явище, смерть тощо).
Отже, відповідно до підстав визнання факту таким, що має юридичне значення в порядку глави 6 Цивільного процесуального кодексу України, суд повинен встановити факт (дію або подію) у зв'язку з якою виникають, змінюються і припиняються права заявника.
Обґрунтовуючи заяву заявник посилається на те, що на даний час встановлення факту належності заявнику правовстановлюючого документу - диплому спеціаліста про перепідготовку 12 ДСК №230396 про закінчення Інституту післядипломної освіти Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського за спеціальністю «Фізична реабілітація», та присвоєння кваліфікації спеціаліст з фізичної реабілітації, виданого 28 грудня 2012 року, реєстраційний номер 190/12, має для заявника важливе значення, оскільки без його встановлення неможливо правильно здійснювати записи до трудової книжку, заповнювати особисті документи при працевлаштуванні, проставляння апостилю на освітньому документі для його подальшого використання за межами України. Заявник зверталася до Міністерства освіти і науки України з заявою про проставляння апостиля на освітніх документах але отримала негативну відповідь. Заявник не має можливості отримати дублікат документу про вищу освіту, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
В той же час статтями 7, 8 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що особі, яка успішно виконала відповідну освітню (наукову) програму та пройшла атестацію видається документ (диплом) про вищу освіту (науковий ступінь). Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, яка включає, зокрема, Реєстр документів про вищу освіту.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 06.03.2015 № 249 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом МОН від 25.10.2016 № 1280) затверджено Порядок замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
Відповідно до пункту 19 цього Порядку дублікати документа про вищу освіту та додатка до нього виготовляються вищим навчальним закладом (відокремленим структурним підрозділом) у разі: 1) втрати, викрадення, знищення тощо документа; 2) пошкодження документа, що призвело до порушення цілісності інформації; 3) неможливості встановити додаткову інформацію про первинний документ про вищу освіту, що необхідна для його підготовки до міжнародного обігу, проставлення апостиля та/або легалізації, через втрату, знищення чи недоступність архівів; 4) наявності помилок у документі; 5) зміни (корекції) статевої належності особи, на ім'я якої було видано документ; 6) невідповідності документа зразку, встановленому на дату його видачі; 7) неотримання особою документа протягом одного року з дати видачі, вказаної в документі; 8) неотримання особою документа у вищому навчальному закладі, що реорганізується шляхом приєднання, злиття чи ліквідації.
Дублікати документа про вищу освіту та додатка до нього виготовляються та видаються за письмовою заявою особи, на ім'я якої було видано документ про вищу освіту, що подається нею особисто або через уповноваженого представника до вищого навчального закладу (відокремленого структурного підрозділу), що видав документ про освіту. Якщо вищий навчальний заклад, що видав документ, реорганізовано шляхом приєднання, злиття чи ліквідації, заява подається його правонаступнику.
У разі відсутності правонаступника вищого навчального закладу та у випадку, коли вищий навчальний заклад не проводить освітню діяльність (анульовано ліцензію на здійснення освітньої діяльності, вищий навчальний заклад не переміщений з тимчасово окупованої території України або з населеного пункту, визначеного Переліком населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, наведеним у додатку 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р (у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1276-р)), заява подається до Міністерства освіти і науки України, яке визначає вищий навчальний заклад, що видає особі дублікат документа про вищу освіту та додаток до нього.
У разі якщо інформація про факт видачі первинного документа про вищу освіту відсутня в ЄДЕБО та недоступні, втрачені, знищені (частково знищені) архіви вищого навчального закладу (відокремленого структурного підрозділу), відповідальна особа вищого навчального закладу завантажує в ЄДЕБО скановану копію рішення суду про встановлення відповідного юридичного факту здобуття особою відповідного ступеня (освітньо-кваліфікаційного рівня) вищої освіти або скановану копію офіційного листа відповідного компетентного органу, у якому підтверджено факт проставлення штампа "Apostille" Міністерства освіти і науки України або вчинення консульської легалізації, та у разі наявності - скановану копію первинного документа про вищу освіту, дублікат якого замовляється.
З наведеного вбачається, що законом встановлений інший, ні ж судовий, спосіб встановлення відповідного факту.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського (код 02070967) знаходиться за адресою: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 10, та не перебуває у стані припинення.
Матеріали ж поданої заяви не містять відомостей які б свідчили, що заявник зверталася до вищого навчального закладу який видав заявнику диплом із заявою про видачу його дублікату, які і не містять відомостей які б свідчили про неможливість його видачі.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За таких обставин суддя приходить до висновку, що не підлягають встановленню в судовому порядку факти належності особі документу про вищу освіту, оскільки законом визначено інший порядок його встановлення, який заявником, як вбачається з матеріалів долучених до заяви, не дотримано.
Як зазначено в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що має юридичне значення», у кожному разі суддя зобов'язаний перевірити підвідомчість даної заяви суду. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у прийнятті заяви, а коли справу вже порушено - закриває провадження в ній.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міністерство освіти і науки України про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, що має юридичне значення.
Керуючись ст.ст. 186, 260, 353, 431 Цивільного процесуального кодексу України, -
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міністерство освіти і науки України про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, що має юридичне значення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: