Справа № 750/8408/18
Провадження № 2/750/13/20
14 лютого 2020 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:
судді Карапута Л.В.,
секретаря Пишенко М.М.,
за участю позивача, представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника відповідача Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) - Качури В.В., представника відповідача Коваленка М.М. - Кравченка В.В.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), ОСОБА_4 , Державного підприємства «Сетам», треті особи - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання недійсними електронних торгів,
13 серпня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, ОСОБА_4 , Державного підприємства «Сетам» та просив визнати недійсними електронні торги, що відбулися 15.06.2017 року із реалізації лоту №217722 квартири загальною площею 42,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1
В обґрунтування позову позивач вказав, що електронні торги з реалізації 15.06.2017 року арештованого майна, а саме квартири АДРЕСА_2 проведені з порушенням Закону України «Про виконавче провадження», оскільки опис та арешт вказаної квартири фактично не проводився та державними виконавцями допущено грубі порушення визначення вартості, оцінки майна боржника, не було повідомлено боржника про результати оцінки, чим позбавлено право оскаржити оцінку та своєчасно сплатити борг, що призвело до продажу майна за зменшеною ціною та початкова вартість визначена на підставі оцінки, яка не відображає реальну ринкову вартість квартири, а майно було передано державним виконавцем на реалізацію до моменту ознайомлення позивача з результатами оцінки. Також позивач в своєму позові вказав, що правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів на підставі норм цивільного законодавства, зокрема статтей 203, 215 ЦК України, як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна, тому просив визнати недійсними електронні торги, що відбулися 15.06.2017 із реалізації лоту №217722 квартири за адресою: АДРЕСА_1
У судовому засіданні позивач, представники позивача позов підтримали також зазначили, що висновком експерта Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України встановлено, що ринкова вартість спірної квартири станом на 27.04.2017 складає 402418 грн. та звіт про оцінку майна боржника, а саме квартири АДРЕСА_2 виконаний ФОП ОСОБА_8 не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.
Представник відповідача ОСОБА_9 просив відмовити в задоволенні позову через необґрунтованість позовних вимог, неправомірність дій державного виконавця позивачем не визнавалися недійсними та одночасно вказав, що висновки викладені експертом суперечать вимогам по проведенню експертиз, оскільки не було визначено вид експертизи, а експерт провів судову оціночну-будівельну експертизу та висновок експерта не містить чітких відповідей на поставлені судом питання.
Представник Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) просив відмовити в задоволенні позову та пояснив суду, що дотримався всіх вимог Закону України «Про виконавче провадження» провадження» при виконанні виконавчого провадження відносно ОСОБА_3 , його дії не визнавалися неправомірними.
Представник відповідача Державного підприємства «Сетам» в судове засідання не з'явився, до суду подав відзив на позовну заяву.
Треті особи - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи сповіщалися у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомили.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.
Тобто, для визнання судом торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).
У постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15 зроблено висновок, що «правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням. Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо підлягають оскарженню в порядку, передбаченому законом. За правилами проведення прилюдних торгів, передбачених Тимчасовим положенням, спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою та інші відомості. Визначення стартової ціни лота здійснюється на підставі початкової вартості майна за результатами проведеної оцінки майна незалежним суб'єктом оціночної діяльності. Тобто на момент проведення прилюдних торгів, у тому числі повторних торгів, для визначення вартості об'єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним. Проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме частини п'ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення. Проведення переоцінок (уцінок) спірного майна державним виконавцем у зв'язку з тим, що прилюдні торги не відбулися, не може вважатися новою оцінкою у розумінні положень частини п'ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження». З огляду на зазначене можна зробити висновок про те, що проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є підставою для визнання цих торгів недійсними за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює».
У постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 зроблено висновок, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Судом встановлено, що на виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби міста Чернігів перебувало зведене виконавче провадження №53992295 (постанова об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 22.05.2017) до складу якого входило виконавче провадження №52837556 з примусового виконання виконавчого листа №2/750/1942/16 від 24.10.2016 року виданого Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 заборгованості в розмірі 57329 грн. 75 коп. (постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 08.11.2016 та надіслана боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення); виконавче провадження № 52837622 з примусового виконання виконавчого листа № 2/750/1942/16 від 24.10.2016 року виданого Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 заборгованості в розмірі 573 грн. 28 коп. (постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 08.11.2016 та надіслана боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення); виконавче провадження № 52684673 з примусового виконання виконавчого листа №2/750/1919/15 від 17.09.2015 року виданого Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 заборгованості в розмірі 13000 грн. (матеріали виконавчого провадження надійшли від Замостянського ВДВС м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, на підставі постанови про закінчення виконавчого провадження у зв'язку зі звільненням боржника з роботи, постанова про відкриття виконавчого провадження від 13.10.2016, залишок заборгованості становив 10832,11 грн.) та виконавче провадження № 52689054 з примусового виконання виконавчого листа № 1-66/10 від 16.08.2010 року Бахмацького районного суду про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 заборгованості в розмірі 25000 грн. (матеріали виконавчого провадження надійшли від Новозаводського ВДВС м. Чернігів ГТУЮ Чернігівській області, на підставі постанови про передачу виконавчого провадження у зв'язку зі звільненням боржника з ТОВ «Капрі - Бета», м. Чернігів, вул. Любецька, 163, постанова про прийняття виконавчого провадження винесена 02.03.2017 та надіслана боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення).
В ході проведення виконавчих дій встановлено, що боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджує відомості відділу адресно - довідкового підрозділу УДМС України від 30.11.2016. При виході державного виконавця за місцем реєстрації та адресою зазначеному у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 - двері квартири зачинені, мешканці будинку АДРЕСА_3 від спілкування з державним виконавцем категорично відмовлялися, причини не пояснювали.
Згідно відомостям Державної податкової служби України на запит від 08.11.2016 боржник не має відкритих рахунків у банках та інших фінансових установах, за трудовими та цивільно-правовими договорами не працює, пенсію не отримує.
Згідно відповіді на запит від 24.11.2016 до Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Чернігів, встановлено за боржником ОСОБА_3 на праві власності рухомого майна не зареєстровано.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна встановлено ОСОБА_3 , мав право власності на двохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 42,8 кв.м., житловою площею 26,4 кв.м., яка розташована на першому поверсі чотирьохповерхового будинку. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.01.2013 року приватним нотаріусом Бондар Миколою Костянтиновичем, реєстраційний номер 355874101, номер запису про право власності 4656.
Закон України «Про виконавче провадження» визначає загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також учасників виконавчого провадження, закріплює їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження (ст.ст.1, 2, 6, 12 Закону).
Нерухоме майно передається на реалізацію з прилюдних торгів за ціною та у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», при цьому умови, процедура підготовки та порядок проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а також розрахунків за придбане майно й оформлення результатів торгів визначено Тимчасовим положенням. Отже, дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов'язковою умовою правомірності правочину.
Правила проведення прилюдних торгів на час проведення оспорюваних торгів були визначені Тимчасовим положенням, за яким прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатми якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п.2.2 Тимчасового положення). Тимчасовим положенням передбачені певні правила проведення прилюдних торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розд. 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розд.4); по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розд.6).
За змістом пункту 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.
Отже, при розгляді питання про дотримання при проведення торгів положень пункту 3.11 Тимчасового положення суди мають установити, чи було письмово повідомлено, зокрема, боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів та про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу. При цьому під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей боржнику у письмовому вигляді, а й отримання цими особами відомостей, які мають бути повідомлені. Проте, сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Зазначена правова позиція викладена в постанові ВСУ №6-42цс15від 15.04.2015 року.
Питання щодо здійснення підготовки державним виконавцем та проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, а також реалізації арештованого майна визначені у пп. 5.11, 5.12 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5 і зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за №865/4158 (далі - Інструкція), яка була розроблена на виконання Закону України «Про виконавче провадження» і визначала умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягали примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку.
Вказана Інструкція діяла на час проведення торгів.
Правовий аналіз положень указаного Закону та Інструкції свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і ст. 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими визначається порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» та пп. 5.11,5.12 Інструкції).
Разом з тим, ч. 3 ст. 62 Закону України «Про виконаве провадження» (на дату проведення прилюдних торгів) передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними ст. 58 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст. 58 Закону України «Про виконаве провадження» визначення вартості майна боржнка проводиться державним виконавцем за рпинковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який проводить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Одночасно частинами 2-4 ст. 58 вказаного Закону передбачено права сторін виконавчого провадження оскаржити результати оцінки майна та порядок їх оскарження до передачі майна на реалізацію.
У разі коли сторона виконавчого провадження не реалізувала своє право оскарження звіту суб'єкта оціночної діяльності в передбачений законом строк, цей звіт про оцінку майна набуває чинності і є підставою для реалізації майна з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною у звіті (ч. 5 ст. 58, ч.3 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження).
Згідно із п. 4.5.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, для проведення реалізації нерухомого майна або транспортних засобів державним виконавцем збираються такі документи: а) у разі продажу нерухомого майна - документи, що характеризують об'єкт нерухомості (копія технічного паспорта на житловий будинок, квартиру тощо), відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, б) копії документів, що підтверджують право власності або інше речове право на нерухоме майно, визначених статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пунктом 1 глави 2 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Відповідно до пунктів 3.5 та 3.6 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 N 43/5, зареєстрованим у Мін'юсті 21.05.2003 за N 388/7709, на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна. Зміст інформаційного повідомлення повинен містити: найменування, опис і характеристику нерухомого майна; його місцезнаходження (адресу); стартову ціну; строки сплати та суму гарантійного внеску учасника прилюдних торгів, найменування, адресу банку, номер рахунка спеціалізованої організації для його сплати, порядок та строки розрахунку за придбане на публічних торгах майно, номер депозитного рахунка органу державної виконавчої служби для сплати коштів; дату, час та місце ознайомлення з майном; дату, час та місце проведення прилюдних торгів; реквізити спеціалізованої організації, яка проводить прилюдні торги; кінцевий термін реєстрації для участі у прилюдних торгах; інші відомості, потрібні для проведення прилюдних торгів. В пункті 3.9 Тимчасового положення вказано, що якщо реалізації підлягає житловий будинок, квартира, то в інформації додатково зазначаються: розмір житлової та нежитлової площі будинку, квартири; адресу чи місцезнаходження; правовий режим квартири, будинку; обмеження на використання квартири, будинку; відомості про земельну ділянку, на якій розташований будинок (її правовий режим та розмір); матеріали стін квартири, будинку; процент зносу. В порушення вказаних пунктів інформаційне повідомлення не містило опис і характеристику нерухомого майна, розмір площі квартири.
Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (ст.ст. 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням.
Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст.ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону) підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-1749цс15 від 25 листопада 2015 року.
На підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», 16.12.2016 року державним виконавцем було винесено постанову про опис та арешт майна боржника № 52837556, якою було описано та арештовано двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 в присутності ОСОБА_6 - стягувач по виконавчому листу № 2/750/1942/16 від 24.10.2016 р. виданого Деснянським районним судом м. Чернігова та понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_11
16.12.2016 року постанову про опис та арешт майна боржника № 52837556, якою було описано та арештовано двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 направлено сторонам виконавчого провадження та боржнику рекомендованою кореспонденції з повідомленням про вручення та роз'яснено право закріплене статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження».
Вказана постанова повернулася 19.01.2017 до відділу з відміткою про повернення у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
18.04.2017 державним виконавцем на підставі ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної цільності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та направлено боржнику до відома рекомендованою кореспонденцією зі зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення. Вказана постанова повернулася до відділу з відміткою про повернення у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
27.04.2017 року суб'єктом оціночної діяльності - суб'єкта господарювання було надано звіт про незалежну оцінку квартири АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_3 . Відповідно до звіту ринкова вартість об'єкта оцінки, що визначена в результаті незалежної оцінки без ПДВ становить 302100,00 грн.
19.05.2017 року Центральним відділом державної виконавчої служби м. Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області керуючись статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» направлено боржнику лист рекомендованою кореспонденцією зі зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою: АДРЕСА_1 щодо оцінки майна, яким повідомлено про вартість арештованого майна, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , яка становила 302100,00 грн., що підтверджує фіскальний чек № НОМЕР_1 про відправлення рекомендованою кореспонденцією.
22.05.2017 року було направлено заявку на реалізацію арештованого майна до ЧФ ДП «Сетам». 14.06.2017 року до відділу надійшла заява представника боржника ОСОБА_13 від 12 червня 2017 року за вх. № 5980/28-39, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 161 від 11 січня 2000 року та договору про надання правової допомоги у виконавчому провадженні від 07 червня 2017 року, про ознайомлення зі зняттям копій матеріалів зведеного виконавчого провадження за допомогою фотоапарату.
15.06.2017 року представник боржника ОСОБА_13 ознайомився з матеріалами зведеного виконавчого провадження, про що свідчить підпис останнього.
20.06.2017 року надійшла заява боржника ОСОБА_3 від 19.06.2018 про надання матеріалів виконавчого провадження № 52837556 для ознайомлення та фотофіксації та за вх. № 6199/28-39 надійшла заява боржника ОСОБА_3 від 19.06.2018 про надання матеріалів виконавчого провадження № 52837622 для ознайомлення та фотофіксації.
15.06.2017 року на підставі Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів затвердженого наказом Міністерства юстиції № 2831/5 від 29.09.2016 року ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України за адресою: м. Київ, вул. Стрілецька, 4-Б, проводив електронні торги (лот № 217722), з реалізації двокімнатної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 42,8 кв.м.
Згідно протоколу № 263218 сформованого 15.06.2017 року переможцем електронних торгів визнано ОСОБА_4 .
Початкова ціна згідно звіту від 27.04.2017 року про оцінку майна - 302100,00 грн. Ціна продажу нерухомого майна згідно протоколу № 263218 проведення електронних торгів від 15.06.2017 року - 302100,00 грн.
Сума коштів від продажу нерухомого майна, за винятком винагороди організатора електронних торгів у сумі 15105,00 грн., внесено на депозитний рахунок Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів у сумі 286995,00 грн.
11.07.2017 по виконавчому провадженню №52837556 на користь ОСОБА_6 перераховано борг у розмірі 57329 грн. 75 коп. згідно платіжного доручення №947 від 10.07.2017
Виконавчий збір по ВП №52837556 перераховано у розмірі 5732,97 грн. платіжне доручення №917 від 26.06.2017 та витрати на організацію та проведення виконавчих дій у розмірі 2052,20 грн. згідно платіжного доручення №918 від 26.06.2017.
11.07.2017 державним виконавцем винесено постанову про виведення виконавчого провадження №52837556 із зведеного виконавчого провадження №53992295.
11.07.2017 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 52837556 відповідно до п.9 ч. 1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що рішення фактично виконано в повному обсязі згідно з виконавчим документом.
26.07.2017 по ВП №52684673 борг на користь ОСОБА_5 перераховано у розмірі 10832 грн. згідно платіжного доручення №1105 від 14.08.2017.
Виконавчий збір по ВП №52684673 стягнуто в повному обсязі в розмірі 1300 грн. та перераховано згідно платіжного доручення №991 від 26.07.2017 та стягнуто витрати на проведення виконавчих дій в розмірі 102,20 грн. та перераховано згідно платіжного доручення №1037 від 26.07.2017.
23.08.2017 винесено постанову про виведення виконавчого провадження №52689054 із зведеного виконавчого провадження №53992295.
23.08.2017 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №52689054 відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що рішення фактично виконано в повному обсязі згідно з виконавчим документом.
Таким чином, державним виконавчим забезпечено фактичне виконання в повному обсязі виконавчих документів, а також стягнуто виконавчий збір та витрати на організацію та проведення виконавчих дій в повному обсязі.
Згідно із статтею 57 3акону від 2 червня 2016 року № 1404-VIII визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.
У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягай згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.
Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.
У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна з реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.
В даних правовідносинах Суд повинен врахувати, що сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Як встановлено судом, в процесі виконання державним виконавцем на адресу: АДРЕСА_6 , яка зазначена у виконавчих листах було направлено постанови про відкриття виконавчих проваджень, постанову про прийняття виконавчого провадження, постанову про опис та арешт майна боржника з повідомлення про те, що визначення вартості майна здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження, у разі не досягнення згоди державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для визначення вартості майна боржника, що підтверджуються, копією конверту та повідомленням про повернення поштового відправлення.
В подальшому державним виконавцем листом від 19.05.2017 року № 1610/16 було направлено ОСОБА_3 повідомлення про оцінку майна, що підтверджується фіскальним чеком про відправлення поштового переказу рекомендованою кореспонденцією зі зворотнім повідомленням, що підтверджується копією фіскального чеку № 215600426655.
Дані обставини свідчать про дотримання державним виконавцем вимог статті 57 Закону від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, інших способів повідомлення чинне законодавство не передбачає.
При цьому, статтею 28 Закону від 2 червня 2016 року № 1404-УІІІ передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Разом з тим, позивач в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» не оскаржував результатів визначення вартості чи оцінки майна.
Важливим для правильного вирішення даного спору є те, що порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», щодо призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо накладення арешту за майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 20, 24-26, 48-50, 56-57, 51 цього Закону) підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом зокрема статтями 57, 59, 74).
Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Саме таку позицію висловив Верховний Суд у постановах від 6 березня 2018 року по справі № 3 09/3 860/13-ц та від 25 квітня 2018 року по справі № 344/7799/15-ц.
Таким чином, вимоги про незгоду з оцінкою майна повинні розглядатись як оскарження рішення державного виконавця в процесуальному порядку, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретна особа (сам державний виконавець, залучений ним суб'єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження, у зв'язку із чим і наданий позивачем звіт про незалежну оцінку майна від 27 квітня 2017 року не може бути підставою для визнання недійсними прилюдних (електронних) торгів.
Про всі дії, які вчинялись, боржнику було повідомлено поштою, про що в матеріалах виконавчого провадження наявні рекомендовані повідомлення про направлення поштового переказу, а також в матеріалах виконавчого провадження містяться відомості про ознайомлення представника боржника з матеріалами виконавчого провадження від 15.06.2017 та заява боржника про ознайомлення з матеріалами зведеного виконавчого провадження від 19.06.2017.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 року (далі - "Порядок"), організатор електронних торгів (далі - Організатор) - державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.
Так, 15.06.2017 р. ДП "СЕТАМ" були проведені електронні торги за лотом № 217722 з реалізації квартири, загальною площею 42,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 .
22.06.2017 видане свідоцтво про право власності серія та номер 376 на ОСОБА_4 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Прокоф'євою О.М.
Разом з тим, як вбачається із листа Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 19.05.2017 р. № 1610/16, державним виконавцем було повідомлено Позивача про результати оцінки майна. Однак Позивач не скористався своїм правом на оскарження результатів визначення вартості чи оцінки майна. Крім того, згідно із ч. 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
До того ж, відповідно до пункту 3 розділу II Порядку Виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.
Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.
Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі):
копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними;
копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» - копія акта опису та арешту майна боржника;
копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»);
у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду;
копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.
Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.
У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її Організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертим - тринадцятим пункту 3 розділу II цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.
Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).
Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу. Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця! повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.
Таким чином, державне підприємство "СЕТАМ" розміщує інформацію в системі електронних торгів на підставі заявки на реалізацію арештованого майна, наданої відповідним органом державної виконавчої служби. При цьому жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов'язку Організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі не передбачено обов'язку Організатора торгів перевіряти факт ознайомлення боржника з результатами оцінки майна.
Крім того, у постанові від 02.05.2018 р. у справі № 910/10136/17 Верховний Суд дійшов висновку: виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.
Цей висновок узгоджується і з нормами ст. ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України, що відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів. Таким чином, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а відтак така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1-3 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України (ч. 1 ст. 215 ЦК України).
Разом із тим слід зазначити, що оскільки за змістом ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.
Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-УІІІ встановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.
У відповідності до ч. 1 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 нього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
Згідно з ч. 2 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 затверджено Порядок реалізації арештованого майна (Порядок), яким визначено правила проведення прилюдних торгів.
Аналіз положень "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та прав проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відстають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна. Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.
Таким чином, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо того, що дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб".
Проаналізувавши вищезазначений правовий висновок Верховного Суду України, проходимо до висновку, що для визнання електронних торгів недійсними, які є правочином. в розумінні ст.ст. 203 та 215 Цивільного кодексу України, необхідно встановити порушення саме норм Порядку реалізації арештованого майна. Натомість, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.10.2012 у справі №6-116цс12 та постановах Верховного Суду, зокрема, від 14.02.2018 у справі №490/5475/15.
Разом з тим, позивач обґрунтовує свої вимоги порушеннями, допущеними державним виконавцем. Однак дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач повинен довести належним та допустимими доказами, що: відбулося порушення вимог Порядку при проведенні електронних торгів; ці порушення вплинули на результати торгів; законні інтереси позивача порушенні.
Жодного порушення правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав позивача такими порушеннями у позовній заяві не доведено.
Разом з тим, суд зазначає наступне, що за клопотанням представника позивача про призначення судової експертизи судом було призначено у даній справі судову експертизу.
Висновком експерта Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України проведено судову оціночно-будівельну експертизу №9 від 06.12.2019 року (а.с. 67-84). За висновком судового експерта визначено, ринкова варість квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_12 станом на 27.04.2017 могла становити 402418 гривень, без ПДВ. Звіт про оцінку майна боржника, а саме: квартири АДРЕСА_2 , виконаний ФОП ОСОБА_8 не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методолігї, методам, оціночним процедурам.
Проте суд не може прийняти до уваги вказаний висновок судового експерта, оскільки останній обрав самостійно вид судової експертизи та не надав чіткої відповіді на поставлене судом питання щодо визначення ринкової вартості квартири, а визначив ціну за припущеннями. Разом з тим, висновок судового експерта не обгрунтовує заявлених вимог позивача про визнання прилюдних торгів недійсними. Крім того, позивачем в судовому порядку не визнавався недійсним Звіт про оцінку майна боржника, а саме: квартири АДРЕСА_2 , виконаний ФОП ОСОБА_8 .
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства(ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Позивач в своєму позові ставить вимогу лише про визнання прилюдних торгів недійсними, проте не оспорює протокол №263218 проведення прилюдних торгів від 15.06.2017, акт про проведення електронних торгів від 22.06.2017 та свідоцтво від 22.06.2017 відповідно до якого зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 (а.с. 11).
Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Аналізуючи викладені вище норми права, слід зазначити, що підставою для відшкодування відповідних судових витрат - в даному випадку витрат на професійну правничу допомогу - є детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також відповідні докази на підтвердження таких витрат.
При цьому, суд вважає, що відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, участі в судових засідання, ознайомлення з матеріалами справи та значенням справи для сторони.
Таким чином з позивача на користь відповідача підлягають стягненню 1600 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
в задоволенні позову ОСОБА_3 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), ОСОБА_4 , Державного підприємства «Сетам», треті особи - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання недійсними електронних торгів, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1600 гривень 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення суду складено 20.02.2020.
Суддя Л.В. Карапута