Справа № 750/10224/18
Провадження № 2/750/71/20
18 лютого 2020 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
головуючого судді Требух Н.В.,
за участі секретаря судового засідання Будаш М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №750/10224/18
за позовом ОСОБА_1
до відповідача ОСОБА_2
третя особа без самостійних вимог Чернігівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану
про встановлення батьківства та стягнення аліментів
за участі позивача, її представника адвоката Коваленко В.В., відповідача, його представника адвоката Усової Ю.О.
26.09.2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом про визнання ОСОБА_2 (далі - відповідач) батьком її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання сина в розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову зазначила, що з серпня 2013 року по листопад 2014 року сторони проживали разом без реєстрації шлюбу. Після народження сина відповідач відмовився подавати до органів реєстрації актів цивільного стану заяву про реєстрацію народження дитини, а тому в актовому запису про народження дитини батько дитини записаний за її вказівкою як матері дитини. Посилаючись на припинення відносин з відповідачем та його ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та матеріальному утриманню сина, позивач просить суд визнати відповідача батьком дитини та стягнути з нього аліменти.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 18.06.2019 року позовні вимоги задоволені. Ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 18.09.2019 року заочне рішення скасовано і справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає.
У судовому засіданні позивач, його представник пред'явлений позов підтримали та наполягали на задоволенні.
Відповідач, його представник позов визнали частково. Так, позивач визнав себе батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак з визначеним позивачем розміром аліментів (1/3 частина заробітку доходу щомісяця) не погодився. Зазначив, що йому встановлена 3 група інвалідності, на утриманні від має непрацездатну матір, в подальшому йому 2-3 рази на рік необхідно буде проходити медичне лікування у зв'язку з інвалідністю, на що необхідні будуть кошти, також, його дружина буде скорочена в квітні 2020 року з роботи і буде знаходитись на його утриманні, також йому необхідно сплачувати кредит.
Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач народила сина ОСОБА_3 . У зв'язку з тим, що на момент народження дитини позивач не перебувала в зареєстрованому шлюбі, а відповідач не подав заяву про реєстрацію народження дитини, в актовому запису про народження ОСОБА_4 батько дитини записаний за вказівкою матері, згідно з частиною першою статті 135 Сімейного кодексу України.
Хрещеним батьком дитини став рідний брат відповідача - ОСОБА_5
Натепер відповідач проживає окремо; більш року тому, він повністю припинив спілкування з позивачем і дитиною та не надає матеріальної допомоги на утримання сина, що стало причиною звернення позивача до суду з цим позовом.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 128 Сімейного кодексу України (далі - Кодекс) за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визначене за рішенням суду; підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України; позов про визнання батьківства приймається судом, якщо відомості про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 15.01.2019 у справі призначено судово-генетичну експертизу.
Відповідно до висновку експерта №939 від 11.12.2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з вірогідністю 99,999999%.
Оскільки батьківство відповідача по відношенню до сина позивача - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується належними та допустимим доказами, та визнається відповідачем є законні підстави для визнання відповідача батьком ОСОБА_4 .
За приписом статті 180 Кодексу батьки зобов'язані утримувати своїх дітей.
В силу положень статті 182 цього Кодексу при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
31) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з частиною першою статті 191 Кодексу аліменти на дитину присуджуються від дня пред'явлення позову.
Враховуючи, що батьки повинні утримувати неповнолітніх дітей, несуть рівний обов'язок щодо утримання і виховання дітей, що відповідач працює, однак йому встановлена 3 група інвалідності, недоведеність відповідачем факту перебування на його утриманні непрацездатної матері, яка отримує щомісяця пенсію, суд вважає за необхідне стягнути аліменти з відповідача на користь позивача на утримання їх малолітньої дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, до досягнення нею повноліття, починаючи стягнення з дня звернення з позовом до суду.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В п.35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року № 10 роз'яснено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ст. 88 ЦПК України та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Проте, якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.
Так як відповідач є учасником бойових дій та в силу ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, сума судового збору сплачена позивачем при пред'явленні позову підлягає компенсації за рахунок держави.
За таких обставин, пред'явлений позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст..ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 354 ЦПК України, суд -
позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця смт.Олишівка Чернігівського району Чернігівської області, громадянина України, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Чернігова, матір'ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Внести зміни до Книги реєстрації народжень - в актовий запис про народження ОСОБА_4 № 1840, складений 31.07.2014 року Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, - записати в графу батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.09.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Компенсувати за рахунок держави ОСОБА_1 в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп. сплачений згідно квитанції №0.0.1144447844.1 від 26.09.2018.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 паспорт АДРЕСА_2 НОМЕР_1 )
Відповідач ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повне рішення виготовлено 20.02.2020 року.
Суддя Н.В.Требух