Справа № 750/1373/20
Провадження № 2/750/622/20
19 лютого 2020 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Супрун О.П., перевіривши додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України при пред'явленні позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
17 лютого 2020 року позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовною заявою до ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати в розмірі 12 367,99 грн та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13 вересня 2019 року по 17 лютого 2020 року в розмірі 62 102,80 грн.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог встановлених статтями 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до пункту восьмого частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Зазначена вимога закону не виконана позивачем.
Згідно з частиною п'ятою статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до вимог частини другої статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з абзацом другим частини п'ятої статті 95 ЦПК України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
У порушення вказаних вище вимог, додані до позовної заяви докази засвідчені позивачем не повністю, а вибірково, тобто без дотримання порядку, встановленого чинним законодавством.
Згідно з частиною четвертою статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач у позовній заяві, як на підставу звільнення його від сплати судового збору, посилається на пункт перший частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Проте, згідно з пунктом першим частиною першою статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Отже, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом першим частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Зазначене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена в постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року в справі
№ 910/4518/16 (провадження №12-301гс18).
Згідно з підпунктом другим пункту першого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем справляється судовий збір, ставка якого складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840 грн 80 коп.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10 510 грн).
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 840 грн 80 коп. за заявлену вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та надати суду оригінал документа, що підтверджує його сплату.
Згідно з частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - залишити без руху.
Запропонувати позивачеві в триденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказані в ній недоліки, а саме:
-зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви;
-надати суду належним чином засвідчені копії всіх доказів, доданих до позовної заяви;
-надати оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у сумі 840 грн 80 коп. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог даної ухвали у вказаний строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя