Справа № 729/1513/19
1-кп/729/41/20 р.
20 лютого 2020 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі :
судді ОСОБА_1 ,за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бобровиця кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120 192 700 800 00 410 від 09.11.2019 року по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кобижча, Бобровицького району, Чернігівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого , раніше судимого вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області 07.10.2019 року за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу розміром 850, 00 грн., штраф сплачений 18.12.2019, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
за участю:прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 під час не знятої та не погашеної судимості за вчинення злочину передбаченого ч.1. ст.309 КК України, в кінці жовтня 2019 року, в денний час, точної дати та часу не встановлено, перебуваючи на смітнику, що по вул.Земська в с.Кобижча Бобровицького району Чернігівської області зірвав верхівкові частини з листям рослин дикоростучої коноплі, чим незаконно придбав наркотичний засіб, який згідно постанови КМУ №770 від 06.05.2000 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - каннабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 48,1 г., який переніс до приміщення проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав без мети збуту до його вилучення 09.11.2019 працівниками поліції.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і дав показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочину. При цьому пояснив, що зробив для себе відповідні висновки, обіцяє, що більше такого не повториться, фактичні обставини справи не оспорює, крім того, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз'яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи досліджені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності та керуючись законом, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, вчинене повторно.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд керується загальними засадами призначення покарання, враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.
Обставиною, яка пом' якшує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
Приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, задовільно характеризується за місцем проживання,обставину, що пом'якшує його покарання та істотно знижує ступінь суспільної небезпеки, як щире каяття, його відверте визнання вини у вчиненні злочину, щире співчуття з приводу цього та осуд своєї поведінки, що свідчить про його бажання виправити наслідки вчиненого, є неофіційно працевлаштованим , сімейний стан - зі слів має на утриманні неповнолітню дитину , відсутність обставин, які обтяжують його його покарання , також те, що покарання на меті має не тільки кару, а й виправлення і попередження вчинення нових злочинів, при цьому суд враховує, що з моменту вчинення кримінального правопорушення до даного часу обвинувачений інших злочинів не вчинив, скарг на його поведінку не надходило, приймає до уваги висновок органів пробації, згідно якого виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі можливе і не становить певну небезпеку для суспільства, суд приходить до висновку про необхідність призначення йому міри покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, та з урахуванням п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", згідно з яким суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо, з метою перевиховання та виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів, вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на певний строк та з урахуванням вище викладених обставин з подальшим звільненням його від призначеного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку відповідно до ст. 75 КК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Таким чином, призначене судом покарання обвинуваченому, яке не пов'язане з ізолюванням його від суспільства буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення, а також з метою припинення злочинної діяльності, як самим обвинуваченим так і іншими особами. Крім того, покладення на обвинуваченого обов'язків, передбачених ст. 76 КК України зможе позитивно вплинути на його поведінку та здатне виправити його та запобігти вчиненню ним нових злочинів.
Запобіжний захід на досудовому розслідуванні не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання до вступу вироку в законну силу. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати, пов'язані з залученням експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Питання про речові докази слід вирішити, відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в 3 ( три ) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п. 1-2 ч. 1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання ; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави за проведення експертизи 942 (дев'ятсот сорок дві) гривні 06 коп.
Речові докази: відео-файл № 00027 зберігати в матеріалах кримінального провадження, висушені фрагменти гілок з листям на них, що зберігаються в камері збереження речових доказів Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області після вступу вироку в законну силу - знищити.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1