Єдиний унікальний номер 730/1455/18
Номер провадження 1-кп/728/17/20
20 лютого 2020 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018270090000176 від 10 квітня 2018 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не працює, із професійно-технічною освітою, розлучений, має одну неповнолітню дитину, раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України (далі КК), -
за участі сторін кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_6
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:
І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним.
1. У невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленої досудовим розслідуванням особи ОСОБА_3 , не маючи передбаченого законом дозволу придбав 94 патрони, які є боєприпасами придатними до стрільби, з яких 81 патрон є довгими 5,6 мм спортивними патронами кільцевого запалення виробництва Німеччини та СРСР; 13 патронів є довгими 5,6 мм спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалення, виробництва СРСР. Після чого незаконно, без передбаченого законом дозволу, зберігав їх в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до 20 квітня 2018 року, тобто до дня, коли вони були вилучені працівниками поліції.
ІІ. Позиція обвинуваченого.
2. Обвинувачений ОСОБА_3 , допитаний у судовому засіданні, вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав повністю та пояснив, що в будинку в якому було знайдено патрони він проживає без реєстрації і до нього часто приїжджають гості, в тому числі мисливці.
Патрони дійсно знайшли в його будинку, але він їх побачив вперше і вони йому не належать, можливо їх залишив хтось із гостей або його дядько, який проживає в Росії і приїздив до нього в гості. Вказані обставини ОСОБА_3 повідомив і слідчому.
Також обвинувачений зазначив, що гості мають доступ до будинку і ночують навіть коли його не має вдома.
Крім того, була ситуація, в якій за два місяці до подій, що розглядаються до нього в будинок прийшли поліцейські і проводили огляд, під час якого також могли залишити патрони.
ІІІ. Досліджені в судовому засіданні докази.
3. В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що він проживає не далеко від обвинуваченого і знає його, як добропорядну людину. Щодо боєприпасів і патронів свідку нічого не відомо, він знає лише те, що у ОСОБА_3 є мисливська рушниця, оскільки останній являється досвідченим мисливцем, до нього приїжджають друзі, які також їздять на охоту.
Також ОСОБА_7 зазначив, що ОСОБА_3 в будинку за адресою АДРЕСА_1 проживає протягом тривалого часу і свідок бачив, що у нього є сейф.
4. Допитана в якості свідка ОСОБА_8 пояснила, що вона була запрошена понятою при проведені обшуку в будинку в якому проживає обвинувачений, також був присутній інший понятий і працівники поліції проводили відеозйомку. При проведені обшуку були виявлені дві коробки в яких містились патрони, при цьому ОСОБА_3 пояснив, що він не знає звідки взялись патрони, вони не його, а належать його дядьку.
Свідок зазначила, що в процесі обшуку вона повністю не бачила поліцейських, які його проводили, оскільки стояла за спиною оператора, але понятим було наголошено, що саме було виявлено, вказані речі пізніше опечатали.
Крім того ОСОБА_8 підкреслила, що ОСОБА_3 являється мисливцем і в його будинку буває багато людей.
5. Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що обвинувачений є його племінником і свідок вважає, що він не винен. Додатково пояснив, що ОСОБА_3 є мисливцем і в його будинку буває багато людей, серед яких є мисливці. Обвинувачений має сейф для зберігання зброї, на будинок в якому він проживає останній не має документів.
6. В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що він був запрошений в якості понятого при проведені обшуку в будинковолодінні ОСОБА_3 , де були вилучені предмети схожі на боєприпаси. При цьому, ОСОБА_3 пояснив, що вилучені речі не його, їх залишив його дядько або мисливці з Ніжину.
Патрони були вилучені в тумбочці однієї із кімнат, вони знаходились в коробці, також в іншій кімнаті на антресолі знайшли патрони, після чого поліцейські, ще деякий час проводили обшук, а потім патрон помістили в пакет і опечатали.
В будинку, де проводився обшук ОСОБА_3 проживає протягом тривалого часу.
При проведенні обшуку була присутня ОСОБА_8 і проводилась відеозйомка.
7. Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що обвинувачений у своєму будинку проживає приблизно від 3 до 6 років, він є мисливцем і має зброю, до нього приїжджають інші мисливці.
8. В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що приблизно два роки назад, біля магазину він почув розмови чоловіків, які зазначили, що у обвинуваченого зберігається зброя, що він і розповів працівникам поліції.
9. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018270090000176 від 10 квітня 2018 року (а.с.38), яким підтверджується внесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення і початок досудового розслідування відповідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).
10. Постанова про призначення групи прокурорів від 10 квітня 2018 року (а.с.39), якою підтверджуються повноваження прокурорів в кримінальному проваджені.
11. Постанова про призначення групи слідчих від 18 вересня 2018 року (а.с.40), якою підтверджуються повноваження слідчих в кримінальному проваджені.
12. Доручення на проведення слідчих (розшукових) дій (а.с.42), яке підтверджує надання повноважень працівникам оперативного підрозділу Борзнянського ВП Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області провести слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні, що розглядається відповідно до вимог статті 40 КПК.
13. Рапорти про виявлення факту зберігання вогнепальної зброї від 10 квітня 2018 року та без дати (а.с.41, 43), що стало однією із підстав для початку досудового розслідування.
14. Доручення на проведення слідчих (розшукових) від 10 квітня 2018 року (а.с.42), що підтверджує проведення відповідних слідчих дій по кримінальному провадженню.
15. Довідка КП «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 2 квітня 2018 року № 19 (а.с.44), на яку послався прокурор, як на доказ щодо місця проживання обвинуваченого.
16. Протокол обшуку від 20 квітня 2018 року (а.с.49-51), в якому відображені результати обшуку проведеного відповідно до статей 234-236 КПК, при якому були застосовані засоби відеофіксації, результати якої були продемонстровані в судовому засіданні.
Так, під час обшуку, в приміщенні житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , виявлено пластикову коробку чорного кольору з-під крему для взуття з предметами, схожими на набої, калібру 5,6 мм. у кількості 44 штук, та паперову коробку з предметами, схожими на набої, калібру 5,6 мм. у кількості 50 штук.
Перевірка законності обшуку і обґрунтованості втручання в права людини була охоплена судовим контролем на стадії досудового розслідування, що підтверджується клопотанням, ухвалою слідчого судді від 13 квітня 2018 року та дорученням на проведення слідчих (розшукових) дій (а.с.45-48).
17. Ухвала слідчого судді Апеляційного суду Чернігівської області від 12 березня 2018 року (а.с.52-53) підтверджує здійснення судового контролю за проведенням негласних слідчих дій в порядку статей 30, 31 Конституції України, статей 246, 248 КПК. Так, було надано дозвіл на проведення оперативно-технічного заходу - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з перехопленням та фіксацією телефонних розмов та інших даних, що передаються абонентом мобільного зв'язку з сім-карти НОМЕР_1 , яким у підготовці до вчинення кримінального правопорушення користувався ОСОБА_3 .
18. Рапорт, протокол та довідка про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем), довідка про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_3 (а.с.54-58) відповідно до статті 104 КПК відображають результат проведення негласної слідчої дії та зняття відповідної інформації.
Зокрема, під час телефонних розмов ОСОБА_3 повідомляє про зберігання боєприпасів.
19. Клопотання про призначення експертизи та ухвала слідчого судді Борзнянського районного суду Чернігівської області від 23 квітня 2018 року (а.с.59-60, 62) підтверджують здійснення судового контролю за проведенням слідчих дій в порядку статей 242-244 КПК.
Так, по справі, для дослідження бойових припасів до вогнепальної зброї було призначено судову експертизу зброї.
20. Висновок експерта № 605 від 2 травня 2018 року (а.с.64-67), зміст якого відповідає статті 102 КПК, і згідно із яким дев'яносто чотири патрони, надані на дослідження, вилучені 20 квітня 2018 року під час обшуку господарства ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 є боєприпасами, а саме: вісімдесят один патрон є довгими 5,6 мм. спортивними патронами кільцевого запалення, виробництва Німеччини та СРСР; тринадцять патронів є довгими 5,6 мм спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалення, виробництва СРСР. Дані патрони до стрільби придатні.
21. Постанова від 14 травня 2018 року (а.с.68), якою відповідно до статті 98 КПК було визнано речовими доказами 94 патрони калібру 5,6 мм.
22. Довідка Борзнянського ВП Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області від 13 квітня 2018 року за № 1588/124/42.1-2018 (а.с.70), яка відповідно до статті 84 КПК містить фактичні данні на підставі яких можливо встановити наявність фактів, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, зокрема, підтверджує, що ОСОБА_3 являється власником мисливської гладко ствольної зброї ІЖ НОМЕР_2 калібру-12 мм, дозвіл № НОМЕР_3 , виданий 11 серпня 2003 року Борзнянським РВУ МВС України в Чернігівській області. Іншими видами вогнепальної зброї та боєприпасів до неї не володіє.
23. Дозвіл на зброю (а.с.71), який підтверджує право обвинуваченого.
24. Повідомлення про підозру (а.с.73-74) на яке прокурор послався, як на доказ сторони обвинувачення і в якій відображено обставини вчинення правопорушення в якому підозрювався і в подальшому обвинувачувався ОСОБА_3 .
25. Довідка Омбиської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області за № 261 від 25 вересня 2019 року (а.с.78), яка відповідно до статті 84 КПК містить фактичні данні, на підставі яких можливо встановити наявність фактів, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, зокрема, підтверджує, що ОСОБА_3 зареєстрований і проживає в АДРЕСА_1 .
26. Інформація щодо власників зброї (а.с.80), яка підтверджує кількість власників зброї на території Ніжинського району Чернігівської області.
27. Характеризуючи дані обвинуваченого (а.с.122-127).
ІV. Оцінка Суду.
28. Стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), яке йому інкримінуються, Суду надано докази, які були дослідженні в судовому засіданні (див. пункти 3-25 ).
29. З іншої сторони обвинуваченим ОСОБА_3 та його захисником в підтвердження невинуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною першою статті 263 КК надано заперечувальні показання обвинуваченого (див. пункт 2) та відповідні довідки (див. пункт 26).
Наголошено на недопустимості доказів, про що подано відповідні клопотання (а.с.128-142)
30. Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення в такій конкретній ситуації враховує.
31. Зокрема в першу чергу Суд звертає увагу на особливості доказування в кримінальному процесі, на яких наголосив і захисник під час судових дебатів.
Так, чинний КПК поєднав в собі підходи, як з англосаксонської правової системи, так і континентальної, при цьому кримінальне процесуальне законодавство не розкриває змісту «стандартів доказування», хоча із положень чинного КПК прослідковується ряд норм, які відображають їх існування.
Наприклад із частини другої статті 17 КПК можна побачити стандарт доказування «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt), який є характерним для англосаксонської правової системи. При доктринальному тлумаченні висловлюється позиція, що для стандарту «поза розумним сумнівом»: не будь-який сумнів можна констатувати як розумний, існування сумнівів при прийнятті рішення є природним та не означає, що рішення є неправильним; для вирішення поставленого питання необхідно, щоб була впевненість, непохитність, відсутність будь-яких вагань; поняття «поза розумним сумнівом» не тотожне поняттю «абсолютна впевненість».
Із статті 94 КПК випливає стандарт «внутрішнього переконання», що є характерним для континентальної системи права і суть якого зводиться до того, що суддя повинен вільно оцінити докази на основі свого внутрішнього переконання.
Застосування стандартів доказування, з одного боку, дає суб'єкту правозастосування змогу сформувати сукупність належних, допустимих і достовірних доказів задля їх подальшого використання під час ухвалення відповідних рішень, а з іншого - забезпечує формування в нього за результатами оцінювання доказів рівня переконання, необхідного для прийняття рішення.
Суд при дослідженні обставин даної справи не буде відходити від вказаних принципів.
32. Повертаючись до обставин справи Суд підкреслює, що частина перша статті 263 КК передбачає кримінальну відповідальність за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
33. Характеризуючи кожний елемент об'єктивної сторони діяння, яке інкримінується ОСОБА_3 (див. пункт 24) Суд звертає увагу на те, що під незаконним зберіганням бойових припасів, розуміються умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці.
Незаконне носіння бойових припасів, є умисними, вчиненими без передбаченого законом дозволу діями по їх переміщенню, транспортуванню особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо).
Незаконним придбанням бойових припасів, слід вважати умисні дії, пов'язані з їх набуттям (за винятком викрадення, привласнення, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) всупереч передбаченому законом порядку - в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо (див. пункти 11-12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» № 3 від 26 квітня 2002 року).
Наявність, хоч одного із вказаних елементів буде характеризувати діяння, як злочинно каране.
34. Отже, надаючи оцінку доказам сторони обвинувачення, Суд звертає увагу на те, що негласні слідчі дії по відношенню до обвинуваченого були проведені до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (10 квітня 2018 року) (див. пункти 9, 17).
В такому випадку Суд наголошу, що стаття 214 КПК чітко регламентує, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається.
За загальним правилом, слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводитися лише в розпочатому кримінальному провадженні, відомості про яке занесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування. Будь-які слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими (частина третя статті 214, частина восьма статті 223, стаття 219 КПК) (таку правову позицію висловив і Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 724/1603/17 (провадження № 51-2617км19).
Виходячи із чого є слушними зауваження сторони захисту щодо недопустимості вказаних доказів (а.с.130-140) і як наслідок, Суд визнає їх недопустимими.
35. Оцінюючи, як доказ винуватості ОСОБА_3 , речові докази (див. пункт 21), на недопустимості яких заявила і сторона захисту (а.с.141-142), у зв'язку із тим, що вони не були розкриті стороною обвинувачення під час досудового розслідування, Суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини другої статті 290 КПК прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання.
Частина одинадцята статті 290 КПК передбачає, що сторони кримінального провадження зобов'язані здійснювати відкриття одна одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.
Згідно з частиною дванадцятою статті 290 КПК у в разі, якщо сторона кримінального провадження не здійснила відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
Як встановлено Судом, прокурор під час досудового розслідування, в порядку статті 290 КПК речові докази стороні захисту не розкрила, що і підтвердила в судовому засіданні, посилаючись на те, що стороною захисту не заявлялось відповідне клопотання про розкриття таких доказів.
У зв'язку із чим, навіть подальше розкриття таких доказів під час судового розгляду суперечить вимогам статті 290 КПК і є підставою для визнання їх недопустимими.
36. Проте, Суд знаходить, що проведення обшуку відповідало вимогам статей 234-236 КПК (див. пункт 16).
Дані обставини підтверджуються, відповідним протоколом та відеозаписом, який було продемонстровано в судовому засіданні. Зокрема, під час обшуку, в присутності понятих в приміщенні житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , виявлено пластикову коробку чорного кольору з-під крему для взуття з предметами, схожими на набої, калібру 5,6 мм. у кількості 44 штук, та паперову коробку з предметами, схожими на набої, калібру 5,6 мм. у кількості 50 штук.
Вказані обставини підтвердили і поняті в судовому засіданні (див. пункти 4,6). Їх твердження, що вони не бачили певних деталей обшуку не свідчать про його незаконність, оскільки із відеозапису прослідковується відсутність зловживань зі сторони правоохоронних органів.
Важливим є те, що перевірка обґрунтованості втручання в права людини під час обшуку була охоплена судовим контролем на стадії досудового розслідування (а.с.45-48).
В такому випадку, підставою для проведення обшуку, серед іншого були пояснення ОСОБА_12 , який також був допитаний в судовому засіданні (див. пункт 8) і підтвердив обставини про те, що саме він повідомив працівникам поліції про зберігання обвинуваченим зброї.
Таким чином, доводи сторони захисту про визнання вказаного доказу недопустимим (а.с.128-129) є необґрунтованими і Судом відхиляються.
37. Далі Суд робить висновок про те, що наданий стороною обвинувачення висновок експерта № 605 від 2 травня 2018 року (див. пункт 20) відповідає статті 102 КПК, і підтверджує ті обставини, що у ОСОБА_3 було вилучено боєприпаси, зберігання яких є незаконним.
Під час оцінки даного доказу Суд звертає увагу на те, що учасниками кримінального провадження клопотання щодо його недопустимості не заявлялось.
В такому випадку Суд враховує позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 19 листопада 2019 року по справі № 750/5745/15-к (провадження № 51-10195км18) і зводиться до того, що, хоча відповідно до частини другої статті 92 КПК обов'язок доказування допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає, однак такий обов'язок виникає лише у разі, якщо допустимість доказу ставиться під сумнів.
При цьому, Суд не вбачає підстав для застосування до даного доказу наслідків дії доктрини «плодів отруйного дерева», яка не є абсолютною, що можна прослідкувати і з позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 8 жовтня 2019 року, справа № 639/8329/14-к (провадження № 51-8259км18), яка зводиться до того, що суд, вирішуючи питання щодо допустимості доказу з точки зору частини першої статті 87 КПК, має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання доказу недопустимим. Тлумачення частини першої статті 87 КПК в частині визнання недопустимими похідних доказів призводить до висновку, що це правило може бути застосовано до похідних доказів лише у разі, якщо первісні докази визнані недопустимими на підставі частин першої-третьої статті 87 КПК. Визнання недопустимими первісних доказів за іншими правилами допустимості, передбаченими КПК, саме собою не дає підстав для визнання недопустимими похідних доказів на підставі частини першої статті 87 КПК.
38. Таким чином, навіть відкинувши частину доказів, наданих стороною обвинувачення (див. пункти 34-35), Суд не знаходить підстав для повного виправдання ОСОБА_3 , оскільки в судовому засіданні знайшло підтвердження те, що у останнього було вилучено бойові припаси, які він зберігав за місцем свого проживання (див. пункти 36-37), на їх зберіганні наголошував і свідок сторони обвинувачення ОСОБА_12 (див. пункти 8, 36), а саму законність процедури обшуку підтвердили поняті (див. пункти 4,6, 36).
39. Показання свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 (див. пункти 3,5,7) факту зберігання обвинуваченим бойових припасів не спростовують і навпаки свідчать про те, що він часто використовує зброю.
40. Проведене вище співставлення «двох протилежних позицій» підтвердило позицію сторони обвинувачення, яка виконала свій обов'язок по доведенню винуватості «поза розумним сумнівом», що не є тотожним поняттю «абсолютна впевненість» (див. пункт 31).
41. При оцінці правильності кваліфікації дій обвинуваченого Суд звертає увагу, що в матеріалах справи не знайшли підтвердження обставини щодо «носіння бойових припасів» (див. пункти 24,33), що необхідно виключити із формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним (див. Розділ І).
Проте, обставини щодо «придбання» та «зберігання» бойових припасів підтверджені належними доказами і коректно сформульовані в обвинувачені.
В даних правовідносинах «придбання» та «зберігання» «нерозривно пов'язані між собою і не можуть існувати один без одного».
42. Отже, Суд, об'єктивно з'ясувавши обставини справи, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені Судом відповідно до статті 94 КПК, знаходить, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за частиною першою статті 263 КК як придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
43. Вина ОСОБА_3 у скоєному доведена у повному обсязі.
V. Призначення покарання.
44. Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до статті 66 КК не встановлено.
45. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до статті 67 КК не встановлено.
46. Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 , Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до статті 65 КК бере до уваги:
46.1. ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із статтею 12 КК є тяжким злочином;
46.2. наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності);
46.3. особу винного - його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання та роботи, позитивних характеристик за такими;
46.4. відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання;
46.5. те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався;
46.6. відношення винного і його поведінку після вчинення злочину;
46.7. зміст досудової доповіді уповноваженого органу з питань пробації, яка надана з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання.
47. За таких обставин, Суд доходить висновку, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки в межах мінімальної санкції частини статті, якою передбачено покарання за вчинений злочин.
48. Такий вид покарання передбачений кримінальним законом, на підставі якого несе відповідальність обвинувачений, він є найбільш м'яким і буде домірним вчиненому, а тому підстав для обрання більш м'яких або тяжких покарань Суд не знаходить.
VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.
49. Цивільний позов по справі не заявлявся.
50. Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до статті 100 КПК.
51. Процесуальні витрати по справі в розмірі 1001 грн. 00 коп. (одна тисяча одна гривна 00 копійки) за проведення експертизи покладаються на ОСОБА_3 відповідно до статті 124 КПК.
52. Запобіжний захід ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання Суд не вбачає.
З цих підстав,
керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, -
1. ОСОБА_3 визнати винуватим за частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
2. Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
3. Речові докази: - 94 патрони калібру 5,6 мм, які зберігаються в кімнаті зберігання зброї та боєприпасів Борзнянського відділу Бахмацького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області - знищити.
4. Стягнути з ОСОБА_3 1001 грн. 00 коп. (одну тисячу одну гривну 00 копійки) процесуальних витрат на користь держави за проведення експертизи.
5. Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.
Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок можуть бути подані апеляції до Чернігівського апеляційного суду через Бахмацький районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя Бахмацького районного суду
Чернігівської області ОСОБА_1