Єдиний унікальний номер 728/2051/19
Номер провадження 1-кп/728/58/20
19 лютого 2020 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019270000000377 від 11 липня 2019 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Кзил-Орда Казахстан, жителя АДРЕСА_1 , працює охоронником ТОВ «Охоронна Компанія» «Архангел Плюс», освіта професійно-технічна, одружений, раніше не судимий, -
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України (далі КК), -
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_5
потерпілого - ОСОБА_6
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:
І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним.
1. 11 липня 2019 року о 00 годині 50 хвилин ОСОБА_3 , керуючи атомобілем марки «ВАЗ 2101», реєтраційний номер НОМЕР_1 , який перебував у технічно несправному сnані, а саме, з технічно несправною гальмівною системою, рухався автодорогою по вулиці Даньківський Шлях м. Бахмач Чернігівської області від центру міста до с. Курінь Бахмацького району Чернігівської області.
2. Рухаючись у вказаному напрямку навпроти автозаправки «ІРБІС», яка розташована по вулиці Даньківський Шлях, б. 70а, м. Бахмач Чернігівської області, ОСОБА_3 проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, яка склалась, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, в результаті чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , який лежав на проїзній частині.
3. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження в області голови у вигляді відкритої проникної черепно-мозкової травми, яка виражалась численними саднами обличчя, синцем правої очної ділянки, забійною раною та садном правої скроневої ділянки, забійною раною тім'яно-потиличної ділянки, крововиливами у м'які покрови правої тім'яно-скроневої та тім'яно-потиличної ділянок, крововиливом у правий скроневий м'яз, дірчастим переломом правої тім'яної кістки з відходженням від нього на основу черепа лінійних тріщин, розривом твердої та м'якої мозкових оболонок справа, дифузним крововиливом у м'які мозкові оболонки, крововиливом у шлуночки головного мозку та забоєм його речовини; в області шиї у вигляді садна її передньої поверхні справа; в області тулуба у вигляді закритої поєднаної травми грудей та живота, яка виражалась садном лівої половини грудної клітки, переломами 1-4 лівих ребер від рівня середньо-ключичної і до рівня передньо-пахової лінії, 2-9 правих ребер по передньо-пахвовій лінії, поверхневими тріщинами лівої долі печінки; в області кінцівок у вигляді закритого внутрішньо суглобового перелому головки лівої плечової кістки, синців та саден лівого ліктьового суглобу і правої кисті, саден правого ліктьового суглобу, лівого передпліччя, лівої кисті та лівого колінного суглобу ззовні, які в своєму комплексі відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
4. В даній дорожній обстановці водій ОСОБА_3 порушив вимоги пункту 2.3 (б) (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), пункту 12.3 (у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди), пункту 31.4.1 (а) (забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і не відповідності таким вимогам: змінено конструкцію гальмових систем, застосовано гальмову рідину, вузли або окремі деталі, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника) та пункту 31.4.1 (б) (під час дорожніх випробувань робочої гальмової системи перевищують такі значення: легкові автомобілі та їх модифікації для перевезення вантажів гальмовий шлях, не більше ніж 14,7 м, нормативне значення гальмового шляху для транспортних засобів випуску до 1988 року допускається перевищувати не більше ніж на 10 відсотків) Правил дорожнього руху України, що стало причиною та умовою настання даної дорожнього-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв'язку з її наслідками.
ІІ. Позиція обвинуваченого.
5. Обвинувачений ОСОБА_3 , допитаний у судовому засіданні, вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, погодившись з всіма фактичними обставинами справи та пояснив, що 11 липня 2019 року о 00 годині 50 хвилин, керуючи транспортним засобом, допустив порушення Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив наїзд на ОСОБА_8 .
Зазначив, що наїхав на пішохода, оскільки його осліпила табличка, намагався загальмувати і об'їхати стороною, але здійснив наїзд на людину.
Після чого зупинився, підбіг до людини і викликав працівників поліції за номером «102»
В судовому засіданні ОСОБА_3 наголосив на тому, що у скоєному розкаюється, бажає відшкодувати шкоду потерпілому, цивільний позов визнає повністю і пояснив, що частину коштів направив поштовим відправленням.
Просив, призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі.
ІІІ. Позиція потерпілого.
6. Потерпілий та його представник в судовому засіданні пояснили, що обвинуваченому необхідно призначити найсуворіше покарання, оскільки він щиро не розкаявся, не звертався із вибаченнями та відшкодуванням шкоди, грошові кошти перерахував лише після направлення справи в суд.
ІV. Досліджені в судовому засіданні докази.
7. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019270000000377 від 11 липня 2019 року (а.с.к.п.1), яким підтверджується внесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення і початок досудового розслідування відповідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).
8. Рапорти старшого інспектора-чергового Бахмацького відділу поліції ГУНП в Чернігіської області ОСОБА_9 про виявлення кримінального правопорушення від 11 липня 2019 року (а.с.к.п.2,3), які стали підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань і початку досудового розслідування за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною другою статті 286 КК.
9. Доручення та повідомлення про початок досудового розслідування, повідомлення та постанова від 11 липня 2019 року (а.с.к.п.4-7), якими підтверджується склад групи прокурорів в даному кримінальному провадженні.
10. Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11 липня 2019 року (а.с.к.п.8-20) в якому відображені результати виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення (злочину) відповідно до статті 237 КПК.
Так, при огляді місця дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась по вулиці Данківський Шлях м. Бахмач Чернігівської області, встановлено місце дорожньо-транспортної пригоди, складено її схему, визначено положення транспортного засобу та велосипеда, проведено відповідне фотографування.
11. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння № 18 від 11 липня 2019 року (а.с.к.п. 23), який відповідно до статті 85 КПК прямо підтверджує існування обставин, які мають значення для кримінального провадження та підтверджує, що ОСОБА_3 11 липня 2019 року о 5 год 00 хв. доставлений співробітниками поліції для медичного освідування на предмет вживання алкогольних напоїв. Оглядом встановлено, що у ОСОБА_3 ознак сп'яніння не виявлено.
12. Клопотання про арешт майна від 11 липня 2019 року, ухвала слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 липня 2019 року (а.с.к.п.25-26, 27-28) підтверджують здійснення судового контролю за проведенням слідчих дій в порядку статей 170-173 КПК.
Так, було накладено арешт на автомобіль марки «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_10 , з забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
13. Постанови від 11 липня 2019 року (а.с.к.п.29,30), якими відповідно до статті 98 КПК було визнано речовими доказами автомобіль марки «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 ., його передній правий підкрилок, велосипед невстановленої моделі.
14. Клопотання про призначення експертизи та ухвала слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 липня 2019 року (а.с.к.п.40-41,42-43) підтверджують здійснення судового контролю за проведенням слідчих дій в порядку статей 242-244 КПК.
Так, по справі, для визначення наявності у потерпілого тілесних ушкоджень, їх ступеню та причин виникнення було призначено судово-медичну експертизу.
15. Висновок експерта № 119 від 21 серпня 2019 року (а.с.к.п.45-48), зміст якого відповідає статті 102 КПК, і згідно із яким на трупі ОСОБА_8 маються тілесні ушкодження, описано їх характер та ступінь тяжкості, причини смерті останнього.
Також зазначено, що із судово-токсилогічної експертизи крові на визначення концентрації етилового спирту видно, що був виявлений етиловий спирт в концентрації 2,6 г/л, що, стосовно до живих осіб, на момент настання смерті, може відповідати ступеню сильного алкогольного сп'яніння.
16. Клопотання про призначення експертизи та ухвала слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 липня 2019 року (а.с.к.п.50-51,53-54) підтверджують здійснення судового контролю за проведенням слідчих дій в порядку статей 242-244 КПК.
Так, по справі, для визначення наявності у крові підозрюваного алкоголю та наркотичних речовин було призначено судово-токсилогічну експертизу.
17. Висновок експерта № 1701 (а.с.к.п.56-57), зміст якого відповідає статті 102 КПК, і згідно із яким при судово-токсилогічній експертизі крові, відібраної у ОСОБА_3 , етанол, наркотичні речовини: морфін, кодеїн, промедол, трамадол не виявлені.
18. Клопотання про призначення експертизи та ухвала слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 липня 2019 року (а.с.к.п.59-61,62-63) підтверджують здійснення судового контролю за проведенням слідчих дій в порядку статей 242-244 КПК.
Так, по справі, для дослідження технічного стану транспортного засобу було призначено судову інженерно-транспортну експертизу за експертною спеціальністю «дослідження технічного стану транспортних засобів».
19. Висновок експерта № 279 від 1 серпня 2019 року (а.с.к.п.66-72), зміст якого відповідає статті 102 КПК, і згідно із яким на момент експертного огляду система рульового керування автомобіля «ВАЗ 2101» реєстраційний номер НОМЕР_1 перебувала у працездатному стані.
На момент експертного огляду, робоча гальмівна система автомобіля «ВАЗ 2101» реєстраційний номер НОМЕР_1 перебувала у відмовному стані через несправності у вигляді зміни конструкції робочої гальмівної системи, а саме, від'єднання гальмівних контурів від гальмівних механізмів лівих коліс автомобіля «ВАЗ 2101» реєстраційний номер НОМЕР_1 та утворення деформацій на трубопровах гальмівних контурів лівих коліс.
20. Клопотання про призначення експертизи та ухвала слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 липня 2019 року (а.с.к.п.74-76, 77-78) підтверджують здійснення судового контролю за проведенням слідчих дій в порядку статей 242-244 КПК.
Так, по справі, для транспортно-трасологічного дослідження, було призначено судову інженерно-транспортну експертизу за експертною спеціальністю 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження».
21. Висновок експерта № 278 від 2 серпня 2019 року (а.с.к.п. 81-85), зміст якого відповідає статті 102 КПК, і згідно із яким за умови, що «п'ятно» бурого кольору залишено пішоходом ОСОБА_8 під час події ДТП, місце первинного контакту автомобіля «ВАЗ 2101» реєстраційний номер НОМЕР_1 та пішоходом ОСОБА_8 розташоване у поздовжньому напрямку на деякій відстані перед (напрямок руху в бік с. Курінь) місцем розташування «п'ятна» бурого кольору. В поперечному напрямку встановити розташування місця первинного контакту автомобіля «ВАЗ 2101» реєстраційний номер НОМЕР_1 та пішоходом ОСОБА_8 не є можливим за відсутності в наданих на дослідження матеріалах відповідних інформаційних ознак.
Проведеними методами дослідження слідів, характерних для взаємного контакту між автомобілем «ВАЗ 2101» реєстраційний номер НОМЕР_1 і велосипедом невстановленої моделі, номер рами якого читається як « НОМЕР_2 », не виявлено.
22. Протокол проведення слідчого експерименту від 2 серпня 2019 року (а.с.к.п.94-97), який було проведено в порядку передбаченому статтею 240 КПК, і в якому докладно викладені умови і результати слідчого експерименту, було перевірено та уточнено відомості, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, уточнено показання обвинуваченого.
23. Квитанціями (а.с.37) підтверджується перерахування обвинуваченим коштів в сумі 20000 грн. 00 коп. (двадцять тисяч гривень 00 копійок).
24. Дані, які характеризують обвинуваченого (а.с.к.п.128-136).
V. Оцінка Суду.
25. Стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною другою статті 286 КК Суду надано докази, які були дослідженні в судовому засіданні (див. пункти 7-22,24).
26. З іншої сторони, обвинувачений вину у вчинені інкримінованого діяння визнав повністю (див. пункт 5).
27. Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, в даній конкретній ситуації знаходить, що стороною обвинувачення доведена вина ОСОБА_3 .
28. Подія кримінального правопорушення, зокрема час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, так і винуватість ОСОБА_3 , форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, що можливо встановити із його показань (див. пункт 5), які підтверджують вчинення ним протиправного діяння.
Показання обвинуваченого були уточнені під час проведення слідчого експерименту, що підтверджується протоколом від 2 серпня 2019 року (див. пункт 22).
29. Вказані показання обвинуваченого послідовно узгоджуються із проведеним оглядом місця дорожньо-транспортної пригоди від (див. пункт 10), при якому було встановлено місце дорожньо-транспортної пригоди, складено її схему, визначено положення транспортного засобу та велосипеда.
30. При цьому характер та ступінь тяжкості травм потерпілого, причини його смерті підтверджуються висновком експерта № 119 від 21 серпня 2019 року (див. пункт 15).
31. А технічний стан транспортного засобу підтверджується висновком експерта № 279 від 1 серпня 2019 року (див. пункт 19).
32. Всі докази на підтвердження вказаних обставин оцінені Судом, як кожен окремо, так і в своїй сукупності.
33. Сторони кримінального провадження факту протиправних дій обвинуваченого не заперечували.
34. Таким чином, аналіз зазначених вище доказів, дає підстави Суду зробити висновки про винуватість ОСОБА_3 .
35. Суд визнає докази обвинувачення належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого частиною другою статті 286 КК, вони передбачені як джерела доказування у КПК, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.
36. Отже, Суд, об'єктивно з'ясувавши обставини справи, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені Судом відповідно до статті 94 КПК, знаходить, що в даній дорожній обстановці водій ОСОБА_3 порушив вимоги пункту 2.3 (б), пункту 12.3, пункту 31.4.1 (а) та пункту 31.4.1 (б) Правил дорожнього руху України, що стало причиною та умовою настання даної дорожнього-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв'язку з її наслідками.
37. Його дії правильно кваліфіковані за частиною другою статті 286 КК, як порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_8 .
38. Вина ОСОБА_3 у скоєному доведена у повному обсязі.
V. Призначення покарання.
39. Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до статті 66 КК є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
39.1. При цьому Судом враховується, що щире каяття ОСОБА_3 проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись, на цьому він наголосив в судовому засіданні і вказану обставину прокурор зазначив в обвинувальному акті.
39.2. В свою чергу активне сприяння розкриттю злочину виражається в тому, що винний добровільно у будь-якій формі своїми активними діями надає допомогу органам досудового розслідування або суду у з'ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мають істотне значення для повного його розкриття.
Так, учасниками судового провадження не заперечувалось, що на досудовому розслідуванні ОСОБА_3 розповів про час, місце вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), назвав інші обставини вчиненого, що стало наслідком його швидкого розкриття, вказані обставини він підтвердив в судовому засіданні, чим сприяв встановленню істини у кримінальному проваджені.
Вказану обставину прокурор також зазначив в обвинувальному акті.
40. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до статті 67 КК не встановлено.
41. Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_3 , Суд виходить із принципів верховенства права, законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання і відповідно до статті 65 КК бере до уваги:
41.1. ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із статтею 12 КК є тяжким злочином, проте характеризується необережною формою вини щодо наслідків;
41.2. враховує характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину.
Зокрема, обвинувачений до вчинення злочину не притягувався до адміністративної відповідальності, а після його вчинення намагався надати допомогу потерпілому, викликав працівників поліції (див. пункт 5);
41.3. особу винного: його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання та роботи, позитивних характеристик за такими;
41.4. наявність декількох обставин, які пом'якшують покарання, за відсутності обставин, які обтяжують таке;
41.5. вимоги потерпілого про призначення суворого покарання;
41.6. те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
42. У зв'язку із чим, Суд доходить висновку, про можливість виправлення ОСОБА_3 з обранням покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки в межах санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.
43. Проте, Суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час іспитового строку, тобто його припустимо звільнити від відбуття основного покарання з випробуванням на підставі статей 75, 77 КК, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
44. При цьому, Суд, окрім наведених вище мотивів враховує, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи (пункти 4.1., 4.2. мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15рп/2004 «у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання)).
Закріплення в законі можливості звільнення особи від відбуття покарання з випробуванням є вираженням конституційних принципів додержання гуманізму, справедливості й законності.
45. Так, в даному випадку Судом враховуються індивідуальні особливості вчиненого діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, а також, те що застосування статті 75 КК не забороняється кримінальним законом в даній конкретній ситуації.
Зокрема, вчинення злочину ОСОБА_3 сталось за обставин при яких пішохід ОСОБА_8 лежав на проїзній частині (див. пункт 2) і мав ступінь сильного алкогольного сп'яніння (див. пункт 15), після вчинення злочину обвинувачений самостійно викликав працівників поліції і перебував на місці пригоди (див. пункт 5).
Під час вчинення злочину ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння не перебував.
Також обвинувачений здійснив спробу по частковому відшкодуванню заподіяної шкоди (див. пункт 23).
На врахуванні вказаних обставин наголосив і Верховний Суд України в пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року.
46. Далі, обґрунтовуючи можливість застосування статті 75 КК до обвинуваченого Суд звертає увагу на те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених (частина друга статті 50 КК).
47. В цій ситуації Суд звертає увагу на зміст досудової доповіді уповноваженого органу з питань пробації, яка надана з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого і виходячи із якої обвинувачений може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням, що не становить високої суспільної небезпеки.
48. Позиція сторони обвинувачення та потерпілого в таких правовідносинах не є вирішальним чинником в призначенні покарання, оскільки, в такому випадку Суд реалізує свої повноваження, як частину дискреційних функцій і він вправі обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення спірних правових питань, спираючись на засади судочинства та обставини справи.
Так, до підстав для судового розсуду належать: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми (з використанням слів «може», «вправі»); юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення (наприклад, «особа винного», «щире каяття» тощо); оціночні поняття (наприклад, при врахуванні пом'якшуючих чи обтяжуючих обставин - статті 66, 67 КК, визначенні можливості виправлення засудженого без відбування покарання - стаття 75 КК); індивідуалізація покарання (визначення виду і розміру міри державного примусу).
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 1 лютого 2018 року у справі № 634/609/15-к і зробив схожий висновок про можливість виправлення особи без позбавлення волі, з огляду на пом'якшуючі обставини.
49. Крім того оцінюючи домірність (пропорційність) обраного заходу вчиненому діянню Суд співставляє обставини на які послався прокурор та потерпілий в судовому засіданні та обставини, які свідчать на користь можливості звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням.
Зокрема, підставою для позбавлення волі обвинуваченого прокурор в судовому засіданні навів тяжкість обвинувачення, особу винного, наголосив на існуванні декількох пом'якшуючих обставин та вчиненні злочину вперше, вказав на наявність позитивної характеристики за місцем роботи.
При цьому, жодного доводу, який би свідчив про необхідність призначення реального покарання в порівняні з можливістю звільнення обвинуваченого від відбування покарання не навів, відповідного співставлення не провів і обмежився лише загальними фразами.
Навіть в переліку обставин, які навів прокурор, на думку Суду більшість з них свідчить на користь можливості звільнення обвинуваченого від відбування покарання (це і особа винного, декілька пом'якшуючих обставин та вчинення злочину вперше, наявність позитивної характеристики за місцем роботи).
Потерпілий висловив позицію про те, що у обвинуваченого відсутнє щире каяття, він не звертався із вибаченнями та відшкодуванням шкоди, грошові кошти перерахував лише після направлення справи в суд. (див. пункт 6).
Проте, із поведінки обвинуваченого можливо встановити його щире каяття (див. підпункт 39.1. пункту 39), так само він вибачився і в судовому засіданні, наголосив на бажанні відшкодувати шкоду і, як було зазначено вище здійснив спробу частково виплатити кошти.
50. Далі, Суд, повторюючи наведене вище, наголошує, що в таких правовідносинах тяжкість злочину не є переважаючою підставою для позбавлення волі, тим більш закон при вчиненні такого виду злочину допускає застосування статті 75 КК.
А перебування ОСОБА_3 на волі може сприяти подальшому відшкодуванню.
Навіть співставляючи обставини «за» і «проти» по кількості, переважають «обставини на користь звільнення».
Поряд з цим ОСОБА_3 буде підлягати обмеженням і перебувати під контролем держави, він зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, а у випадку їх невиконання може бути направлений для відбування покарання.
51. Наведене в своїй сукупності є підставою для застосування до ОСОБА_3 статті 75 КК, що буде відповідати справедливому співвідношенню між вчиненим злочином та заходами, які застосовуються до винного і зумовлені метою кримінального покарання, є необхідними і не надмірними.
52. У зв'язку зі звільненням останнього від відбування основного покарання з випробуванням, необхідно покласти на нього обов'язки, передбачені статтею 76 КК.
53. Але, враховуючи індивідуальні особливості вчиненого діяння та того, що санкція частини другої статті 286 КК передбачає застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, додатково беручи до уваги те, що неналежне використання ОСОБА_3 права керування транспортними засобами потягло смерть особи, в цьому випадку відіграє значення позиція потерпілого, а тому Суд знаходить підстави для застосування до ОСОБА_3 даного виду додаткового покарання.
VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.
54. При розгляді цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 . Суд враховує, що обвинувачений його визнав повністю (див. пункт 5).
В свою чергу, виходячи із змісту частини другої статті 127 КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Так, вирішуючи цивільний позов потерпілого, Суд знаходить, що шкода сталася внаслідок протиправних дій обвинуваченого, за наявності його вини, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкідливими наслідками, які були заподіяні потерпілому.
В даних правовідносинах, розмір відшкодування моральної шкоди, Суд визначає з урахуванням характеру та обсягу страждань, яких зазнав потерпілий (береться до уваги те, що шкода заподіяна злочинними діями, які порівняно з іншими видами правопорушень є найбільш суспільно небезпечними), тривалістю відновлювального періоду, стану здоров'я потерпілого, тяжкості вимушених змін у його життєвих стосунках, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану (оскільки шкода була заподіяна життю близької людини, яке відповідно до статті 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю), а також виходячи із принципу справедливості та розумності, з врахуванням коштів, які обвинувачений згідно із квитанціями перерахував потерпілому (див. пункт 23).
У зв'язку із чим, Суд знаходить, що, за обставинами справи, моральна шкода підлягає стягненню з обвинуваченого в сумі 180 000 грн. 00 коп. (сто вісімдесят тисяч гривень 00 копійок).
55. Крім того, згідно із частиною другою статті 120 КПК витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.
А відповідно до частини першої статті 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Так, в матеріалах справи знаходиться квитанція до прибуткового касового ордера № 28 від 25 липня 2019 року, за якою ОСОБА_6 сплатив за договором про надання правової допомоги у кримінальному проваджені від 25 липня 2019 року 5000 грн. 00 коп. (п'ять тисяч гривень 00 копійок), дана квитанція засвідчена печаткою адвоката та підписана.
Також представником потерпілого надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В свою чергу, виходячи із змісту статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При цьому, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо (пункт 3.2. мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року (справа про право на правову допомогу).
Виходячи з наведеного Суд знаходить, що оплачена сума правової допомоги підлягає стягненню із обвинуваченого на користь потерпілого.
56. Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до статті 100 КПК.
57. Питання про зняття арешту необхідно вирішити відповідно до статті 174 КПК.
58. Процесуальні витрати по справі в розмірі 6280 грн. 40 коп. (шість тисяч двісті вісімдесят гривень 40 копійок) за проведення експертиз покладаються на ОСОБА_3 відповідно до статті 124 КПК.
59. Запобіжний захід ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання Суд не вбачає.
З цих підстав,
керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, -
1. ОСОБА_3 визнати винуватим за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
2. На підставі статей 75, 77 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбуття призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 3 (три) роки не вчинить нового злочину.
3. В силу статті 76 Кримінального кодексу України зобов'язати ОСОБА_3 :
3.1. періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
3.2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
4. Початок іспитового строку ОСОБА_3 слід рахувати з моменту проголошення вироку.
5. Цивільний позов ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину - задовольнити.
5.1. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 180 000 грн. 00 коп. (сто вісімдесят тисяч гривень 00 копійок) в рахунок відшкодування моральної шкоди.
5.2. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 5000 грн. 00 коп. (п'ять тисяч гривень 00 копійок) в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.
6. Зняти арешт з автомобіля марки «ВАЗ-2101» д.н.з. НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області.
7. Речові докази:
7.1. автомобіль марки «ВАЗ-2101» д.н.з. НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області та правий підкрилок з автомобіля марки «ВАЗ-2101» д.н.з. НОМЕР_1 , який зберігається в камері зберігання речових доказів Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області - повернути ОСОБА_10 , як власнику;
7.2. велосипед невстановленої марки, який зберігається на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області -повернути ОСОБА_6 .
8. Стягнути з ОСОБА_3 6280 грн. 40 коп. (шість тисяч двісті вісімдесят гривень 40 копійок) процесуальних витрат на користь держави за проведення експертизи.
9. Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.
Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок можуть бути подані апеляції до Чернігівського апеляційного суду через Бахмацький районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя Бахмацького районного суду
Чернігівської області ОСОБА_1