Справа № 602/1157/19
Провадження № 2/602/34/2020
"17" лютого 2020 р. Лановецький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Радосюка А. В.
при секретарі Майхрук Н. М.
з участю позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ланівці справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу присудження аліментів,-
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу присудження аліментів. Свої позовні вимоги мотивує тим, що він перебував у зареєстрованому шлюбі із відповідачем, від якого у них народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Лановецького районного суду від 12 червня 2015 року шлюб ніж ним та відповідачем розірвано. Судовим наказом Лановецького районного суду від 23 квітня 2019 року з позивача стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дочки в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно. Станом на сьогоднішній день позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , утримує дружину, витрачає значні кошти на лікування дружини. Вважає, що розмір аліментів на утримання дитини є значно завищеним. Просить змінити спосіб присудження аліментів і призначити аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1100 грн. , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що він не відмовляється від сплати аліментів, лише просить суд зменшити розмір стягуваних аліментів, його заробітна плата складає 5800 грн., ј з яких йде на сплату аліментів, до дитини не навідується, бо в дитини є другий тато.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовних вимог не визнала та пояснила, що їхній дочці зараз шість років, а відповідач бачив її лише раз, він не цікавиться дитиною, коли бачив дитину , то відвертав голову. Після розлучення йому ніхто не забороняв бачити дитину, було рішення опікунської ради, але відповідач жодного разу не прийшов на побачення. Поки не подала на аліменти, він нічого не платив. Крім того, у матеріалах справи наявні докази про обстеження дружини відповідача за 2018 рік, а аліменти присуджені з 2019 року.
Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази по справі, встановив наступні факти.
Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 12 лютого 2014 року Вишгородоцькою сільською радою Лановецького району Тернопільської області (а.с.13).
Рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області від 12 червня 2015 року шлюб зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Лановецького районного управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис № 32, між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , розірвано (а.с.12).
Судовим наказом Лановецького районного суду від 23 квітня 2019 року з позивача стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 березня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.11).
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 23 вересня 2016 року виконкомом Гірниківської сільської ради Ратнівського району Волинської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 23 вересня 2016 року, актовий запис №16 (а.с.14).
Дружина позивача ОСОБА_6 протягом 2017-2019 років користувалася медичними послугами , що стверджується копіями актами про надані медичні послуги від 20.05.2017 року, 08.07.2017 року, 03.08.2017 року, 18.12.2018 року, 18.03.2019 року, 09.03.2019 року, 24.05.2019 року 31.07.2019 року, 13.09.2019 року; копією видаткової накладної №166 від 26 червня 2017 року; копією товарного чеку від 10.06.2017 року( а.с.6-10).
В силу вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно ст.ст.181, 183 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
В силу вимог положень ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Мінімальний розмір на одну дитину у відповідності до ст.182 СК України не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року №789-XII, частин 7, 8 ст.7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.
Враховуючи встановлені судом обставини, а саме те, що дитина ОСОБА_3 , проживає з матір'ю ОСОБА_2 та перебуває на її утриманні, крім аліментів позивач ніякої допомоги дитині не надає, а також те, що розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі судового наказу Лановецького районного суду Тернопільської області, є мінімальним, суд приходить до переконання, що підстав для задоволення позовних вимог не має, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 263 - 265, 352 ЦПК України, ст.ст. 7, 141, 180, 181, 182, 183 СК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) про зміну способу присудження аліментів - відмовити.
Повне судове рішення буде складене 20 лютого 2020 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: А. В. Радосюк