125/74/20
2/125/18/2020
19.02.2020 року м. Бар
Барський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Хитрука В.М.
за участі секретаря судового засідання Мазур К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання
Свої вимоги до суду позивач ОСОБА_1 мотивувала тим, що вона досягла повноліття, навчається у Барському гуманітарно-педагогічному коледжі ім.. ОСОБА_3 , потребує матеріальної допомоги. Відповідач є її батьком, працездатний, має працездатний вік, в змозі надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на її утримання, як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки всіх видів доходів щомісячно до закінчення навчання.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву, в якій зазначила, що свої позовні вимоги підтримує повністю та наполягає на їх задоволенні, просила справу розглянути без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання подав відзив, у якому зазначив, що позов не визнає, просить відмовити у його задоволенні, оскільки не може надавати допомогу у тому розмірі, який зазначає позивач. Має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, на яких сплачує аліменти.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає, що позов доведений та обґрунтований i його слід задовольнити частково. До такого висновку суд дійшов з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Так, відповідач являється батьком позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про її народження.
Згідно довідки № 646 від 15.01.2020 року ОСОБА_1 навчається у Барському гуманітарно-педагогічному коледжі ім.. ОСОБА_3 , до ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).
Згідно ст. 199 ч. 1 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Потреба повнолітньої дитини у матеріальній допомозі у зв'язку з навчанням полягає у необхідності її харчування в учбовому закладі, придбання необхідної літератури, канцелярських предметів, плати за навчання, тощо.
При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину). Суд враховує, що відповідач ОСОБА_2 сплачує згідно рішення суду від 17.04.2018 року аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У Постанові № 644/3610/16-ц від 17.04.19 Верховний Суд вказав, що батьки зобов'язані утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття незалежно від форми навчання до досягнення нею віку, що є меншим 23 років. Необхідність утримувати інших дітей не виключає обов'язку відповідача надавати матеріальну допомогу також своїй повнолітній дитині, яка її потребує.
Враховуючи викладене, при визначенні розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини, суд враховує те, що утримувати повнолітню дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька, як і те, що основні витрати на утримання повнолітньої дитини на даний час несе мати. Приймаючи до уваги, що повнолітня дитина має задовільний стан здоров'я, являється матеріально малозабезпеченою, відповідач являючись батьком дитини, має задовільний стан здоров'я, є працездатним, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 229, 264, 265, 273, 268 ЦПК України та ст.ст. 180, 182, 183, 184, 199, 200 СК України, суд, -
В И Р I Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_2 , на її утримання як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 16.01.2020 року до закінчення ОСОБА_1 навчання у Барському гуманітарно-педагогічному коледжі ім.. Михайла Грушевського, тобто до 30.06.2021 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 840,80 гривень судового збору.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Барський районний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).
Суддя: