Суворовський районний суд міста Одеси
Справа №523/3825/16-к
Провадження №1-кп/523/85/20
20.02.2020 року м. Одеса
Колегія суддів Суворовського районного суду м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря ОСОБА_4 , прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_5 , обвинуваченого та його захисника - адвоката ОСОБА_6 , під час розгляду у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, об'єднаного кримінального провадження із звинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.2 ст.186 КК України,
ОСОБА_7 обвинувачується у закінченому замаху на умисне вбивство ОСОБА_8 , вчиненому близько 13 години 15 хвилин 25 січня 2016 року біля буд. АДРЕСА_1 .
ОСОБА_7 також обвинувачується у пограбуванні ОСОБА_9 поєднаному із насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров'я останнього, вчиненому повторно близько 01 години 30 квітня 2019 року біля буд.№11 по Приморському бульварі в м. Одесі.
Прокурором заявлено клопотання про продовження строку застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого обвинувач послався на низький рівень соціальних зв'язків ОСОБА_7 , тяжкість вміненого діяння, обставини їх вчинення, пов'язані із застосуванням насильства, а також наявними ризиками продовження злочинної діяльності, переховування від суду, впливу на потерпілих та свідків.
З'ясувавши заперечення сторони захисту, суд дійшов наступного.
Тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
При розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суду необхідно враховувати вимоги дотримання розумного строку як застосування такого запобіжного заходу, так і продовження строку його застосування. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України»).
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого злочинів, санкція найтяжчого із яких передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вмінених йому діяннях оцінена слідчими суддями та судом в судових рішеннях, якими застосовувався, продовжувався строк застосування та змінювалися запобіжні заходи, а також перевірена колегією суддів в даному судовому засіданні.
ОСОБА_7 утримувався та утримується під вартою в такі періоди часу: з 25 січня 2016 року до 23 липня 2018 року, а також з 30 квітня 2019 року до теперішнього часу, що в загальному підсумку дорівнює близько 3 календарних років та 4 місяців попереднього ув'язнення.
Таким чином ОСОБА_7 фактично відбуває покарання за злочини, вчинення яких є недоведеним через непредставлення стороною обвинувачення усіх обвинувальних доказів, а також через неявку в судове засідання прокурора з числа службових осіб Одеської місцевої прокуратури №3.
Оцінюючи доводи прокурора про наявність доказів в обґрунтування існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, у взаємозв'язку із тим, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити подальшу належну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов'язків в межах даного кримінального провадження, суд з цим не погоджується, виходячи з того, що ОСОБА_7 офіційно працевлаштований зварювальником в ТОВ «МЕТІУС», показує про перебування у фактичних шлюбних відносинах, має декілька невиліковних хронічних захворювань, а також місце постійного проживання в м. Одесі.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що для забезпечення належного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, достатньо застосувати до ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його проживання, з покладенням певних процесуальних обов'язків, тобто в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку ув'язнення обвинуваченого слід відмовити.
Керуючись ст.ст.176-178,183,193,199,331,369-372 КПК України, колегія суддів,
В задоволенні клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 - відмовити.
Змінити раніше застосований запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт стосовно обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.2 ст.186 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , - на строк до 20 квітня 2020 року включно.
Протягом вищезазначеного строку заборонити ОСОБА_7 залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 в період з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки: прибувати до суду за першою вимогою; утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні; повідомляти суд про зміну місця проживання; не залишати без дозволу суду м. Одесу; повідомляти суд протягом доби про зміну місця фактичного проживання.
ОСОБА_7 звільнити з-під варти в залі суду.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_7 про наслідки ухилення від покладених на нього судом обов'язків.
Контроль за виконанням ухвали покласти на керівника територіального органу поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3