Справа № 646/560/19
№ провадження 2/646/394/2020
(заочне)
18.02.20 року м.Харків
Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого - судді Шелест І.М.,
секретаря судового засідання Волошко К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 (61050, м. Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, 4), в інтересах держави в особі Харківської міської ради (61003, м. Харків, площа Конституції, 7) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення безпідставно збережених коштів,
встановив:
Керівник Харківської місцевої прокуратури № 5 звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 (про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі оредної плати у сумі 225 470 гривень. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 1975 від 09.07.2009 року належить будівля літера «У-3» загальною площею 2549,3 кв.м. по АДРЕСА_2 , яка розміщена на земельній ділянці, власником якої є територіальна громада міста Харкова, тоді як ОСОБА_1 не має на неї ні прав власника, ні землекористувача, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку. ОСОБА_1 протягом 2016-2018 років не сплачувала за користування земельною ділянкою плату за землю, внаслідок чого зберігла у себе майно - грошові кошти.
18.04.2019 ухвалю Червонозаводського районного суду м.Харкова справу було залишено без руху.
Ухвалою від 14.06.2019 після усунення позивачем недоліків, у справі було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
27.09.2019 ухвалою суду у вищевказаній справі здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Прокурор до суду не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності.
Представник Харківської міської ради до суду не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про день та час слухання справи повідомлялася, своїм правом на надання відзиву не скористалася.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.
За інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно № 149998329 від 18.12.2018 року право власності на житлову будівлю, літ «У-3», загальною площею 2549,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано за відповідачем на підставі договору купівлі-продажу р.№1975 від 09.07.2009. Земельна ділянка по АДРЕСА_2 у власності ОСОБА_2 не перебуває.
Відповідно до даних акту обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 від 03.02.2018, обстеженням на місцевості встановлено, що на земельній ділянціплощею 0,0806 га по АДРЕСА_2 розташована нежитлова будівля літ. «У-3» загальною площею 2549,3 кв.м. право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 Земельна ділянка площею 0,0806 га по АДРЕСА_2 використовується ОСОБА_1 для експлуатації т обслуговування нежитлової будівлі літ. «У-3» загальною площею 2549,3 кв.м. Площа земельної ділянки відповідно до її меж складає 0,0806 га. Межі земельної ділянки визначені відповідно до зовнішніх меж будівлі.
Згідно з відповіддю Директора департаменту діловодства Харківської міської ради від 21.02.2017, за період з 01.11.2013 по 20.02.2017, звернень від ОСОБА_1 з будь яких питань щодо земельної ділянки по АДРЕСА_2 , до вищевказаного департаменту не надходило.
Відповідно до листа ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_3 І ОСОБА_4 є платником земельного податку за земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_2 . Згідно даних інтегрованої картки платника сплачено земельного податку: 2015 рік - 9781,17 грн., 2016 рік - 14016,42 грн., 2017 рік - 14857,41 грн., 2018 рік - 14857,41 грн.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 7 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. До таких об'єктів належать, зокрема, земельні ділянки.
Відповідно до ч. 3 ст. 41 Конституції України громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.
Частинами 1, 2 статті 93 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Частина 2 статті 152 ЗК України передбачає, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Статтею 206 ЗК України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Згідно з положеннями частини першої статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість, для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18).
Згідно з п.п. 34, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин, затвердження відповідно до закону ставок земельного податку.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Положеннями п. 2 ч. 1 ст.13, ч.1 ст.15 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Рішенням 25 сесії Харківської міської ради №1209/13 від 03.07.2013 р. було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про оцінку землі», п. 1 розділу III «Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016 дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який (витяг про нормативи) грошову оцінку даної земельної ділянки) і є виключною, підставою для розрахунку розміру збитків, відповідно до процентної ставки.
Розрахунок розміру безпідставно збережених коштів відповідачем у розмірі орендної плати здійснювався позивачем на підставі технічної документації про нормативну грошову оцінку земель м.Харкова (з урахуванням фактично здійсненої оплати за користування земельною ділянкою у формі земельного податку).
Позивачем здійснено розрахунок безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати на загальну суму 225 470 грн.
Відповідно до ч. 14.1.72 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Згідно з ч. 14.1.136 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Таким чином судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , набувши право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформила речового права на вказану земельну ділянку. Відповідач використовує земельну ділянку без виникнення права власності або права користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125 ЗК України.
Суд приходить до висновку, що відповідач без укладення договору оренди земельної ділянки, як користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберігла у себе кошти, які мала заплатити за користування нею, а тому зобов'язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовом керівника Харківської місцевої прокуратури №5, в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти в сумі 225470 (двісті двадцять п'ять тисяч чотириста сімдесят) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь прокуратури Харківської області судовий збір у розмірі 3 382 (три тисячі триста вісімдесят дві) грн 05 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Харківської області.
Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України ( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: Харківська місцева прокуратура №5, код ЄДРПОУ прокуратури області 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок 35212041007171, місце знаходження: Харківська область, м. Харків, м-н.Героїв Небесної Сотні, буд.4
Позивач: Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243,р/р НОМЕР_1 , банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011,код платежу 24062200, місцезнаходження: м.Харків, майдан Конституції,7.
Відповідач: ОСОБА_1 , іпн. НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 20.02.2020 року.
Суддя І.М.Шелест