Справа № 645/941/20
Провадження № 1-кс/645/271/20
20 лютого 2020 року місто Харків
Слідчий суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора Харківської місцевої прокуратури № 3 - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220460000367 від 19.02.2020 року за ч. 1 ст. 307 КК України, про арешт майна,-
20.02.2020 року прокурор Харківської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 19.02.2020 року під час огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Боротьби, 1, а саме: мобільний телефон марки "LG" з імеі НОМЕР_1 та ІМЕІ НОМЕР_2 , складний ніж та п'ять саморобних "Флажків", виготовлених з дерева, які загорнуті помаранчевою стрічкою.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 19.02.2020 року за адресою: м. Харків, вул. Боротьби, 1, працівниками поліції виявлено громадянина ОСОБА_4 , який
19.02.2020 року за вказаним фактом СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області розпочато кримінальне провадження №12020220460000367 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
З клопотання вбачається, що згідно рапорту поліцейського роти та взводу № 2 батальйону № 2 УПП в Харківській області, 19.02.2020 року під час патрулювання Немишлянського району виявлено двох підозрілих громадян, один з яких копав в землі, інший фотографував на мобільний телефон, побачивши поліцейських вони почали тікати. Одного з громадян було зупинено, він представився ОСОБА_4 , та в нього при собі знаходився згорток з речовиною схожою на наркотичну, після чого поліцейськими було викликано слідчо-оперативну групу.
19.02.2020 року під час огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Боротьби, 1, вилучено мобільний телефон марки "LG" з імеі1 НОМЕР_3 та ІМЕІ НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_4 та на який приходили смс-повідомлення щодо продажу наркотичних засобів, складний ніж та п'ять саморобних "флажків", виготовлених з дерева, які загорнуті помаранчевою стрічкою та які, зі слів ОСОБА_4 йому потрібні для того, щоб робити фото "наркотичних закладок" та пересилати їх покупцю для кращої видимості певної ділянки на фото.
З наданих ОСОБА_4 показів встановлено, що останній через мережу Інтернет вийшов на оператора на сайті "Лигалайзер", який дав йому контакти оплатити завдаток за наркотичний засіб - солі, вагою 3 гр. 19.02.2020 року ОСОБА_4 було зупинено працівниками поліції, та в нього при собі знаходився в кишені згорток наркотично речовини - солі. Крім того, ОСОБА_4 розповів та показав працівникам поліції на місця, де він закладав наркотичні засоби. Під час огляду вказаних місць, було виявлено та вилучено згортки наркотичних засобів. Також, ОСОБА_4 мав при собі мобільний телефон "LG" з імеі НОМЕР_1 та ІМЕІ НОМЕР_2 , на який приходили смс-повідомлення з програми "Телеграмм" від кур'єра, який дав йому наркотичні засоби.
Враховуючи, що вилучені в ході огляду місця події по вул. Боротьби, 1, в м. Харкові речі, які належать ОСОБА_4 , мають значення речових доказів в кримінальному провадженні, прокурор суд накласти на них арешт.
У судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання, просила суд про його задовольнити.
Власник майна ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся своєчасно та належним чином.
Слідчий суддя, вислухавши думку прокурора, вивчивши документи та матеріали, якими обґрунтовані доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 2, 7, 117, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, -
Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220460000367 від 19.02.2020 року за ч. 1 ст. 307 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасове вилучене 19.02.2020 року під час огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Боротьби, 1, майно, а саме: мобільний телефон марки "LG" з імеі НОМЕР_1 та ІМЕІ НОМЕР_2 , складний ніж та п'ять саморобних "Флажків", виготовлених з дерева, які загорнуті помаранчевою стрічкою.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 20.02.2020 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1