Справа № 583/5390/19
1-кп/583/100/20
"20" лютого 2020 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12019200060000354 від 28.05.2019 року відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 350 КК України,
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019200060000354 від 28.05.2019 року відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 350 КК України.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заявив відвід прокурору ОСОБА_3 , мотивуючи тим, що прокурор є заінтересованим в результатах розгляду кримінального провадження, підтвердженням чого є те, що прокурор намагався озвучити покази свідка, дані під час досудового розслідування, тим самим вчиняє тиск на свідка.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав заяву свого захисника.
Прокурор просив відмовити у задоволенні заяви про відвід з підстав відсутності будь-якої упередженості чи заінтересованості в розгляді кримінального провадження. З його боку, ніякого тиску на свідка він не здійснював, він виконував свої повноваження в межах закону. Така поведінка захисника - це спосіб затягування кримінального провадження, зловживання правом на відвід.
Заслухавши думку учасників провадження, оцінивши доводи та обґрунтування заяви про відвід прокурора, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст.81 КПК України відводи прокурору під час судового провадження розглядає суд, який його здійснює.
Згідно ч.5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Підстави для відводу прокурора передбачені ст.. 77 КПК України.
Зокрема, вимогами п. 3 ч.1 ст. 77 КПК України передбачено, що прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, зокрема: якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 КПК України державне обвинувачення - процесуальна діяльність прокурора, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1, 2, 4 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором.
Відповідно до ст.. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Таким чином, прокурор, здійснюючи свою процесуальну діяльність, яка полягає в доведенні перед судом обвинувачення, самостійно обстоює свою правову позицію засобами, передбаченими КПК України, та має право на збирання та подання суду доказів по кримінальному провадженню.
Згідно ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;
6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;
7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Враховуючи викладене, виконуючи свій обов'язок доказування обставин, передбачених ст.. 91 КПК України, прокурор здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст. 93 КПК України).
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 95 КПК України свідок, експерт зобов'язані давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду в установленому цим Кодексом порядку. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Згідно ст. 96 КПК України сторони кримінального провадження мають право ставити свідку запитання щодо його можливості сприймати факти, про які він дає показання, а також щодо інших обставин, які можуть мати значення для оцінки достовірності показань свідка. Для доведення недостовірності показань свідка сторона має право надати показання, документи, які підтверджують його репутацію, зокрема, щодо його засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідка. Свідок зобов'язаний відповідати на запитання, спрямовані на з'ясування достовірності його показань. Свідок може бути допитаний щодо попередніх показань, які не узгоджуються із його показаннями.
Враховуючи викладене, обставини, на які посилається захисник як на підставу відводу прокурору, не свідчать про особисту заінтересованість прокурора ОСОБА_3 в результатах розгляду даного кримінального провадження чи про його упередженість.
Належних доказів, які б свідчили про особисту заінтересованість прокурора в результатах кримінального провадження чи доказів існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора ОСОБА_3 захисником не надано.
Отже, з врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що у задоволенні заяви захисника обвинуваченого про відвід прокурора необхідно відмовити, оскільки судом не встановлено підстав для його відводу.
Керуючись ст. ст.77, 80, 81 КПК України, суд, -
Заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про відвід прокурора Охтирської місцевої прокуратури ОСОБА_3 від участі у судовому розгляді кримінального провадження № 12019200060000354 від 28.05.2019 року відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 350 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1