Справа № 950/302/20
Номер провадження 1-кп/950/127/20
19 лютого 2020 року Лебединський районний суд Сумської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2020 року за № 12020200090000052 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Турка, Коломийського району, Івано-Франківської області, українця, громадянина України, не одруженого, пенсіонера, освіта середня, мешканця АДРЕСА_1 , не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
сторони кримінального провадження, присутні в судовому засіданні: прокурор - ОСОБА_4 , обвинувачений - ОСОБА_3 , потерпіла - ОСОБА_5 ,
Суд визнав доведеним, що ОСОБА_3 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно систематично вчиняє психологічне насильство по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_5 , що призвело до психологічних страждань останньої, а також погіршення якості її життя, що виразилось у формі втоми, фізичного дискомфорту, втрати повноцінного сну та відпочинку, у тому числі втрати позитивних емоцій, негативних переживань, тощо.
Так, ОСОБА_3 о 13 год. 30 хв. 17.03.2019 року, за місцем проживання по АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство-сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 , під час якої ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою. За вказані дії постановою Лебединського районного суду Сумської області від 30.05.2019 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та призначено стягнення у виді штрафу.
24.05.2019 року о 19 год. 00 хв. ОСОБА_3 , за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 повторно протягом року вчинив домашнє насильство-сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 , під час якої ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, за що постановою Лебединського районного суду Сумської області від 08.08.2019 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді громадських робіт строком 40 годин.
05.06.2019 року о 21 год. 10 хв. ОСОБА_3 за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 повторно протягом року вчинив домашнє насильство-сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 , під час якої ображав її нецензурною лайкою. За вказані дії постановою Лебединського районного суду Сумської області від 18.07.2019 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та призначено стягнення у виді штрафу.
Крім того, продовжуючи свої злочинні дії, 21.07.2019 року ОСОБА_3 , за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 повторно протягом року вчинив домашнє насильство-сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 , під час якої ображав її нецензурною лайкою, хапав за руки та наніс удар по обличчю, за що постановою Лебединського районного суду Сумської області від 09.08.2019 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді громадських робіт строком 40 годин.
01.01.2020 року о 13 год. 20 хв. ОСОБА_3 за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 повторно протягом року вчинив домашнє насильство-сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 , під час якої ображав її нецензурною лайкою, за що постановою Лебединського районного суду Сумської області від 09.08.2019 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та призначено стягнення у виді штрафу.
Не зупиняючись на вчиненому, діючи з єдиним злочинним умислом, направленим на вчинення домашнього насильства відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , близько 12 год. 00 хв., 13 лютого 2020 року ОСОБА_3 , знаходячись за місцем мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, почав ображати свою співмешканку ОСОБА_5 , виражаючись в її адресу нецензурною лайкою, чим завдав шкоди її психологічному здоров'ю та порушив її спокій.
Внаслідок таких систематичних дій ОСОБА_3 по відношенню до потерпілої ОСОБА_5 остання зазнала психологічного насильства, яке виразилось в словесних образах, погрозах, які викликали у останньої психологічні страждання та погіршення якості її життя та сімейних відносин.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
18.02.2020 року між ОСОБА_3 та потерпілою було укладено угоду про примирення на умовах того, що обвинувачений зобов'язується беззаперечно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, вибачиться перед потерпілою під час підписання зазначеної угоди, і що за даний злочин йому буде призначене покарання у виді обмеження волі строком на один рік та на підставі ст. 75 КК України він буде звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік.
З огляду на викладене, суд вважає необхідним розглянути справу відповідно до положень ст. ст. 473, 474 КПК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю. Сторони угоди заявили, що вони цілком розуміють наслідки затвердження такої угоди.
Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що ця угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які нею передбачені.
Узгоджені сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.
За таких обставин суд вважає необхідним укладену угоду затвердити та у відповідності до ч. 5 ст. 65 КК України призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, узгоджене сторонами угоди, у виді обмеження волі та звільнити його на підставі статті 75 КК України від відбування призначеного покарання, встановивши йому іспитовий строк, передбачений ч. 4 ст. 75 КК України, тривалістю один рік. При цьому на період дії іспитового строку необхідно покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.
Цивільний позов у справі не заявлявся. Судові витрати та речові докази відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 7, 368, 370-371, 373-376, 473, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення, укладену 18.02.2020 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, і призначити йому покарання по цьому закону у виді обмеження волі строком на один рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом 1 року іспитового строку не скоїть нового злочину, зобов'язавши його відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1