Справа № 592/12380/14-ц
Провадження № 4-с/592/2/20
18 лютого 2020 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого: судді Бичкова І. Г. ,
за участю секретаря судового засідання: Денисенко В. М. ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця щодо здійснення обрахунку заборгованості по аліментах по виконавчому провадженню № 48558564, -
22.04.2019 року представник скаржника ОСОБА_1 адвокат Стадник Семен Валерійович звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми із скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця щодо здійснення обрахунку заборгованості по аліментах по виконавчому провадженню № 48558564, із змісту якої вбачається, що виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. 14.01.2015 року Ковпаківський районний суд м. Суми постановив рішення по справі № 592/12380/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 700 грн. на кожну дитину, щомісячно, до досягнення ними повноліття, починаючи стягнення з 26.11.2014 року. Постановою від 27.08.2015 року ВП № 48558564 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 592/12380/14-ц, який був виданий Ковпаківським районним судом м. Суми 27.01.2015 року. Як відповідальний батько ОСОБА_1 , в порядку ст. 182 СК України, сплачував аліменти на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 700 грн. на кожну дитину, всього 1400 грн. , щомісячно, починаючи з 26.11.2014 року, згідно виконавчому листу № 592/12380/14-ц, який був виданий Ковпаківським районним судом м. Суми 27.01.2015 року. З вересня 2018 року він здійснює оплату аліментів у сумі 2027,00 грн. (по 1013,50 грн. на кожну дитину) , як це передбачено нормами СК України. Станом на сьогодні ОСОБА_1 працює в Польщі, має карту побуту “Karta ІНФОРМАЦІЯ_3 ” , має постійне місце проживання в Польщі, аліменти на утримання дитини сплачує. ОСОБА_1 планує повернутися з Польщі в кінці травня 2019 року. З 2014 року до початку серпня 2016 року батько дітей - ОСОБА_1 та мати дітей - ОСОБА_2 проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 . На початку серпня 2016 року мати пішла з квартири до іншого чоловіка, а діти залишилися проживати в квартирі з батьком ОСОБА_5 та його батьками. З 2014 року до початку серпня 2016 року ОСОБА_1 дійсно платив аліменти на утримання дітей. Батько мешкав з дітьми, це підтвердять свідки в судовому засіданні. З серпня 2016 року дійти проживали з батьком ОСОБА_5 та з бабусею та дідусем, тобто з батьками ОСОБА_5 до кінця травня 2017 року. Потім з травня 2017 року діти переїхали жити до батьків матері ОСОБА_6 в с. Ратне, Волинської області. Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 180 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. Таким чином, малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повністю знаходилися на утриманні батька ОСОБА_1 з серпня 2016 до 12 лютого 2017 ІНФОРМАЦІЯ_2 . З лютого 2017 року по травень 2017 рік діти мешкали за адресою: АДРЕСА_1 , з бабусею та дідусем, тобто з батьками ОСОБА_5 . Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 13.12.2018 року, складеному старшим державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Москаленко М. В. , загальна сума заборгованості по сплаті аліментів у ОСОБА_1 становила 46818,69 грн. . При цьому старшим державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Москаленко М. В. при обчисленні розміру заборгованості по сплаті аліментів не було враховано всі наявні документи щодо сплати ОСОБА_1 , а саме: платіжні перекази в рахунок сплати аліментів. Так, ОСОБА_1 сплачував згідно переказу коштів від 21.03.2017 року № 16290923 у сумі 1338,61 грн. , переказ коштів від 16.04.20.17 року № 112225711 на суму коштів у розмірі 7239,79 грн. , переказ коштів від 16.05.2017 року № 114994704 у розмірі 6617,99 грн. на ім'я ОСОБА_7 (матір ОСОБА_1 ) . Дані кошти (в березні, квітні, травні 2017 року) перераховувалися на ім'я ОСОБА_7 (бабусі ОСОБА_8 і ОСОБА_9 ) , оскільки останні на той час проживали разом з дідусем та бабусею ОСОБА_10 та ОСОБА_7 та знаходились на їх утриманні у період серпень 2016 - травень 2017 року включно. При цьому, з вказаних сум 7239,79 грн. , 1338,61 грн. та 6617,99 грн. кошти в сумі 1400 грн. за кожен місяць (березень, квітень, травень 2017 року) ОСОБА_7 передавала ОСОБА_2 в рахунок уплати аліментів. Отже, оплата за аліменти у період березень - травень 2017 року включно у сумі 1400 грн. за кожен місця здійснювалася, проте не була врахована у розрахунку заборгованості по сплаті аліментів. Також ОСОБА_1 сплачував згідно переказу коштів від 18.09.2017 року аліменти на утримання дітей у розмірі 190 доларів США на ім'я ОСОБА_2 та згідно переказу коштів від 20.10.2017 року 100 доларів США на ім'я ОСОБА_11 (матері ОСОБА_2 ) , з якою на той час проживали малолітні діти ОСОБА_12 та ОСОБА_9 та на утриманні якої вони знаходилися. Згідно офіційних даних з сайту Національного банку України курс долара станом на 18.09.2017 року становив 26,22438600. Таким чином, сума коштів, перерахована ОСОБА_1 у розмірі 190 доларів США в гривневому еквіваленті становила 4981,80 грн. . За офіційними даними з сайту Національного банку України курс долара станом на 20.10.2017 року становив 26,49995000. Таким чином, сума коштів, перерахована ОСОБА_1 у розмірі 100 доларів США в гривневому еквіваленті становила 2650,00 грн. . Всього розмір неврахованих старшим державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Москаленко М. В. у розрахунку заборгованості сум, сплачених на аліменти ОСОБА_1 у розмірі за березень - травень 2017 року включно, становив 3400,00 грн. , а сума перерахована у вересні у розмірі 4981,80 грн. та в жовтні 2017 року у розмірі 2650,00 грн. . Таким чином, кошти, перераховані за сплату аліментів у вересні 2017 року у розмірі 4981,80 грн. та в жовтні 2017 року у розмірі 2650,00 грн. , становили всього 7631,80 грн. . Сума аліментів за місяць на двох дітей складає 1400,00 грн. . Таким чином, ОСОБА_1 здійснив оплату аліментів за 5 (п'ять) місяців: 7631,80 грн. (перерахована сума) : 1400,00 грн. (сума аліментів, що повинна сплачуватися за місяць) = 5,4 (місяці) . Не погоджуючись із здійсненим розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 13.12.2018 року у сумі 46818,69 грн. , ОСОБА_1 звернувся до старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Москаленко М. В. із заявою про здійснення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів в порядку ст. 71 Закону України “Про виконавче провадження” , з вказуванням того, що сума заборгованості з квітня 2016 року до липня 2016 року (4 місяці) , яка становить 5600, 00 грн. , з червня 2017 до серпня 2017 рік (3 місяці) , яка становить 4200 грн. , а також заборгованість з вересня 2016 року до лютого 2017 року (6 місяців) , яка становить становить 8400,00 грн. , буде сплачена. Квитанції будуть надані. Крім того, ОСОБА_1 вказав в заяві про перерахунок про те, що сума заборгованості зі сплати аліментів в розмірі 18200,00 грн. ним визнається та буде сплачуватися. Згодом, згідно клопотанню про долучення доказів до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області, державному виконавцю Москаленко М. В. від 20.03.2019 року ОСОБА_1 було сплачено та було надано копії квитанцій про сплату заборгованості по аліментах за період квітень 2016 - липень 2016 рік (4 місяці) у сумі 5600,00 грн. та заборгованість за червень 2017 - серпень 2017 рік (3 місяці) у сумі 4200 грн. , що підтверджується копіями квитанцій на сплату (перерахунок) грошових коштів на сплату аліментів на ім'я ОСОБА_2 (матері спільних дітей) . Також, згідно клопотанню про долучення доказів від 26.03.2019 року ОСОБА_1 повідомив та надав підтверджуючі документи до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області, що він здійснив сплату (перерахунок) грошових коштів на сплату заборгованості по аліментах на ім'я ОСОБА_2 (матері спільних дітей) за квітень 2018 року - 1400,00 грн. , за травень 2018 року сплачено від 21.05.2018 року - 1400,00 грн. , за червень 2018 року сплачено від 13.06.2018 року - 1400,00 грн. , за липень 2018 року сплачено від 20.07.2019 року - 1400,00 грн. , за серпень 2018 року сплачено від 23.08.2018 року - 1400,00 грн. , за вересень 2018 року сплачено від 28.09.2018 року - 1400,00 грн. , за жовтень 2018 року сплачено від 12.10.2018 року - 1400,00 грн. , за листопад 2018 року сплачено від 23.11.2018 року - 1400,00 грн. , за грудень 2018 року сплачено від 12.12.2018 року - 1400,00 грн. . Всього сплачено за 2018 рік 12600,00 грн. . За 2019 році боржником за січень 2019 року сплачено від 18.01.2019 року - 2030,00 грн. , за лютий 2019 року сплачено від 19.02.2019 року - 2030,00 грн. , за березень 2019 року сплачено від 25.03.2019 року - 2030,00 грн. . Всього сплачено за 2019 рік 6090,00 грн. . Протиправні дії (бездіяльність) старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Москаленко М. В. полягають в наступному. Після отримання всіх доказів сплати заборгованості по аліментах, долучених ОСОБА_1 до матеріалів виконавчого провадження та після звернення в досудовому порядку із заявою про здійснення перерахунку, старший державний виконавець Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Москаленко М. В. не врахувала долучені докази та не провела у розрахунку суми, що були сплачені. Так, згідно останньому розрахунку старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Москаленко М. В. , наданому після долучення квитанцій про сплату заборгованості по аліментах у сумі 38083,67 грн. без номеру та без дати за період 2014-2019 роки, суми сплачених аліментів згідно наданих документів на підтвердження сплати враховані не були. Вказаний розрахунок сум заборгованості по сплаті аліментів без номеру та без дати отриманий представником скаржника 16.04.2019 року. Так, сплата заборгованості по аліментах за період квітень 2016 - липень 2016 рік (4 місяці) у сумі 5600,00 грн. та сплата заборгованості за червень 2017 - серпень 2017 рік (3 місяці) у сумі 4200 грн. , згідно наданих квитанцій Медведєвим ОСОБА_13 С. від 20.03.2019 року, в розрахунку старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Москаленко М. В. не проведені, не враховані. Також не враховані перекази коштів, здійснені ОСОБА_1 від 18.09.2017 року зі сплати аліментів у розмірі 190 доларів США на ім'я ОСОБА_2 та згідно переказу коштів від 20.10.2017 року 100 доларів США на ім'я ОСОБА_11 (матері ОСОБА_2 ) , з якою на той час проживали малолітні діти ОСОБА_12 та ОСОБА_9 та на утриманні якої вони знаходилися, що у перерахунку у гривневому еквіваленті становить: 190 доларів США в гривневому еквіваленті - 4981,80 грн. , 100 доларів США в гривневому еквіваленті - 2650,00 грн. , а всього 7631,80 грн. . Крім того, згідно останньому розрахунку старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Москаленко М. В. , наданому після долучення квитанцій про сплату заборгованості по аліментах без номеру та без дати, не було враховано також сплату аліментів ОСОБА_1 згідно переказу коштів від 21.03.2017 року № 16290923 у сумі 1338,61 грн. , переказу коштів від 16.04.2017 року № 112225711 на суму коштів у розмірі 7239,79 грн. , та переказу коштів від 16.05.2017 року № 114994704 у розмірі 6617,99 грн. на ім'я ОСОБА_7 (матері ОСОБА_1 ) , бабусі ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , з якою на той час проживали діти та знаходились на їх утриманні у період серпень 2016 - травень 2017 року включно. При цьому, з вказаних сум 7239,79 грн. , 1338,61 грн. та 6617,99 грн. кошти в сумі 1400 грн. за кожен місяць (березень, квітень, травень 2017 року) ОСОБА_7 передавала ОСОБА_2 в рахунок уплати аліментів. Що стосується заборгованості зі сплати аліментів за період з грудня 2014 року по вересень 2015 року (10 місяців) - 14000,00 грн. , то ОСОБА_1 вказану заборгованість не визнає, оскільки він проживав з дітьми та їхньою матір'ю, колишньою дружиною - ОСОБА_2 та сплачував аліменти. Даний факт можуть підтвердити показання ряду свідків, включаючи бабусю та дідуся неповнолітніх дітей. Застосування норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до ст. 71 Закону України “Про виконавче провадження” , виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи-підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження. Згідно ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом. Згідно ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження” рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Згідно ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. При розгляді справ за скаргами сторін виконавчого провадження на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні керуватися положеннями Конституції України, п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.ХІ.1950) , ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Цивільного процесуального кодексу України, Законом України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” № 3477-IV від 23.02.2006 року, Законом України “Про державну виконавчу службу” № 202/98-ВР від 24.03.1998 року, Законом України “Про виконавче провадження” № 606-XIV від 21.04.1999 року (в редакції Закону України № 2677-VI від 04.11.2010 року) , іншими нормативно-правовими актами, які регулюють примусове виконання судових рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, тощо. Згідно п. 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах” № 6 від 07.02.2014 року за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам ст. ст. 210, 213, 387 ЦПК України. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність було прийнято або вчинено відповідно до закону, у межах повноважень суб'єкта оскарження і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. При цьому, визнаючи доводи скарги необґрунтованими та відмовляючи в її задоволенні, суд має зазначити в ухвалі, у зв'язку з чим і на підставі яких саме норм закону він дійшов такого висновку. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 4, 447 - 449 ЦПК України; ст. ст. 14 - 16, 18, 19, 71, 74 Закону України “Про виконавче провадження” , він просив визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Москаленко М. В. щодо складання розрахунку заборгованості по аліментах від за період 2014 - 2019 роки в сумі 38083,67 грн. без номеру та без дати у виконавчому провадженні № 48558564 щодо ОСОБА_1 та зобов'язати старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Москаленко М. В. усунути порушення шляхом здійснення перерахунку заборгованості з урахуванням сплачених сум (вхідний № 23333/19 від 22.04.2019 року) (а. с. 1 - 3) .
06.09.2019 року представник стягувача ОСОБА_14 адвокат Третьяков Сергій Миколайович надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заперечення на скаргу по справі № 592/12380/14-ц, із змісту якого вбачається, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми перебуває дана цивільна справа про оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця при здійсненні обрахунку заборгованості по аліментам у виконавчому провадженні № 48558564. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Таким чином, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Розмір стягнутих за рішенням суду аліментів не є незмінним та у випадку виникнення відповідних підстав може змінюватись. Прийняття Закону України “Про внесення змін щодо мінімального розміру аліментів” спрямоване, перш за все, на посилення захисту права дитини на належне утримання. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом. Згідно п. п. 3, 18, 23, 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах” № 6 від 07.02.2014 року при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом України “Про виконавче провадження” передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 11) , а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч. 7 ст. 12) . Відповідно до п. п. 3, 4 розд. XVI “Інструкції з організації примусового виконання рішень” , затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, у разі, якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із звіту про здійснені відрахування та виплати, квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, виданих стягувачем чи боржником, заяв та (або) розписок стягувача, інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991 року, дата набуття чинності для України 27.09.1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами - першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Практику Європейського суду з прав людини у сфері захисту прав дитини слід розглядати з урахуванням принципів правового статусу дитини. Виділяють принципи правового статусу дитини, які випливають з міжнародно-правових документів, перш за все, з Конвенції про права дитини 1989 року. 14.01.2015 року Ковпаківський районний суд м. Суми ухвалив рішення по справі № 592/12380/14-ц, провадження № 2/592/341/15 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій формі у розмірі 700 грн. на кожну дитину, щомісячно, починаючи стягнення з 26.11.2014 року. Постановою від 27.08.2015 року ВП № 48558564 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 592/12380/14-ц, виданого 27.01.2015 року Ковпаківським районним судом м. Суми. Він звертає увагу суду на те, що розмір аліментів на дітей заявника в даному випадку судом присуджено в конкретній грошовій сумі, без обмеження їх нижньої межі встановленим законодавством мінімумом та без зазначення відсотків, які мають властивість змінюватися на законодавчому рівні. 13.12.2018 року по виконавчому провадженню № 48558564 державним виконавцем був складений розрахунок заборгованості ОСОБА_1 по аліментам, який становив 47617,67 грн. . В своїй скарзі представник скаржника посилається на те, що державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області було неправильно розраховано заборгованість ОСОБА_1 по аліментам, без врахування платіжних переказів в рахунок сплати аліментів, а тому розмір заборгованості (на думку скаржника) повинен бути значно меншим. Стягувач аліментів ОСОБА_14 вважає, що вищевказаний розрахунок заборгованості, який 13.12.2018 року був складений державним виконавцем, відповідає умовам ст. 71 Закону України “Про виконавче провадження” та ч. 1 ст. 195 СК України з огляду на те, що при складенні вказаного розрахунку державний виконавець врахував всі наявні у нього документальні та/або електронні данні щодо фактичного здійснення ОСОБА_1 сплати грошових коштів на погашення заборгованості по аліментам, починаючи з 26.11.2014 року до 13.12.2018 року, що вбачається з наведеного розрахунку заборгованості, оскільки сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених у твердій грошовій сумі, визначається державним виконавцем згідно п. 4 ст. 71 Закону України “Про виконавче провадження” . При чому, особливості виконання рішень про стягнення аліментів, передбачені розд. XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року за № 512/5, відповідно до п. 2 якої стягнуті аліментні суми перераховуються виконавцем на зазначений стягувачем в письмовій заяві рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження. У разі якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження, на підставі п. 3 розд. XVI Інструкції. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. У вказаному вище розрахунку заборгованості по аліментам, складеному 13.12.2018 року державним виконавцем, були враховані наявні у державного виконавця документи боржника про сплату аліментів на користь стягувача ОСОБА_14 . Відтак, коли державний виконавець отримав від боржника ОСОБА_1 квитанції про сплату ним аліментів у 2018-2019 роках, новоотримані документи державним виконавцем були враховані в розрахунку заборгованості, складеному в 2019 році. Щодо вимог скаржника про визначення розміру заборгованості по аліментам та її зменшення шляхом перерахунку, то необхідно звернути увагу на те, що предметом позову може бути зміст позову, що становить самостійну матеріально-правову вимогу скаржника до відповідача про захист порушеного, невизнаного чи оспореного права або інтересу, яка повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію. В свою чергу, скаржником ОСОБА_1 було пред'явлено вимогу про визначення розміру заборгованості по аліментам та її зменшення, яка не є такою в розумінні змісту самостійної матеріально-правової вимоги, а тому, на думку стягувача аліментів ОСОБА_14 , з огляду на те, що вищевказаний розрахунок державного виконавця про розмір заборгованості боржника зі сплати аліментів не скасований і є чинним, обраний боржником спосіб захисту його прав не передбачений ст. 16 ЦК України. Окрім того, нормами СК України не передбачено зменшення розміру заборгованості зі сплати аліментів, а лише відповідно до ст. 197 цього Кодексу за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами. У зв'язку з чим скарга (позов) про визначення розміру аліментів є фактичним встановленням обставин справи про наявну заборгованість скаржника, який в процесі слухання справи в суді, і маючи на меті виключення його з Єдиного реєстру боржників, визнаючи при цьому свою фактичну заборгованість за вказаним вище розрахунком заборгованості по аліментам, частково погасив свою заборгованість по аліментам на певну суму, яка державним виконавцем, після отримання відповідних документів від боржника, була врахована у розрахунку розміру поточної заборгованості по сплаті аліментів. Враховуючи наявність заборгованості зі сплати аліментів у скаржника, необхідно зазначити про те, що не існує такого способу захисту прав, як зменшення суми заборгованості зі сплати аліментів, передбаченого ст. 16 ЦК України, і задля встановлення факту зменшення загальної заборгованості зі сплати аліментів скаржнику достатньо надати копії квитанцій Ковпаківському відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області по виконавчому провадженню № 48558564, в межах якого він зобов'язаний сплачувати таку заборгованість, що і буде вирішенням спірного питання по суті без звернення до суду. На підставі викладеного, стягувач аліментів звертає увагу суду на необґрунтованість скарги та необхідність відмови у її задоволенні з підстав, зазначених вище, беручи до уваги відсутність будь-якого порушеного права скаржника, який невірно обрав спосіб захисту, а мається факт його бажання виключення з Єдиного реєстру боржників (вхідний № 46756/19 від 06.09.2019 року) (а. с. 48 - 50) .
18.02.2020 року старший державний виконавець Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми) ОСОБА_15 Володимирівна надіслала до Ковпаківського районного суду м. Суми заперечення на скаргу на дії державного виконавця щодо здійснення обрахунку заборгованості по виконавчому провадженню № 48558564, із змісту якого вбачається, що на адресу Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області надійшла скарга представника боржника ОСОБА_1 адвоката Стадник Семена Валерійовича. Ковпаківський відділ державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області не погоджується з усіма усіма твердженнями представника боржника ОСОБА_1 адвоката Стадник Семена Валерійовича з наступних підстав. Як підставу для задоволення скарги на дії державного виконавця скаржник виходить з того, що державним виконавцем необхідно здійснити перерахунок суми боргу по сплаті аліментів ОСОБА_1 , оскільки він здійснював грошові перекази на користь стягувача. Разом з тим не можна погодитися з такими твердженнями, виходячи з наступного. Згідно з вимогами ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Ст. ст. 6, 19 Основного Закону передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями ч. 1 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. У відповідності до ст. 5 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” державний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежним, керуючись принципом верховенства права, діє виключно відповідно до закону. Відповідно до п. 1.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5) , положення цієї Інструкції визначають окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) , що відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” підлягають примусовому виконанню. Скаржником не враховано той факт, що подана ним скарга не містить та не доводить, всупереч ст. 447 ЦПК України, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи, бо саме за вищевказаних, процитованих приписів та норм нормативно-правових актів України, державним виконавцем вживалися виконавчі дії, що виражені в активних діях по нарахуванню заборгованості зі сплати аліментів на поточну дату. Зокрема, розд. XVI Інструкції організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, закріплено особливості звернення стягнення аліментів. Так в п. 4 Інструкції визначено, що виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених ч. 4 ст. 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу) , визначається виконавцем у порядку, встановленому ст. 195 СК України. Ст. 195 СК України визначеною, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу) , визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу) , який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином У країни, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначаться виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Державний виконавець нараховувала суму заборгованості, виходячи з наявних в матеріалах провадження інформації, звітів, довідок, тобто тих підтверджуючих документів, на яких базується розрахунок суми боргу виходячи як з офіційного заробітку (доходу) боржника, так і за період не працевлаштування, виходячи із розміру середньої заробітної плати боржника по даній місцевості. Виходячи з заяви стягувача від 26.01.2019 року стягувач ОСОБА_2 не враховує грошові перекази як сплату заборгованості по аліментам. А тому державний виконавець не може врахувати їх в довідку-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів. За вказаних обставин старший державний виконавець Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Москаленко М. В. просила: 1. Відмовити в повному обсязі в задоволенні скарги боржника ОСОБА_1 за необґрунтованістю. 2. Розглянути справу без участі державного виконавця (вхідний № ЕП-1033/20 від 18.02.2020 року) (а. с. 67, 68) .
В судове засідання боржник ОСОБА_1 , його представник адвокат Стадник Семен Валерійович, стягувач ОСОБА_14 , її представник адвокат Третьяков Сергій Миколайович, старший державний виконавець Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми) Москаленко Мілена Володимирівна не з'явилися. Про місце, дату та час розгляду скарги були повідомлені належним чином. Їхня неявка не перешкоджають розгляду скарги, що у повній мірі узгоджується та не суперечить положенням ч. 2 ст. 450 ЦПК України.
Ознайомившись зі скаргою, дослідивши документи та копії документів, додані до скарги, враховуючи наявність судових рішень, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень в режимі повного доступу, суд дійшов наступного висновку.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.01.2015 року по справі № 592/12380/14-ц, провадження № 2/592/341/15 позов ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей було задоволено. Було ухвалено розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 10.10.2009 року виконавчим комітетом Піщанської сільської ради Ковпаківського району м. Суми, актовий запис № 66. Було ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі 700 (сімсот) грн. на кожну дитину, щомісячно, до досягнення ними повноліття, починаючи стягнення з 26.11.2014 року. Було ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. Рішення набрало законної сили 27.01.2015 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/42364639) () .
Із змісту ч. 1 ст. 447 ЦПК України вбачається, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
У відповідності до п. “а” ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Із змісту ч. ч. 1, 2 ст. 450 ЦПК України вбачається, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Згідно ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
У відповідності до п. 27 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо розгляду скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України “Про виконавче провадження” під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про виконавче провадження” копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених п. п. 1 - 4 ч. 9 ст. 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Крім того, суд вважає за необхідне взяти до уваги постанову Верховного Суду від 18.01.2018 року по справі № 565/256/15-ц, провадження № 61-1504св17, із змісту якої вбачається, що відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах” , враховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК України, ні Законом України від 08.07.2011 року “Про судовий збір” (ч. 1 ст. 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71749954) .
Згідно ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу) , визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу) , який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
У відповідності до ч. 4 ст. 71 Закону “Про виконавче провадження” виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи-підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.
Згідно п. 4 розд. XVI. Особливості виконання рішень про стягнення аліментів Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5) , виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених ч. 4 ст. 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу) , визначається виконавцем у порядку, встановленому ст. 195 СК України. Стягнення аліментів за виконавчими листами за минулий час проводиться в межах десятирічного строку, що передував пред'явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим документом, пред'явленим до виконання, утримання аліментів не проводилося у зв'язку з розшуком боржника, стягнення аліментів має здійснюватись за весь період незалежно від установленого десятирічного строку та досягнення повноліття особою, на утримання якої присуджені аліменти. Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (“Серявін та інші проти України” (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10.02.2010 року, заява № 4909/04) .
Таким чином, оскільки оскаржувані дії (бездіяльність) були вчинені державним виконавцем відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право заявника не було порушено, відтак суд дійшов висновку про те, що у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця щодо здійснення обрахунку заборгованості по аліментах по виконавчому провадженню № 48558564 слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 258 - 261, 263, 265, 268, 447 - 453 ЦПК України, -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця щодо здійснення обрахунку заборгованості по аліментах по виконавчому провадженню № 48558564 відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: І.Г. Бичков