Справа № 591/962/20
Провадження № 1-кс/591/506/20
20 лютого 2020 року м. Суми
Слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , скаржника адвоката ОСОБА_3 , представника прокуратури Сумської області ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність службової особи прокуратури Сумської області щодо невнесення відомостей до ЄРДР, -
До суду надійшла скарга ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність службової особи прокуратури Сумської області щодо невнесення відомостей до ЄРДР.
Скаржник ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав, просив її задовольнити, зазначив, що він звернувся із заявою до прокуратури Сумської області, в якій вказав на неправомірні дії судді Господарського суду Сумської області ОСОБА_6 , арбітражного керуючого ОСОБА_7 які вчинили злочин щодо незаконного відчуження чужого майна.
У своїх поясненнях у ході судового розгляду скарник вказав на незаконні дії арбітражного керуючого ОСОБА_7 , який, на його думку, вчинив незаконний розпродаж чужого майна фірмі, яка була для цього створена. Звернув увагу на допущені при цьому порушення правил реєстрації.
Представник прокуратури Сумської області проти задоволення скарги заперечував.
Дослідивши подану скаргу та матеріали, які були додані до неї, суд встановив наступне.
Ст. 214 КПК України передбачає, що після подання заяви або повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення відповідною посадовою особою (слідчим чи прокурором) обставин, що можуть свідчити про вчинення особою кримінального правопорушення, слідчий чи прокурор зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.
Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.
Слідчий суддя не має право втручатися у здійснення правосуддя в інших справах, не може переоцінювати докази, оскільки такі дії порушуватимуть визначений процесуальний порядок розгляду справ, тому не оцінює судові рішення, а також процесуальну поведінку судді та учасників провадження.
Дослідивши подану заяву від 22.01.20 року до прокуратури, суд констатує, що неправомірні дії арбітражного керуючого ОСОБА_7 були викладені в контексті його неналежної процесуальної поведінки при розгляді справи в суді.
Суд вважає, що відповідно до ч.4 ст.214 КПК України прокурор на час вирішення заяви не мав достатніх відомостей про вчинення злочину саме ОСОБА_7 . Такі відомості стали йому відомі тільки після пояснень скаржника. Він погодився, що якщо б вказане було викладено в заяві, то вона б розглядалася з урахуванням таких відомостей.
Скаржник не позбавлений права звернення до прокуратури із заявою про вчинення злочину ОСОБА_7 або іншим особами за обставин, викладених у поясненнях при розгляді скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволені скарги адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність службової особи прокуратури Сумської області щодо невнесення відомостей до ЄРДР відповідно до заяви від 22.01.20 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1