Справа № 592/9434/17
Провадження № 1-кп/591/73/20
20 лютого 2020 року Зарічний районний суд м. Суми у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 42017200000000328 відносно
ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України,
В провадженні суду перебуває наведене кримінальне провадження, по якому ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні наведеного кримінального правопорушення.
Обвинуваченим подані клопотання про перекваліфікацію дій ОСОБА_5 з ч. 3 ст. 358 КК України на ч. 1 ст. 358 КК України та його звільнення від кримінальної відповідальності, в зв'язку з закінчення строків давності.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, вважаючи відсутніми підстави для зміни кваліфікації.
Крім цього, обвинуваченим та захисником подані клопотання про скасування накладених арештів на автомобіль «Мерседес» (власник ОСОБА_5 ) та автомобіль «Ваз» (власник ОСОБА_6 ), а також на кошти в сумі 445000 гривень, оскільки на думку заявників в їх подальшому застосуванні відпала потреба. Також просили визначити отримувача застави по раніше визначеному судом зменшеному розміру застави відносно ОСОБА_5 .
Прокурор заперечив проти задоволення клопотань про скасування арештів майна, мотивуючи це заявленим цивільним позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Суд, заслухавши сторони, дослідивши надані матеріали, приходить наступних висновків.
По-перше, що стосується клопотання про зміну кваліфікації дій ОСОБА_5 та звільнення від відповідальності в зв'язку з закінченням строків давності, то в цій частині клопотання не може бути задоволено, оскільки в розумінні ч. 3 ст. 337, ст. 338 КПК України можливість зміни обвинувачення на стадії судового розгляду є правом прокурора, враховуючи в тому числі ті обставини, що кваліфікуюча ознака інкримінованого в провину ОСОБА_5 кримінального правопорушення визначалась на день вчинення відповідних дій, а не в момент звільнення його від кримінальної відповідальності по іншим діянням.
По-друге, визначення відповідного представника ТОВ «ПВП «Стандарт», як отримувача повернутої застави, не є необхідним та не може бути перешкодою для повернення застави згідно ухвали суду від 12 грудня 2019 року, тому в цій частині клопотання також не може бути задоволено.
Вирішуючи клопотання про скасування арештів майна, суд виходить з наступних міркувань.
Як вбачається з ухвали слідчого судді від 17 березня 2017 року, арешт на автомобіль ОСОБА_5 «Мерседес» накладався не тільки з метою забезпечення конфіскації майна, а й з метою забезпечення відшкодування шкоди.
Слушним з цього приводу є зауваження сторони захисту стосовно того, що обвинувачення за ч. 3 ст. 358 КПК України не передбачає такого виду покарання як конфіскацію майна, проте по справі заявлений цивільний позов, який ще не вирішений, тому на цей час залишається одна з підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, зумовлена вирішенням питання щодо відшкодування збитків.
Отже, це клопотання не може бути задоволено.
Дослідженням ухвали слідчого судді від 12 січня 2017 року встановлено, що накладення арешту на кошти в сумі 445000 гривень зумовлювалось необхідністю збереження речових доказів в справі за обвинуваченням по ст. 212 КК України, яке в подальшому закрито судом.
Водночас, на думку суду оскільки справи як за ст. 212 КК України так і за ст. 358 КК України були направлені до суду одним обвинувальним актом, в якому вказані кошти визнані речовим доказом та з метою збереження яких було накладено арешт, тому на стадії дослідження доказів є передчасною оцінка цього майна в контексті його значення для справи, тим більше з огляду на пов'язаність обвинувачень за ст. 212 КК України та ст. 358 КК України.
Відтак, клопотання про скасування арешту цього майна також не може бути задоволено.
Клопотання про скасування арешту майна ОСОБА_6 (автомобіля «Ваз») належить задовольнити, оскільки арешт на це майно накладався виключно з метою забезпечення можливої конфіскації як виду покарання, провадження в справі за обвинуваченням ОСОБА_6 закрито за всіма обвинуваченнями, а прокурор безпідставно заперечує проти задоволення клопотання, мотивуючи це виключно заявленим до ОСОБА_6 цивільним позовом (оскільки з цією метою арешт на автомобіль накладений не був).
На підставі ст.ст. 12, 49 КК України, керуючись ст.ст. 174, 284, 333, 337, 338 КПК України, суд
В задоволенні клопотань ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_4 , про зміну кваліфікації дій ОСОБА_5 , звільнення його від відповідальності, закриття провадження, визначення отримувача повернутої застави, скасування арештів автомобіля «Мерседес» та коштів в сумі 445000 гривень, відмовити.
Клопотання захисника ОСОБА_4 задовольнити та скасувати арешт автомобіля Ваз 2108, н.з. НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 березня 2017 року.
Ухвала не оскаржується.
Суддя ОСОБА_1