Справа № 573/167/20
Провадження №1-кп/573/62/20
20 лютого 2020 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
з участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопілля кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 08 січня 2020 року за № 12020200130000013 по обвинуваченню
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, з професійно-технічною освітою, не одруженого, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 2008 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом: «психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю», інвалід ІІІ групи з дитинства, раніше не судимого, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2
за ч. 1 ст. 309 КК України,
У точно невстановлений досудовим слідством день та час у вересні 2019 року, ОСОБА_4 , серед чагарників поряд із місцем проживання по АДРЕСА_1 , знайшов рослини дикоростуючої коноплі, після чого зламав їх разом з листям та гілками, таким чином незаконно придбавши наркотичний засіб без мети збуту для особистого вживання шляхом паління та переніс їх до сараю за місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де поклав сушитися у сараї. Після того як рослини коноплі висохли, ОСОБА_4 з частини гілок коноплі зірвав листя, та подрібнив їх, перетерши руками, таким чином, виготовив наркотичний засіб для власного вживання, без мети збуту, який зберігав вдома за вказаною вище адресою.
17 січня 2020 року під час проведення обшуку в домоволодінні ОСОБА_4 за адресою : АДРЕСА_1 , працівниками поліції у сараї було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною масою - 151,253 г.
Здійснюючи вказані дії, ОСОБА_4 усвідомлював суспільно- небезпечний характер своїх дій у вигляді настання суспільно-небезпечних наслідків від цих дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, дав покази, які відповідають фактичним обставинам, викладеним в обвинувальному акті та описовій частині вироку. Зокрема пояснив, що у вересні 2019 року, серед чагарників біля його городу він знайшов рослини коноплі, після чого зламав їх разом з листям і гілками, та переніс до сараю за місце свого проживання, де поклав сушитися для подальшого особистого вживання, оскільки прочитав в інтернеті, що куріння коноплі допомагає при головному болі. В подальшому, з частини гілок коноплі зірвав листя, яке перетер руками та помістив до паперового згортку для подальшого вживання, без мети збуту. А інші гілки із листям залишив у сараї. Після цього декілька разів він вживав перетерту коноплю шляхом куріння, проте від головного болю це не допомогло. 17 січня 2020 року до нього додому прийшли працівники поліції, де під час обшуку у сараї виявили гілки із коноплею та подрібнену коноплю у згортку, яку вилучили. У вчиненому розкаюється і просить суворо не карати.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, відповідно до яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
При цьому встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, тому у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій. Також судом учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та описовій частині вироку суду, доведена повністю.
Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
Призначаючи ОСОБА_4 вид та міру покарання, суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, його особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї, його матеріальний стан, тощо.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 згідно із ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, оскільки він критично оцінив вчинений ним злочин, своєю поведінкою під час судового провадження прагнув зменшити негативні наслідки своєї протиправної поведінки.
Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 2008 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом: «психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, інвалід ІІІ групи з дитинства, офіційно не працюючий, проте займається тимчасовими заробітками, не одружений, за місцем проживання характеризується як особа, по відношенню до якої скарг від мешканців населеного пункту не надходило, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 24-28).
Обставин, що згідно ст. 67 КК України обтяжували б покарання ОСОБА_4 у судовому засіданні не встановлено.
Тому суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Отже, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, з урахуванням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на виправлення, виховання та соціальну реабілітацію засудженого.
Приймаючи таке рішення, суд також враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004).
З урахуванням наведених вище всіх обставин, враховуючи, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари як мети покарання, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання, призначене в межах санкції статті у виді штрафу.
На переконання суду, призначене покарання достатнє для виправлення та перевиховання ОСОБА_4 відповідає цілям та загальним засадам призначення покарання.
На підставі ст. 124 КПК України стягненню з обвинуваченого на користь держави підлягають процесуальні витрати за проведення судової експертизи матеріалів речовин та виробів № 19/119/7/2-156е від 24 січня 2020 року у сумі 1 099 грн. 07 коп. (а. с. 31).
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Питання про речові докази необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України (а. с. 29).
Під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у рамках даного кримінального провадження не обирався. За результатами судового розгляду кримінального провадження підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу суд також не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави 1 099 (одну тисячу дев'яносто дев'ять) гривень 07 копійок за проведення судової експертизи матеріалів речовин та виробів.
Речові докази: особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною масою в перерахунку на висушену речовину - 151,253 г, який перебуває на зберігання в камері речових доказів Білопільського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя