Україна
Харківський апеляційний господарський суд
13 серпня 2007 року Справа № 02-14580/2
(справа № 2/294-07)
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., судді Л.М. Бабакової , судді Т.В. Кравець,
при секретарі -Міракові Г.А.,
за участю представників:
позивача -Нємцова В.А. за довіреністю № 137 від 22.12.06р.,
відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 2446С/2-4) ТОВ агрофірма «Вперед», Сумська область, с. Миколаївка на ухвалу господарського суду Сумської області від 09.07.2007 р. по справі № 02-14580/2 (справа № 2/294-07)
за позовом ТОВ агрофірма «Вперед», Сумська область, с. Миколаївка
до ТОВ «ЮВС», м. Київ
про стягнення 334434 грн. 11 коп., -
встановила:
ТОВ агрофірма «Вперед»- відповідач по первісному позову по справі № 2/294-07 звернувся із зустрічною позовною завою про стягнення 334434,11 грн. з ТОВ «ЮВС», м. Київ (позивача по первісному позову) заборгованості за договором купівлі-продажу цукрових буряків № 68/02 та 70/02 від 04.09.06р.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.07.2007 р. по справі № 02-14580/2 (справа № 2/294-07) (суддя Соп'яненко О.Ю.) зустрічну позовну заяву повернено ТОВ агрофірмі «Вперед».
ТОВ агрофірма «Вперед», з ухвалою господарського суду Сумської області від 09.07.2007р. по справі 02-14580/2 (справа № 2/294-07) не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просила вказану ухвалу суду першої інстанції скасувати, зустрічну позовну заяву разом з додатками направити до суду першої інстанції для спільного розгляду з первісним позовом, посилаючись на порушення норм процесуального права. В обґрунтування своїх заперечень апелянт посилався на те, що ст. ст. 15, 60 та 86 ГПК України, на які послався господарський суд першої інстанції, як на правову підставу винесення оскаржуваної ухвали, не містять положень про підстави та порядок повернення позовної заяви, виносячи оскаржувану ухвалу, суд не виконав вимог ст. 4, ст. 86 ГПК України, тим самим з необачності чи навмисно створив труднощі щодо її оскарження.
Апелянт стверджував, що обґрунтовуючи своє рішення про повернення зустрічної позовної заяви, господарський суд першої інстанції із посиланням на ст.15 ГПК України, якою визначена територіальна підсудність господарських справ, прийшов до висновку, що оскільки місцезнаходження відповідача за зустрічним позовом не підпадає під юрисдикцію господарського суду Сумської області, ТОВ агрофірма «Вперед»не має права зустрічний позов подавати до господарського суду Сумської області, в якому розглядається первісний позов. Така позиція господарського суду першої інстанції на думку апелянта є не обґрунтованою, оскільки відповідно до ст. 60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. При цьому ст. 60 ГПК України ставить лише одну вимогу до зустрічного позову - він повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Отже, подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Також апелянт вказував, що до зустрічної позовної заяви ним був доданий примірник платіжного доручення із «мокрими»відтисками штампів банку про здійснення операції. На вказаному примірнику був відсутній напис (примітка), як того вимагає п. 14 Інструкції «Про порядок обчислення та справляння державного мита», затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993 р. за №50. Апелянт зазначав, що відповідно до ст. 38 ГПК України господарський суд не позбавлений права витребувати додаткові докази, необхідні для вирішення спору. У випадку сумніву у вірогідності платіжного доручення, чи якщо господарський суд дійшов висновку про недостатність такого доказу, він вправі витребувати додаткові докази. Аналогічна позиція викладена в Роз'ясненні Вищого арбітражного суду України №02-5/289 від 18.09.1997 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», у ч. 5 п.п.3.3 ч. 3 якого зазначено, що у разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до державного бюджету України суди мають право згідно з п. 4 ст. 65 ГПК України витребувати від позивача чи кредитора відповідне підтвердження територіального органу Державного казначейства України.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, відзив на апеляційну скаргу не надав, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином був повідомлений, про що свідчить відповідне поштове повідомлення. Про причини неприбуття представник відповідача в судове засідання суд не повідомив. Враховуючи, що неприбуття представника відповідача у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, колегією суддів встановлено, що ТОВ агрофірма «Вперед»звернувся із зустрічною позовною заявою про стягнення 334434 грн. 11 коп. заборгованості за договорами купівлі-продажу цукрових буряків № 68/02 та 70/02 від 04.09.2006 р.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Відповідно до ч. 2 ст. 60 ГПК України подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів. Ст. 49 ГПК України передбачено, що до позовної заяви подається документ, що підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі. Відповідно до п. 14 Наказу N 15 від 22.04.1993р. зі змінами та доповненнями «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита»при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту «Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
З матеріалів справи видно, що в порушення п. 14 вказаної Інструкції позивачем за зустрічним позовом не було надано належних доказів сплати державного мита у встановленому законом порядку, оскільки копія платіжного доручення за № 254 від 26.06.2007р. не містить вказаних реквізитів.
Згідно п.4 ст. 63 ГПК України господарський суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати держаного мита у встановленому порядку та розмірі. В останньому абзаці вказаної норма зазначається, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
ТОВ агрофірма «Вперед»повторно не звертала до господарського суду з зустрічним позовом і не надавала суду першої інстанції доказів усунення порушення щодо зарахування державного мита до державного бюджету України.
Докази зарахування державного мита до державного бюджету України, сплаченого платіжним доручення № 254 від 26.06.2007 р., були надані ТОВ агрофірма «Вперед»до апеляційного господарського суду разом з апеляційною скаргою.
На вимогу Харківського апеляційного господарського суду ТОВ агрофірма «Вперед»було надано зустрічну позовну заяву разом з усіма додатками до неї.
Беручи до уваги, що господарським судом Сумської області не було відмовлено ТОВ агрофірма «Вперед»у прийнятті зустрічного позову, тому враховуючи надані ТОВ агрофірма «Вперед»документи, господарський суд Сумської області повинен вирішити питання стосовно прийняття до провадження зустрічної позовної зави про стягнення 334434,11 грн. з ТОВ «ЮВС», м. Київ (позивача по первісному позову) заборгованості за договором купівлі-продажу цукрових буряків № 68/02 та 70/02 від 04.09.06р.
На підставі викладеного судова колегія Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарський суд Сумської області від 09.07.2007 р. по справі № 02-14580/2 (справа № 2/294-07) прийнята у відповідності до норм чинного законодавства та матеріалів справи і підстави для її скасування відсутні. Заперечення викладені в апеляційній скарзі є безпідставними і задоволенню не під підлягають.
Керуючись ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст. 105, ст. 106 ГПК України, -
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 09.07.2007 р. по справі № 02-14580/2 (справа № 2/294-07) залишити без змін.
Справу направити до господарського суду Сумської області для подальшого розгляду.
Головуючий суддя І.С. Карбань.
Суддя Л.М. Бабакова.
Суддя Т.В. Кравець.