Справа № 466/913/20
19 грудня 2020 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
представника ЛВК ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в режимі відео конференції, клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким у виді обмеження волі, засудженого засудженого державної установи «Личаківська виправна колонія №30» -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , до засудження проживав за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженого, до засудження не був працевлаштований, раніше неодноразово судимого, а саме:
- 23.08.2012р. Ківерцівським районним судом Волинської області за ст. ст. 185 ч.3, 263 ч.1, 70, 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим терміном 2 роки;
- 11.04.2013р. Ківерцівським районним судом Волинської області за ст. ст. 121 ч.2, 189 ч.4, 70, 71 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 05.05.2015р. Ківерцівським районним судом Волинської області за ст. ст. 345 ч.1, 71 ч.1 КК України до 7 років 9 місяців позбавлення волі.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.06.2016, на підставі ст. 72 ч.5 КК України, йому зараховано у строк відбування покарання у виді позбавлення волі, строк його попереднього ув'язнення з 27.03.2015р. по 04.06.2015р., -
ОСОБА_5 засуджений 16.05.2017р. Іваничівським районним судом Волинської області за ст. 345 ч.1, 71 КК України до 7 років 1 місяця 18 днів позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 31.10.2017р., - вирок від 16.05.2017р. в частині призначеного покарання змінено, вважати засудженого за ст. 345 ч.1, 71 ч.1 КК України до 6 років 9 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст.72 ч. 5 КК України, йому зараховано у строк відбування покарання у виді позбавлення волі, строк його попереднього ув'язнення з 27.04.2016 по 20.06.2017. включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 14.03.2018р., на підставі ст.72 ч. 5 КК України, засудженому ОСОБА_5 зарахувано у строк відбування покарання у виді позбавлення волі, строк його попереднього ув'язнення з 10.12.2012р. по 02.07.2013р. включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Постановою Верховного суду від 08.11.2018р., ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 31.10.2017р. змінено: на підставі ст.72 ч. 5 КК України засудженому зараховано у строк відбування покарання у виді позбавлення волі, строк його попереднього ув'язнення з 21.06.2017р. по 31.10.2017р. включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Початок терміну покарання -16.05.2017р., кінець терміну покарання -15.01.2021р.
Засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про заміну йому невідбутої частини покарання більш м'яким у виді обмеження волі. Вважає, що він став на шлях виправлення, відбуваючи покарання в колонії, він був працевлаштований, має чотири заохочення, тому просить клопотання задоволити.
В судовому засіданні прокурор та представник ЛВК № 30 клопотання заперечили.
Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні, в режимі відеоконференції просив задовольнити клопотання та пояснив, що зробив висновки із свого минулого та більше не стане на шлях вчинення злочинів.
Перевіривши представлені матеріли, заслухавши учасників процесу, зокрема думку прокурора та представника ЛВК № 30, оглянувши матеріали особової справи та відомості про поведінку засудженого, суд вважає, що у клопотанні слід відмовити з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст. 61 КК України, обмеження волі встановлюється на строк від одного до п'яти років. В даному випадку, засудженому ОСОБА_5 залишилось відбувати покарання менше одного року, оскільки кінець терміну покарання встановлений на 15.01.2021р. За таких обставин, заміна останньому невідбутої частини покарання більш м'яким у виді обмеження волі не вдається можливим, оскільки це суперечитиме вимогам ст. 61 КК Укрїни.
Окрім того, згідно ст. 82 ч. 3 КК України заміна не відбутої частини покарання більш мяким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Згідно з роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» рішення про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого та доведеності того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, став на шлях виправлення.
Висновок щодо виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його поведінку в цілому та ставленню до праці за весь період знаходження у виправній установі, а не час, що безпосередньо передує розгляду подання.
Судом встановлено, що у засудженого ОСОБА_5 це вже четверта судимість, останній на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий умисний злочин. За час перебування в місцях позбавлення волі ОСОБА_5 допустив чотири порушення режиму, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності. Тому наявність у нього чотири заохочення, на думку суду не свідчать про те, що він довів своє виправлення, оскільки належне виконання засудженим законних вимог представників адміністрації виправної колонії під час відбуття покарання, його належна поведінка є для нього обов'язком впродовж всього строку відбування покарання.
Окрім того, з характеристики засудженого ОСОБА_5 вбачається, що за час відбування покарання, він, відповідно до ст.ст. 123, 127, 128 Кримінально-виконавчого кодексу України не відвідує виховні заходи, які проводяться у виправній колонії. До виконання законних вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно. На заходи виховного та індивідуально профілактичного характерів реагує задовільно, але не робить для себе правильні висновки з кримінального минулого.
Враховуючи викладене, суд вважає, що засуджений ОСОБА_5 не надав достатніх доказів того, що своєю поведінкою в період відбування покарання засвідчив успішність процесу виправлення, крім того останнім не враховано вимоги ст. 61 КК України.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 61, 82 КК України, суд, -
постановив :
у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким у виді обмеження волі - відмовити за безпідставністю.
На ухвалу протягом семи діб з дня її проголошення прокурор та засуджений мають право подати апеляції до Львівського апеляційного суду, через Шевченківський районний суд м. Львова.
Суддя ОСОБА_1